Європейське космічне агентство (ESA) вперше в історії освоєння космосу надасть можливість людині з обмеженими фізичними можливостями стати астронавтом і побувати на орбіті Землі.
Британський підданий Джон Макфолл, у якого ампутовано ногу, у віці 41 року включений до чергового набору астронавтів ESA. Він є бронзовим призером у спринті на 100 м на параолімпійських іграх у Китаї 2008 року і тепер має намір підтвердити, що інвалідність – не перешкода для досягнення багатьох цілей.
Досі людей з обмеженими фізичними можливостями не допускали до відборів в астронавти, які зі зрозумілих причин є одними з найсуворіших конкурсів.
“Від самого початку подання заявки на участь у цій програмі не було в моїх планах через необхідні медичні огляди”, – повідомив Джон після того, як його включили до команди астронавтів-кандидатів.
Але в лютому 2021 року під час організації нового набору агентство оголосило, що пройти підготовку для польоту в космос можуть один або кілька претендентів з інвалідністю ніг (через ампутацію або вроджену ваду розвитку) за умови виконання вимог відбору. При цьому інтелектуальні та психологічні властивості мали бути такими ж, як і в інших кандидатів в астронавти. Це змінило перспективи британця, лікаря за освітою.
“Уперше відібрали кандидата з обмеженими можливостями. Це сигнал усьому людству, що ми здатні це зробити”, – заявив Джон Макфолл, який втратив ногу в 19 років унаслідок аварії з мотоциклом.
ESA повідомило, що протягом найближчих місяців Макфоллу належить працювати над тим, щоб “поліпшити наше розуміння його здібностей і подолати перешкоди, які космічні польоти створюють для астронавтів з обмеженими фізичними можливостями”.
У космічних польотах, що вимагають надзвичайної точності в усьому, навіть найнезначніші модифікації можуть виявитися надзвичайно складними або дорогими, пояснюють в агентстві. Наприклад, наявні зараз системи сконструйовані під астронавтів певних фізичних параметрів.
“Параастронавт” – так агентство назвало свій безпрецедентний проект.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) знову затвердили виплату дивідендів у розмірі 65 млн 728,374 тис. грн із розрахунку 0,63 грн на одну акцію з нерозподіленого прибутку за частину 2022 року.
Таке рішення ухвалили позачергові загальні збори акціонерів 2 грудня 2022 року.
Термін виплати дивідендів – з 6 лютого 2023 року до 2 червня 2023 року.
Раніше повідомлялося, що акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” кілька разів ухвалювали рішення про спрямування на виплату дивідендів 65 млн 728,374 тис. грн із розрахунку 0,63 грн на одну акцію з нерозподіленого прибутку за частину 2022 року.
ПрАТ “Стальканат” випускає сталеві, капронові канати та метизну продукцію.
Як повідомлялося, загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
Генеральний директор “Стальканат-Силур” Сергій Лавриненко пояснював раніше агентству “Інтерфакс-Україна”, що всі акції створюваного ПрАТ “Стальканат” розподіляються серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери домовилися виділити компанію “Стальканат”, в яку буде переведено одеський проммайданчик. Своєю чергою, збережеться також і ПрАТ “Стальканат-Силур”, на балансі якого буде значитися “Силур”, що перебуває на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької обл.).
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними НДУ на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій компанії, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Статутний капітал “Стальканат-Силур” становить 26,083 млн грн.
Ірпінь компенсуватиме 50% вартості генераторів для котелень багатоквартирних будинків, у бюджеті на ці цілі виділено 2 млн грн, повідомив мер міста Олександр Маркушин.
“Сьогодні на сесії Ірпінської міської ради було ухвалено програму, в рамках якої місто компенсуватиме 50% від вартості генераторів, придбаних для потреб дахових або окремих котелень багатоквартирних будинків громади. На це виділяємо 2 млн грн. Голів ОСББ, які хочуть узяти участь у програмі, прошу звертатися до управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та ЖКГ Ірпінської міськради”, – написав він у “Телеграм-каналі” в четвер.
Національний банк України (НБУ) знову збереже облікову ставку на рівні 25% на засіданні 8 грудня, прогнозують більшість банкірів, опитаних агентством “Інтерфакс-Україна” в середу.
“Упевнений, що Нацбанк 8 грудня ухвалить рішення зберегти облікову ставку на поточному рівні 25%, оскільки немає підстав ні для її підвищення, ні для зниження. За підсумками жовтня інфляція дещо прискорилася, але залишається в межах прогнозної траєкторії НБУ. У будь-якому разі, прямого впливу на інфляційні процеси рівень облікової ставки зараз не має”, – сказав голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
За його словами, здебільшого зростання споживчих цін провокується через логістичні обмеження та руйнування виробничих об’єктів. Отже, подальше збільшення облікової ставки не зможе суттєво вплинути на інфляцію.
“З іншого боку, і на зниження ставки в поточних умовах НБУ навряд чи піде. Ефект монетарної трансмісії, на який розраховував регулятор, підвищуючи ставку до поточного рівня, ще не вичерпано”, – додав він.
Світек зазначив, що підвищення ставок за вкладами фізосіб триває і дещо прискорилося в грудні через перегляд прибутковості вкладів великими гравцями, однак наразі для досягнення поставленої регулятором мети немає сенсу знижувати облікову ставку цього місяця.
Збереження облікової ставки на рівні 25% прогнозує також аналітик стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтин Хведчук.
“Поки інфляція продовжує наближатися до 30% р/р, а інфляційні очікування утримуються на високому рівні, для НБУ необхідно забезпечити порівнянну вартість гривневих ресурсів в економіці. Тому ухвалюватимуться рішення для прискорення перенесення попередньої зміни облікової ставки на ринкові ставки, наприклад, підвищення нормативів обов’язкових резервів або випуск строкових депозитних сетрифікатів”, – зазначив він.
Його думку поділяє начальник аналітичного відділу Sense Bank Олексій Блінов, який також очікує збереження облікової ставки на поточному рівні.
Той самий прогноз висловив і директор департаменту ризик-менеджменту Акордбанку Микола Войтків.
“Ми не очікуємо зміни облікової ставки, оскільки не відбулося істотних змін у макросередовищі за останній місяць. Є стабілізація за курсом, при цьому інфляційні очікування залишаються високими”, – зазначив він.
Він додав, що водночас, імовірно, регулятор зменшить відсоткові ставки за депозитними сертифікатами (наразі 23% річних) та їхню терміновість, з метою стимулювання вкладення банками коштів в ОВДП.
“Облікова ставка залишиться без змін у середньостроковій перспективі. По-перше, немає передумов до її перегляду, оскільки рівень інфляції залишається високим. По-друге, НБУ дав орієнтир, що не переглядатиме її до першого кварталу 2024 року”, – зазначив голова ОТП Банку Володимир Мудрий.
Зі свого боку заступниця голови правління банку “Кредит Дніпро” Оксана Шведа нагадала, що до сфери завдань монетарного комітету належить не тільки облікова ставка, а й рішення щодо стимуляції роботи монетарних інструментів для досягнення мети. Тому, за її словами, є ймовірність, що НБУ на засіданні 8 грудня оголосить про рішення щодо норми обов’язкового резервування, яка охоплюватиме поточні або строкові рахунки в усіх валютах.
Єврокомісія в середу запропонувала запровадити черговий – дев’ятий – пакет санкцій проти Росії, який має передбачати заборону на транзакції з трьома російськими банками та інші заходи.
Як ідеться в заяві голови ЄК Урсули фон дер Ляєн, виконавчий орган ЄС пропонує в рамках нового пакету заходів включити до санкційних списків ще приблизно 200 фізосіб, запровадити заборону на операції з трьома російськими банками, зокрема з “Всеросійським банком розвитку регіонів”, а також на мовлення чотирьох російських каналів ЗМІ.
Пропозиції фон дер Ляєн також включають заборону на експорт до Росії безпілотних літальних апаратів. Крім цього, ЄК хоче ввести нові експортні обмеження, зокрема, щодо товарів подвійного призначення – “ключових хімічних речовин, нейропаралітичних речовин, електроніки та ІТ-компонентів”.
Структура Затверджених видатків державного бюджету на 2023 рік
Дані: КМУ
