Асоціація правників України провела Першу міжнародну конференції з аграрного права разом з Секцією аграрного права Міжнародної асоціації юристів ( International Bar Association) 23-24 вересня 2021 року, Київ, Україна.
Заходу зібрав провідних юристів, представників Програми USAID з аграрного і сільського розвитку, міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України, Асоціації «Український Клуб Аграрного Бізнесу» (УКАБ), агропромислового холдингу «Астарта-Київ», Української зернової асоціації, Deutsche Bahn E.C.O. Group, UkraineInvest та інших.
Перший день конференції пройшов в онлайн-форматі.
Цього року другий день конференції зібрав українських та міжнародних експертів вже в оффлайн-форматі.
Захід відкривала Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, співзасновниця та керуюча партнерка LCF Law Group. Зокрема, вона ще раз нагадала, що проведення заходу такого рівня та присутність спікерів – представників державного сектору, юридичної спільноти та бізнесу є на часі, з урахуванням законодавчих змін ринку землі в України, а також цифри, які говорять самі за себе – це 28% чорнозему в світі належить Україні та ведучі позиції країни, як зернового експортеру.
Ключовими темами конференції були:
Лібералізація ринку землі.
Кращі практики земельної реформи
Світовий досвід земельної реформи: порівняльне вивчення найкращих світових практик
Відкриття українського ринку землі: нові можливості та перші результати
Зміна клімату. Зелена угода. Сталий розвиток
Переваги сталого розвитку в сільському господарстві та його вплив на стале виробництво та транспорт
Відповідальність за використання високотехнологічних виробів
Регулювання ГМО в аграрному секторі: загальний огляд та тенденції ГМО з глобальної точки зору
Ринок сільськогосподарських земель
Результати відкриття ринку с/г земель
Консолідація земель
Проблеми реалізації переважних прав орендарів
Антирейдерство
Участь українських та іноземних гравців у ринку с/г земель
Юридичні складнощі із укладенням договорів відчуження с/г земель
Юридична та практична можливість придбання переважного права
Міжнародна торгівля та вирішення спорів
Капітальні інвестиції в інфраструктуру
Тіньовий ринок зерна: обірваний експорт, скрутки, тіньова оренда
Податкові тренди для агробізнесу
Ключові тези Першої міжнародної конференції з аграрного права.
Костянтин Бушуєв, заступник генерального директора з розвитку ТОВ «Агро-Регіон Україна, зазначив, що відкриття ринку землі створює нові можливості для власників землі та орендарів. Втім, успіх кожного з них полягатиме у синергії.
Роман Лещенко, Міністр аграрної політики та продовольства України, зазначив, що Україна знаходиться на шляху ключових перетворень в агросекторі і земельних правовідносинах, як складової всієї концепції розвитку країни. За останні два роки в агросекторі було реалізовано більше базових змін, чим за останні 20 років. Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів, який підтверджує невідворотність земельної реформи та змін, які вплинуть на економічне зростання нашої країни.
Також ключовою складовою ефективного розвитку вітчизняного агросектору є підтримка та розвиток малого і середнього сільськогосподарського товаровиробника, формування доданої вартості на кожному етапі виробництва сільськогосподарської продукції, максимальна цифровізація всіх процесів, залучення максимальної кількості агротех рішень. Мінімізувати вплив чиновників на будь – які процеси в агросекторі – дуже важливий етап всіх нововведень та перетворень.
Країна, яка має амбіцію стати повноцінною ринковою економікою, повинна мати ринок землі, ринок праці та ринок капіталів.
Наталія Пилипцева, заступниця директора з юридичних питань та зв‘язків з державними органами Бунге в Україні, зазначила, що аграрна галузь є стабільною опорою Української економіки. Розвиток сільського господарства на пряму залежить від сприятливого інвестиційного клімату, запорукою якого є чітке, передбачуване законодавство та справедливий і чесний механізм судового врегулювання спорів. У зовнішньоекономічних відносинах сторони мають більшу свободу, оскільки є широко застосовувані міжнародні арбітражі. У внутрішніх договорах ми залежні від стабільності української судової системи. Минулий сезон, багатий на дефолти, дав нам можливість сповна протестувати українську систему та порівняти підходи українських судів та арбітражів в аналогічних спорах.
Україна отримає цьогоріч рекордний врожай і рекордний експорт. Для продовження такої тенденції, Україна потребує технологій та ефективного зрошення. Залізнична логістика не розрахована на такий врожай, а Укрзалізниця продовжує з кожним роком знижувати ефективність перевезень. В жовтні слід очікувати інфраструктурного колапсу», – наголосив Микола Горбачьов, Президент Української зернової асоціації.
Євгеній Шакотько, керівник Управління з правових питань та регуляторної політики UkraineInvest, поділився останніми результатами та обсягами державної підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні (Закон № 1116).
17 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».
Цей закон набрав чинності 13 лютого 2021 року і запровадив цілісну законодавчу базу, спрямовану на залучення значних інвестицій в економіку України.
Згідно з Законом та відповідними законодавчими змінами до Податкового та Митного кодексів України, що набули чинності 28 березня 2021 року, спеціальні інвестиційні стимули будуть доступними для інвестиційних проектів, що відповідають певним критеріям.
Станом на вересень 2021 року всі відповідні підзаконні акти ухвалені Кабінетом Міністрів, що дозволяє потенційним інвесторам уже розпочати процес підготовки заявки та необхідних документів та повною мірою скористатися перевагами стимулів.
Всі підсумки двох днів Першої міжнародної конференції з аграрного права доступні за посиланнями.
Підсумки першого дня та більше тез спікерів https://uba.ua/ukr/news/8623/
Підсумки другого дня та більше тез спікерів https://uba.ua/ukr/news/8625/
Приєднатися до майбутніх заходів Асоціації правників України можна за посиланням
https://uba.ua/ukr/events/
Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного співробітництва Юлія Матвєєва.
Структура експорту послуг в I півріччі 2021 року (графічний)
Структура імпорту послуг в I півріччі 2021 року в млн $ (графічний)
Тексти та ноти Сокиринського (Галаганівського) вертепу 18 століття оцифрують у рамках проекту “Вертеп. Необарокова містерія” за підтримки Українського культурного фонду, повідомила прес-служба проекту “Вертеп. Необарокова містерія”.
“Це можливість врятувати наш спадок. Адже оригінальний примірник рукопису тексту з нотами 18 ст. не дійшов до нашого часу. У другій половині 19 ст. з нього переписали копію. І цей раритет разом із оригінальною Вертепною скринею 18 ст. зберігається в експозиції нашого музею”, – розповіла завідувач відділу історії музики Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Олена Кореняк.
Як зазначається, після завершення рукопис та фотографії вертепного будиночка з ляльками розмістять на сайті Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
Зазначається, що вертепне дійство у 1770 році показали сім’ї Галаганів у Сокиринцях київські бурсаки. “Власникові – прилуцькому полковнику Григорію Галагану (1716 – 1777 рр.) та його гостям вистава сподобалася, артистів щедро винагородили, а ті у відповідь подарували вертепну скриню з ляльками і текст. Ноти до вистави передали місцевому церковному хору”, – зазначено в повідомленні.
“Текст Сокиринського вертепу характеризується динамічністю діалогів, соковитістю мови та своєрідністю народного гумору”, – розповідає куратор і вокаліст проекту “Вертеп. Необарокова містерія” Руслан Кірш.
За його словами, їхня команда розробила цей рукопис. “Це був цікавий творчо-пошуковий процес. У створенні нашої постановки нам було важливо працювати не з літературними версіями, а відтворити унікальну музику бароко і мову кінця 18 ст. Завдяки підтримці Українського культурного фонду нам вдалося це зробити. Все покажемо на прем’єрі 15 і 16 жовтня у Великій Лаврській дзвіниці”, – сказав він.
Середньомісячна заробітна плата за регіонами за липень 2021 року, грн
Дані: Держстат України
Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.
«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», – підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.
Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.
Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».
Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».
«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
