Агропромислова група “Кернел” планує зайнятися постачанням до України нафтопродуктів, добрив та інших товарно-матеріальних цінностей, щоб подолати дефіцит ресурсів для агровиробництва в Україні, розповів керівник комерційного відділу “Кернел” Ігор Стельмащук під час міжнародної конференції Fuel for Ukraine.
“Разом із партнерами ми зможемо налагодити довгострокову системну роботу у процесах виробництва та постачання добрив. А в майбутньому збудуємо потужний диверсифікований механізм забезпечення України нафтопродуктами, планово та циклічно закриватимемо потреби агропідприємств у пальному”, – наведено слова Стельмащука на фейсбук-сторінці аграрної групи.
За його даними, наразі “Кернел” обмінюється досвідом та ідеями з ключовими гравцями світового ринку нафтопродуктів.
“Визначилися з актуальними проблемами ресурсного, логістичного та інфраструктурного характеру. Оцінили ризики та тренди паливного ринку. Річну потребу країни у дизельному паливі оцінюють на рівні 4 млн тонн, тому українським споживачам потрібно вже зараз налагоджувати співпрацю з Європою”, – наголосив Стельмащук.
За його даними, через повномасштабне російське вторгнення Україна змушена замінити 100% довоєнних джерел постачання нафтопродуктів, чим планує зайнятися і “Кернел”.
Також агрохолдинг працює над проєктами із забезпечення агросектора мінеральними добривами, їхньою логістикою та перевалкою в портах. “Кернел” заявив, що вже підписав перші контракти на постачання добрив під посів озимої пшениці та ріпаку восени, що особливо важливо з урахуванням ймовірного світового дефіциту добрив восени 2022 та навесні 2023 року.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Також холдинг займався вирощуванням та торгівлею іншою агропродукцією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФР, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 рази порівняно з 2020 ФР – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 рази – до $929 млн, виторг– на 38%, до $5,65 млрд.
Україна у січні-червні поточного року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,021 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за цей період скоротився на 17,5% – до $17,963 млн.
При цьому ввезення здійснювалося з Гани (99,9% поставок у грошовому вираженні) та Бельгії (0,1%).
За 6 міс.-2022 Україна не постачала марганцеву руду та концентрат на експорт.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за визначений період скоротився на 29,6% – до $53,917 млн. Основний імпорт здійснювався з Гани (99,87% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (0,07%) та Бельгії ( 0,05%).
Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату до Польщі (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн.
В Україні добувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
АТ “Укргазвидобування” з початку повномасштабного російського воєнного вторгнення в Україну до червня-липня 2022 року скоротило видобуток природного газу на 6%, йдеться в біржовому повідомленні емітента його єврооблігацій Kondor Finance Plc.
За оцінками керівництва НАК “Нафтогаз України”, приблизно 94% добового видобутку газу групи перебувають під високим ризиком вимушеного припинення через близькість видобутку до лінії фронту.
Водночас наголошується, що війна мала руйнівний вплив на внутрішній ринок природного газу України. Масова міграція населення призвела до скорочення кількості побутових споживачів, значного спаду економіки та бізнесу, а також до нездатності підприємств, критично важливих комунальних служб та домогосподарств платити за спожитий газ.
Це, у свою чергу, призводить до збільшення заборгованості постачальників газу та негативно впливає на ліквідність. Зокрема, у першому кварталі 2022 року заборгованість споживачів перед групою “Нафтогазу” за природний газ зросла на 46 млрд грн (близько $1,5 млрд).
Як повідомлялося, “Нафтогаз України”, який попросив на початку цього тижня 2-річного відстрочення з виплати відсотків та погашення єврооблігацій, звернеться з такою пропозицією до усіх інших міжнародних кредиторів.
Голова НАК Юрій Вітренко у травні зазначав, що Нафтогаз з кінця 2021 року почав нарощувати видобуток газу. Позаяк через війну цей показник почав падати на 3-5%.
Гірничорудні підприємства України у січні-червні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 24,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 17 млн 11,148 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 44,8% – до $2 млрд 158,756 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (18,68% поставок у грошовому вираженні), Китаю (17,55%) та Польщі (14,65%).
В Україну за звітний період було імпортовано ЗРС на $24 тис. у сумарному обсязі 13 тонн, тоді як у січні-червні-2021 завезено ЗРС на $129 тис. у сумарному обсязі 1,133 тис. тонн. Імпорт за січень-червень-2022 здійснювався з Британії (84,62%), РФ (7,69%) та Італії (також 7,69%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виторг на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехії (9,65%) та Польщі (7,99%).
До України минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020 р. ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
За 4,5 місяці війни українській економіці завдано значної шкоди. Багато експертів говорять про суми, що вже перевищують трильйон у доларовому еквіваленті. При цьому на конференції з відновлення України, що пройшла на минулому тижні у швейцарському Лугано обговорювалася сума в 750 млрд фінансової допомоги. На що підуть ці астрономічні кошти і якою може стати післявоєнна економіка нашої країни, порталу Open4busines розповів експерт у галузі фінансів та нерухомості Ігор Стаковиченко.
На його думку, ті бюджетні програми та плани розвитку, які були представлені на конференції представниками центральної та регіональної влади, ще не раз переглядатимуться та обговорюватимуться, оскільки основа багатьох із них закладалася ще до війни, а зараз обставини багато в чому змінилися і вимагають радикального перегляду застарілих підходів.
“Давайте візьмемо, наприклад, енергетичний сектор. Чи варто нам відбудовувати наново розбомблені НПЗ чи виділяти великі кошти на підтримку ГТС? Думаю що ні. Зараз енергетика у світі розвивається у бік екологічних та енергоефективних галузей. Це насамперед воднева енергетика та відновлювані джерела. Щодо водню вже є успішні кейси в Японії та Південній Кореї, Європа також рухається у цьому напрямку. Саме на це потрібно направити більшу частину коштів, і сконцентруватися не на відновленні старого, а на створенні нового”, – вважає Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, зараз Україна має всі шанси стати лідером постіндустріальної економіки, перебудувавши виробничі цикли та освоївши виробництво продукції з високою доданою вартістю. Ігор Стаковиченко впевнений, що багато старих промпідприємств, які постраждали в ході бойових дій, після війни змушені будуть або змінити профіль діяльності або згорнути виробництво.
“Після повернення наших територій на сході ми отримаємо повністю зруйновані промислові зони, які раніше концентрувались на металургії та сировинному виробництві. Відновити їх у колишньому вигляді буде просто неможливо. А багато з цих підприємств були містоутворюючими. Як дати роботу людям та запустити економіку у цих регіонах? Лише шляхом розвитку та впровадження інноваційних виробництв на базі частково переобладнаних підприємств, коли на місці зруйнованих доменних печей та ливарних цехів запрацюють установки 3D-друку або підприємства з виробництва високотехнологічної продукції”, – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт переконаний, що Україна має зараз унікальний історичний шанс відбудувати сучасну економіку із чистого аркуша, отримавши необхідне для цього фінансування. На думку, Ігоря Стаковиченка цією можливістю необхідно скористатися.
ВІДНОВЛЕННЯ_ЕКОНОМІКИ, ВІДНОВЛЕННЯ_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ, ЭКОНОМИКА
Прибуток державного ПриватБанку (Київ) у січні-червні 2022 року становив 6,3 млрд грн, що в 1,8 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року (11,6 млрд грн), повідомила пресслужба банку в четвер.
“Ми завершили півріччя з прибутком, однак усвідомлюємо, що попереду складний період. Сьогодні передбачити всі ризики неможливо, але ПриватБанк вступив у війну в чудовій фінансовій формі і робить усе для забезпечення стійкості в умовах воєнного стану”, – наводить пресслужба слова першого заступника голови правління Анни Самаріної.
Згідно з повідомленням, суму недоодержаних доходів за період війни банк оцінює у більш ніж 5,5 млрд грн.
Зазначено, що на покриття кредитних ризиків за перші шість місяців 2022 року банк сформував 6,9 млрд грн резервів.
