Британська Ferrexpo plc, яка контролює в Україні, зокрема, Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК та ЄГЗК), у 2021 році збільшила сумарне виробництво окатишів на 0,02% порівняно з 2020 роком – до 11,220 млн тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, за зазначений період загальне виробництво продукції, що включає випуск окатишів і товарного концентрату, зросло на 0,5% – до 11,454 млн тонн.
Водночас загальний випуск окатишів із 65%-м вмістом заліза становив 10,790 млн тонн (зростання на 0,1%). Окатиші з 62%-м вмістом заліза не випускали. Виробництво окатишів прямого відновлення заліза (Direct Reduction – DR) з 67%-м вмістом заліза становило 431 тис. тонн (зростання на 27%).
Компанія у 2021 році також виробила 234 тис. тонн товарного концентрату з 67%-м вмістом заліза (зростання на 28%).
У четвертому кварталі 2021 року загальний випуск окатишів зріс на 18% порівняно з попереднім кварталом, але впав на 1% порівняно з четвертим кварталом 2020-го – до 3,062 млн тонн. Зокрема, випущено 2,961 млн тонн окатишів із 65%-м вмістом заліза (зростання на 23% проти третього кварталу-2021 і на 1% проти четвертого 2020 року), із 62%-м вмістом окатиші не виробляли, виробництво окатишів DR із 67%-м вмістом заліза становило 101 тис. тонн (падіння на 48% проти попереднього кварталу та на 34% проти четвертого кварталу 2020-го).
Компанія також у четвертому кварталі 2021 року виробила 39 тис. тонн товарного концентрату із 67%-м вмістом заліза (падіння на 14% проти попереднього кварталу і на 52% проти четвертого кварталу-2020). Водночас уточнюється, що виробництво товарного концентрату зазвичай збігається з періодами простою огрудкувача і насамперед забезпечується інвестиціями в проект складу концентратів у 2020 році.
Загальне виробництво продукції, що включає випуск окатишів і товарного концентрату, у четвертому кварталі 2021 року зросло на 17% проти третього кварталу-2021, але знизилося на 2% проти четвертого кварталу-2020 – до 3,101 млн тонн.
У пресрелізі пояснюється, що збільшення квартального виробництва окатишів пов’язане з відновленням роботи всіх чотирьох ліній огрудкувачів після модернізації в попередніх кварталах. Водночас загальне річне виробництво окатишів у 2021 році становило 11,2 млн тонн, що відповідає рівню 2020 року, на яке вплинули збої протягом року під час модернізації грануляторів.
“Загальний обсяг продажу за весь рік становив 11,3 млн тонн, що відповідає обсягу виробництва за рік і є зниженням на 6% у річному обчисленні в результаті завершення процесу скорочення запасів у 2020 році”, – констатується в пресрелізі.
Чиста грошова позиція групи станом на 31 грудня 2021 року становила приблизно $117 млн, збільшившись з $4 млн станом на кінець 2020-го. Цей балансовий показник відображає інвестиції групи у виробництво високоякісної залізорудної продукції та високий ринковий попит на продукцію групи. Такі операційні та фінансові показники дали змогу групі оголосити 22 грудня 2021 року ще один проміжний дивіденд у розмірі 6,6 цента США на одну звичайну акцію.
“В останньому кварталі було вироблено понад 3 млн тонн окатишів з досягненням цільової продуктивності понад 12 млн тонн. За успішної модернізації низки огрудкувачів тепер ми маємо сильні позиції для розширення нашої виробничої бази у 2022 році і з погляду обсягів виробництва, і з погляду сортаменту продукції, з позитивним прогнозом щодо залізорудних окатишів преміумкласу”, – відзначив успішне завершення року виконувач обов’язків гендиректора (CEO) Джим Норт (Jim North), слова якого наводить пресслужба компанії.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2020 році збільшила сумарне виробництво окатишів на 7% порівняно з 2019 роком – до 11,218 млн тонн. Водночас загальний випуск окатишів із 65%-м вмістом заліза становив 10,780 млн тонн (зростання на 8%), з 62%-м – 98 тис. тонн (зниження на 76%), виробництво окатишів прямого відновлення заліза з 67%-м вмістом заліза становило 339 тис. тонн, 2019 року цю продукцію не випускали.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій Полтавського ГЗК, 100% Єристівського ГЗК та 99,9% Біланівського ГЗК.
Первинні реєстрації в Україні уживаних легкових автомобілів, увезених із-за кордону, у 2021 році зросли на 46% порівняно з 2020 роком – до 517,4 тис. од., перевищивши реєстрацію нових авто уп’ятеро, повідомляє “Укравтопром”.
За даними асоціації, такий показник реєстрацій увезених вживаних іномарок “став рекордним для країни”.
Найпопулярнішою маркою серед ввезеного секонд-хенду залишається Volkswagen, реєстрації яких становили 90,2 тис. од. (проти 58,82 тис. роком раніше), другу позицію зберіг Ford із реєстрацією майже 45 тис. од. (33,81 тис.), а на третю вийшов Renault із результатом 42,9 тис. автомобілів.
Skoda, яка посідала третє місце в 2020 році, за підсумками минулого року показала четвертий результат (38,4 тис. проти 28,78 тис.), а замикає п’ятірку лідерів Opel, у заліку якого 33,1 тис. українських номерів.
Останнього місяця минулого року в Україні першу реєстрацію пройшли 47,3 тис. імпортованих вживаних авто – на 18% більше, ніж у грудні-2020 та у 4,5 раза більше, ніж нових авто (10,5 тис. од.).
Як повідомлялося, у 2021 році найбільше ввезених уживаних іномарок було зареєстровано у листопаді – 58,3 тис. од., з огляду на закінчення терміну пільгової легалізації “євроблях”.
Пільгові умови митного оформлення ввезених авто на єврономерах діяли в Україні до 10 листопада 2021 року – 180 днів з дня набуття ними чинності. Для учасників бойових дій термін діє до 8 лютого 2022 року.
У 2020 році в Україні було зареєстровано 353,4 тис. уживаних легкових іномарок – на 22% менше, ніж роком раніше, та в 4,1 раза більше за реалізацію нових машин (85,5 тис. од.).
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ, Київ) не розглядає вантажні перевезення як частину майбутнього бізнесу.
СЕО авіакомпанії Євген Дихне в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що вантажні перевезення – не профільна діяльність для “МАУ”.
“Ми точно не маємо наміру літати з порожніми багажниками… Ми не оцінюємо перспективу суто вантажних перевезень як частину нашого майбутнього бізнесу”, – наголосив він.
За словами Дихне, пасажирські повітряні судна під час кожного регулярного рейсу з пасажирами беруть певну частину вантажів (залежно від моделі), і саме таким видом перевезень вантажів займалася і планує займатись “МАУ”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Коксовий завод “Новомет” (Харків) на виконання рішення суду заплатив понад 3,4 млн грн збитків, завданих державі внаслідок наднормативного викиду забруднювальних речовин в атмосферу.
“Під час судового розгляду в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій прокурори довели порушення, визначені актом позапланової перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області, приписом, постановами про накладення адміністративних стягнень… Наразі рішення суду виконано в повному обсязі”, – повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.
Як повідомлялося, Державна екологічна інспекція в Харківській області під час перевірки виявила порушення вимог природоохоронного законодавства, допущені в період із 11 грудня 2019 року до 4 вересня 2020 року, коли коксовий завод здійснював у наднормативному режимі викиди забруднювальних речовин в атмосферу, не маючи відповідного дозволу. Згідно з висновком експертів ННЦ “Інститут судових експертиз ім. Бокаріуса”, сума завданих збитків становить майже 3,5 млн грн.
3 червня 2021 року Господарський суд Харківської області задовольнив позов Київської окружної прокуратури міста, поданий в інтересах держави до ТОВ “Коксовий завод “Новомет” та оштрафував підприємство за викиди в атмосферу на зазначену суму.
Керівництво заводу подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Реєстрації в Україні нових та вживаних електромобілів у 2021 році збільшились на 18,9% порівняно з 2020 роком – до 8541 од., зокрема на частку нових авто припало 14,2% реєстрацій проти 8,9% роком раніше, повідомила Федерація автопрому України (ФАУ).
“Рік завершився на позитивній ноті. У грудні кількість реєстрацій за місяць вперше перевищила 900 од. і становить 928 легкових електромобілів – удвічі більше, ніж рік тому, і на 8% більше результату листопада”, – наголошується в повідомленні на сайті ФАУ у понеділок за підсумками ринку електромобілів на підставі даних МВС.
При цьому трійка лідерів ринку залишилася незмінною – Nissan, Tesla, Chevrolet, які разом утримують 55% ринку.
Згідно з наведеною статистикою, лідер реєстрацій Nissan (частка ринку 26,1%) за підсумками минулого року зміг показати невеликий приріст (на 1%, або на 26 авто) – до 2227 од. (за 11 місяців показував падіння на 1%).
Водночас реєстрації Tesla (19,6% ринку) скоротилися на 16% – до 1670 од., а Chevrolet (з часткою ринку 9,4%) наростив продаж на 54% – до 802 од.
“Цікаво, що майже всі бренди наростили продаж – крім Tesla і Kia. Зокрема, Audi збільшила продаж удвічі, що дало змогу “увірватися” до десятки лідерів на 7-ме місце”, – наголошується в повідомленні.
У рейтингу марок після трійки лідерів розташувалися Renault (приріст на 76% до 551 од.), Volkswagen (на 80% до 550 од.), Hyundai (на 43% до 363 од.), Audi (до 334 од.), Mercedes-Benz (на 28% до 236 од.) та Kia (-13% до 154 од.)
У повідомленні констатується, що утриматися у ТОП-10 не зміг Fiat, який у 2020 році посідав 4-те місце, а у 2021-му – 12-те.
У структурі реєстрацій електромобілів за роками випуску, згідно зі статистикою, минулого року найбільше зареєстровано автомобілів 2019 року випуску – 1430 од., далі слідують реєстрації авто 2017 р. в. – 1323 од., 2018 р. в. – 1169 од., 2021 року – 990 та 2020 р. в. – 948 од.
ФАУ уточнює, що загалом 2021 року на ринку було представлено 200 моделей від 58 брендів.
Лідером ринку з великим відривом залишився Nissan Leaf (частка 24,6%), друге місце у Tesla Model 3 (9,7%), а модель Chevrolet Bolt EV з часткою 8,9% усіх реєстрацій – третя за популярністю (роком раніше третю позицію займала Tesla Model S, що перемістилася на 4-те місце у 2021 році).
Як повідомлялося з посиланням на дані ФАУ у 2020 році, в Україні було зареєстровано 7186 електромобілів – на 5 од. більше, ніж роком раніше, при цьому найбільше реєструвалися автомобілі 2016 р. в.
Як повідомлялося, Верховна Рада 15 липня 2021 року ухвалила два закони про стимулювання розвитку електротранспорту в Україні, якими, зокрема, звільнила від сплати ПДВ та ввізного мита з 2022 року до 31 грудня 2030 року комплектувальні для власного виробництва електротранспорту, а до кінця 2025 року – від ПДВ операції з ввезення та/або постачання електромобілів.
Окрім того, до 31 грудня 2035 року від податку на прибуток звільнено підприємства-виробники виключно електротранспорту, електродвигунів, батарей і зарядних пристроїв.
В Україні з 2016 року не стягують ввізного мита на електромобілі, й до 2022 року продовжено звільнення від сплати ПДВ. Ставку акцизу встановлено на рівні EUR1 на 1 кВт/год ємності електроакумулятора.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування “Зелена картка”, підписаними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-листопаді 2021 року збільшились на 33,82% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 1,471 млрд грн.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість підписаних договорів “Зелена картка” за цей період зросла на 27,16% – до 704,720 тис.
При цьому розмір відшкодувань, сплачених за вимогами, знизився на 21,58% – до EUR12,017 млн, кількість оплачених вимог – на 13,33%, до 4,792 тис.
МТСБУ є єдиним в Україні об’єднанням страховиків, що здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту постраждалих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їх проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена картка” поширюється на територію 47 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена картка” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
