Представник гірничо-металургійної групи “Метінвест” Віталій Литовка призначений генеральним директором ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.), раніше він обіймав аналогічну посаду у ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод” (АКХЗ).
Згідно з офіційним повідомленням наглядової ради компанії, Литовку призначено гендиректором 2 вересня 2022 року на період з 5 вересня 2022 року по 4 квітня 2023 року включно.
При цьому уточнюється, що раніше Литовка був гендиректором АКХЗ у вересні 2022 року.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Промислові підприємства просять Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), не збільшувати граничні ціни (так звані прайс-кепи) на електричну енергію на ринку “на добу вперед” (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВСР) та балансувальному ринку, щоб уникнути зупинки виробництва.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” джерела” на ринку, існує значна ймовірність зупинення виробництва, зокрема такі заяви прозвучали 12 жовтня під час публічного обговорення проекту цього рішення в НКРЕКУ.
Так, директор з економіки та фінансів Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ) Олександр Завгородній повідомив, що електроенергія – основна складова собівартості продукції заводу, тому зростання цін суттєво вплине на економіку підприємства.
“З огляду на ймовірне зростання прайс-кепів, зростання цін на ринку електроенергії, а також наміри підвищувати вартість транспортування та диспетчеризації електроенергії, ми прийняли рішення зупинити роботу підприємства вже з листопада”, – сказав топ-менеджер, додавши, що підприємство попередньо планує у такому разі знаходиться у простій у зимовий період.
У свою чергу заступник голови правління з фінансів Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) Олег Качко наголосив, що підвищення прайс-кепів неминуче призведе до зростання цін на електроенергію і, як наслідок, призведе до зростання собівартості продукції та неминучої зупинки підприємства.
За його оцінкою, збільшення прайс-кепів коштуватиме підприємству додатковий 1 млрд грн на рік. “Невідомо, де брати ці кошти, коли є проблеми з логістикою всередині країни, потрібно утримувати персонал, зарплати платити. Тому в умовах війни це не є дуже правильним рішенням”, – зазначив представник ЗЗФ.
При цьому завод “Дніпроазот”, єдиний виробник хлору для українських водоканалів, знаходиться у простої від початку війни. Проте через технологічну небезпеку виробничого циклу підприємство підтримує мінімальну господарську діяльність. Проте, за словами представника підприємства, через збільшення прайс-кепів на витрати на е/енергію “Дніпроазота” доведеться зупинятися повністю, а поновлення роботи вже буде неможливим.
Також під загрозою повної зупинки є й гірська галузь. Зокрема, заступник головного енергетика Покровського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК), Олександр Петровець повідомив, що є велика ймовірність зупинення підприємства у листопаді через підвищення прайс-кепів.
“ПГЗК – це містоутворююче підприємство, від нашої роботи залежить існування міста Покровськ. Ми намагаємося працювати у вкрай складних умовах: знижується попит на нашу продукцію, зростає собівартість виробництва, є проблеми із закупівлями матеріалів для ремонтів та обслуговування обладнання. Тому наше підприємство не може більше витримуватиме цю складну ситуацію”, – констатував топ-менеджер.
Заступник голови правління з економіки та фінансів Марганецького ГЗК (МГЗК) Володимир Боднар нагадав, що підприємство постійно перебуває під обстрілом ворожої артилерії. Однак через зростання витрат робота підприємства може зупинитись. “А якщо підвищаться прайс-кепи, то через зупинку великої кількості підприємств цю електроенергію не буде кому продавати”, – резюмував Боднар.
Встановити терміни розрахунків товаровиробників та рітейлерів у 24-30 діб як компроміс та дещо розширити список товарів для ефективної безперебійної роботи обох сторін запропонувало Мінекономіки на зустрічі з асоціаціями харчової промисловості 11 жовтня.
“Ми намагаємося зблизити позиції сторін. Зокрема, як компромісний варіант пропонуємо встановити терміни розрахунків у 24 або 30 діб. Якщо сторони не домовляться, ми змушені будемо задіяти інші механізми, хоча уряд принципово проти посилення регулювання”, – цитує першого віце-прем’єра – Міністра економіки Юлії Свириденко прес-служба відомства.
За її словами, питання розрахунків за поставлені товари справді болюче, оскільки кожна зі сторін вважає, що кредитує власним коштом іншу.
“Йдеться, зокрема, про розрахунки за товари, які мають суттєву соціальну значущість, та про заборгованість за раніше поставлений товар. Уряд вважає, що оптимальним рішенням є узгодження позицій виробників та продавців у процесі діалогу та посилення дисципліни розрахунків”, – зазначила Свириденко.
Під час зустрічі також порушувалися питання забезпечення галузей харчової промисловості пільговим газом, кредитування харчових та переробних підприємств за програмою “5-7-9”, безперебійного постачання підприємствам харчопрому електроенергії під час віялових відключень, а також питання обмеження експорту насіння соняшнику та отримання дозволу на транзакції. з окремих видів операцій з імпорту.
У Мінекономіки зазначили, що наразі газ за пільговими цінами одержують підприємства хлібопекарської галузі та виробники молокопродуктів, а можливості розширити відповідний перелік зараз у країни відсутні. Як пояснила Свириденко, для початку потрібно забезпечити пільговим газом населення, але з огляду на важливість стабільної роботи підприємств галузі питання про можливість закупівлі додаткових обсягів газу для пільгових поставок харчівникам буде опрацьовано.
За даними відомства, глава Мінекономіки також підтримала прохання харчовиків щодо включення підприємств галузі до переліку критичної інфраструктури, що дозволить їм отримувати електроенергію навіть під час віялових відключень. За її словами, це питання буде опрацьоване з Міненерго та місцевою владою, яка формує відповідні списки.
На стадіоні «Чорноморець» в м. Одеса відбувся благодійний футбольний матч «Футбол заради перемоги» за участі зірок українського шоубізнесу та спорту. Компанія PIN-UP UKRAINE стала титульним партнером матчу.
Збірна зірок України грала проти збірної зірок Одеси. Серед гравців були: Юрій Ткач, Влад Ващук, Віктор Вацко, Вова Шумко, Антон Вельбой та інші. Наставниками зірок стали тренер Олексій Михайличенко та футболіст Семен Альтман.
Футбольний матч мав благодійну мету – протягом трансляції гри глядачі з усього світу робили донати. Всі виручені кошти підуть на рахунок ГО «Ліга Життя», яка відзвітує та розподілить кошти згідно з запитами.
«Сьогодні всі українці є однією великою командою, яка прагне здолати загарбника. Компанія PIN-UP UKRAINE стала титульним партнером цього благодійного зіркового матчу, бо вірить, що такі ініціативи наближають нас до перемоги. Ми віримо, що незабаром наші спортсмени зможуть грати під мирним небом, а Україна не сходитиме зі спортивних майданчиків світу», – прокоментував COO PIN-UP UKRAINE Ігор Зотько.
Організатори матчу – ГО «Ліга життя», ФК «Чорноморець», Українська асоціація футболу, Improv Live Show.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Резолюція закликає країни не визнавати претензії Росії на чотири області України, на які претендувала Росія після так званих референдумів, проведених наприкінці минулого місяця, і вимагає, щоб Москва змінила курс із «спроби незаконної анексії», йдеться у прес-релізі, розміщеному на сайті. ООН.
У резолюції, яка «захищає принципи» Статуту ООН, зазначається, що Донецька, Херсонська, Луганська та Запорізька області тимчасово окуповані Росією внаслідок агресії, порушення територіальної цілісності, суверенітету та політичної незалежності України.
Генеральна Асамблея автоматично винесла резолюцію на обговорення, викликане застосуванням Росією права вето у Раді Безпеки у зв’язку зі спробою її анексії.
Резолюція, прийнята Асамблеєю, закликає всі держави, ООН та міжнародні організації не визнавати жодних претензій Росії на анексію та вимагає негайного скасування її заяви про анексію. У резолюції вітаються і «виражається рішуча підтримка» безперервних зусиль Генерального секретаря та держав-членів щодо деескалації нинішньої ситуації у пошуках світу за допомогою діалогу, переговорів та посередництва.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
Американські виробники обладнання для випуску мікросхем відкликають співробітників підприємства провідного китайського виробника чіпів пам’яті Yangtze Memory Technologies Co. (YMTC), пише газета The Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела.
Зокрема, йдеться про KLA Corp. та Lam Research Corp., які призупиняють співпрацю з китайською держкомпанією після введення Вашингтоном обмежень, що блокують постачання високотехнологічних напівпровідникових компонентів та обладнання для їх випуску до КНР.
За словами джерел, американські компанії призупинили обслуговування чинного обладнання на підприємстві YMTC, а також припинили встановлення нового.
Загалом на заводі задіяно десятки співробітників американських компаній, які відіграють ключову роль у підтримці роботи підприємства, володіючи необхідною для високотехнологічного виробництва експертизою, зазначають джерела.
Якщо ці співробітники не повернуться до роботи, YMTC втратить можливість модернізувати виробництво в майбутньому, а також зіткнеться зі складнощами при необхідності ремонту обладнання.
Відповідно до нових заходів експортного контролю, про які було оголошено минулої п’ятниці, чіпи для високопродуктивних обчислювальних систем, суперкомп’ютерів та систем штучного інтелекту (AI), вироблені з використанням американських технологій, можуть продаватися до Китаю лише за наявності ліцензії на експорт.
Вашингтон також заборонив громадянам США та організаціям працювати з китайськими чіпмейкерами без отримання спеціального дозволу.
Крім того, оголошений Штатами пакет заходів суворо обмежує експорт у КНР обладнання для виробництва мікросхем та технологій, які місцеві компанії могли б використати для розробки власного обладнання.
Згідно з оцінками Boston Consulting Group, на частку американських компаній припадає 41% глобального виробництва обладнання для випуску чіпів, Китай – не більше 5%.
