Компанія «Донбасенерго» повідомляє, що 9 квітня 2021 р. на Слов’янській ТЕС розпочинаються пусконалагоджувальні роботи — завершальний етап комплексного ремонту, який виконувався на 7-му енергоблоці станції.
Протягом найближчого тижня на підготовчому етапі буде виконана комплексна перевірка всіх елементів електроустаткування, триває підготовка до тестових пусків, експлуатаційного режиму та комплексного тестування.
Як ми вже повідомляли, причиною аварійного підвищення вібрації турбоустановки енергоблоку № 7, яке сталося 17 січня поточного року на СловТЕС, став обрив фрагмента бандажа замкового пакету робочих лопаток № 11 регулюючого ступеня циліндра високого тиску (ЦВТ) через ерозійно-абразивне зношування робочих лопаток у зоні їх спряження з бандажною полицею, на що вплинула наявність у цій зоні концентратора напруг.
У період виконання ремонтних робіт на 7-му енергоблоці було виконано розкриття циліндра високого тиску турбіни, на основі дефектації елементів циліндра проведено ремонт, заміну ротора високого тиску на резервний, заміну соплового апарата та діафрагм № 2−8.
Крім того, були розкриті циліндри низького тиску (ЦНТ), виконано ремонт вузлів і деталей проточної частини ЦНТ № 1, 2, 3, у тому числі діафрагми, напрямні лопатки діафрагм, робочі лопатки й бандажі всіх ступенів роторів низького тиску № 1, 2, 3 з піскоструменевим очищенням їх лопаткового апарата. Виконано заміну однієї обірваної із двох дефектних (пошкоджених поруч) робочих лопаток 43-го ступеня РНД-2.
Навіть після аварійної зупинки блоку № 7 СловТЕС «Донбасенерго» продовжувало підтримувати опалення в місті енергетиків Миколаївці — були включені в роботу котли першої черги, які працюють на суміші вугілля й газу, що завдало додаткових збитків компанії.
Довідково: станом на 01.04.2021 р. 60,86 % акцій ПАТ «Донбасенерго» належать Приватному акціонерному товариству «ЕНЕРГОІНВЕСТ ХОЛДИНГ», 25 % + 1 акція – державі в особі Фонду державного майна України.
ПАТ «Донбасенерго» об’єднує дві електростанції: Слов’янську та Старобешівську ТЕС (остання з 2014 р. розташована на не підконтрольній Україні території). З березня 2017 р. показники виробничої діяльності активів, розміщених на тимчасово окупованій території в Донецькій області, не включаються у зведену звітність «Донбасенерго» через втрату контролю над ними.
Сумарна встановлена потужність Слов’янської ТЕС становить 880 МВт.
Українські виробники меблів у січні-березні поточного року наростили експорт меблів на 50% порівняно з тим самим періодом 2019 року – до $247,4 млн, тоді як останні п’ять років (2015-2020 рр.) відзначався щорічний приріст на 13,5%, повідомила член Української асоціації меблевиків (УАМ) Оксана Донська.
“Через COVID-19 світові ланцюги постачання дуже змінилися. Українські меблі стають дедалі цікавішими для міжнародної спільноти професійних закупників”, – зазначила вона на прес-конференції з проблем законодавства про ринок деревини, організованій агентством “РівнеІнвест” у Києві в четвер.
За її словами, на сьогодні прозорий ринок деревини дуже потрібен і українським виробникам меблів.
“Меблева та деревообробна галузі України створюють продукт із високою доданою вартістю. Кожна гривня вартості деревини перетворюється на 30-50 гривень вартості меблів, які постачають і на внутрішній ринок, і на експорт”, – наголосила вона.
Донська зазначила, що на сьогодні в меблевій галузі працює понад 100 тис. людей на більше ніж 9 тис. підприємств, а експорт українських меблів останні п’ять років зростає на 13,5% щорічно, меблі експортують до 119 країн – зокрема Польщі (понад 35% експорту), Німеччини (16%), Данії, Австрії, Румунії, Франції, при цьому Польща та Німеччина використовують українські меблі для подальшого продажу у світі.
“Але порівняно з тією самою Польщею, яка має приблизно такі самі ресурси лісу, ми експортуємо у 20 разів менше. Якщо Польща 2020 року експортувала меблі на $14,8 млрд (третє місце у світі серед експортерів), то Україна – лише на $750 млн (39-те місце)”, – повідомила Донська.
Вона зазначила, що 15-17 червня 2021 року Україна очікує близько 2 тис. гостей із 53 країн світу, які приїдуть відвідати виставку Furniture of Ukraine Business Expo, організовану УАМ за підтримки Міністерства закордонних справ та Мінекономрозвитку.
“Проте вже сьогодні асоціація отримує звернення від наших учасників, які скаржаться на серйозні проблеми в роботі через стагнацію ринку деревини. У результаті меблярі вчасно не отримують комплектуючих для меблів, зриваються контракти на постачання готових меблів з ритейлерами з України. На коні – репутація України у разі зривів контрактів на постачання меблів до країн Європи, Азії та Америки. Якщо така ситуація триватиме ще кілька місяців, то українські підприємства будуть змушені думати не про розвиток, а про виживання”, – констатувала Донська.
Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау прибув з візитом до України, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Планували зустрітися пізніше, але зважаючи на ситуацію, Збігнєв Рау скоригував плани та раніше прибув до Києва на моє запрошення. Мета: зміцнення українсько-польського стратегічного партнерства на тлі загострення РФ безпекової ситуації”, – написав Кулеба у Twitter у четвер.
Глава МЗС наголосив, що Польща – давній союзник та надійний друг України.
Як повідомлялося, у четвер Рау перебуває з робочим візитом в Україні. Глави МЗС України та Польщі проведуть переговори з усього спектру питань стратегічного партнерства країн, обговорять подальшу взаємодію та збільшення обсягів торгівлі та інвестицій. Також керівники зовнішньополітичних відомств мають намір обговорити загострення ситуації на сході України та в тимчасово окупованому Криму, нарощування російських військ біля кордонів України, зростання інтенсивності російської пропаганди.
Раніше аналіз україно-польских відносин зробив проект Клуб Єкспертів
Глава агрохолдингу “МХП” Юрій Косюк продав свою 85-метрову яхту Асе за €119 млн і допоміжну 67-метрову яхту Garcon невідомому покупцеві на початку 2021 року, повідомило видання Forbes у четвер.
Судно Асе – плавучу п’ятипалубну віллу з загальним тоннажем 2,73 тис. тонн і максимальною швидкістю 31 км/год – побудовано в 2012 році на німецькій верфі Lurssen, що спеціалізується на створенні дорогих яхт за індивідуальними проектами. Яхта з вертолітним майданчиком, зонами для відпочинку, кінотеатром, нічною дискотекою, чайною кімнатою, баром, тренажерним залом може прийняти на борт десятьох гостей і 30 членів екіпажу.
За даними засновника порталу Yacht Harbour Дмитра Семенихіна, 80-85-метрові човни Lurssen – це оптимальне співвідношення розміру та якості, оскільки на таких яхтах є всі необхідні опції, а її утримання на рівні €8-9 млн на рік обходиться дешевше, ніж у 100-метрових яхт. Він уточнив, що здати в оренду таке судно можна за €750-800 тис. на тиждень.
Видання уточнило, що яхта Асе завжди ходила в супроводі Garсon, побудованої на голландській верфі Damen Shipyards за €25-30 млн. На 67-метровому судні, розрахованому на 21 пасажира та екіпаж із дев’ятьох осіб, можна припаркувати вертоліт і зберігати “іграшки” – водні мотоцикли, надувні човни, мотоцикли, каяки та байдарки. Завданням Garсon було діставатися раніше за основне судно до місць стоянки та бухт.
“Ми поважаємо особисте та сімейне життя Юрія Косюка й усіх співробітників. Нам невідомі подробиці приватного життя, і ми не отримували дозволу на поширення такої інформації у ЗМІ”, – прокоментувала речник агрохолдингу Ірина Ванникова продаж яхт Косюком.
Forbes зазначило, що ця угода допоможе Косюку погасити борг перед власною компанією. У 2019 рада директорів “МХП” видала кредитну лінію до $80 млн компанії Косюка WTI Trading Limited, що володіє 59,7% акцій “МХП”. За даними видання, Косюк протягом двох років брав різні суми в борг і частково погашав кредит, сумарно виплативши “МХП” $27,3 млн, а решту $67,4 млн засновник “МХП” має повернути до грудня 2021-го.
Як повідомлялося, агрохолдинг “МХП” у 2020 році отримав чистий збиток розміром $133 млн проти чистого прибутку $215 млн у 2019 році, переважно через курсові збитки розміром $204 млн, зумовлені річним ослабленням гривні на 16%.
Виручка компанії у 2020 році скоротилася на 7% – до $1,91 млрд. Його скоригована EBITDA і операційний прибуток знизилися на 7%, відповідно до $395 млн і $201 млн, а рентабельність продажу (EBITDA margin) збереглася на рівні 2019 року – 21%.
Мобільний оператор “Vodafone Україна” запускає на українському ринку систему автобезпеки Vodafone Guardian із диспетчерською підтримкою клієнтів у режимі 24/7.
Як повідомила прес-служба оператора у четвер, система розроблена Vоdafone Group і на сьогодні вже працює у понад 60 країнах світу – без додаткових витрат у роумінгу.
Vodafone Guardian забезпечує виклик патруля протягом п’яти хвилин після отримання повідомлення про позаштатну ситуацію, виклик екстрених служб 24/7, дистанційне блокування руху за допомогою диспетчерського центру та online-контроль стану автомобіля: моніторинг поїздок, заряд акумулятора, спроби ввімкнення автомобіля тощо, а також обслуговування за межами України.
У разі викрадення автомобіля диспетчерський центр самостійно зв’язується з правоохоронними органами та передає інформацію про його місцеперебування, аж до моменту повернення автомобіля власнику.
За даними компанії, щорічно в Україні викрадають понад 3 тис. автомобілів, велику частину яких не знаходять. Відповідно до прес-релізу, на сьогодні супутникові системи автобезпеки вважаються найнадійнішим захистом автомобіля від викрадення. Вони відстежують сигнали тривоги від автомобіля, забезпечують зв’язок між авто та диспетчерським центром у режимі реального часу і в екстрених ситуаціях миттєво реагують на тривоги – відбувається блокування двигуна автомобіля або виклик Національної поліції.
Міжнародний аеропорт “Дніпропетровськ” офіційно перейменували на “Дніпро”, написав на своїй сторінці у Facebook міністр інфраструктури України Владислав Криклій.
“Немає більше аеропорту “Дніпропетровськ”, є “Дніпро”. Стара назва аеропорту “Дніпропетровськ” залишилася остаточно в минулому. У сертифікатах аеродрому, збірнику аеронавігаційної інформації, в інформаційних матеріалах, а також у реєстрах нинішній аеропорт вже називається “Дніпро”, – зазначив він.
За словами Криклія, цієї весни жителі Дніпра і Дніпропетровської області зможуть проголосувати, на честь якого знакового історичного діяча буде названо новий аеропорт.
За словами Криклія, вже до кінця наступного року почне функціонувати новий термінал, до якого будуть перенаправлені й всі літаки, а до кінця 2023 року у Дніпрі буде і нова злітно-посадкова смуга.