АТ “Гiдросила”, провідний український виробник шестеренних насосів та гідромоторів, завершила 2025 рік з чистим прибутком у розмірі 0,38 млн грн, тоді як 2024 року збиток складав майже 16 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід скоротився на 8,8% – до 346,4 млн грн.
Валовий прибуток компанії перевищив показник 2024 року на 46,3% – до 47,3 млн грн, а від операційної діяльності товариство отримало 0,19 млн грн збитку (за 2024 рік – майже 22 млн грн).
У звіті зазначається, що на експорт постачається близько 65% обсягів реалізації, а пріоритетними є ринки країн Євросоюзу, Південно-Східної Азії та Південної Америки.
“Стратегією підприємства в 2025 році було збереження сегменту ринку реалізації продукції, наповнення ринку продукцією, затребуваною як постійними, так і новими покупцями в умовах воєнного стану. Діяльність товариства трохи залежить від сезонного фактору – обсяг робіт збільшується у весняно-літній період”, – йдеться у звіті.
Продукція компанії (насоси) призначені для нагнітання робочих рідин (мінеральних олив) в гідравлічні системи автомобілів і автобусів, приводів керування знаряддям сільськогосподарських та промислових тракторів, самохідних сільгоспмашин, дорожніх, комунальних та інших машин, екскаваторів, бульдозерів, автосамоскидів та телескопічних навантажувачів, а також для об’ємних гідроприводів загальнопромислового призначення.
Середньооблікова чисельність “Гідросили” у 2025 році – 327 чоловік.
Компанія зазначає, що фонд оплати праці в 2025 році зменшився на 17,7%, що пов’язано з “повномасштабною агресією рф, мобілізацією працівників підприємства до лав ЗСУ та неповним фондом робочого часу працівників підприємства в умовах запровадженого воєнного стану”.
АТ “Гідросила” входить до складу “Гідросила Груп” бізнесмена Павла Штутмана.
ДП “Ліси України” за підсумками 2025 року увійшло до трійки найбільших донорів державного бюджету з показником 5,9 млрд грн нарахованих дивідендів, що у понад чотири рази перевищує рівень 2024 року (1,3 млрд грн), повідомило пресслужба держпідприємства у Facebook.
Згідно із повідомленням, лідерами за обсягами нарахованих дивідендів також стали АТ “НАЕК “Енергоатом” (9,3 млрд грн) та ПрАТ “Укргідроенерго” (6,3 млрд грн).
Як зазначається з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, зростання показників забезпечили системні зміни: відкритий продаж лісопродукції, перехід до закупівель через Prozorro, відмова від непрофільних напрямів та оптимізація витрат.
За даними підприємства, у січні-березні 2026 року обсяг заготівлі деревини збільшився майже до 3 млн куб. м, що на 50% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Чистий дохід за звітний період зріс на 87% – до 8,6 млрд грн, а прибуток до оподаткування збільшився на 273% і становив 3 млрд грн. Рентабельність діяльності за підсумками кварталу сягнула 34,9%.
Податкові відрахування ДП “Ліси України” у першому кварталі 2026 року зросли на 166% порівняно з першим кварталом 2023 року – до 4 млрд грн.
Підприємство станом на початок травня 2026 року збільшило заготівлю деревини на 560 тис. куб. м відносно показників минулого року. Частка держпідприємства у загальному обсязі заготівлі в країні зросла з 83% до 88%.
ДП “Ліси України” наразі розпочало програму модернізації для переходу на механізовану заготівлю деревини. Минулого тижня вже було підписано перший контракт на постачання харвестерів зі Швеції. Програма також передбачає оновлення парку пожежної техніки та роботу сучасного насіннєвого центру.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-квітні поточного року зберегло виробництво доменного коксу на рівні чотирьох місяців минулого року – 281,8 тис. тонн.
За даними компанії, у квітні було вироблено 75 тис. тонн коксу, у попередньому місяці – 77,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024 році – на 2,1% – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 4,3 млрд грн у порівнянні з 4,4 млрд грн за аналогічний період 2025 року.
Згідно із пресрелізом компанії у понеділок, у трійці найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що становить 1,2 млрд грн, єдиний соціальний внесок у розмірі 823 млн грн і 727 млн грн податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” в січні-березні 2026 року перерахували 351 млн грн податку на прибуток, 328 млн грн плати за землю, 331 млн грн податку на додану вартість і 207 млн грн військового збору. Водночас екологічний податок зріс на 15% проти показників I кварталу 2025 року – до 190 млн грн.
Як повідомлялось, у 2025 році “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 18,7 млрд грн податків і зборів. Загалом за понад чотири роки повномасштабного вторгнення, з урахуванням І кварталу 2026 року, група спрямувала на підтримку економіки країни близько 78 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Дубай скасував мінімальний поріг вартості нерухомості для отримання дворічної резидентської візи інвестора. Раніше покупець мав володіти об’єктом вартістю не менше 750 тис. дирхамів, або близько 204 тис. доларів
Нові правила стосуються дворічної візи з правом продовження для власників нерухомості, яка оформляється через Dubai Land Department та його Cube Centre. Тепер індивідуальний власник може претендувати на такий дозвіл на проживання незалежно від вартості об’єкта, якщо нерухомість зареєстрована на нього та виконані інші вимоги щодо документів.
Для спільної власності мінімальний поріг зберігається, але в іншій формі: кожен співвласник повинен мати частку вартістю не менше 400 тис. дирхамів. Це означає, що послаблення в першу чергу розраховане на покупців, які оформляють об’єкт на одного власника.
Скасування порогу робить резидентський статус доступнішим для покупців невеликих квартир і студій, які раніше могли не відповідати мінімальній вартості. Для ринку нерухомості Дубая це може посилити попит у більш доступних сегментах, особливо серед іноземців, які розглядають покупку не тільки як інвестицію, але й як спосіб отримати легальний статус проживання в ОАЕ.
При цьому зміна не стосується 10-річної Golden Visa. Для «золотої візи» через нерухомість, як і раніше, діє окремий інвестиційний поріг — зазвичай від 2 млн дирхамів. Тому новий захід розширює саме нижній вхід на ринок резидентства, але не замінює довгострокові програми для великих інвесторів.
Для покупців важливим залишається не тільки сам факт володіння нерухомістю, але й юридична чистота об’єкта, реєстрація права власності, відповідність вимогам Dubai Land Department та готовність оплачувати супутні витрати на оформлення візи, Emirates ID та медичне страхування.
Дубай залишається одним із найактивніших ринків нерухомості Близького Сходу. Попит підтримують приплив іноземних резидентів, зростання ділової активності, податкова привабливість ОАЕ та розвинена інфраструктура. Скасування мінімального порогу для дворічного посвідки на проживання може додатково розширити коло покупців, для яких купівля нерухомості в еміраті стає способом не тільки інвестувати, але й закріпитися в країні.
За оцінками експертів Українського Центру Сталевого Будівництва, ринок будівельних металоконструкцій у 2025 році досягнув 108 тис. тонн.
Обсяг імпорту металевих конструкцій збільшився у 2,4 рази, тоді як внутрішній ринок продемонстрував зростання на 3%.
Металоконструкції активно застосовувалися у проєктах відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури, зведення промислових і логістичних будівель.
За прогнозами фахівців галузі, у 2026 році ринок металоконструкцій може зрости приблизно 9% та за підсумками року скласти близько 117 тис. тонн.
«Після різкого падіння попиту на металоконструкції у 2022 році ми спостерігаємо стабільне зростання споживання на 15-20% щорічно. Проте ще далеко до показників 2021 року, коли ринок сталевих конструкцій сягнув 154 тис. тонн», – охарактеризував стан галузі Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів УЦСБ.
