Консалтингова компанія Deloitte опублікувала 14-те видання звіту Property Index 2025 про ринки житла Європи. Дослідження охоплює 28 країн і фіксує адаптацію ринків до високих ставок на тлі слабкої пропозиції: доступність покупки в ряді столиць залишається на багаторічних мінімумах, а попит «перетікає» в оренду. Deloitte
Найменш доступні столиці — Амстердам (15,4 річної зарплати за «типову» квартиру 70 м²), Афіни (15,3) і Прага (15,0); четверте місце займає Кошице (14,2). На протилежному полюсі — Оденсе (Данія) і Турин (Італія), де на покупку в середньому потрібно 4,9 річних доходу, а також Манчестер (Великобританія) — 5,3.
Україна не була включена в це дослідження.
Deloitte відзначає: на тлі «вузького горлечка» з новими проектами і збереження попиту орендний сегмент посилюється (зростання ставок помітно не тільки в столицях, але і в регіональних центрах). При цьому високі ставки і регуляторні лаги в дозволах продовжують тиснути на доступність власності, особливо у великих агломераціях.
Deloitte Property Index 2025 — порівняльне дослідження європейських ринків житла: ціни на новобудови, доступність покупки (у роках валової зарплати для квартири 70 м²), динаміка оренди та іпотечні ставки. Ключові тези та цифри доступні на сторінці звіту Deloitte Property Index 2025.
ТОВ “Тайл” (Львівська обл.), один із лідерів виробництва металочерепиці та профнастилів, інвестував EUR10 млн у будівництво заводу із рафінації олії, повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький.
“Цей обʼєкт – інвестиції, які залишаються в Україні й підсилюють нашу економіку. Для Львівщини це означає нові робочі місця, сплачені податки в місцевий бюджет і внесок у розвиток економіки регіону”, – написав він у Telegram після візиту на підприємство разом із прем`єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Очільниця уряду уточнила, що власники підприємства Юрій Шкварок і Андрій Цимбаляк у такий спосіб під час війни вирішили диверсифікуватись і спробувати себе в агропереробці.
“Все обладнання на заводі — українське: рафінація TAN та лінія PET Pet Technologies з Чернігова, котельня TEФФ з Одеси, лінія розливу “Надія” і з Черкас, ємності та наливна установка АКІМ з Дніпра, силоси Лубнимаш з Лубнів. Від таких самих, як вони, українських підприємців, які своєю енергією, працею, винаходами і інвестиціями забезпечують нашу економічну стійкість”, – написала Свириденко в Telegram.
Вона додала, що львівські підприємці наразі будують у Кременчуку ще один завод.
ТОВ “Тайл” засновано 2009 року в Львівській області. Спеціалізується на виробництві покрівельних матеріалів зі сталі для зовнішнього оздоблення будинків, фасадних робіт та промислових комплексів. В асортименті підприємства понад 15 видів продукції, які виготовляють на 25 виробничих лініях.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ТОВ “Тайл” у 2024 році збільшило дохід на 19,6%, до 820,51 млн грн, скоротило чистий прибуток в 1,9 раза, до 10,16 млн грн, наростило боргові зобов`язання в 1,6 раза, до 427,76 млн грн, активи – в 1,4 раза, до 550,51 млн грн, чисельність персоналу – на 19 осіб, до 204 співробітників.
Бенефіціарами підприємства є Андрій Цимбаляк і Юрій Шкварок.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за вісім місяців 2025 року склали 2,40 трлн грн, тоді як касові видатки – 3,23 трлн грн, це приблизно на 24,2% та 23,7% перевищує відповідні показники восьми місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті, за загальним фондом надходження зросли на 20,4% – до 1,71 трлн грн, тоді як видатки – на 19,4%, до 2,50 трлн грн.
В той же час у серпні цього року доходи держбюджету порівняно із серпнем минулого року скоротилися на 30,1%, до 314,2 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 37,3%, до 242,9 млрд грн. Це пов’язано зі значно меншими надходженнями грантів – 44 млрд грн у серпні-2025 проти 228,1 млрд грн у серпні-2024.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за вісім місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 230,9 млрд грн проти 134,5 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 340,4 млрд грн (за 8 міс. 2024 року – 302,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 211,6 млрд грн (195,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 206,5 млрд грн за відшкодування 116,1 млрд грн (175,0 млрд грн за відшкодування 95,8 млрд грн), акцизного податку – 186,3 млрд грн (129,6 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 64,2 млрд грн (66,5 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 34,7 млрд грн (31,6 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 27,4 млрд грн (32,7 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 254,9 млрд грн (268,3 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-серпні 2025 року зросли на 22,3% – до 423,5 млрд грн, у тому числі у серпні – на 21,0%, до 54,1 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-серпень 2025 року становили 1,24 трлн грн, або 106,1% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 345,5 млрд грн (за 8 міс.-2024 – 318,4 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 78,0 млрд грн – $1,24 млрд та EUR557,7 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 152,5 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $21,4 млрд або 889,8 млрд грн, у тому числі в рамках ERA – близько $13,3 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR6,14 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від МВФ та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-серпень 2025 року склали 404,0 млрд грн, або 94,8% плану, платежі з обслуговування – 233,3 млрд грн, або 82,3% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
Китайська Power China висловила зацікавленість в інвестиціях у проекти з розвитку відновлюваних джерел енергії та модернізації енергетичної мережі в Сербії. Про це заявив президент Сербії Олександр Вучич за підсумками зустрічі з представниками компанії; повідомляє Сербський економіст з посиланням на його публікацію в Instagram і замітку eKapija.
За словами Вучича, на переговорах були «розглянуті можливості для нових проектів в Сербії, особливо в сфері ВДЕ і модернізації енергомережі», при цьому «представники компанії висловили великий інтерес до подальших інвестицій — в чисту і низьковуглецеву енергетику, а також в оновлення існуючої інфраструктури». Зустріч відбулася в Пекіні в рамках серії контактів сербської делегації з великими китайськими корпораціями.
Power China вже задіяна в інфраструктурних проєктах у Сербії (зокрема, в роботах навколо першої лінії белградського метро, а також на Національному стадіоні). Раніше, в січні 2024 року, влада оголошувала про угоди з Китаєм на €2 млрд інвестицій у вітрові та сонячні станції і виробництво водню — найбільший на той момент пакет для «зеленої» енергетики республіки.
Джерело: https://t.me/relocationrs
Ціни на нафту зростають вранці в понеділок, трейдери оцінюють рішення ОПЕК+ і нові заяви Вашингтона щодо санкцій проти РФ на тлі продовження Росією повномасштабної військової агресії проти України.
Вартість листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:15 кч підвищується на $0,83 (1,27%), до $66,33 за барель. У п’ятницю контракт подешевшав на $1,49 (2,22%), до $65,50 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) дорожчають на $0,77 (1,24%), до $62,64 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів знизилася на $1,61 (2,54%), до $61,87 за барель.
За минулий тиждень ф’ючерси на Brent і WTI знизилися в ціні більш ніж на 3% на побоюваннях, пов’язаних із формуванням надлишку пропозиції на ринку в разі збільшення видобутку країнами ОПЕК+.
Міністри восьми країн ОПЕК+, які беруть участь у добровільних обмеженнях видобутку нафти, на зустрічі 7 вересня затвердили збільшення видобутку в жовтні на 137 тис. б/д. Рішення ухвалено з огляду на стабільні перспективи світової економіки і сприятливі ринкові умови, виражені в низьких нафтових запасах, йдеться в повідомленні альянсу.
Це стане першим траншем з часткового повернення на ринок добровільних обмежень у 1,65 млн б/д, які мали діяти до кінця 2026 року. Тепер планується позбутися їх до серпня.
Тим часом узгоджене на вихідних нарощування видобутку виявилося менш масштабним, ніж попередні.
“Помірне підвищення видобутку ОПЕК+ принесло полегшення ринку”, – написав аналітик Fujitomi Securities Тошитака Тазава, додавши, що нарощування видобутку вже було враховано в цінах, і тепер спостерігається їхній технічний відскік.
“Очікування скорочення пропозиції у зв’язку з можливими новими санкціями США проти Росії також надають підтримку”, – зазначив експерт.
Президент США Дональд Трамп заявив у неділю, що готовий піти на введення другої фази обмежувальних заходів проти Росії. Першою фазою антиросійських заходів Трамп вважає додаткові мита, введені проти Індії. Вашингтон мотивував ці заходи тим, що Делі купує нафту з Росії.
Стратегічна інвестиційна рада схвалила Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій держави (ЄПП) на 2026 рік на 149 ініціатив з орієнтовною загальною вартістю 11,4 трлн грн.
Згідно з інформацією на сайті Мінфіну, з усіх схвалених проєктів 75 ініціатив базуються на основі існуючих (продовжуються з 2025 року) з орієнтовною вартістю близько 1 трлн грн.
Решта 74 проєкти – нові (вперше подані), їх орієнтовна вартість – близько 10,4 трлн грн.
В Мінфіні підкреслили, що зазначені суми – це загальна кошторисна вартість ініціатив, а не план фінансування лише на 2026 рік. Сам ЄПП надає підстави ініціативам претендувати на повне або часткове фінансування з державного бюджету у 2026 році та наступних бюджетних періодах.
В секторальному розрізі 40 проєктів (26 програм та 14 проєктів) будуть реалізовані в галузі муніціпальною інфраструктури та послугах (Мінрозвитку), 39 (6 програм і 33 проєкти) – в сфери транспорту (Мінрозвитку). В енергетиці реалізовуватимуться 25 проєктів, охороні здоров’я (МОЗ) – 22 (11 програм та стільки ж проєктів), 10 ініціатив (8 програм та 2 проєкти) розроблятимуться в сфері освіти та науки (МОН).
Крім того, чотири програми будуть стосуватись житла (Мінрозвитку), 2 програми та 2 проєкти розроблятимуться для соцсфери (Мінсоц), 2 програми будуть ініційовані в сфері довкілля (Мінекономіки), одна програма буде реалізована в рамках публічних послуг та цифровізації (Мінцифри), один проєкт – в публічних фінансах (Мінфін) та ще один проєкт – в правовій діяльності та судочинстві (Мін’юст).
