Громадяни України, які вимушено переїхали до Польщі, рятуючись від російської військової агресії отримали доступ до медичної допомоги нарівні з польськими громадянами, повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.
“Для цього потрібно мати закордонний паспорт громадянина України, в якому є відмітка про перетин кордону після 24 лютого 2022 року. Якщо перетнули кордон без закордонного паспорта – документ, що підтверджує дату перетину польського кордону польськими службами. Надання медичної допомоги для українців – безоплатне”, – вказується повідомленні.
Крім того, українці повинні мати статус біженця або статус тимчасового захисту, а також аналог українського ідентифікаційного номера – PESEL, який надасть доступ до послуг у сфері охорони здоров’я.
Сьогодні Польща надала українцям безкоштовний доступ до медичної допомоги на всіх рівнях: базова медична допомога — візити до сімейних лікарів, виклик “швидкої”; спеціалізована амбулаторна допомога; діагностичні дослідження (за направленням лікаря); лікування у стаціонарі; психіатричне лікування; реабілітація (крім курортів); стоматологічні послуги.
Також громадяни України, діти та молодь до 19 років мають право отримати безоплатні профілактичні щеплення згідно з польською Програмою профілактичних щеплень. Для цього слід звернутися до свого сімейного лікаря та отримати відповідний напрямок. Крім того, кожен повнолітній українець, а також дитина з 5 років, які перебувають у Польщі, можуть також вакцинуватись проти COVID-19.
Мажоритарний акціонер ПрАТ “Страхова компанія “ВУСО” (Київ) АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Альтитуда” (Київ), бенефіціарами якого виступають екс-член НКЦПФР Михайло Назарчук та Олексій Шуба, 8 ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (Запоріжжя).
Як йдеться у повідомленні в системі розкриття НКЦПФР ПрАТ “Компанія з управління активами “Альтера Ессет Менеджмент”, яке керує фондом “Альтитуда”, наразі цей фонд акціями “АСКА” не володіє та афілійованих осіб не має.
Загалом йдеться про купівлю 18 млн 662,091 тис. простих акцій та 20,03 тис. привілейованих акцій “АСКА”.
Як повідомлялося, ще до війни, наприкінці листопада 2021 року, інвестиційна компанія SCM Рената Ахметова повідомила про досягнення попередніх домовленостей з продажу УАСК “АСКА” акціонерам СК “ВУСО”. Нацбанк 22 грудня погодив “Альтитуді” купівлю 99,593% акцій “АСКА”, а також 62,2156% акцій ПрАТ “Страхова компанія “АСКО-Донбас Північний” (Дружківка Донецької обл.), в якому 62,4699% належало “АСКА”.
“Альтитуда”, в якій Назарчуку на початок року належало 31,693695%, Шубі – 21,129130%, 7,8249% контролював Віктор Алещенко, а ще 39,352274% не було розміщено, володіло 66,007486% акцій “ВУС” .
Крім того, Назарчуку безпосередньо належало 3,689926% “ВУСО”, а його дружині Яні – 6,031608%, тоді як Шубі – 6,924676%.
Дружини Назарчука та Шуби Яна та Каріна були на початок року також співвласниками КУА “Альтера Ессет Менеджмент” з пакетами відповідно 26,86% та 9,9%
УАСК “АСКА” – перша приватна страхова компанія, що з’явилася у незалежній Україні, працює вже понад 30 років. Входить до портфелю міжнародної інвестиційної компанії SCM. НБУ 22 грудня 2021 року вирішив анулювати 34 її ліцензії на здійснення страхування на підставі поданої компанією заяви, крім ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з поданою УАСК “АСКА” звітністю за дев’ять місяців 2021 року, обсяг страхових премій склав 853,75 млн грн, вартість активів – 501,1 млн грн, частка на ринку зі страхових резервів – 2,55%.
СК “ВУСО” засновано у 2001 році. На даний час володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена у всіх регіонах України. Компанія є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
“ВУСО” у січні-березні 2022 року зібрало 344,4 млн. грн. чистих премій, що на 1,1% більше, ніж за аналогічний період роком раніше. Обсяг виплат СК зменшився на 6,5% – до 123,32 млн грн.
Чистий прибуток збільшився порівняно з першим кварталом 2021 року на 51,5% – до 51,66 млн грн, активи компанії досягли 969,23 млн грн, власний капітал – 533,09 млн грн, а кошти та їх еквіваленти становили 349, 49 млн. грн.
Кількість переміщених за програмою релокації до безпечних регіонів підприємств станом на 15 липня досягла 678, тоді як на кінець травня їх було 601, повідомило Мінекономіки у суботу.
“З них 68% (467 підприємств) вже відновили свою роботу”, – зазначило міністерство, це також на 77 більше за показник кінця травня.
За даними Мінекономіки, загалом 1732 компанії подали заявки через платформу цифрової взаємодії для допомоги у релокації.
Серед підприємств, які вже відновили свою діяльність на новому місці, найбільшу частку становлять підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів (38,7%), переробної промисловості (33,1%), інформації та телекомунікації (5,9%), професійної, наукової та технічної діяльності (5,3%).
Більшість компаній перемістили свої потужності до Львівської (24,6% релокованих підприємств), Закарпатської (16,1%) та Чернівецької (11,4%) області, уточнило відомство.
Як повідомлялося, програма із переміщення українського виробництва із зони активних бойових дій стартувала в середині березня. За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики України Данила Гетьманцева, станом на 27 березня було отримано 1120 заявок щодо програми евакуації, з яких 368 передано на транспортування. До цієї дати кількість переміщених підприємств за програмою евакуації досягла 89, з них 47 уже відновили роботу на новому місці.
Мінекономіки потім оновило дані станом на 5 квітня: кількість заявок на релокацію зросла до 1424, підприємств, що переїхали – до 178, відновили роботу – до 67.
За даними Мінекономіки на 12 травня, кількість переміщених підприємств зросла до 510, які відновили роботу – до 303, таким чином останнім часом теми релокації та подання заявок на неї сповільнилися.
Врожай пшениці у 2022 становитиме 18-19 млн тонн, що перевищить прогнозні показники при її посіві, загалом за врожайністю всіх сільгоспкультур можна робити обережно-оптимістичний прогноз, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
“Новий врожай достатній, хоча він значно менший за минулорічний, але більший, ніж прогнозувалося при сівбі. Досить багато пшениці – у нас прогноз по ній 18-19 млн тонн, при тому, що багато ще не вивезено, а ми споживаємо в рік у 3-4 вдвічі менше, ніж зараз збираємо. Збираємо нормально, з невеликим запізненням, але це викликано погодою”, – розповів він у ході UA-телемарафону.
За словами міністра, за всіма засіяними в країні сільгоспкультурами очікується непогана врожайність. При цьому Сольський уточнив, що хоча на даний момент немає факторів, які б на неї негативно впливали, проте не можна виключити їх появу в майбутньому, аж до моменту збирання врожаю.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10, 2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Європейська комісія (ЄК) запропонувала запросити Україну приєднатися до Конвенції про спільний транзит – міжнародну систему митного транзиту товарів, яка гарантує спрощені процедури у цій сфері між Євросоюзом та країнами-партнерами.
“Україна відповідає всім необхідним критеріям для приєднання до Конвенції, включно з юридичними, структурними та ІТ-вимогами”, – йдеться у схваленому у п’ятницю проєкті документа про позицію ЄС.
У документі наголошується, що, “крім того, приєднання до цієї Конвенції передбачено в Угоді про асоціацію між ЄС та Україною та у стратегії ЄС з підготовки вступу України до ЄС”.
Конвенція передбачає полегшений процес перевезення товарів між ЄС та сімома “країнами загального транзиту” (Норвегією, Ісландією, Швейцарією, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною та Великою Британією).
До членів договору застосовуються спрощені правила, такі як взаємно визнані фінансові гарантії митного транзиту та менша кількість перевірок. Вони допомагають скоротити витрати для підприємств ЄС і країн-партнерів, одночасно полегшуючи та стимулюючи торгівлю, зазначається у пресрелізі ЄК.
Після схвалення Радою ЄС ця позиція буде представлена найвищому органу Конвенції та іншим країнам-підписантам, які потім можуть офіційно запросити Україну долучитися.
ЄК сподівається, що це може статися у жовтні цього року.
До дунайських портів України через гирло Бистре вже зайшли 16 торговельних суден, які здійснять перевезення українського зерна на зовнішні ринки, ще близько 90 чекають на рейд Сулінського каналу, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури.
“Станом на 20:00 12 липня 2022 року шістнадцять торговельних суден, які будуть перевозити українську аграрну продукцію на зовнішні ринки, уже пройшли каналом гирла Бистре суднового ходу р. Дунай – Чорне море й очікуватимуть на завантаження українським зерном. Ще понад 90 суден очікують на рейді каналу Суліна своєї черги аби зайти саме в українські порти”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що загалом на рейді румунського каналу Суліна перебувають 135 суден.
Як повідомив заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков, ці кораблі здійснили проходження через гирло Бистре за останні чотири доби.
“Плануємо зберігати такий темп. Відновлення судноплавства цим каналом – важливий крок, що також дасть змогу розвантажити рейд каналу Суліна та прискорити експорт зернових”, – наголосив Васьков.
За його словами, Україна проводить переговори з Румунією та Єврокомісією щодо збільшення кількості проходжень через Сулінський канал.
У пресслужбі міністерства зазначили, що проходження гирлом Бистре до українських портів на Дунаї стало можливим після звільнення від російських військ острова Зміїний.
