Кількість замовлень через сервіс кур’єрської доставки Glovo з відновленням покриття в Україні зростає, у червні вона вже вийшла на 51% довоєнного рівня.
Як повідомляється в релізі Glovo, поширеному в понеділок, на сьогодні сервіс Glovo пропонує доставку їжі та продуктів, аптечних товарів, а також різні послуги мешканцям 34 українських міст, у п’яти з яких сервіс запустив роботу вперше вже під час воєнного стану – Коломиї, Самборі, Калуші, Мукачеві, Стрию.
Проаналізувавши дані платформи за період з 26 лютого до 10 червня 2022 року, у компанії Glovo розповіли, що протягом цього періоду перелік найпопулярніших бабблів у додатку залишився без змін: на першому та другому місцях “Їжа” та “Супермаркети” – на ці категорії припадає найбільша кількість замовлень, на третьому місці – “Здоров’я та Краса”. Новий благодійний баббл “Допоможи Україні!”, який сервіс запустив на початку березня 2022 року, відтіснив на п’яту позицію баббл “Магазини”.
Середній чек замовлень на платформі Glovo становить близько 350-400 грн, найбільший чек за період – 20 239 грн, а найменший – 1,10 грн. – замовлення бахіл.
З ресторанів та віртуальних брендів найчастіше замовляють піцу, бургери, шаурму, кебаби та круасани. До 24 лютого найпопулярнішою стравою у додатку був бургер, але наразі піца потіснила його у 17 містах. Проте бургер продовжує бути лідером ще у Чернівцях, Трускавці, Самборі, Кременчуці.
Серед замовлень із партнерських супермаркетів та локацій Glovo Express найчастіше зустрічаються овочі та фрукти, алкогольні напої, молочна продукція та яйця, сигарети, солодкі напої.
Київ є одночасно лідером замовлень цигарок та аксесуарів до них та солодких напоїв. На заході України – у Чернівцях, Луцьку, Тернополі, Ужгороді, Самборі – найбільше замовляли фрукти, а саме яблука. Хмельницький – єдине місто, де найчастіше замовляють курятину, а у Кривому Розі найбільш популярні страви швидкого приготування. Картопля у трійці популярних замовлень практично для всіх міст, де сьогодні є Glovo.
Баббл “Здоров’я та Краса” тепер дозволяє не лише замовити медикаменти, а й отримати медичну онлайн-консультацію, а також викликати лікаря додому. Зокрема, за три місяці роботи опції користувачі частіше замовляли консультації терапевта та дерматолога, а також психолога. Останні два фахівці залишаються в топі замовлень послуг у червні. Що стосується замовлень з аптек, то найчастіше кур’єри доставляють протизапальні препарати, спреї від нежитю, засоби від головного болю та знеболювальні.
“Не змінилася увага користувачів і до нового баббла на платформі “Допоможи Україні!”. За понад три місяці роботи українським користувачам вдалося зібрати більше 600 тис. грн, які розподілилися між благодійними організаціями, присутніми в додатку. За кількістю та розміром донейтів за це час найбільше підтримували “Повернись Живим”, “Пригости Захисника” та UAnimals”, – розповіли у Glovo.
За весь час роботи благодійного баббла за кордоном користувачі Glovo разом зібрали понад EUR140 тис., а найбільше внесків на гуманітарні потреби українців зробили користувачі в Іспанії, Румунії та Польщі.
Український офіс Glovo у червні передав до “Повернись живим” ще 1,7 млн грн (6,6 млн грн за період з 24 лютого).
Агропромислова група “Кернел” розпочала збирання врожаю цього сезону, розпочавши збирати озимий рапс на полях свого аграрного кластера “Полтава-Південь”, повідомляється на її фейсбук-сторінці у понеділок.
У 2021 році “Кернел” був найбільшим агрохолдингом України із земельним банком у 510 тис. га, проте наприкінці квітня його рада директорів ухвалила рішення продати 134 тис. га оброблюваних полів головному акціонеру Андрію Веревському за $210 млн. Таким чином, поточний земельний банк агрохолдингу становить 376 тис. га.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Окрім цього, холдинг займався вирощуванням агропродукції та її торгівлею.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФГ, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 раза порівняно з 2020 ФГ – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 раза – до $929 млн, виторг – на 38%, до $5,65 млрд.
4 липня у швейцарському Лугано стартувала міжнародна конференція відбудови України. Серед основних рішень, ухвалених у перший день заходу, можна виділити затвердження плану щодо надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі більш ніж 750 млрд дол. Із цієї загальної суми від 150 до 250 млрд передбачається направити на відновлення інфраструктури та житла, які постраждали внаслідок воєнних дій.
При цьому все ще незрозумілими залишаються механізми практичної реалізації цього проєкту в умовах війни, а також необхідності адаптації нього українського законодавства та налагодження партнерства між державою та приватними компаніями. Портал Open4business звернувся за коментарем з цих питань до експерта в галузі будівництва та нерухомості Ігоря Стаковиченка.
На його думку, практичної реалізації проекту потрібно приступати вже зараз на всіх рівнях, оскільки затягування процесу може призвести до негативних наслідків в осінньо-зимовий період.
«Механізми виділення коштів за рахунок конфіскованих активів РФ та її великого бізнесу вже реалізуються окремими країнами. Нам, у свою чергу, необхідно реалізувати конвертацію цих фінансових активів у конкретні інфраструктурні та будівельні проєкти шляхом створення представництв у країнах-донорах та координаційних центрів в Україні», – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт також підкреслив, що регіональний принцип відновлення, який зараз просуває керівництво країни, коли окрема держава-партнер займається проектами в окремому українському регіоні, на даному етапі є найбільш ефективним.
Крім того, Ігор Стаковиченко запропонував створити систему децентралізованого фондування при реалізації окремих проектів на місцевому рівні.
«Нам потрібно не забувати і про нашу відповідальність перед партнерами. Необхідно не просто мінімізувати, а повністю унеможливити нецільове використання закордонної допомоги місцевими чиновниками. Для цього потрібно під кожен окремий проєкт з відбудови створювати окремий цільовий фонд, діяльність якого буде максимально прозорою та контрольованою як українськими антикорупційними органами, так і країною-донором», – наголосив Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, базою для створення таких фондів мають стати вже існуючі бюджетні програми, а також внесення змін до головного фінансового документа.
«По суті зараз ми можемо отримувати кошти як у вигляді прямої допомоги, так і у вигляді інвестицій від партнерів. Тут важливо успішно реалізувати та презентувати перші великі відновлювальні проекти, що допоможе підвищити інвестиційну привабливість навіть у поточних умовах», – додав Ігор Стаковиченко.
БУДІВНИЦТВО, ВІДБУДОВА_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, НЕРУХОМІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСИ
Україна в межах повоєнного відновлення має на меті побудувати 7,1 ГВт об’єктів відновлюваної енергетики, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
“Наша мета – побудувати 7,1 ГВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії, переходячи на ринкові моделі стимулювання зеленої енергетики, зокрема “зелені” аукціони. Ми також плануємо на першому етапі встановити 750 МВт акумулюючих потужностей”, – зазначив міністр під час онлайн-зустрічі високого рівня “Зелена енергетика для відновлення повоєнної України” (“Renewables to power post-war Ukraine”), що була організована у Брюсселі у понеділок.
За його словами, які наводить у релізі Міненерго, зелена трансформація буде в центрі післявоєнного відновлення України, а декарбонізацію енергетичного сектору України планується здійснювати, зокрема, завдяки розвитку безпечної та вуглецево-нейтральної ядерної енергетики.
“Ми розглядаємо 10 ГВт експорту водню з України до ЄС, який окреслила Єврокомісія як наш стартовий показник”, – додав міністр.
Асоціація сонячної енергетики України зі свого боку повідомила, що за результатами цієї зустрічі вона, Українська вітроенергетична асоціація та профільні європейські асоціації WindEurope та SolarPower Europe підписали спільну заяву до лідерів України та ЄС із закликом використовувати ВДЕ у повоєнному відновленні України, встановивши мету досягти 50% ВДЕ у виробництві електроенергії до 2030 року за рахунок берегової та морської вітроенергетики, а також розвитку дахових та наземних сонячних електростанцій.
“Для досягнення цих цілей Україна та ЄС мають створити сильне та стійке технологічне, промислове та інвестиційне партнерство, щоб залучити необхідні інвестиції у відновлювані джерела енергії, а також у стійкі та повністю синхронізовані електромережі. Тому ми закликаємо лідерів України та ЄС створити спеціальний інструмент “Відновлювана енергія для України” у межах спільного стратегічного плану реконструкції України”, – йдеться в заяві.
Як зазначили в асоціації, європейський комісар з енергетичних питань Кадрі Сімсон, яка також брала участь у нараді, підтвердила рішучість ЄС підтримувати Україну і під час війни, і в період відновлення.
Швейцарія на тлі війни та з метою відновлення посилить підтримку України, заявив президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс.
“Швейцарія подвоїть фінансування в межах двосторонньої співпраці з Україною до понад 100 млн франків до 2023 року… Відгукнувшись на заклик прем’єр-міністра (Дениса Шмигаля), ми виділимо щонайменше 15 млн франків на цифрову трансформацію”, – зазначив він на Конференції з відновлення України в Лугано у вівторок.
Президент додав, що Швейцарія виділяє Україні кошти також на багатосторонній основі через ООН, Світовий банк, ЄБРР та інші організації.
Кассіс зазначив, що оформлені пізніше у вівторок Луганською декларацією принципи полегшать Україні залучення фінансування для Плану відновлення.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, підписав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Райффайзен Банком (Київ) про відкриття відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів на суму 330 млн грн, що еквівалентно EUR10,5 млн.
Відповідне рішення ради директорів агрохолдингу оприлюднено на Варшавській фондовій біржі.
“Цей кредит допоможе “Астарті” забезпечити достатнє фінансування для успішного посівного сезону в умовах війни в Україні”, – зазначається у біржовому повідомленні.
ЄБРР бере на себе покриття EUR6,3 млн можливих ризиків за позикою.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що провадить діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га та молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів та біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2021 році збільшив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виторг зріс на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якого (EUR170 млн) згенерувало виробництво та реалізація цукру.
Райффайзен Банк (колишня назва “Аваль”) був заснований у 1992 році. Станом на 1 січня 2022 року найбільшими акціонерами його були Raiffeisen Bank International з 68,1329% акцій та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) з 30%.
За даними Національного банку України, на 1 квітня 2022 року за розміром загальних активів Райффайзен банк посідав 4-е місце (144,274 млрд грн) серед 69 банків країни.
