Ціни на нафту еталонних марок знижуються вранці в понеділок після рекордного за три місяці підйому за підсумками минулого тижня.
Ціна вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:18 кв становить $78,02 за барель, що на 45 центів (0,57%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $1,95 (2,6%) – до $78,47 за барель, оновивши максимум з 1 травня.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) на зазначений час знизилися на 47 центів (0,64%) і становили $73,39 за барель. За підсумками попередньої сесії вони зросли на $2,06 (2,9%) – до $73,86 за барель.
За минулий тиждень Brent піднялася в ціні на 4,1%, WTI – на 4,6%.
Позитивними факторами для нафтового ринку стали дані про третє поспіль тижневе скорочення запасів у США і новина про продовження добровільного зниження видобутку Саудівською Аравією.
Як повідомлялося, комерційні резерви нафти в США минулого тижня зменшилися на 1,5 млн барелів. Експерти, опитані S&P Global Commodity Insights, у середньому прогнозували скорочення на 3,6 млн барелів.
Саудівська Аравія повідомила про продовження добровільного скорочення видобутку нафти в обсязі 1 млн барелів на добу на серпень. Таким чином, у серпні виробництво в країні залишиться на рівні близько 9 млн б/д.
Чинний президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв здобув перемогу на дострокових виборах глави держави, що відбулися минулої неділі, набравши 87,5% голосів, повідомив глава Центрвиборчкому Зайніддін Нізамходжаєв.
“За попередніми даними, за Мірзієєва віддали свої голоси 13 млн 625 тис. 055 осіб, або 87,5% виборців із числа тих, хто взяв участь у голосуванні”, – сказав глава ЦВК на брифінгу в понеділок.
Відповідно до статті 35 закону “Про вибори президента Республіки Узбекистан”, це дає право вважати його обраним главою держави.
На вибори президента було зареєстровано понад 19,5 млн виборців Узбекистану. У виборах взяли участь 15 млн 671 тис. 405 виборців. Достроково в період із 28 червня до 5 липня проголосувало понад 800 тис. виборців, зокрема приблизно 188 тис. за кордоном.
На посаду президента Узбекистану претендували чотири кандидати, зокрема чинний глава держави Шавкат Мірзієєв, висунутий Рухом підприємців і ділових людей – Ліберально-демократичною партією Узбекистану (УзЛіДеп). Його кандидатуру також підтримала Демократична партія “Міллій тікланіш” (“Національне відродження”).
Народно-демократична партія висунула свого лідера Улугбека Іноятова, Екологічна партія – голову Абдушукура Хамзаєва, Соціал-демократична партія “Адолат” (“Справедливість”) – першого заступника голови Верховного суду Узбекистану Робахон Махмудову.
У підсумку, за попередніми даними ЦВК, за кандидата від НДПУ проголосували 649 тис. 116 виборців (4,2%), за представника “Адолат” – 693 тис. 634 (4,43%), кандидат від Екологічної партії отримав 585 тис. 714 голосів (3,74%).
За даними ЦВК, остаточні підсумки виборів, що відбулися 9 липня, буде оголошено протягом десяти днів.
На попередніх президентських виборах 24 жовтня 2021 року за Мірзієєва, висунутого кандидатом на цю посаду УзЛіДеп, проголосували 80,12% виборців.
Нинішні президентські вибори стали першими після внесення поправок до Конституції, що передбачають продовження терміну повноважень президента з п’яти до семи років. За конституційним законом чинний глава держави Мірзієєв, який обіймає посаду другий термін, може знову балотуватися на цю посаду.
Українська тенісистка Еліна Світоліна переграла Вікторію Азаренко з Білорусі та вийшла у фінал Олімпіади-2023 року, передає “Суспільне. Спорт”.
Це шоста очна зустріч Світоліної та Азаренко. П’ять попередніх виграла учасниця з Білорусі.
Гра Світоліної та Азаренко в четвертому раунді Вімблдону тривала майже три години. Перемогла Світоліна на тайбрейку у вирішальній партії.
Еліна вдруге в кар’єрі пройшла до чвертьфіналу Вімблдону, її найкращим результатом залишається півфінал на турнірі.
Наступною суперницею Світоліної буде перша ракетка світу, Іга Швентек із Польщі.
За результатами Вімблдону Світоліна увійде до топ-40 світового рейтингу.
В Одесі та області з 10 липня вводять літні обмеження для вантажівок, пересування дозволено з 18:00 вечора до 10:00 ранку, повідомила пресслужба ОВА.
“Нагадуємо, що з (10.07.2023) з метою збереження дорожнього покриття у спекотну пору набувають чинності літні заборони на рух вантажного транспорту з 10:00 до 18:00”, – йдеться в телеграм-каналі голови Одеської ОДА Олега Кіпера.
З 18:00 до 10:00 рух вантажного транспорту дозволено, підкреслили в ОВА.
Як зазначається, обмеження руху діятиме на трасах М-15 /Одеса-Рені/, М-05 /Київ-Одеса/, М-14 /Одеса-Мелітополь/ у межах Одеської області для великовагових транспортних засобів загальною вагою більше ніж 24 тонни та навантаженням на вісь 7 тонн.
“Виняток – транспортні засоби спеціалізованого призначення та транспорт, що здійснюють перевезення небезпечних, швидкопсувних вантажів, живих тварин і птиці; вантажів, пов’язаних із запобіганням або ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; військових вантажів, товарів подвійного призначення та/або майна, яке використовується для потреб оборони; гуманітарної допомоги; людей”, – перекреслили в ОДА.
У відомстві повідомили, що також дозволяється пересування транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів, за умови, що водій вантажного автомобіля має заброньоване місце в черзі очікування для перетинання державного кордону України для автомобільного сполучення засобами електронної системи (“ечерга”) за два дні до черги очікування на найближчий час.
Водночас підприємствам, що займаються перевезенням зернових, олійних і паливно-мастильних вантажів, рекомендують звернутися до Одеської ОВА для консультації та подальшого отримання перепусток у комендантську годину за телефонами: (048) 718 93 87, (048) 718 95 20.
“Консультація здійснюватиметься з понеділка по п’ятницю з 09.00 до 18.00. Для належної організації видачі перепусток відповідні документи слід надсилати на електронну адресу ytsatskoi@od.gov.ua”, – пояснили в адміністрації.
Зазначається, що дотримання водіями вантажівок і вимог дорожніх знаків контролюватиме територіальний підрозділ Укртрансбезпеки спільно з правоохоронцями.
Також повідомляється, що водночас Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області забезпечить встановлення відповідних заборонних та інформаційних дорожніх знаків і визначення місць для розміщення спеціальних майданчиків або стоянок великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів на період дії особливого режиму.
У Польщі з’явилася онлайн-платформа для захисту прав українців, яка допоможе зорієнтуватися на ринку праці або отримати юридичну консультацію, повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Це один із розділів сайту Міжнародного комітету порятунку (IRC). У ньому українським шукачам притулку роз’яснюються їхні права. Зокрема, щоб орієнтуватися на ринку праці та вберегтися від недобросовісних роботодавців. Також тут можна отримати додаткові відомості або юридичну підтримку від партнерів”, – ідеться в повідомленні Мінреінтеграції в неділю в Телеграм-каналі.
Як повідомляється, також проконсультувати можуть у Центрах підтримки та інтеграції.
Вони розташовані: м. Познань: вул. Товарова, 35/3A, 61-896, м. Катовіце: вул. Хожовська, 6 (перший поверх), 40-101.
Завод Uzbekistan GTL запустив оптовий продаж зрідженого газу, повідомила прес-служба «Узбекнафтогазу».
Перша партія у 161 тонну палива з’явилася на торгах Республіканської товарно-сировинної біржі 22 червня. Зріджений газ пропонується за стартовою ціною 3,12 млн. сумів за тонну і поставляється на умовах Шуртанського газохімічного комплексу.
Як зазначається у повідомленні, зріджений газ утворюється із суміші пропану та бутану під тиском. Його малий обсяг спрощує транспортування та доставку споживачам, у тому числі у найвіддаленіші райони.
Шавкат Мірзійоєв запустив Uzbekistan GTL у грудні 2021 року, після 5 років будівництва. Завод переробляє природний газ на авіагас, дизпаливо, зріджений газ, нафту та інші продукти.
У лютому 2022 року на заводі запустили власне виробництво водню, а за чотири місяці стартував випуск синтетичної нафти і з неї — дизельного палива. З вересня також розпочалося виробництво синтетичного авіагасу.
Перша партія GTL-дизеля пішла з торгів на початку минулого липня. З того часу виробник знизив відпускну ціну на пальне п’ять разів, загалом — майже на 35% порівняно з первісною.
