Жоден український університет не увійшов до тисячі найкращих вишів світу за версією Academic Ranking of World Universities 2026 (ARWU), опублікованого ShanghaiRanking. Таким чином, Україна другий рік поспіль залишилася без представництва в основному Шанхайському рейтингу.
В офіційному переліку країн і територій, що мають хоча б один університет серед опублікованих 1000 найкращих вишів 2026 року, Україна відсутня. При цьому, за даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club у списку присутні Польща, Чехія, Угорщина, Литва, Естонія, Болгарія, Сербія, Хорватія та Словенія.
Така сама ситуація спостерігалася у 2025 році — України також не було серед країн, представлених у топ-1000 ARWU.
Востаннє український університет був представлений у основному Шанхайському рейтингу у 2024 році. Тоді Київський національний університет імені Тараса Шевченка увійшов до групи 901–1000. Офіційна картка університету на сайті ShanghaiRanking досі фіксує саме цей результат як його останнє потрапляння до ARWU.
Шанхайський рейтинг не вимірює безпосередньо якість викладання, комфорт студентів чи затребуваність випускників. Він дуже сильно орієнтований саме на масштаб і міжнародну помітність наукових досліджень.
Зокрема, під час складання ARWU 2026 враховувалися найбільш цитовані дослідники зі списку Clarivate, опублікованого в грудні 2025 року. Для показника публікацій у Nature та Science аналізувалися роботи за 2021–2025 роки, а під час підрахунку загального наукового випуску використовувалися публікації, індексовані в Web of Science у 2025 році.
Це означає, що на відміну від попередніх випусків рейтингу, в ARWU 2026 вже значно сильніше представлені наукові результати українських університетів безпосередньо за час війни. У рейтингу 2024 року показник Nature та Science, наприклад, охоплював 2019–2023 роки.
Однак прямо стверджувати, що випадання України з топ-1000 відбулося виключно внаслідок війни, не можна. ARWU є порівняльним глобальним рейтингом: позиція залежить не тільки від власних показників конкретного університету, а й від того, наскільки швидко збільшують наукову продуктивність і цитованість університети-конкуренти інших країн.
Особливо добре ця конкуренція помітна на прикладі Китаю. У 2026 році материковий Китай має вже 234 університети в опублікованій тисячі та 16 у першій сотні, тоді як роком раніше в топ-100 було 13 китайських вишів.
Для України ситуація стає показовим сигналом саме з точки зору міжнародної дослідницької конкурентоспроможності. КНУ ім. Тараса Шевченка зумів вперше пробитися до ARWU у 2024 році, проте вже у 2025-му вибув із першої тисячі й у 2026 році повернутися туди не зміг.
Першоджерело — ShanghaiRanking Consultancy, Academic Ranking of World Universities 2026.
Рейтинг оцінює понад 2,5 тис. університетів і публікує 1000 найкращих.
У світовій фармацевтиці формується новий потенційно багатомільярдний ринок препаратів, що впливають на систему орексину в головному мозку. Перший представник нового класу вже отримав схвалення регуляторного органу США для лікування нарколепсії, тоді як фармацевтичні компанії починають досліджувати той самий механізм при інших порушеннях сну, уваги, когнітивних розладах та неврологічних захворюваннях.
Журнал The Economist 11 серпня 2026 року назвав те, що відбувається, можливим «Ozempic-моментом» для мозку — за аналогією з препаратами GLP-1, які спочатку розроблялися насамперед для лікування діабету, а згодом радикально змінили ринок лікування ожиріння та почали досліджуватися для цілого ряду інших захворювань.
У випадку захворювань мозку таким універсальним механізмом може стати орексинова система.
Ключова подія відбулася 5 серпня 2026 року, коли Управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) схвалило препарат Orzeyful (oveporexton) компанії Takeda для дорослих із нарколепсією першого типу.
Це перший схвалений препарат, що безпосередньо впливає на біологічний механізм цього захворювання.
Нарколепсія першого типу пов’язана з загибеллю клітин мозку, що виробляють орексин — нейропептид, який регулює неспання, сон і м’язовий тонус. При нестачі орексину мозку стає складніше підтримувати стабільний стан неспання та розрізняти стани сну й пробудження.
Традиційна терапія в основному впливала на окремі симптоми — наприклад, стимулювала бадьорість або зменшувала катаплексію. Oveporexton діє інакше: препарат активує рецептор орексину OX2R і тим самим частково відновлює відсутній сигнал.
Саме це робить новий напрямок особливо цікавим для фармацевтичної галузі.
Рішення FDA ґрунтувалося, зокрема, на двох рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю 12 тижнів, у яких брали участь 273 дорослих пацієнти з нарколепсією першого типу.
У пацієнтів, які отримували овепорекстон, покращилася здатність залишатися в стані бадьорості вдень, знизилися суб’єктивна сонливість та частота нападів катаплексії. Покращення відзначалися також щодо інших симптомів захворювання.
При цьому препарат не позбавлений побічних ефектів. Серед найпоширеніших FDA називає безсоння, прискорене сечовипускання, позиви до сечовипускання та підвищене слиновиділення.
Отже, поки що мова йде не про «таблетку для поліпшення роботи мозку», а про ліки з конкретним медичним показанням та відомими ризиками.
Але інтерес фармацевтичної галузі виходить далеко за межі нарколепсії першого типу.
Гарною ілюстрацією масштабу очікувань стала угода Eli Lilly з британською Centessa Pharmaceuticals.
24 червня 2026 року Lilly завершила придбання Centessa, отримавши портфель експериментальних агоністів рецептора OX2R.
Під час оголошення угоди 31 березня компанія Lilly оцінила початкову вартість придбання приблизно в $6,3 млрд, ще до $1,5 млрд можуть бути виплачені залежно від досягнення певних регуляторних цілей. Таким чином, потенційна вартість угоди сягає близько $7,8 млрд.
Провідний препарат Centessa — cleminorexton, раніше відомий як ORX750, — вже пройшов дослідження фази 2a у пацієнтів із нарколепсією першого та другого типу та ідіопатичною гіперсомнією. Lilly зазначає, що інші препарати цієї платформи потенційно можуть досліджуватися щодо ширшого спектру неврологічних, нейродегенеративних та нейропсихіатричних захворювань.
Фактично одна з найбільших фармкомпаній світу заплатила мільярди доларів за можливість зайняти позицію в новому класі ліків ще до того, як більшість потенційних сфер його застосування були доведені.
Takeda та Lilly — не єдині учасники ринку.
Alkermes розробляє власний агоніст OX2R alixorexton. У 2026 році він уже перебуває на етапі Phase 3 досліджень щодо нарколепсії першого та другого типу та на етапі Phase 2 щодо ідіопатичної гіперсомнії.
Компанія одночасно починає досліджувати інші молекули цього класу. ALKS 7290 перебуває на ранній стадії розробки для лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, а ALKS 4510 вивчається як потенційний засіб проти втоми, пов’язаної з розсіяним склерозом та хворобою Паркінсона. Поки що обидва напрямки перебувають лише на ранній клінічній стадії.
Саме можливість розширення застосування одного біологічного механізму на численні захворювання й пояснює порівняння з GLP-1.
Орексин був відкритий порівняно недавно — наприкінці 1990-х років. Він виробляється невеликою групою нейронів гіпоталамуса, але їхні сигнали поширюються по численних ділянках мозку.
Орексинова система бере участь не лише в підтримці бадьорості. Вона пов’язана з увагою, мотивацією, енергетичним балансом, настроєм та іншими функціями центральної нервової системи.
Компанія Takeda прямо розглядає орексин як систему, пов’язану зі сном і бадьорістю, увагою, настроєм, метаболізмом і диханням.
Це означає, що фармакологічний вплив на рецептори орексину теоретично може виявитися корисним не тільки там, де існує прямий дефіцит цього нейропептиду.
Nature Reviews Drug Discovery після схвалення oveporexton також зазначила, що фармацевтична галузь уже розглядає ширші показання для препаратів цього класу.
Історія GLP-1 показала фармацевтичним компаніям, наскільки цінним може виявитися механізм, що впливає не на один симптом, а на фундаментальну систему організму.
Препарати сімейства GLP-1 переросли з лікування діабету у глобальний ринок терапії ожиріння, а зараз досліджуються при безлічі супутніх захворювань.
У орексинових препаратів може скластися схожа траєкторія: рідкісне й добре вивчене захворювання стає першою точкою підтвердження ефективності нового механізму, після чого розробники починають перевіряти його при значно поширеніших станах.
Саме тому схвалення FDA препарату oveporexton важливе не лише для пацієнтів із нарколепсією.
Воно вперше підтвердило на рівні великого регулятора, що відновленням певного нейрохімічного сигналу можна впливати безпосередньо на фундаментальний механізм захворювання мозку.
Порівняння цікаве, проте його важливо не сприймати буквально.
Доведена ефективність на сьогодні існує насамперед для нарколепсії першого типу. Щодо нарколепсії другого типу та ідіопатичної гіперсомнії, інші препарати перебувають на стадії клінічних досліджень, а застосування агоністів орексину при СДУГ, хворобі Паркінсона, розсіяному склерозі та інших захворюваннях ще перебуває на значно раніших стадіях.
Немає доказів того, що ці препарати стануть універсальними когнітивними стимуляторами або зможуть лікувати широкий спектр психічних та нейродегенеративних захворювань.
Тому головний сенс того, що відбувається, полягає не в появі «Ozempic для мозку» як одного чудо-препарату, а у виникненні нової фармакологічної платформи.
І якщо подальші дослідження підтвердять можливість безпечно регулювати неспання, увагу та інші функції мозку через орексинову систему, цей клас ліків дійсно може стати одним із найважливіших нових напрямків світової неврології та психіатрії.
Поєднання першого схвалення FDA, кількох конкуруючих клінічних програм та багатомільярдних інвестицій найбільших фармкомпаній свідчить про те, що галузь уже робить на цей механізм серйозну ставку.
Припинення роботи морського коридору з кінця липня призвело до падіння експорту зерна з України: за період з 1 по 12 серпня він становив 590 тис. тонн, або 30% від потреби, повідомив міністр аграрної політики Тарас Висоцький на брифінгу в Києві у п’ятницю.
“З 1 по 12 серпня ми експортували 590 тис. тонн. Це близько 30% від потреби. Очікуємо, що надалі зможемо вийти на 50%… з усіма відповідними впливами за міжнародні баланси”, – сказав міністр.
Він уточнив, що з цих 590 тис. тонн близько 40% було експортовано залізницею, близько 40% – через Дунайський район, близько 10% – автомобільним транспортом, а решта 10% – це кілька суден, які на початку серпня змогли ще вийти з українських портів.
“Якщо їх відняти, то ми можемо говорити, що на сьогодні 45% (експортується) залізницею, 45% – через Дунайський район, близько 10% – автомобільним транспортом”, – констатував міністр.
При цьому він наголосив, що є можливості частково наростити експорт, але все одно без відновлення роботи чорноморських портів він становитиме до 50% від потреби.
За словами Висоцького, через посуху маршрут по Дунаю наразі не може працювати на повну потужність, вихід на неї – близько 1,5 млн тонн на місяць – можливий ближче до кінця року.
Міністр також повідомив, що поки Україна має достатньо постійних сховищ для зберігання зерна, але в листопаді після збирання кукурудзи може скластися дефіцит потужностей для зберігання від 8 до 11 млн тонн, який сподіваються покрити за рахунок тимчасових засобів зберігання та рукавів.
Як повідомив Висоцький, відповідне звернення щодо $10 млн фінансування тимчасового зберігання $2-2,5 млн тонн вже скеровано міжнародним партнерам. Крім того, фіналізується аналогічний запит Світовому банку на $25 млн – це ще більше 6 млн тонн зерна.
За його словами, наразі важко передбачити, як швидко вдасться відновити морський експорт.
“Ми бачимо, що щодня з’являються якісь різні вкиди,… плітки про різні пропозиції (щодо морського перемир’я)… Треба, як і завжди, розраховувати перш за все на себе. На себе, це означає на військових… На сьогодні єдиний шлях, який може дозволити експорт, це безпеки військові… Це досить важливий напрям, військові над ним працюють, але поки, щоб щось повідомити, на своїй частині не можуть. Тому на сьогодні експорт з портів Великої Одеси закрито. Ми фокусуємося на альтернативних джерелах логістики”, – констатував глава Мінагрополітики.
Щодо погіршення Мінсільгоспом США цього тижня прогнозу експорту зернових з України цього маркетингового сезону на 2,21 млн тонн – до 37,77 млн тонн Висоцький зазначив, що в цілому дані залишаються в межах класичного річного балансу.
“Ми не виключаємо, що так і може бути. Ми поки що тільки на статті маркетингового року – півтора місяця пройшли. Ми розуміємо, що за умови певного відновлення в певний період надолужити можна. Тому, з нашої точки зору, цей баланс поки що виходить з річного циклу – не більше, не менше, а не з оцінки поточної ситуації”, – сказав міністр.
Він нагадав, що всього врожай зернових та олійних цього року очікується в обсязі понад 80 млн тонн, з яких внутрішнє споживання та адекватні перехідні залишки сумарно забирають до 20 млн тонн.
“Базовий обсяг експорту зернових, олійних та продуктів переробки – це може бути до 60 млн тонн. По тому, як ми бачимо, як зараз логістика розвивається, розуміємо, що є ймовірність, що так буде цілий рік і експорт становитиме не більше 30 млн тонн”, – назвав Висоцький найгірший сценарій.
Покоління Z може стати першим за багато десятиліть поколінням, у якого результати деяких тестів на когнітивні здібності виявилися гіршими, ніж у попередників. На це вказують дослідження у США та Європі, міжнародні освітні тести та дані про так званий зворотний ефект Флінна.
Дискусія знову активізувалася після публікації науково-популярним ресурсом RathBiotaClan матеріалу Is Gen Z the First Generation Less Intelligent Than Their Parents?. Його автор Шибасіс Рат зібрав дослідження, що свідчать про зниження результатів за окремими показниками — математичним та вербальним мисленням, здатністю концентрувати увагу, запам’ятовуванням та розв’язуванням задач.
Однією з нагод для публікації стали слухання Комітету Сенату США з питань торгівлі, науки та транспорту, що відбулися 15 січня 2026 року. Нейробіолог і фахівець у галузі освіти Джаред Куні Хорват представив сенаторам дані про те, що за останні два десятиліття в ряді розвинених країн спостерігається стагнація або зниження показників грамотності, математичних навичок, уваги та здатності до складного міркування.
Більшу частину XX століття результати тестів на інтелект послідовно поліпшувалися від покоління до покоління. Це явище отримало назву ефекту Флінна. Зростання пояснювали поліпшенням харчування та охорони здоров’я, розширенням доступу до освіти, зменшенням кількості дітей у сім’ях та ускладненням середовища, в якому люди ростуть і працюють.
Однак у деяких розвинених країнах цей процес спочатку сповільнився, а потім змінив напрямок.
Одне з найвідоміших досліджень провели норвезькі вчені Бернт Братсберг та Оле Рогеберг. У роботі, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences у 2018 році, вони використовували дані про призов до війська та адміністративні реєстри за кілька десятиліть. Порівняння братів у межах одних і тих самих сімей дозволило авторам зробити висновок, що як попереднє зростання, так і подальше падіння результатів значною мірою пов’язані зі змінами середовища, а не з генетичними змінами населення.
У липні 2026 року Братсберг та його колеги опублікували в PNAS нове дослідження на основі даних 579 379 норвезьких чоловіків, народжених у 1967–1991 роках. Воно показало, що розширення середньої освіти певний час могло маскувати більш загальну негативну тенденцію результатів когнітивних тестів. Після того як зростання охоплення освітою сповільнилося, зниження стало помітнішим у різних соціальних групах.
Американські дані дають схожий, хоча й складніший результат.
Дослідники Північно-Західного університету проаналізували результати 394 378 американців, які проходили онлайн-тестування в рамках проєкту SAPA у 2006–2018 роках. Результати з вербального мислення, матричних завдань та числових послідовностей з часом погіршувалися. При цьому просторове мислення, навпаки, поліпшувалося.
Саме тому одна з авторок дослідження Елізабет Дворак застерігала від твердження, що американці просто «стають дурнішими». За її словами, зміна результатів тестування не обов’язково означає відповідну зміну загальної розумової здатності. Воно може відображати зміну навичок, мотивації, освіти або здатності виконувати конкретний тип тестових завдань.
Це принципово важливе застереження і для оцінки покоління Z. Сучасні молоді люди можуть гірше показувати себе в одних типах когнітивних завдань і водночас краще — в інших, наприклад, під час обробки візуальної інформації або використання цифрових інструментів.
Іншим серйозним джерелом даних є міжнародна програма OECD PISA, в рамках якої перевіряються знання та здатність застосовувати їх у 15-річних школярів.
Між PISA 2018 і PISA 2022 середній результат з математики в країнах OECD знизився на рекордні 15 балів, а з читання — на 10 балів. При цьому результати з природничих наук істотно не змінилися. OECD наголошує, що погіршення результатів з читання почалося ще до пандемії COVID-19, тому пояснити весь тренд лише закриттям шкіл у 2020–2021 роках неможливо.
Водночас сама ОЕСР не зводить проблему до смартфонів чи комп’ютерів. Організація зазначає, що причини зниження освітніх результатів численні, а грамотне використання цифрових технологій викладачами може, навпаки, сприяти розвитку цифрової грамотності та здатності критично оцінювати інформацію.
Саме тут починається найбільш суперечлива частина дискусії.
Хорват пов’язує погіршення деяких показників із швидким проникненням ноутбуків, планшетів та інших цифрових пристроїв у сферу освіти. У його письмових свідченнях перед Сенатом стверджується, що надмірне навчання за допомогою екранів може погіршувати концентрацію, глибину обробки інформації та запам’ятовування, особливо якщо цифрова технологія просто замінює традиційне навчання, не пропонуючи кращої педагогічної методики.
Однак на основі наявних даних не можна зробити висновок, що смартфони є єдиною або навіть доведеною головною причиною зворотного ефекту Флінна.
На результати одночасно можуть впливати якість шкільної освіти, зміна навчальних програм, соціальне середовище, пандемія, сон, фізична активність, харчування, способи споживання інформації та зміна мотивації до проходження стандартизованих тестів.
Тому коректніше говорити не про доведене «падіння інтелекту покоління Z», а про спостережуване зниження результатів за низкою когнітивних та освітніх показників у кількох розвинених країнах.
Навіть таке обережніше формулювання має серйозне економічне значення.
Навички читання складних текстів, математичного аналізу, концентрації та розв’язання нестандартних завдань безпосередньо впливають на людський капітал. В умовах поширення штучного інтелекту значення цих навичок може не зменшуватися, а зростати: людині необхідно не тільки отримувати готову відповідь від машини, а й оцінювати її правильність, помічати помилки та самостійно формулювати складні завдання.
Якщо зниження окремих когнітивних показників дійсно має стійкий характер, наслідки можуть проявитися у продуктивності праці, якості професійної освіти, здатності освоювати складні професії та інноваційному потенціалі економіки.
Але існує й протилежна можливість: цифрове середовище не стільки знижує інтелект, скільки змінює структуру навичок, роблячи менш затребуваними одні форми обробки інформації та розвиваючи інші. Саме це питання сьогодні залишається відкритим.
Матеріал RathBiotaClan корисний насамперед як науково-популярний огляд, що зібрав в одному місці кілька досліджень та публічні виступи Джареда Куні Хорвата. Сам RathBiotaClan позиціонує себе як індійську платформу наукової освіти та медіа, зареєстровану в Індії як micro services enterprise в системі MSME/Udyam. Засновник ресурсу Шибасіс Рат спеціалізується на популяризації досліджень у галузі біології та суміжних наук.
RathBiotaClan не є рецензованим науковим журналом. Тому його публікацію правильніше використовувати як відправну точку, а не як самостійний доказ того, що покоління Z стало менш інтелектуальним.
Найважливішими первинними джерелами для цієї теми є дослідження в PNAS та журналі Intelligence, статистика OECD PISA та матеріали слухань Сенату США. Саме вони дають змогу перевірити основні твердження популярної публікації.
Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club, Гарвардський університет знову очолив Academic Ranking of World Universities 2026 (ARWU), відомий як Шанхайський рейтинг. Слідом розташувалися Стенфордський університет і Массачусетський технологічний інститут (MIT). Четверте місце посів Кембридж, п’яте — Каліфорнійський університет у Берклі.
До першої десятки також увійшли Прінстон — 6-те місце, Оксфорд — 7-ме, Колумбійський університет — 8-ме, Чиказький університет — 9-те та Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech) — 10-те. Таким чином, вісім із десяти найкращих університетів світу розташовані у США, ще два — у Великій Британії.
Склад першої десятки порівняно з 2025 роком не змінився, однак відбулися перестановки. Прінстон піднявся із сьомого на шосте місце, обійшовши Оксфорд, а Чиказький університет піднявся з десятого на дев’яте, помінявшись позиціями з Caltech. Гарвард, Стенфорд, MIT, Кембридж і Берклі зберегли перші п’ять місць.
Найкращим університетом за межами США та Великої Британії став французький Paris-Saclay University — 13-те місце. Найкращий університет Азії — китайський Tsinghua University — піднявся на 18-те місце. ETH Zurich посідає 19-ту позицію, Peking University — 22-гу, а Університет Торонто та Zhejiang University розділили 24-те місце.
Попри домінування американських університетів на вершині рейтингу, найпомітнішою довгостроковою тенденцією залишається посилення Китаю.
У першій сотні ARWU 2026 США представлені 37 університетами, материковий Китай — уже 16 проти 13 роком раніше, Велика Британія — вісьмома. Далі йдуть Австралія та Швейцарія — по п’ять вишів, Франція та Німеччина — по чотири, Канада — три.
Загалом у першій сотні представлені університети з 18 країн і територій. При цьому позиції Китаю швидко зміцнюються: ще в ARWU 2025 материковий Китай мав 13 університетів у топ-100, зараз — уже 16. До нової першої сотні, зокрема, увійшли Southeast University, Tianjin University та Harbin Institute of Technology.
Але ще показовішою є ситуація в усій опублікованій тисячі. Материковий Китай представлений 234 університетами проти 187 у США. Таким чином, Китай уже помітно перевершує США за широтою присутності в ARWU, хоча американські університети поки що зберігають величезну перевагу безпосередньо на вершині рейтингу.
Франція має 27 університетів у топ-1000, чотири з них входять до першої сотні. Крім Paris-Saclay на 13-му місці, PSL University посідає 33-тє, Sorbonne University — 55-те, Université Paris Cité — 57-ме.
ARWU оцінює понад 2,5 тис. університетів світу, але публікує лише першу тисячу. На відміну від рейтингів, де враховуються репутація серед студентів і роботодавців, інтернаціоналізація або якість освітнього середовища, Шанхайський рейтинг майже повністю зосереджений на науковій діяльності.
У методиці враховуються випускники та співробітники — лауреати Нобелівської премії та медалі Філдса, найбільш цитовані дослідники Clarivate, публікації в Nature і Science, кількість наукових робіт в індексах Web of Science та показник наукової результативності в розрахунку на персонал. Тому ARWU фактично є насамперед рейтингом дослідницької потужності університетів, а не якості навчання як такого.
Жодного університету з України в цьому рейтингу не виявилося.
Першоджерело — ShanghaiRanking Consultancy, Academic Ranking of World Universities 2026, опублікований 15 серпня 2026 року.
У липні 2026 року Україна отримала від міжнародних партнерів медичну гуманітарну допомогу загальною вартістю майже 67 млн грн, повідомило Міністерство охорони здоров’я України 13 серпня. Це майже вдвічі більше, ніж місяцем раніше, коли обсяг отриманої допомоги перевищував 34,2 млн грн.
Гуманітарні поставки в липні забезпечили партнери з Норвегії, Грузії, Фінляндії та Швейцарії, а також Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. В Україну надійшли автомобілі швидкої допомоги, ліки, діагностичні матеріали, медичні меблі та інше обладнання.
Уряд Норвегії передав Україні чотири автомобілі швидкої медичної допомоги Mercedes-Benz Sprinter загальною вартістю понад 2 млн грн. Машини призначені для посилення можливостей українських медичних закладів та надання екстреної медичної допомоги.
Від уряду Грузії Україна отримала антирабічний імуноглобулін вартістю понад 358 тис. грн. Препарат застосовується для профілактики сказу після можливого контакту людини з інфікованою твариною. Фінляндія передала медичні меблі та інвентар для закладів охорони здоров’я.
Значну частину липневих поставок становила допомога в рамках програми Глобального фонду «Стійка відповідь на епідемії ВІЛ та туберкульозу в умовах війни та відновлення України».
Україна отримала тест-системи для виявлення туберкульозної інфекції, пробірки для забору крові, антибактеріальні та протитуберкульозні препарати. До поставок також увійшов амфотерицин B, який застосовується при тяжких грибкових інфекціях, та препарати ізоніазид і ізоніазид/рифапентин для профілактичного лікування туберкульозної інфекції у людей, які живуть з ВІЛ.
Окрему партію гуманітарної допомоги надала швейцарська компанія Abbott Products Operations AG. Компанія передала препарат Physiotens для лікування артеріальної гіпертензії загальною вартістю понад 2,7 млн грн.
Порівняно з червнем обсяг медичної гуманітарної допомоги у вартісному вираженні збільшився приблизно на 96% — з понад 34,2 млн грн до майже 67 млн грн.
З початку повномасштабного російського вторгнення через канали взаємодії Міністерства охорони здоров’я з міжнародними партнерами та організаціями Україна отримала вже понад 18,7 тис. тонн медичної гуманітарної допомоги.
