Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, розпочався 1 липня-2022) та по 26 вересня експортувала 7,51 млн тонн зернових культур, з них 4,23 млн тонн кукурудзи (56% загального обсягу поставок), 2,61 млн тонн пшениці (35%) та 635 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР у 1,75 разу нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (за 1 липня – 26 вересня 2021 року було експортовано 13,13 млн тонн).
Уточнюється, що загалом з початку вересня експортовано 3,21 млн. зернових і зернобобових культур, серед яких 1,35 млн. тонн пшениці, 1,54 млн. тонн кукурудзи, 305 тис. тонн ячменю, 9,9 тис. тонн борошна та 2 ,1 тис. Тонн жита.
За даними міністерства, за період 21-26 вересня на зовнішні ринки поставлено 0,63 млн тонн зернових культур (в середньому 126 тис. тонн щодобово), тоді як за попередні звітні періоди 9-21 вересня – у середньому 132,5 тис. тонн щодобово, 31 серпня-9 вересня – по 147,8 тис. тонн щодобово, 26-31 серпня – 110 тис. тонн/добу, а 19-26 серпня – 61,4 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту протягом останніх 5 днів скоротилися на 5% порівняно з попереднім періодом 9-21 вересня.
У розрізі культур за період 21-26 вересня за кордон відправлено 313 тис. тонн пшениці, 280 тис. тонн кукурудзи, 37 тис. тонн ячменю, 1,5 тис. тонн борошна та 0,2 тис. тонн жита.
За даними відомства, загалом з початку 2022/2023 МР та до 26 вересня 2022 року Україна експортувала 2,61 млн тонн пшениці (у 3,04 рази менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 635 тис. тонн ячменю ( у 5,64 рази менше), 2,6 тис. тонн жита (в 11 разів менше) та 22 тис. тонн борошна (на 35,5% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 4,23 млн. тонн, що у 3,03 рази перевищує показники 2021/2022 МР.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Чергові чотири судна з 88,17 тис. тонн агропродукції вийшли в п’ятницю з портів “Одеса” та “Південний” до країн, Азії та Європи, повідомляє Мінінфраструктура України.
“Від причалів Одеського порту відійшли MAINLAND, NEW FAITH, USICHEM. З порту “Південний” – KARTERIA”, – зазначило відомство у Facebook.
Загалом з моменту виходу першого судна з українським продовольством з огляду на сьогоднішні судна експортовано 4,9 млн тонн агропродукції. Всього з українських портів вийшло 222 судна з агропродукцією, спрямованою до країн Азії, Європи та Африки.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”.
PORT, АГРОПРОДУКЦИЯ, АЗІЯ, ЄВРОПА, СУДНО
Президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив Олексія Макєєва послом України у Німеччині.
Відповідний документ №662/2022 оприлюднено на сайті глави держави у п’ятницю.
“Призначити Макєєва Олексія Сергійовича надзвичайним та повноважним послом України у Федеративній Республіці Німеччина”, – йдеться в указі.
Олексій Макєєв – спеціальний представник Міністерства закордонних справ України з питань санкційної політики.
Попередника Макєєва на посаді посла України у ФРН – Андрія Мельника – було звільнено президентом Зеленським з посади 11 липня. Він обіймав вказану посаду з 2014 року.
Фондові індекси країн Західної Європи не демонструють єдиної динаміки під час торгів у понеділок.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:27 за київським часом знизився на 0,11% і склав 389,98 пункту.
Британський фондовий індекс FTSE 100 піднявся на 0,06%, тоді як німецький DAX на 0,26%, французький САС 40 – на 0,33%. Італійська FTSE MIB зросла на 1,26%, іспанська IBEX 35 знизилася на 0,35%.
Побоювання щодо стану світової економіки посилюються на тлі стійко високої інфляції та агресивних заходів найбільших центробанків щодо її стримування, пише CNBC.
У центрі уваги, зокрема, знаходяться вибори в Італії.
Демократична партія Італії визнала поразку на дострокових виборах до парламенту, що відбулися в неділю, повідомляють ЗМІ.
Після оголошення офіційних результатів обробки 10% бюлетенів на виборах лідирує коаліція чотирьох правих партій, яка набрала 44% голосів. Найкращі результати у партії “Брати Італії”. Це означає, що її лідерка Джорджа Мелоні у разі приходу правоцентристів до влади може стати новим італійським прем’єром.
Заступник голови Демократичної партії Дебора Серракк’яні визнала поразку та заявила, що демократи переходять в опозицію.
Тиск на ринок також надає геополітичне напруження, що зберігається у зв’язку з референдумами, що проходять у ряді регіонів України про приєднання до Росії.
Тим часом рівень довіри бізнесменів до економіки Німеччини у вересні знизився до 84,3 пунктів з 88,6 пунктів у серпні, йдеться в доповіді дослідницької організації IFO. Показник знаходиться на мінімумі з травня 2020 року і виявився гіршим за прогноз аналітиків на рівні 87 пунктів, пише Trading Economics.
У лідерах падіння серед компонентів індексу Stoxx Europe 600 є акції британської фінансової компанії Virgin Money UK PLC, які дешевшають на 6,7%.
Тим часом у лідерах зростання виявилися папери німецької Uniper SE, які додають 23,2%.
Акції швейцарського виробника систем опалення та вентиляції дорожчають на 8,4%, оскільки експерти Berenberg покращили рекомендацію щодо паперів компанії та підвищили їх ціновий орієнтир.
Агропромислова група “Кернел”, найбільший виробник олії в Україні, оприлюднить консолідований звіт за 2022 фінансовий рік (ФГ, липень-2021 – червень-2022) 31 жовтня 2022 року через нестабільну ситуацію в Україні в умовах російського вторгнення.
Як зазначається у повідомленні холдингу на Варшавській фондовій біржі, керівництво “Кернела” цього фінроку не проводитиме звичайну телефонну конференцію в день публікації звіту, оскільки “ніяка інформація на додаток до поданої у звіті не повинна бути подана під час такої конференції”.
“Керівництво не має наміру давати будь-які рекомендації або прогнози щодо майбутньої діяльності компанії, враховуючи невизначеність, що панує в Україні через російське вторгнення. Компанія повернеться до звичайної практики організації щоквартальних дзвінків після скасування військового стану в Україні”, – наголосив агрохолдинг у біржовому повідомленні. .
Крім того, група компаній продовжуватиме аналізувати наслідки російської агресії в Україні та інформуватиме всі зацікавлені в діяльності компанії сторони про оновлення та зміни в роботі “Кернела”.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФГ, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 раза порівняно з 2020 ФГ – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 разу – до $929 млн, виручка – на 38%, до $5,65 млрд.
Кабінет міністрів України має намір активізувати співпрацю з вітчизняною легкою промисловістю для забезпечення потреб Збройних сил України (ЗСУ) та інших оборонних відомств, повідомляє прес-служба Мінекономіки.
Питання держзамовлення для забезпечення ЗСУ продукцією вітчизняного легпрому обговорювалося під час відкритого засідання правління асоціації “Укрлегпром” за участю першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко та близько 50 представників галузевих виробництв у Новограді-Волинському.
“Держбюджет України на наступний рік — це бюджет країни, що воює. Тому уряд активізує співпрацю з бізнесом, який забезпечує потреби ЗСУ та інших оборонних відомств, зокрема, з вітчизняним легпромом. Сьогодні наше завдання налагодити стійку співпрацю, забезпечити планування на середньо- та довгострокову перспективу та підтримати підприємства галузі”, – цитує Свириденка прес-служба міністерства.
Свириденко наголосила, що більшість держзамовлень мають залишатися всередині країни та зазначила, що пріоритетом залишається підтримка малого та середнього бізнесу, а понад 60% підприємств легпрому – це мікропідприємства, 25% – малі, 12% – середні.
Згідно з експертизою “Укрлегпрому”, потужності українського виробництва готової продукції дозволяють забезпечити потреби ЗСУ на 70-80%, а за деякими позиціями – на 100%.
“Отже, вирішення проблеми середньо- та довгострокового планування з урахуванням порівняно тривалих технологічних процесів виробництва дозволить налагодити процес сталого забезпечення оборонних відомств продукцією вітчизняного виробництва”, – резюмує Мінекономіки.
Керівники підприємств галузі під час зустрічі домовилися відпрацювати алгоритм планування для прискорення виробництва та найближчим часом подати його Мінекономіки.
Учасники засідання також обговорили питання щодо посилення конкурентних позицій українських виробників на внутрішньому ринку, фіксованої цінової політики у сфері держзамовлень, броні для працівників галузі.
Раніше власник групи “Текстиль-Контакт” Олександр Соколовський на своїй сторінці у Facebook наголошував, що формувати замовлення, проводити переговорні процедури та підписувати хоча б попередні домовленості з розбивкою за місяцями 2023 року треба розпочинати вже у вересні.
“Якщо це, як завжди, почнеться з першого кварталу 2023 року, то знову буде провал за сировиною (термін доставки якого збільшився в рази)”, – зазначав він.
“Укрлегпром” об’єднує понад 250 підприємств із обсягом виробництва понад 60% від загального виробництва товарів легкої промисловості України. У червні 2022 року асоціація стала членом Європейської Конфедерації одягу та текстилю EURATEX.
