Міністерство енергетики Молдови підготувало енергетичну стратегію до 2050 року, яка передбачає двократне зниження імпорту електроенергії та кратне зростання місцевої генерації, повідомив міністр енергетики країни Дорін Джунгієту.
“Ми прагнемо до того, щоб до 2050 року понад 80% електроенергії вироблялося на місцевому рівні з відновлюваних джерел (наразі близько 30%). Стратегія передбачає нові зв’язки з Румунією та Євросоюзом, обмінну потужність у 2 тис. МВт і наявність запасів газу та електроенергії«, – сказав він на презентації стратегії. Його цитує держагентство »Молдпрес”.
За словами Джунгієту, пріоритетним напрямком стане модернізація теплоенергетичної системи Кишинева і Бєльц. Влада також пропонує підтримати найбільш вразливих громадян компенсаціями, розвинути інфраструктуру для електромобілів, запустити електрифіковані поїзди і встановити 100 тис. «розумних» лічильників у домогосподарствах країни до 2027 року.
За даними видання mold-street.com, вартість запланованих у стратегії заходів перевищує 41 млрд євро, або понад 1,5 млрд євро на рік на період її реалізації. Основний обсяг інвестицій – 17,5 млрд – буде потрібно на перехід від вуглеводнів до відновлюваних і альтернативних джерел енергії, а також на розширення і модернізацію системи транспортування електроенергії. Більше 9 млрд євро планується направити на реконструкцію і відновлення будівель та інші заходи з підвищення енергоефективності. Ще 8,5 млрд євро передбачено на збільшення потужності джерел електроенергії.
В цілому стратегія передбачає скорочення частки імпорту енергоресурсів у структурі енергобалансу з 77% до 40% у 2050 році за рахунок зниження споживання вуглеводнів і повної відмови від вугілля до 2030 року.
Планується, що до 2050 року потужність власної генерації в Молдові перевищить 5 тис. МВт, збільшившись удвічі порівняно з наявними на даний час енергоджерелами (з урахуванням Молдавської ГРЕС у Придністров’ї). Також передбачено збільшення потужності вітроелектростанцій в 12 разів, до 2,6 тис. МВт.
При цьому автори стратегії не виключають будівництва на території Молдови до 2050 року малого модульного реактора потужністю 300 МВт.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть гарантію розподілу ризиків без попереднього фінансування державному Укрексімбанку з метою розширення фінансування та надання нових кредитів українським бізнесам на суму EUR100 млн.
Як зазначається на сайті ЄБРР, рада директорів якого затвердила відповідний проєкт 9 вересня, він покриватиме до 50% кредитного ризику.
Згідно з опублікованою інформацією, гарантія буде надана двома рівними траншами, при цьому другий транш поки без зобов’язань.
Наголошується, що до EUR20 млн субкредитів з розподілом ризику будуть спрямовані на фінансування довгострокових інвестицій МСП в рамках Кредитної лінії EU4Business-ЄБРР зі стимулами, що дозволить фінансувати довгострокові капітальні інвестиції МСП для оновлення своїх технологій та обладнання до стандартів ЄС, включаючи інвестиції в сталі та зелені технології (не менше 70% від підліміту).
Субпозичальники, які мають право на участь, також отримають технічну допомогу, що фінансується ЄС, та грантову підтримку у формі інвестиційних стимулів після завершення їхніх інвестиційних проектів.
Укрексімбанк є третім банком в Україні за розміром загальних активів загалом на середину цього року – 318,6 млрд грн (8,3% від загальних активів системи).
Україна у січні-серпні поточного року знизила експорт марганцевої руди на 82,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,014 тис. тонн, але в серпні активізувала поставки.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більш ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за вісім місяців 2025 року впав на 79,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до $1,329 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (97,89% поставок у грошовому вираженні) та Польщі (2,11%).
За цей період імпорт марганцевої руди не відбувався.
Як повідомлялось, Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки. У лютому-грудні-2024 експорт марганцевої руди був відсутній.
Водночас за весь 2024 рік країна ввезла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн з Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%). У жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Україна у 2022 і 2023 рр. не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Гірничорудні підприємства України в січні-серпні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 21 млн 679,221 тис. тонн з 23 млн 318,681 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 19,6% – до $1 млрд 633,454 млн з $2 млрд 32,671 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (43,71% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,72%) та Польщі (16,87%).
Крім того, Україна за січень-серпень 2025 року імпортувала ЗРС на $58 тис обсягом 86 тонн з Італії (40,35%), Нідерландів (36,84%) та Норвегії (22,81%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 794 тонни на $223 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн.
Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
АТ “Укрзалізниця” планує запровадити строкові контракти на продаж брухту, щоб збільшити зацікавленість покупців та забезпечити прогнозоване надходження коштів для самої компанії, повідомив керівник напряму “Ремонт і виробництво” УЗ Євген Шрамко.
“Зараз лоти складають 300 тонн, 400 тонн, 1000 тонн. Ми підготуємо в рамках закону базу для того, щоб виставляли брухт, який ще буде перероблятися. Його ще фізично на площадці немає, але ми його будемо різати, переробляти, для того, щоб відвантажувати покупцю”, – наголосив Шрамко на зустрічі з асоціаціями та бізнесом в Києві в четвер.
За його словами, це дасть можливість покупцям мати прогнозоване надходження брухту та працювати за великими контрактами.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”, під час зустрічі йшлося про те, що за період з червня по серпень 2025 року успішно було проведено 77 аукціонів, продано 28,2 тис. тонн брухту. Зараз готово до продажу 95,5 тис. тонн, у тому числі виставлено на торги 22,6 тис. тонн. Додатково готується до продажу 131 тис. тонн.
Шрамко також повідомив, що що було зменшено єдину ціну на послуги навантаження до 1,143 тис. грн з ПДВ, але зараз компанія виставляє брухт за ціною, яка диференційована а залежності від точки навантаження та способу навантаження.
В той же час ціна наразі не залежить від типу брухту, але в перспективі це може бути змінено.
Як повідомлялося, у червні цього року УЗ провела перші успішні онлайн-аукціони з продажу металобрухту після понад півторарічної паузи.
Україна у січні-липні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному вираженні на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 433,507 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу у грошовому вираженні за цей період знизився на 3,45% – до $145,079 млн.
Його завезли переважно з Польщі (90,79% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (6,59%) та Чехії (2,58%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
