За даними Fixygen, зареєстрована на Кайманових островах криптовалютна біржа Bullish домовилася про купівлю британського реєстратора цінних паперів Equiniti у американського фонду прямих інвестицій Siris Capital за $4,2 млрд з урахуванням боргу в $1,85 млрд, йдеться в повідомленні покупця.
Угода буде повністю оплачена акціями. Її закриття очікується в січні наступного року після отримання схвалень регулюючих органів.
Після угоди Bullish і Equiniti планують надавати корпоративним емітентам послуги з токенізації цінних паперів, включаючи цілодобові торги ними на біржі Bullish та інших майданчиках, а також рішення для платежів і розрахунків на основі стейблкоінів.
Equiniti — один з найбільших реєстраторів у світі. Компанія обслуговує близько 3 тис. публічних компаній, включаючи Berkshire Hathaway, Moody’s і Rolls-Royce.
Bullish заснована в листопаді 2021 року і зосереджена на обслуговуванні інституційних клієнтів, включаючи маркетмейкерів та керуючі компанії. У серпні минулого року вона провела IPO в Нью-Йорку на $1,1 млрд із загальною оцінкою в $5,41 млрд. Bullish також володіє інформаційною платформою CoinDesk, яка, серед іншого, надає дані про курси криптовалют, і вже токенізувала власні акції.
Ціна паперів Bullish знижується на 3% під час попередніх торгів у вівторок.
Національний поштовий оператор “Укрпошта” у 2025 році зменшив чистий збиток на 50% порівняно з 2024 роком – до 206,55 млн грн, тоді як його виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн, що на 13% менше плану, йдеться у річному звіті компанії.
Згідно з ним, валовий прибуток “Укрпошти” за 2025 рік збільшився на 8,6% – до 1,56 млрд грн, в той час як збиток від операційної діяльності зріс на 2,9% – до 414,50 млн грн.
В компанії також повідомили, що торішні доходи від внутрiшніх посилок та мiжнародних зросли на 9% порівняно з позаминулим роком – до 2,79 млрд грн. Розповсюдження перiодичних друкованих медiа принесло “Укрпошті” на 1% більше –274,4 млн грн, що зумовлено переглядом тарифiв.
В той же час спостерігалося падіння доходів за мiжнародний поштовий обмiн (iмпорт) – на 9%, до 1,22 млрд грн у зв’язку з стагнацiєю ринку посилок, консолiдацiї замовлень в одне вiдправлення за нижчим тарифом.
Доходи від пересилання мiжнародних поштових вiдправлень “EMS” у 2025 році теж впали на 13%, або на 43,7 млн грн, – до 287,9 млн грн.
Доходи від сфери “пенсiя та грошова допомога” зменшилися на 8% – до 2,58 млрд грн. Основним фактором “Укрпошта” назвала перехiд пенсiонерiв на обслуговування в банкiвську систему, який поступово посилюється, в тому числi за рахунок додаткових державних програм з виплати соцiальних допомог лише через банкiвськi картки.
Доходи від iнших фiнансових послуг скоротилися на 2% – до до 47,5 млн грн, що зумовлено зниженням обсягiв послуг з видачi готiвки та поповнення платiжних карток через термiнали компанії.
У звіті також вказано, що від письмової кореспонденцiї доходи зменшились на 2% – до 1,73 млрд грн, хоча дрiбнi пакети становили 1,12 млрд грн, що на 4% бiльше проти даних за 2024 рiк за рахунок вiдновлення дiлової активностi на ринку.
У компанії наголосили, що головними факторами, які вплинули на збитковість у 2025 році, стали прискорений вiдтiк пенсiонерiв та вiдповiдне падiння в традицiйних послугах, невиконання планiв щодо росту посилок та затримки з продажем нерухомостi через пiзнє отримання погодження вiд акцiонера. Однак компанія частково компенсувала ці фактори оптимізацією фонду оплати праці та інших витрат.
Зазначається, що “Укрпошта” продовжує генерувати операційний прибуток на рiвнi EBITDA: у 2025 році його отримано 503 млн грн проти 472 млн грн за 2024 рiк.
Згідно зі звітом, національний оператор у 2025 році сплатив 3,62 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 495,7 млн грн бiльше 2024 року, в тому числі до державного бюджету сплачено 961,7 млн грн, що на 395,8 млн грн бiльше проти попереднього року.
Щодо капітальних інвестицій”Укрпошти”, то їх обсяг минулого року склав 1,21 млрд грн.
Зауважується, що на 2026 рік закладаються капінвестиції 991,6 млн грн з врахуванням ПДВ, з яких кошти від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) – 89,5 млн грн, власнi кошти – 736,7 млн грн.
Передбачається, що капітальні інвестиції буде спрямовано на запуск мережi поштоматiв, придбання технологiчного та сортувального обладнання для нових логiстичних термiналiв, логiстичних центрiв та депо,придбання IТ-обладнання, що включає в себе мережеве обладнання та комп’ютерну технiку.
Серед інших сфер планується інвестувати кошти в купівлю низькошвидкiсного електротранспорту (трициклiв, електроскутерiв), оновлення формату вiддiлень, забезпечення їх автономностi, зокрема, придбання генераторiв, iнверторiв, вiд’єднання вiд спiльних мереж, а також розвиток мережi вантажних вiддiлень і впровадження проєкту “Аптека”.
Крім того, передбачається придбання IТ-технiки для впровадження автоматизованих процесiв та подальший розвиток мобiльних додаткiв для клiєнтiв і спiвробiтникiв, цифровізація процесів та інших складових.
У звіті зазначається, що станом на кінець 2025 року вибiрка коштiв за кредитною угодою з Європейського інвестиційного банку (ЄIБ) не здiйснювалася. Компанія звернулася до банку iз формальним запитом щодо скасування кредитного фiнансування, оскiльки воно фактично не використовувалося.
Фiнансування за кредитною угодою з ЄБРР на кінець минулого року було отримано в сумi EUR53,11 млн, погашено – EUR18,66 млн, а загальна заборгованiсть на 31 грудня становила EUR34,45 млн.
Як повідомлялось, національний оператор за січень-березень 2026 року отримав чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн або 0,5% більше за аналогічний період 2025 року, однак на 40% менше, ніж передбачалося у плані. Виручку компанія у першому кварталі зменшила на 0,1%, або на 5 млн грн, – до 3,34 млрд грн, що на 2% нижче плану.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у Columbia University оголосили лауреатів Pulitzer Prize 2026 року у сферах журналістики, літератури, драми та музики, повідомляється на офіційному сайті премії.
“Pulitzer Prize Board оголосила переможців 2026 року, відзначивши роботи, що вирізняються глибиною, суспільною значущістю та художньою силою”, — йдеться в офіційному повідомленні.
У літературних категоріях цього року відзначили низку авторів, чиї роботи охоплюють теми війни, історичної пам’яті та соціальних трансформацій. Зокрема, премію за художню літературу отримав Daniel Kraus за роман “Angel Down”.
У категорії “Історія” нагороду присуджено Jill Lepore, яка досліджує ключові процеси американського минулого, тоді як у номінації “Нон-фікшн” переміг Brian Goldstone за роботу, присвячену актуальним соціальним викликам.
Лауреаткою премії у галузі поезії стала Juliana Spahr, чия творчість зосереджена на темах колективного досвіду та глобальних змін.
Як зазначають організатори, цьогорічні лауреати демонструють, що література і журналістика “залишаються ключовими інструментами осмислення сучасного світу”.
Пулітцерівська премія вважається однією з найвпливовіших нагород у світі, а її лауреати часто визначають ключові тенденції у глобальній культурі та медіа. Оголошення переможців традиційно відбулося у Нью-Йорку в Columbia University, який адмініструє премію з моменту її заснування.
Пулітцерівська премія була заснована у 1917 році за заповітом видавця Джозефа Пулітцера та щороку присуджується за видатні досягнення у журналістиці, літературі, драмі та музиці. Вона вважається однією з найпрестижніших нагород у світі та орієнтиром якості для медіа і культурної сфери.
https://interfax.com.ua/news/culture/1164933.html
Ризик пошкодження насаджень через нічні заморозки після раннього потепління та зростання собівартості виробництва у півтора раза внаслідок подорожчання пального та засобів захисту рослин (ЗЗР) стануть головними викликами для українських ягідників у сезоні 2026 року, повідомила асоціація “Ягідництво України” в аналітичному звіті.
“Головний виклик сезону – нестабільність температур і ризик пошкодження ягідних культур у критичні фази розвитку”, – зазначили експерти асоціації.
Понад 60% ягідних господарств України переходять на дизель-генератори для стабільної роботи систем поливу.
Згідно з даними моніторингу асоціації “Ягідництво України”, стан перезимівлі ключових культур є переважно стабільним, проте лохина продемонструвала найбільшу вразливість до морозів. Так, частка пошкоджених морозом рослин лохини становить 16,30%, тоді як малина та полуниця перенесли зиму значно краще – із втратами на рівні 2,50% та 1,80% відповідно.
Через ушкодження лохини в асоціації прогнозують можливе зниження валового збору цієї ягоди при одночасному збільшенні її середнього розміру.
У бізнес-об’єднанні також відзначили суттєве зростання собівартості виробництва. Згідно з індексом зростання цін на ресурси, найбільше подорожчали ЗЗР – у 1,61 раза. Ціни на пальне зросли в 1,48 раза, а на добрива – в 1,34 раза порівняно з попереднім періодом.
За даними асоціації “Ягідництво України”, питання енергонезалежності залишається пріоритетним для галузі. Станом на 2026 рік, структура джерел живлення підприємств суттєво диверсифікована: найбільшу частку в забезпеченні електроенергією займають дизель-генератори – 61,20%. Лише 26,60% господарств зберігають повну залежність від загальної мережі, тоді як 12,20% виробників уже використовують власні сонячні електростанції для мінімізації ризиків відключень.
При цьому більшість підприємств забезпечена автономними джерелами, що покривають від 50,00% до 100,00% потреб у електроенергії для систем поливу та холодильників.
30 квітня 2026 року в Києві відбувся Міжнародний жіночий економічний форум 2026 — масштабна подія, що об’єднала жінок-підприємиць, лідерок бізнесу, представниць міжнародних організацій, бізнес-асоціацій, фінансових інституцій, громадського сектору та експертного середовища.
Форум став майданчиком для змістовної розмови про роль жінок в економіці України, розвиток жіночого підприємництва, інтернаціоналізацію бізнесу, вихід українських компаній на ринки Європейського Союзу, експортну готовність, доступ до фінансування та нові можливості для масштабування women-led SMEs.
Захід організовано Торгово-промисловою палатою України у співпраці з ГО «Міжнародний жіночий економічний форум» та UKRSIBBANK BNP Paribas Group за підтримки програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business та реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Форум відкрив Геннадій Чижиков, Президент Торгово-промислової палати України, який наголосив, що жіноче підприємництво сьогодні є не лише соціально важливою темою, а й вагомим економічним ресурсом для відновлення, розвитку експорту та посилення конкурентоспроможності України.
«Серед українських експортерів досі жінок вдвічі менше за чоловіків. Не тому, що не можуть. Тому що умови тривалий час не сприяли. Я щасливий бачити, як спільнота жінок-підприємниць росте. Як все більше бізнесів та установ включаються у формування можливостей для розвитку жіночого лідерства», — зазначив Геннадій Чижиков.
З вітальними словами до учасниць та гостей форуму також звернулися Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради України, Тетяна Аніщук, заступниця керівника програми STEP IN 2 EU, GIZ Ukraine, та Наталя Коломацька, заступниця Голови Правління, Головна операційна директорка UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
У своєму виступі Олена Кондратюк акцентувала увагу на тому, що українські жінки вже є потужною силою економічної стійкості країни. Вона підкреслила, що жінки не лише відкривають нові бізнеси, а й беруть на себе відповідальність за робочі місця, громади, родини, експортні можливості та майбутнє української економіки.
«Сила української жінки — це не абстракція. Це здатність швидко адаптуватися до нових умов і тримати економіку», — наголосила Олена Кондратюк.
Окремо під час форуму було підкреслено, що жіноче підприємництво в Україні демонструє зростання навіть в умовах війни. Жінки все активніше створюють нові компанії, виходять на міжнародні ринки, долучаються до експортної діяльності, розвивають виробництва, соціальні підприємства, сервісні бізнеси, креативні індустрії, технологічні рішення та продукти з високою доданою вартістю.
Програма форуму була побудована навколо кількох ключових тематичних блоків. Перша панельна дискусія була присвячена ролі жіночих бізнес-об’єднань, асоціацій, палат, клубів і міжнародних мереж у підтримці підприємиць. Учасниці говорили про те, що для розвитку жіночого бізнесу потрібні не лише окремі грантові чи навчальні програми, а стала інфраструктура підтримки: доступ до знань, менторства, партнерств, ринків, фінансових інструментів та міжнародних контактів.
Особливу увагу було приділено тому, як українські жіночі бізнес-організації можуть посилювати одна одну, формувати спільний порядок денний, взаємодіяти з міжнародними партнерами та ставати голосом жінок-підприємиць у діалозі з державою, донорами, фінансовими установами та європейськими бізнес-мережами.
Друга панель була сфокусована на програмах підтримки жіночого підприємництва, які реалізують міжнародні організації, донорські програми та партнери розвитку. Йшлося про можливості для українських компаній у сфері навчання, консультацій, грантової підтримки, підготовки до експорту, виходу на ринки ЄС, цифровізації, сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу.
Представники міжнародних партнерів говорили про те, що підтримка жінок-підприємиць має бути практичною, довгостроковою і прив’язаною до реальних бізнес-потреб. У центрі обговорення були не лише загальні питання жіночого лідерства, а й конкретні інструменти: як підготувати компанію до експорту, як оцінити готовність до міжнародного ринку, як адаптувати продукт до вимог ЄС, як працювати з регуляторними бар’єрами, сертифікацією, логістикою, фінансуванням та партнерськими каналами.
Третя панельна дискусія була присвячена практичному досвіду жінок-підприємиць: експорту, масштабуванню та виходу на ринки Європейського Союзу. Учасниці ділилися власними історіями зростання, помилками, викликами та рішеннями, які допомогли їм вийти за межі українського ринку. Серед ключових тем — адаптація бізнес-моделі, побудова довіри з іноземними партнерами, участь у міжнародних виставках, розвиток бренду, робота з дистриб’юторами, пошук фінансування та формування репутації українського продукту за кордоном.
Учасниці панелі наголошували, що український бізнес сьогодні експортує не лише товари чи послуги, а й нову якість підприємницького мислення: гнучкість, швидкість ухвалення рішень, здатність працювати в умовах невизначеності, відповідальність та високу внутрішню мотивацію. Саме ці риси роблять українські компанії конкурентними на міжнародних ринках.
Окремим фокусом форуму стала тема практичного продовження заходу. Міжнародний жіночий економічний форум 2026 не розглядається як одноразова подія. Його мета — стати платформою для системної підтримки жінок-підприємиць, які прагнуть масштабувати бізнес, виходити на зовнішні ринки та посилювати свою експортну спроможність.
У межах подальшої роботи після форуму буде відібрано 15 жінок-підприємиць, які отримають індивідуальні консультації з питань інтернаціоналізації бізнесу, експортної готовності, виходу на ринки ЄС, відповідності регуляторним вимогам, побудови міжнародної стратегії та практичних кроків для масштабування. Такий формат дозволить перетворити дискусії форуму на конкретні дорожні карти для розвитку українських women-led SMEs.
Загалом форум об’єднав підприємницьку, експертну, міжнародну та інституційну спільноту навколо спільного завдання — зробити жінок в українській економіці більш видимими, сильнішими, представленими у міжнародній торгівлі та краще інтегрованими у європейські й глобальні ланцюги створення вартості.
Міжнародний жіночий економічний форум 2026 засвідчив: українські жінки вже сьогодні є однією з ключових сил економічної стійкості країни. Вони створюють бізнеси, відкривають нові ринки, представляють Україну за кордоном, підтримують команди, інвестують у розвиток громад і формують нову культуру підприємництва — сміливу, відповідальну, відкриту до світу.
І саме тому головний меседж форуму прозвучав особливо чітко: сміливим — дорогу.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у межах 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю в столиці проведуть 24-годинний челендж для молодих кінематографістів, під час якого учасники створюватимуть короткометражні фільми в режимі обмеженого часу, повідомляє пресслужба фестивалю.
“Формат передбачає повний цикл виробництва за 24 години — від ідеї до фінального монтажу”, — зазначають організатори ініціативи.
Челендж стане частиною індустрійного напряму фестивалю та орієнтований насамперед на молодих режисерів, акторів і креативні команди, які працюють із відеоконтентом. Учасники об’єднуватимуться в групи та зніматимуть короткі роботи тривалістю до кількох хвилин, використовуючи доступні інструменти, зокрема мобільні пристрої.
Організатори очікують, що такий формат дозволить протестувати навички швидкого сторітелінгу, роботи в команді та ухвалення рішень у стресових умовах — що є критично важливим для сучасної кіно- та креативної індустрії.
Окрему увагу приділятимуть практичному досвіду: учасники не лише створюватимуть контент, а й презентуватимуть свої роботи професійній аудиторії фестивалю.
Подія відбудеться наприкінці серпня у Києві в межах програми кінофестивалю, який уже кілька років проходить у столиці.
Одеський міжнародний кінофестиваль є одним із ключових кінофорумів Східної Європи. Після початку повномасштабної війни подія тимчасово змінила локацію та проводиться в Києві, зберігаючи фокус на розвитку української кіноіндустрії та підтримці молодих авторів.
https://interfax.com.ua/news/culture/1164937.html
