Державна служба геології та надр України проведе онлайн-аукціон із продажу спеціального дозволу на видобування габро ділянки Зарічна родовища Рудня Шляхова, терміном на 20 років. Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на дані UBIZ.ua. Аукціон ініціювало ПП «Моноліт»*.
Стартова ціна – 5 129 755,21 грн. Період подання пропозицій 11.11.2024 18:00 – 26.11.2024 20:00. Гарантійний внесок – 1 025 951,04 грн.
Станом на 01.01.2024 Державним балансом запасів корисних копалин України обліковані запаси габро ділянки Зарічна родовища Рудня Шляхова у кількості (тис. м3), за категоріями: «Камінь облицювальний»: А ‒ 220,92, В – 558,0; А+В – 778,92; «Камінь будівельний»: А – 19,0, В – 46,0; А+В – 65,0 (джерело).
В адміністративному відношенні родовище Рудня Шляхова ділянка Зарічна знаходиться за 400 м на схід від с. Рудня Шляхова Житомирського р-ну Житомирської обл..
Поруч, в радіусі 1,5 км заліцензовано 4 ділянки габро:
Поради покупцям карʼєрів читайте за посиланням
КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ
*– ПП «Моноліт» (смт Іршанськ, Житомирська обл.) володіє і очолює Віталій Коваленко (YouControl). Підприємство володіє двома дійсними спецдозволами на надра – № 2861 і № 5160.
**– ТОВ «Веста» (смт Хорошів, Житомирська обл.) контролюють Володимир Шевченко, Ганна Терещенко, Георгій Кувелас. Керівник – Іван Шевчук (YouControl). СД № 3893 – єдиний в арсеналі компанії.
***– ВП ТОВ «Синій Камінь – 1» (смт Хорошів, Житомирська обл.) контролює і очолює Євгеній Олійник (YouControl). СД № 4043 – єдиний в арсеналі компанії.
****– ТОВ «МП «Аметист» (м. Житомир) контролюють Оксана Караманиць і Ксенія Лях. Очолює – Валерій Паршаков (YouControl). СД № 2695 – єдиний в арсеналі компанії.
*****– МПП «Ілона» (м. Коростишів, Житомирська обл.) контролюють Олександр Дубінін і Валентин Шумський. Очолює – Микола Бовсуновський (YouControl). СД № 5070 – єдиний в арсеналі компанії.
Війна РФ проти України може легко закінчитися, якщо адміністрація США під керівництвом Дональда Трампа керуватиметься підходом, що ґрунтується на пошуку рішень, заявив у п’ятницю президент Туреччини Тайіп Ердоган, повідомляє турецька газета Yeni Şafak.
«Якщо в епоху Трампа ми побачимо адміністрацію США, яка підійде до питання з точки зору врегулювання, ми зможемо легко закінчити цю війну. Більше зброї, більше бомб, більше хаосу і конфліктів не покладуть край цій війні. Більше діалогу, більше дипломатії, більше примирення відкриють двері до миру», – сказав Ердоган під час спілкування з журналістами на борту літака після повернення з Будапешта.
Він зазначив, що Туреччина – «країна, якій вдалося посадити обидві сторони за один стіл».
«Ми робили це багато разів і можемо зробити це знову. Ця війна має закінчитися зараз», – наголосив Ердоган.
За його словами, Туреччина зосередила зусилля на досягненні миру і продовжуватиме це робити. «Ми сподіваємося, що в новому періоді нам вдасться почати все з чистого аркуша і досягти миру, в якому припиняться всі конфлікти і війни», – зазначив турецький лідер.
На його думку, обрання Трампа президентом США матиме серйозний вплив на політичний і військовий баланс на Близькому Сході. Крім того, Ердоган повідомив, що запросив Трампа до Туреччини.
«Я сподіваюся, що він прийме наше запрошення і тим самим зміцнить співробітництво між Туреччиною і Сполученими Штатами», – сказав він.
Заступник керівника Офісу президента України Ірина Мудра зустрілася з генеральним секретарем Міжнародної торгової палати Джоном Дентоном і президентом Торгово-промислової палати (ТПП) України Геннадієм Чижиковим.
Як повідомляється на сайті Офісу президента в п’ятницю, ключова тема зустрічі – можливість співпраці Міжнародної торгової палати з міжнародним компенсаційним механізмом, що створюється для виконання 7-го пункту Формули миру «Відновлення справедливості».
«Міжнародна торговельна палата як глобальна бізнес-організація може сприяти розумінню того, як приватний сектор може отримати вигоду з міжнародного компенсаційного механізму. Така взаємодія дасть змогу забезпечити відновлення економіки та ефективну реконструкцію», – зазначила Мудра.
За її словами, Україна робить усе необхідне для вступу до Європейського Союзу – проводить реформи для поліпшення судової системи, інвестиційних можливостей та умов для ведення бізнесу.
Дентон розповів про можливі напрямки діяльності Міжнародної торгової палати щодо залучення інвестицій в Україну, поліпшення бізнес-клімату та створення ефективних інструментів для врегулювання комерційних спорів.
Українські металургійні підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 20,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,264 млн тонн з 4,365 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, виплавка сталі за цей період зросла на 25,7% – до 6,487 млн тонн, чавуну – на 21,9%, до 5,981 млн тонн.
У жовтні було вироблено 442,2 тис. тонн прокату, 603,8 тис. тонн сталі, 624,9 тис. тонн чавуну, тоді як у попередньому місяці – 503,9 тис. тонн прокату, 610 тис. тонн сталі, 624,1 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові та олійні культури, станом на 8 листопада вже намолотили понад 68,9 млн тонн нового врожаю з 18,9 млн га порівняно з 66,7 млн тонн і 18,6 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в п’ятницю, вже зібрано 49,9 млн тонн (47,2 млн тонн) зернових, 19 млн тонн (18,8 млн тонн) олійних.
У міністерстві уточнили, що завершено жнива пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн із 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,6 млн тонн із 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 470,4 млн тонн із 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га та ріпаку – 3,5 млн тонн із 1,3 млн га за врожайності 27,3 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 20,2 млн тонн (18,3 млн тонн тижнем раніше) з 3,3 млн га (83% від плану), гречки – 127,2 тис. тонн (126,9 тис. тонн) із 87,8 тис. га (99%), проса – 160,3 тис. тонн (160,2 тис. тонн) із 86,5 тис. га (93%).
Аграрії 16 областей проводять збирання цукрових буряків, які викопано на площі 223,2 тис. га (87%), накопано 10,7 млн тонн солодких коренів.
В Україні завершується збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 5,8 млн тонн сої (тижнем раніше – 5,73 млн тонн) із 2,5 млн га (96%), соняшнику – 9,7 млн тонн (9,599 млн тонн) із 4,7 млн га (95%).
При цьому зі збирання зернових лідирують аграрії Одеської області, які обмолотили 4,4 млн га, Полтавської – 4,1 млн тонн, Чернігівської – 4 млн тонн.
Україна в січні-жовтні 2024 року наростила експорт на 16,1% – до $34,6 млрд, водночас імпорт збільшився на 9,9% – до $57,4 млрд, повідомила Державна митна служба.
“Водночас оподатковуваний імпорт склав $47,4 млрд, що становить 83% від загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту в січні-жовтні 2024 року становило $0,51/кг, що на 5% більше, ніж за аналогічний період 2023 року”, – констатується на сайті ДМС у п’ятницю.
Серед країн, із яких найбільше імпортували товарів в Україну: Китай (на $11,6 млрд), Польща ($5,6 млрд) і Німеччина ($4,4 млрд).
Експортували з України найбільше в Польщу – на $4 млрд, Німеччину – на $2,4 млрд, Іспанію – на $2,4 млрд.
Зазначається, що в загальних обсягах 65% ввезених товарів у січні-жовтні 2024 року становили машини, зокрема, обладнання і транспорт – $20,3 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 141 млрд грн, або 30% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $9,3 млрд (до бюджету сплачено 72,3 млрд грн, або 15% надходжень), паливно-енергетичні – $8,7 млрд (сплачено 127,1 млрд грн, або 27% надходжень митних платежів).
До трійки товарів, що найбільше експортуються з України, увійшли продовольчі товари – $20,3 млрд, метали та вироби з них – $3,8 млрд, а також машини, обладнання та транспорт – $2,9 млрд.
Зазначається, що за січень-жовтень 2024 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 251,7 млн грн.
