Комунальне підприємство “Київтеплоенерго” (КТЕ) з липня внесе у платіжки рекомендований авансовий платіж за опалення, який кияни можуть сплатити за бажанням, повідомив заступник голови Київміськдержадміністрації Петро Пантелеєв.
За його словами, це дасть змогу споживачам менше платити за опалення взимку, а КТЕ – акумулювати гроші на закупівлю природного газу для роботи ТЕЦ, оскільки після скасування механізму спецзобов’язань (ПСО) тепловикам не продають газ на умовах післяплати.
“Така система була раніше, коли платежі за опалення були рівномірно розподілені на весь рік. Це допоможе нам вчасно розпочати опалювальний сезон, а також зробить зимові рахунки за опалення більш збалансованими і знизить навантаження на споживача”, – сказав він на прес-конференції в Києві у вівторок.
“Сума рекомендованого платежу визначається на основі прогнозованого обсягу споживання в певному розрахунковому періоді. Це приблизно 10 грн/кв. м опалювальної площі. Авансовий платіж відображатиметься в особових рахунках клієнтів як переплата”, – пояснив директор структурного підрозділу КТЕ “Енергозбут” Костянтин Лопатін.
За даними КТЕ, у структурі тарифів якої газ становить майже 80% вартості, ГК “Нафтогаз Трейдинг” запропонував компанії купувати газ за ціною 7,6 грн/куб. м, його транспортування обійдеться ще в 1,6 грн/куб. м.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів України не став продовжувати після 20 травня 2021 року ПСО з продажу природного газу виробникам теплової енергії, покладені на “Нафтогаз України”.
Медична група “Адоніс” запустила власну службу швидкої допомоги.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в “Адонісі”, наразі у складі її служби швидкої допомоги чотири автомобілі, зокрема один реанімобіль класу “С” і три автомобілі класу “В”.
Служба швидкої допомоги “Адонісу” також виїжджатиме на виклики до дітей віком від 0 до 18 років на гострі стани, а також для транспортування до найближчої клініки або цілодобового дитячого стаціонару клініки.
У медмережі уточнили, що компанія не виключає подальшого розширення служби швидкої допомоги.
В “Адонісі” також не зазначили обсягу інвестицій в організацію служби швидкої допомоги.
Раніше повідомлялося, що медгрупа “Адоніс” планує у 2021 році відкрити чотири філії.
Adonis – мережа приватних медичних центрів повного циклу для дорослих і дітей. Приватна клініка Adonis була заснована більше ніж 20 років тому. До мережі входять десять філій у Києві та області, зокрема два власних пологових будинки і лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 60 медичними напрямами.
Авіакомпанія SkyUp із 4 липня запустила рейси за маршрутом Львів – Баку (Азербайджан) – Львів, повідомила прес-служба авіаперевізника у понеділок.
Відповідно до прес-релізу, рейси виконуватимуться один раз на тиждень – щонеділі, а у зворотному напрямку літатимуть щопонеділка.
До запуску зазначеного рейсу пряме сполучення між Львовом та Баку було відсутнє.
В авіакомпанії також зазначають, що станом на 5 липня 2021 року в’їзд до країни дозволено за умови наявності дозволу на проживання, а також за рішенням оперативного штабу при Кабінеті Міністрів Азербайджанської Республіки.
Встигнути більше, зробити заплановане та знайти час на себе можливо, якщо правильно обрати транспорт. Однак що робити, коли часу обмаль, а потрібно побувати у 3 містах та вирушити у довгоочікувану відпустку? І на все лише 4 дні! Чи це можливо — дізнаємося в експерименті журналістки з Миколаєва.
“Моя професія змушує багато мандрувати країною. І ось новий виклик — з Миколаєва потрапити на бізнес-форум до Львова, поїхати на перемовини з партнерами до Кривого Рогу, завітати на Книжковий Арсенал у Києві, а потім з Борисполя відправитися на відпочинок до Туреччини. Хоч Україною я звикла їздити потягом чи автомобілем, цей варіант одразу відпав. Декілька діб в дорозі я собі дозволити не могла. Найкращим виходом здавався літак. Але я не була певна, що є зручні стикування рейсів. Проте я чула, що українська авіакомпанія WINDROSE відкрила програму внутрішніх рейсів.
Отже, спочатку я побудувала свій маршрут через сайт авіакомпанії. Мене трохи здивувало, що всі літаки вранці прямують з 11 міст до Києва. А втім, це напрочуд зручно: куди б ти не летів з регіонів, твоїм першим пунктом призначення буде українська столиця. Це дозволяє об’єднувати рейси зручним графіком та робити вильоти тричі на день з кожного міста. Перельоти відбуваються щодня.
Другий етап — це обрати час рейсу з Києва до кінцевої точки. Оскільки за маршрутом Миколаїв-Львів доступні 3 варіанти часу вильоту, я обрала вечірній. Так я мала можливість з’їздити до центру Києва на ділову зустріч та трішки відпочити в затишному ресторані. Проте, якщо ви не хочете бронювати готель і залишатися у будь-якому місті більше ніж на день, ви можете обрати рейс з мінімальним часом транзиту. На всіх напрямках це не перевищує 1,5 години.
День у Львові на бізнес-форумі пройшов насичено, і вже близько 17 години я вилетіла до Кривого Рогу. 40 хвилин очікування у Києві, та вже за півтори години я на місці. Це навіть не порівняти з потягом — швидко, комфортно та жодної втоми навіть у спекотні літні дні!
Настав час повертатися до столиці! Що може бути романтичніше, ніж смакувати ранкову каву, поглядаючи з ілюмінатора на осяяні сонцем хмаринки? Адже попереду день нових зустрічей та цікавих бесід на Книжковому Арсеналі, а ввечері довгоочікуваний рейс до морського узбережжя.
Раніше з більшості українських міст потрібно було майже за 2 доби виїжджати до Києва, щоб потрапити на міжнародний рейс. Завдяки WINDROSE ви зможете обрати мінімальний транзитний час і не марнувати дні омріяної відпустки, виснажуючи себе у дорозі. Відтепер подорожую до улюблених місць лише літаком”.
Тільки 10% українців, які вважають себе віруючими, регулярно відвідують релігійні заклади. Такими є дані соціологічного дослідження, спільно проведеного компанією “Active group” та аналітичним центром “Клуб експертів” і презентованого на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна”.
“У порівнянні з показниками 2020 року в Україні зросла кількість людей, які вважають себе скоріше не віруючими. Даний показник за рік виріс з 8 до 13%. Це може бути пов’язано зі зворотним переходом від релігійних практик до секулярних в зв’язку з закінченням критичної фази пандемії в нашій країні “, – заявив співзасновник “Клубу експертів”, політолог Данило Богатирьов.
“Серед людей, які вважають себе віруючими, 86% відносять себе до православних християн, 9% до католицтва, до ісламу – 1,2%, до протестантизму – 0,7%, до язичницьких вірувань -0,3%, до іудаїзму – 0,2%”, – підвів підсумки дослідження глава соціологічної компанії “Active group” Олександр Позній.
Крім того, О.Позній звернув увагу кореляцію між прихильністю православному християнству і віком громадян. За результатами дослідження було виявлено зростання кількості православних віруючих серед людей середнього і старшого віку.
На думку головного редактора інтернет-порталу “Україна по-арабськи” Мохаммада Фараджаллаха, віра повинна відповідати традиціям і побуті тієї нації, в якій її сповідують.
“Україна завжди була багатонаціональною і поліконфесійною державою, але православ’я було і залишиться головною релігією в Україні. Що стосується мусульманства тут, відсоток мусульман залишався в цілому незмінним завдяки корінним жителям, перш за все кримським татарам. […] За 30 років незалежності кількість приїжджих, які сповідують іслам в Україні не перевищила 50-100 тисяч осіб, що не є суттєвою цифрою “, – додав М. Фараджаллах.
Багато людей визначаються з приналежністю до тієї чи іншої конфесії виходячи в першу чергу з політичних міркувань, вважає політолог, глава фонду “Українська політика” Кость Бондаренко.
“Якщо подивитися на реальну ситуацію, то політична ангажованість не дає можливості говорити про воцерковлення прихожан окремих конфесій. Одна справа – це декларувати віру, інше – воцерковлення. Це можна спостерігати щороку, коли в кінці липня організовуються хресні ходи на честь свята Хрещення Русі. при цьому ходи двох конфесій (УПЦ і ПЦУ) відрізняються. Кількість прихожан УПЦ як правило становить 200 – 300 тис осіб, які йдуть з хрестами і хоругвами, демонструючи свою відданість православ’ю. у той же час на хресних ходах ПЦУ парафіяни в основному йдуть з національними прапорами і портретами героїв українського пантеону. Це реально демонструє наявність двох підходів до релігійності в цих конфесіях “, – резюмував Бондаренко.
Повне відео см тут – https://www.youtube.com/watch?v=HazeCIxjfVo
Підписатися на канал Клуб Експертів можна тут.
Державні активи мають керуватися не ФДМУ у ручному режимі, а Спостережними радами з незалежними директорами. Таку думку 30 червня висловили експерти в ході організованого Українським товариством фінансових аналітиків круглого столу «Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів».
Ефективна діяльність державних підприємств можлива лише в разі реальної зміни моделі управління держактивами. Замість ручного управління на держпідприємствах необхідно терміново створити незалежні наглядові ради з включенням до них понад 50% незалежних директорів – як того вимагає п.2. ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності». До такого висновку прийшли учасники круглого столу «Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів», організованого Українським товариством фінансових аналітиків.
«Ефективна робота наглядових рад можлива, якщо зарплати незалежних директорів будуть прив’язані до чітких та зрозумілих KPI. На жаль, у нас не так багато прибуткових держпідприємств, тому зарплата директорів повинна залежати не лише від рівня прибутку, а й визначатися сумою дивідендів, які спрямовуються до держбюджету. Правда, і тут треба діяти гнучко, адже, якщо до 90% коштів перераховувати до держбюджету, то звідки візьмуться ресурси для капіталізації, інвестицій і т.д.? В цьому плані ми маємо підходити з точки зору державних інтересів та прислухатися до професійної думки незалежних наглядових рад », – заявив Сергій Нагорняк, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Проте на сьогоднішній день в переважній більшості держактивів немає ані незалежних директорів, ані взагалі діючіх НР. Так, управління Одеським припортовим заводом, наприклад, повідомив, Олексій Кузнєцов, керівник аналітичної служби агенції «Маркет.Інфо», здійснюється в ручному режимі, всупереч вимогам п.2. ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності». «Згідно з нормою цього Закону, до складу наглядових рад державних підприємств, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких має становити більшість членів НР. На сьогоднішній же день, на ОПЗ Наглядова рада вже більше року не мала права – вона може лише збори акціонерів оголошувати – ані призначати правління, ані ставити стратегічні завдання менеджменту, ані контролювати правління – не може. У березні цього року був оголошений конкурс з відбору незалежних директорів – членів наглядової ради ОПЗ. Але його результатів немає – чи то бажаючих немає, чи то претенденти, які подалися, не сподобалися Мінекономіки та Фонду держмайна», – констатував експерт.
Дана ситуація, як повідомив Олексій Кузнєцов, призводить до значних зловживань та корупції, й, як наслідок, до збитків підприємства. Так, ПАТ «Одеський припортовий завод» у 2020 році, збільшив чистий збиток в 16,5 рази – до 1 млрд. 198,697 млн грн. Це не дивлячись на той факт, що ОПЗ в 2020 році випустив 96,5 тис. тонн товарного аміаку, що в 3,2 рази більше, ніж роком раніше та 821,2 тис. тонн карбаміду, що в 2,5 рази перевищує показник 2019 року і є рекордно високим за останні п’ять років. При цьому, за оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, давалець природного газу на Одеському припортовому заводі компанія «Агро Газ Трейдинг» (АГТ) заробила в 2020 році близько $ 44 млн (1,188 млрд. грн.).
«За оцінками опитаних мною експертів, з цих 44 млн. дол. 14 млн. дол. – це недоотриманий прибуток ОПЗ через невигідні умови контрактів за давальницькою схемою. Плюс ще 3,2 млн. дол. – від не зовсім законного внесення змін до контракту з транспортування газу. Згідно зі змінами – 50% вартості транспортування газу, що надається давальцем, стало сплачувати ОПЗ, хоча раніше це відбувалося за рахунок самого давальця », – підкреслив експерт.
Подібна ситуація склалася і на «Харківобленерго». В ході круглого столу начальник управління з корпоративних прав компанії SMART HOLDING Олена Нусінова заявила, що акціонер держкомпаній «Харківобленерго» і «Харківенергозбут», що володіє 29,8% акцій кожного з цих підприємств, інвесткомпанія SMART HOLDING вимагає від ФДМ сформувати на них наглядові ради з незалежними директорами.
За словами Нусінової, компанія оголосила конкурсний відбір кандидатур на посади незалежних членів наглядових рад харківських держпідприємств, спираючись на ч.4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства». «Конкурс буде проведено максимально прозоро та демократично і з цією метою ми залучили авторитетну міжнародну компанію з відбору управлінського персоналу – Boyden Ukraine. Тобто ми самі не беремо участь у відборі. Сподіваємося, що Номінаційний комітет відновить свою роботу і розгляне кандидатури знайдених міжнародними HR-фахівцями професіоналів для роботи в наглядових радах. Тоді ми на ділі переконаємося в тому, що заклики до реалізації реформи корпоративного управління і формування наглядових рад з незалежних директорів – це не порожній звук. Поки ж, на жаль, можемо констатувати цілковитий колапс на цьому шляху», – резюмував експерт.
«Нам не потрібно винаходити велосипед. Є керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах. Є керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності. Згідно з ними, наглядові ради формуються за участю незалежних директорів, що обираються на прозорих конкурсах », – вважає член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Однак, на думку експертів, є і питання до умов конкурсів з відбору незалежних директорів. Так, на думку в.о. генерального директора «Хмельницькобленерго» Олега Козачука, «оголошення конкурсів на незалежних членів наглядових рад державних активів – це добре. Але зовсім недобре те, що кваліфікаційні вимоги до претендентів Фондом держмайна завищені, виписані «криво», не враховують статус та розмір держпідприємств, галузеву специфіку, а рівень компетенцій непропорційний до масштабів компаній й не враховує дзеркальність вимог до представників держави у наглядових радах. І вже зовсім погано, що це знову може призвести до провалу конкурсів на незалежних членів, і головне – на членів Наглядових рад від держави. Ну або конкурси все ж відбудуться, але в Наглядові ради потраплять люди, під яких ці вимоги писалися Фондом держмайна».
