Ексдепутат Київради В’ячеслав Супруненко інвестував $2 млн у придбаний 2023 року збанкрутілий “Київський завод “Росинка”, який відновить свою роботу у травні 2025 року, повідомив Forbes Ukraina.
За інформацією видання, запуск виробництва обійшовся в $1 млн. Компанія планує у 2025-2026 роках вкласти ще понад $1 млн. Окупити інвестиції на підприємстві розраховують за п’ять років.
“Росинка” 2024 року вже відновила виробництво лимонадів за контрактним розливом на київському заводі “Орлан” і на підприємстві у Черкаській області.
Компанія отримала ліцензію на видобуток мінеральної води з джерела на території заводу на глибині 327 м. Першу лінійку мінеральної води “Софія Київська” випустять у квітні-травні 2025 року. Потім – сокові напої з чотирма смаками. Випуск класичних лимонадів на заводі “Росинка” запланований на 2026 рік, розповіла директор київського заводу “Росинка” Інна Ярмоленко.
“Софія Київська” буде розливатися у пляшки місткістю 0,5 л та 1,5 л, сокові напої – у м’якому пакуванні 180–200 мл. Редизайн “Софії Київської” вже зроблено, на черзі – зміна етикетки “Росинки”. Назви напоїв не зміняться.
“Завод планує через 5 років налагодити випуск функціональниї напоїв, зокрема, комбучі, енергетиків і вітамінізованих напоїв”, – зауважила Ярмоленко і додала, що вони виходитимуть під різними брендами, не лише “Росинка”.
Наразі “Київський завод “Росинка” веде переговори про збут із національними ритейлерами – АТБ і “Сільпо”.
Як повідомлялося, у серпні 2023 року “Прозорро.Продажі” успішно пройшов аукціон із продажу збанкрутілого заводу “Росинка”, який було реалізовано за 138,5 млн грн кіпрській “Альвіва Груп ЛТД”, бенефіціаром якої є ексдепутат Київради В’ячеслав Супруненко.
Обсяг світового боргу, включно із зобов’язаннями держав, домогосподарств, фінансових і нефінансових компаній, у 2024 році збільшився на $7,2 трлн і досяг рекордних $318,4 трлн, за даними Інституту міжнародних фінансів (IIF).
Однак у повідомленні наголошується, що зростання було істотно нижчим, ніж 2023 року, коли заборгованість підвищилася на $16 трлн через грошово-кредитну політику Федеральної резервної системи США.
Через уповільнення темпів зростання глобальної економіки торік співвідношення боргу до ВВП зросло на 1,5 відсоткового пункту і становило 328%. Підйом показника було зафіксовано вперше за чотири роки, тобто з часів пандемії COVID-19.
Близько 65% зростання світового боргу 2024 року припало на ринки, що розвиваються, насамперед на Китай, Індію, Саудівську Аравію і Туреччину. На зрілих ринках накопичення заборгованості переважно відбувалося у США, Великій Британії, Канаді та Швеції.
Майже дві третини приросту боргу припало на державний сектор. Обсяг світового держборгу перевищив $95,3 трлн порівняно з $70 трлн напередодні пандемії 2019 року.
IIF прогнозує збільшення держборгу у світі 2025 року більш ніж на $5 трлн, переважно через нарощування запозичень США, КНР, Індією, Францією і Бразилією.
Сукупний обсяг боргів у країнах emerging markets 2024 року зріс на $4,5 трлн і сягнув історичного максимуму у 245% ВВП. Цього року цим державам необхідно погасити зобов’язання на рекордні $8,2 трлн, причому близько 10% цього боргу номіновано в іноземних валютах.
«Ми очікуємо подальшого уповільнення темпів накопичення світового боргу, особливо в першому півріччі 2025 року, – йдеться у звіті. – Оскільки невизначеність глобальної економічної політики сягнула рекордно високого рівня – вищого за той, що спостерігався на піку пандемії, а вартість запозичень усе ще висока, більш обережна позиція позичальників, імовірно, стримуватиме попит приватного сектору на кредити».
Раніше аналітичний центр Experts Club проаналізував рівень боргів країн світу до їхнього ВВП, відео-аналіз доступний у динаміці з 1950 по 2023 рік, –
https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k
Попит на комерційні приміщення в житлових комплексах зростає, орендні ставки практично повернулися до довоєнного рівня, повідомила комерційний директор «Інтергал-Буд» Анна Лаєвська агентству «Інтерфакс-Україна».
«На сьогодні попит на комерційні приміщення в житлових комплексах стрімко зростає. Особливо це стосується магазинів, супермаркетів, сфери послуг, освітніх установ – шкіл, дитячих садків. Оператори активно розширюються, заходять у нові приміщення, і загалом цей сегмент розвивається навіть краще, ніж ринок квартир», – повідомила Лаєвська.
За її словами, девелопер залишає у власному орендному фонді приміщення, де термін окупності до 12 років. Якщо він більший – зазвичай продаються, девелопер пропонує гнучкі умови оплати, програми лояльності для тих, хто вносить повну суму відразу, варіанти розстрочки.
Інвестори цікавляться комерційними приміщеннями на різних етапах: і на стадії котловану, і коли об’єкт уже готовий. Усе залежить від локації та умов виплат. Якщо говорити про площу, то супермаркети зазвичай шукають від 800 до 1500 кв. м, кафе або кав’ярню – до 100 кв. м, приватні клініки можуть бути 150-300 кв. м. Маленькі приміщення продаються швидше через нижчу вартість.
«Завжди підходимо цілеспрямовано до вибору резидентів. Хочемо, щоб у комплексі була і аптека, і клініка, і продуктовий оператор, і освітні установи, і сфера послуг. Тобто створюємо повноцінну інфраструктуру. Якщо вже, наприклад, є продуктовий магазин, то інше приміщення пропонуємо бізнесу, який закриє ще якусь потребу жителів», – повідомила вона.
За її словами, ставки оренди вже практично повернулися до довоєнного рівня, але все залежить від конкретного об’єкта, його локації, трафіку, функціоналу. У житлових комплексах із високою заселеністю ціна може бути навіть вищою через великий потік людей і машин.
Усі комерційні лоти враховують вимоги щодо інклюзивності, енергоефективності та безпеки.
Зокрема, всі приміщення мають або вхід із рівня землі, або пандус із правильним кутом нахилу. Генератори забезпечують резервне живлення для всіх приміщень, хоча для комерційних об’єктів це не завжди критично, бо вони зазвичай розташовані на першому поверсі. Орендарі зараз активно викуповують комори в підвалах і облаштовують там індивідуальні укриття для своїх працівників, тож ці приміщення тепер використовуються не лише як склади, а й як захисні зони.
Будівельна компанія «Інтергал-Буд» працює на ринку житлової нерухомості з 2003 року. У портфелі компанії – 184 проєкти. У 2024 році було збудовано та введено в експлуатацію майже 358,5 тис. кв. м нерухомості, що відповідає 3,8 тис. квартирам у 20 будинках.
Згідно з даними Opendatabot, дохід за 2023 рік становив 959,2 млн грн, чистий збиток – 22,9 млн грн. За три квартали 2024 року дохід становив 636,4 млн грн, чистий збиток – 51 млн 457 тис грн.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” з 2019 року відвантажила клієнтам понад 7800 шт колісних пар для іберійської колії.
Згідно з пресрелізом, компанія здійснила поставку першої партії колісних пар ULT SP під брендом KLW для Іберійської колії, з моменту свого запуску “довга” колісна пара швидко завоювала популярність серед клієнтів.
Наразі залізничний бізнес “Інтерпайпа” відзначає 5-ту річницю виходу на нішевий ринок продукції. При цьому уточнюється, що колісна пара ULT SP є частиною лінійки низьконавантаженої залізничної продукції для вантажних вагонів – Ultimate. Ця конструкція була розроблена спеціально для використання на іберійській колії. Остання поєднує в собі залізничні системи з коліями шириною 1668 мм, що є на 233 мм ширшими за стандартну європейську колію. Продукт відповідає сучасним стандартам для вантажних коліс і осей, а також спеціальним вимогам залізничних ринків Іспанії та Португалії, в яких переважає саме цей вид залізничного полотна.
“Інтерпайп” ще більше зміцнив свої позиції не лише як виробник, а й як розробник передових конструкцій коліс, осей і колісних пар. Лінія Ultimate користується попитом серед клієнтів у багатьох європейських країнах, тепер включаючи і операторів різноманітних типів залізничних колій”, – підкреслюється в повідомленні.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 50 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2023 році “Інтерпайп” реалізував 387 тис. тон трубної продукції та 95 тис. тон залізничної продукції під брендом KLW.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Загальна чисельність співробітників компанії становить близько 9,5 тис.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, ввела в експлуатацію новий блок з запасами залізної руди 41,5 тис. тонн.
Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, на шахті імені Фрунзе було здано в розробку нову виробничу одиницю, яка забезпечить видобуток протягом наступних місяців.
“26 лютого на шахті імені Фрунзе здали в експлуатацію новий блок 55-61 з покладу “Дружба” на горизонті -1210 м. Запаси виробничої потужності становлять 41,5 тисяч тонн якісної сировини з вмістом заліза в масиві від 60% до 66%. Прохідницькі та видобувні роботи впроваджено за допомоги самохідної техніки, буріння – з використанням станків НКР. Видобуток сировини організовано класичним торцевим випуском”, – констатується в інформації.
Запаси блоку планується розробити за 2,5 місяця. На горизонті -1210 м блок 55-61 є завершальним, наступні виробничі одиниці будуть розроблятися на нижчих горизонтах покладу.
При цьому нагадується, що у січні на шахті “Ювілейна” теж зданий новий блок із запасами сировини 135 тисяч тонн, які планується освоїти протягом п’яти місяців.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
