Українська промислова компанія “Інтерпайп” із 1 жовтня поточного року підвищить заробітну плату в середньому на 10%.
Відповідно до прес-релізу у вівторок, підвищення зарплати торкнеться всіх співробітників трубного дивізіону, сталевого дивізіону та дивізіону залізничної продукції, а також співробітників централізованих функцій.
Водночас уточнюється, що в межах підвищення зарплати буде застосовано диференційований підхід залежно від дивізіону і категорії співробітників.
Прес-служба нагадує, що раніше поточного року компанія вже підвищувала зарплату виробничому персоналу всіх промислових активів.
Директор із персоналу “Інтерпайпу” Віталій Пахомов наголосив, що компанія продовжує дотримуватися високих соціальних стандартів. “З початку карантину ми впровадили безпрецедентні заходи безпеки, зокрема безоплатне ПЛР-тестування і безоплатну доставку на роботу корпоративним транспортом. Навіть під час локдауну наші підприємства продовжували працювати, а співробітники і їхні сім’ї отримували стабільний дохід. “Інтерпайп” регулярно переглядає зарплату виробничого персоналу. У жовтні ми робимо друге підвищення за цей рік, щоб підтримати наших співробітників і забезпечити їх фінансову стабільність. Так, з урахуванням поточного підвищення середня заробітна плата у компанії за підсумками 2021 року зросте більше ніж на 20%”, – констатував Пахомов, слова якого наведено в прес-релізі.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії постачають більш ніж до 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2020 році “Інтерпайп” реалізував 662 тис. тонн готової продукції, зокрема – 192 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 11 тис. працівників. У 2020 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,54 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” та електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
З вівторка ще 20 комплексів автофіксації порушень ПДР запрацювали на автомобільних дорогах Львівської, Запорізької, Закарпатської та Одеської областей, повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький на своїй сторінці у Facebook.
Прилади, розташовані у Львівській області (13 приладів контролю): на 10 км + 100 автодороги М-010 в напрямку м. Івано-Франкове (обмеження швидкості 50 км/год), на 447 км + 803 автодороги М-06 в напрямку м. Броди (обмеження швидкості 50 км/год), на 137 км + 971 автодороги М-09 в напрямку м. Львів (обмеження швидкості 50 км/год), на 4 км + 898 автодороги Н-17 напрямку м. Луцьк (обмеження швидкості 50 км/год), на 12 км + 514 автодороги М-10-01 у напрямку м. Скнилів (обмеження швидкості 50 км/год), на 552 км + 486 автодороги М-06 в напрямку м. Зубра (обмеження швидкості 90 км/год), на 528 км + 459 автодороги М-06 у напрямку м. Львів (обмеження швидкості 50 км/год), на 523 км + 260 автодороги М-06 у напрямку м. Чоп (обмеження швидкості 50 км/год), на 439 км + 352 автодороги М-06 в напрямку вул. Перемоги, м Львів (обмеження швидкості 50 км/год), на 541км + 451 автодороги М-06 у напрямку с. Соснівка (обмеження швидкості 50 км/год), на 541 км + 296 автодороги М-06 у напрямку м. Кам’янопіль (обмеження швидкості 50 км/год), на 510 км + 120 автодороги М-06 у напрямку м. Запитів (обмеження швидкості 50 км/год), на 3 км + 064 автодороги Н-17 у напрямку м. Луцьк (обмеження швидкості 50 км/год).
У Запорізькій області встановлено чотири прилади контролю: на 2 км + 090 автодороги Н-15 у напрямку м. Запоріжжя (обмеження швидкості 50 км/год), на 526 км + 590 автодороги Н-08 у напрямку м. Запоріжжя (обмеження швидкості 50 км/год), на 310 км + 530 автодороги М-18 у напрямку м. Запоріжжя (обмеження швидкості 50 км/год), на 310 км + 722 автодороги М-18 у напрямку м. Мелітополь (обмеження швидкості 90 км/год).
У Закарпатській області встановили два прилади контролю: на 772 км + 750 автодороги М-06 у напрямку м. Ужгород (обмеження швидкості 50 км/год), на 780 км + 785 автодороги М-06 у напрямку м. Мукачеве (обмеження швидкості 50 км/год).
В Одеській області запрацював 1 прилад контролю на 3 км + 015 автодороги Т-16-28 у напрямку м. Київ (обмеження швидкості 90 км/год).
Білошицький зазначив, що кількість камер автофіксації на трасах і в населених пунктах збільшилася до цифри 158.
Дата і час проведення: 30 вересня — 01 жовтня 2021 року, 09:30 — 19:30 (за київським часом).
Місце проведення: готель Hilton Kyiv, б-р Тараса Шевченка, 30, м. Київ, Україна.
Увага! Для участі у заході попередня реєстрація обов’язкова
https://uba.ua/ukr/registration/4098/
Мета заходу — обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами актуальних питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні. Участь у форумі візьмуть судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, представники Міністерства юстиції України, народні депутати України, судді, міжнародні експерти та представники Ради Європи, а також практикуючі юристи та представники ЗМІ.
Цього року тема форуму — «Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності». Захід організовано Асоціацією правників України спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». Програмним координатором форуму виступає Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group.
На заході будуть дотримані всі норми проведення в умовах адаптивного карантину.
Основні теми:
Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади.
Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя — рекомендації Ради Європи та національний контекст.
Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною.
Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки.
Судова реформа, реформа КСУ: останні новели та першочергові кроки.
Забезпечення єдності судової практики: рекомендації Ради Європи та досягнення судової влади України.
Процесуальні дилеми як виклики для забезпечення права на справедливий суд.
Антимонопольні спори.
20 років виконання рішень ЄСПЛ Україною: дорослий погляд на стан справ.
Виконання судових рішень: міжнародний аспект.
Усі виступи іноземних експертів забезпечуватимуться синхронним перекладом.
З ПИТАНЬ УЧАСТІ ТА ПАРТНЕРСТВА ЗВЕРТАЙТЕСЯ:
+38 (044) 492-88-48, conference@uba.ua
Тетяна Осауленко, координаторка заходу.
З ПИТАНЬ АКРЕДИТАЦІЇ ЗМІ ТА ВИСВІТЛЕННЯ ЗАХОДУ:
+38 (044) 492-88-48, pr@uba.ua
Юлія Матвєєва, координаторка з PR та міжнародного партнерства.
“Інтерфакс-Україна“ — медіапартнер заходу.
Україна продовжує збирати зернові та зернобобові культури, станом на 23 вересня зібрано 1,1 млн тонн кукурудзи (+0,69 млн тонн за тиждень із 16 до 23 вересня) з 226,8 тис. га (4% від запланованих площ), повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на сайті в п’ятницю
Згідно з повідомленням, загалом цього сезону намолочено 54,23 млн тонн (+2,89 млн тонн за тиждень) основних зернових, зернобобових, олійних культур і викопано цукрових буряків із загальної площі 13,89 млн га.
За його даними, на зазначену дату закінчено збір озимої пшениці, ячменю та гороху, загалом зібрано 46,4 млн тонн із 10,6 млн га. У розрізі культур озимої пшениці намолочено 33 млн тонн за врожайності 46,5 ц/га, озимого ячменю – 10,2 млн тонн (41,2 ц/га), озимого гороху – 0,58 млн тонн (24 ц/га), збір зазначених ярих культур ще не розпочато.
Лідерами з намолоту зернових і зернобобових культур стали Одеська область із показником 4,36 млн тонн, а також Харківська (3,66 млн тонн), Дніпропетровська (3,64 млн тонн), Миколаївська (3,47 млн тонн), Запорізька (3,27 млн тонн) і Херсонська (3,19 млн) області.
Мінагрополітики минулого тижня повідомило про завершення збирання ріпаку, насіння якого станом на 16 вересня було намолочено 2,89 млн тонн із площі 1,01 млн га. Однак, за оновленими 23 вересня даними, аграрії кількох областей зібрали ще 15 тис. тонн насіння ріпаку, завдяки чому показник загального врожаю цієї культури в Україні збільшився до 2,91 млн тонн.
Також аграрії зібрали 4,26 млн тонн соняшнику (+1,88 млн тонн за тиждень) із 2 млн га (31% запланованих площ).
За даними Мінагрополітики, аграрії 12 областей розпочали збирання цукрових буряків, загалом зібрано 1,25 млн тонн (+0,75 млн тонн) з 25,8 тис. га (11% запланованих площ).
Відомство уточнило, що збір гречки завершено в шести регіонах, загалом зібрано 75 тис. тонн (+12 тис. тонн) з 55,5 тис. га (дві треті від запланованих площ), тоді як збір проса закінчено в семи областях – зібрано 134 тис. тонн (+15 тис. тонн) з 56,9 тис. га (73%).
Крім того, зібрано 0,62 млн тонн сої (+270 тис. тонн) з 262,88 тис. га (21% від прогнозу).
Відомство уточнило, що середня врожайність кукурудзи станом на 23 вересня становила 48,62 ц/га, соняшнику – 21,25 ц/га, сої – 23,5 ц/га, ріпаку -28,5 ц/га, цукрових буряків – 485 ц/га, гречки – 13,5 ц/га, проса – 23,5 ц/га.
Як повідомлялося, Мінагрополітики прогнозує урожай зернових і зернобобових культур у 2021/2022 маркетинговому році на рівні 75,8 млн тонн, експорт може сягнути 56 млн тонн.
Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 24 вересня експортувала 12,76 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 12,7% вище показників на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, на сьогодні експортовано 7,74 млн тонн пшениці (на 2,0% менше порівняно з аналогічною датою 2020/2021 МР); 3,43 млн тонн ячменю (на 23,97% більше); 1,39 млн тонн кукурудзи (у 2,1 раза більше); 33,2 тис. тонн борошна (на 29,9% менше).
На зазначену дату також експортовано 28,7 тис. тонн жита, що в 16,9 раза вище показників минулого МР.
Як повідомлялося, Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур, серед яких 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
Крім цього, Україна у 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Авіакомпанія Bees Airline з 14 жовтня запускає регулярне авіасполучення між Києвом і Одесою.
Як повідомила авіакомпанія на своїй сторінці у Facebook, рейси виконуватимуться п’ять разів на тиждень: щопонеділка, щовівторка, щочетверга, щоп’ятниці та щонеділі.
Для польотів використовуватимуться літаки Boeing 737-800 Next Generation. Час у дорозі – одна година.
Раніше Державіаслужба дозволила Bees Airline виконувати рейси з Києва до Львова, Одеси та Херсона.
