Трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за січень -березень 2026 року в Україні зі значним відривом сформували оператори мобільного зв’язку: ПрАТ “Київстар – 12,08 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) – 6,69 млрд грн, ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 4,18 млрд грн.
Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) на її сайті, порівняно з показниками 2025 року, доходи “Київстару” зросли на 15,1%, “Vodafone-Україна” – на 10%, lifecell – на 13,9%.
Як повідомлялося, загалом за 2025 рік ці показники становили відповідно 20,3%, 13,1% та 19,1%.
До п’ятірки лідерів за доходами у першому кварталі 2026 року також увійшов оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Укртелеком”, який порівняно з аналогічним періодом 2025 року скоротив показник на 6,3% – до 1,10 млрд грн.
“Сестринська” компанія “Київстару” ТОВ “Юкрейн Тауер Компані” (ЮТК) замкнула першу п’ятірку лідерів за доходами у першому кварталі 2026 році, збільшивши показник на 20, 7% – до 0,86 млрд грн.
Згідно зі звітом, у другій п’ятірці за доходами від телекомунікаційних послуг попереду оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Датагруп” з групи DVL, який порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшив показник на 37,9% – до 0,58 млрд грн, таким чином перейшовши із 7-го на 6-те місце.
Слідом йде оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Фарлеп-Інвест”, підконтрольний “ВФ Україна”, який наростив доходи на 52,8% – до 0,27 млрд грн та перейшов із 9-го місця у 2025 році на 7-ме у 2026-му.
ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс”, баштова компанія “Vodafone Україна”, у першому кварталі 2026 року збільшила телекомунікаційні доходи у 2,5 рази – до 0,27 млрд грн, зайнявши 8-ме місце.
Закрило другу п’ятірку ТОВ “Науково-промислова компанія “Хоум-Нет”, якому вдалося збільшити доходи на 24,1% – до 0,21 млрд грн, перейшовши з 10-го місця на 9-те.
У свою чергу Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення за перший квартал 2026-го року збільшив доходи порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 7,2% – до 0,17 млрд грн, зайнявши 10-те місце.
Згідно з даними регулятора, за обсягами капітальних інвестицій у сферу телекомунікацій у першому кварталі 2026 року лідерами також є трійка мобільних операторів: “Київстар” збільшив їх порівняно з 2025 роком на 49,7% – до 3,17 млрд грн, “Vodafone-Україна ” – на 6,3% до 1,33 млрд грн, lifecell – на 23,3% до 1,27 млрд грн.
Водночас ТОВ “Юкрейн Тауер Компані” за перший квартал 2026 року зменшило капітальні інвестиції порівняно з першим кварталом 2025 року на 18,3% – до 0,29 млрд грн, у той час як ПрАТ “Фарлеп-Інвест”наростило цей показник на 18,3% – до 0,28 млрд грн.
“Укртелеком” за перший квартал 2026 року також скоротив обсяг інвестицій на 28,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 61,9 млн грн, а “Датагруп” – на 17,2% -до 47,9 млн грн, що таким чином забезпечило їм 7-ме та 8-ме місця.
У свою чергу ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс”, посівши у першому кварталі 6-те місце за обсягами інвестицій, також скоротило показник порівняно з аналогічним періодом минулого року на 50,9% – до 94,9 млн грн.
Поставки смартфонів у світі у другому кварталі 2026 року зменшилися на 6,7% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 277,5 млн од., за попередніми розрахунками International Data Corporation (IDC). Таким чином, зниження тривало другий квартал поспіль.
Скорочення поставок зумовлене дефіцитом чипів пам’яті та рекордно високими цінами на них.
“Вартість чипів пам’яті зросла майже на 300% за рік, тепер вона становить понад 65% від собівартості продукції в нижньому ціновому сегменті, що робить виживання виробників з недорогими лінійками дедалі складнішим, – заявила старший директор з досліджень IDC Набіла Попал. – Криза пам’яті сприяє преміальним гравцям і грає проти постачальників, що працюють у нижньому ціновому сегменті”.
Другий квартал поспіль Apple Inc. і Samsung демонструють стабільність, залишаючись єдиними постачальниками з рейтингової п’ятірки, які показали зростання продажів, зазначила вона. Apple досягла рекордних показників у другому кварталі завдяки успіху iPhone 17 та побоюванням щодо майбутнього підвищення цін.
“Ця криза розділила ринок смартфонів на дві частини, – зазначає віцепрезидент з глобальних клієнтських пристроїв IDC Франциско Джеронімо. – На вершині – Apple і Samsung”.
Вони відриваються від решти компаній, зокрема тому, що продають пристрої, у яких чипи пам’яті становлять меншу частку у вартості. “У нижній частині ж страждають виробники, орієнтовані на дешеві пристрої масового виробництва, і їхні клієнти теж”, – вважає експерт.
В Україні протягом першого кварталу 2026 року державне пробірне клеймо отримали 1,1 млн ювелірних виробів із дорогоцінних металів, повідомив «Опендатабот» 17 липня з посиланням на дані Міністерства фінансів України.
Середньомісячна кількість заклеймованих прикрас виявилася на 18% меншою, ніж у 2025 році. Торік державний пробірний контроль пройшли 5,4 млн виробів, що на 26% менше порівняно з 2024 роком.
Найбільше у 2025 році скоротилося клеймування срібних виробів – на 32%. Кількість золотих прикрас, які пройшли контроль, зменшилася на 20%.
Після початку повномасштабної війни ринок різко скоротився, однак у 2023-2024 роках відновився вище довоєнного рівня. У 2023 році державне клеймо отримали 6,4 млн прикрас, а у 2024 році було встановлено рекорд – 7,3 млн виробів.
Державне пробірне клеймо підтверджує відповідність ювелірного виробу заявленій пробі дорогоцінного металу. Українське законодавство забороняє продаж прикрас без такого клейма.
Золоті прикраси вперше випередили срібні за кількістю клеймувань в Україні
Золоті ювелірні вироби у 2025 році вперше випередили срібні за кількістю проходження державного пробірного контролю, свідчать дані Міністерства фінансів України, оприлюднені «Опендатаботом» 17 липня.
У першому кварталі 2026 року частка золотих виробів серед усіх заклеймованих прикрас збільшилася до 57%, тоді як на срібні припало 43%. Для порівняння, у 2020 році срібні вироби становили 72% ринку, а золоті – лише 28%.
Загалом із 2020 року державне клеймування пройшли 20,8 млн срібних і 15 млн золотих виробів. Таким чином, у сукупній шестирічній статистиці срібло поки зберігає перше місце з часткою 58%.
Зміна структури ринку частково пов’язана з подорожчанням срібла та зростанням промислового попиту на цей метал. Срібло активно використовується у виробництві сонячних панелей, електромобілів, електроніки та напівпровідників, через що ювелірні компанії дедалі сильніше конкурують за сировину з промисловістю.
Уряд Угорщини розпочав перевірку контактів колишнього міністра закордонних справ Петера Сійярто з російською владою, повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр 16 липня.
За його словами, матеріали справи містять секретні документи МЗС та інших відомств. При цьому поки що невідомо, яке відомство проводить перевірку, чи порушено кримінальну справу та чи має Сійярто статус підозрюваного.
Приводом стали публікації про те, що колишній міністр міг інформувати главу МЗС Росії Сергія Лаврова про хід переговорів усередині ЄС. Сійярто відкидав звинувачення і заявляв, що не передавав Москві секретну інформацію.
Перевірка збіглася з його відходом із політики. 15 липня Сійярто оголосив про складання депутатського мандата та перехід на керівну посаду в китайській компанії BYD. Прем’єр назвав це конфліктом інтересів, оскільки під час роботи на посаді міністра Сійярто брав участь у наданні компанії державної підтримки.
Як повідомляє Fixygen, ринок криптовалют завершує тиждень 13–17 липня на рівні, близькому до початкового: біткойн торгується на рівні близько 63 тис. дол., тоді як сукупна капіталізація цифрових активів становить близько 2,2 трлн дол.
Станом на п’ятницю вартість біткоїна становила близько $63,02 тис., знизившись за добу приблизно на 1,7%. Частка першої криптовалюти в загальній капіталізації ринку оцінюється в 56–58%. Ethereum, Solana та більшість інших великих цифрових активів також перебували під тиском. SOL торгувався на рівні близько $78, XRP — близько $1,06.
У понеділок біткойн опустився нижче $62 тис. на тлі нового загострення конфлікту між США та Іраном, зростання цін на нафту та відтоку інвесторів від ризикованих активів. Після оприлюднення даних про інфляцію в США, які виявилися слабкішими, ніж очікувалося, криптовалюта відновилася і 15 липня піднялася вище $65,5 тис., однак утримати зростання не змогла.
Наприкінці тижня тиск на крипторинок посилили розпродаж акцій технологічних і напівпровідникових компаній, зростання цін на нафту та нові геополітичні ризики на Близькому Сході. У п’ятницю біткойн втратив близько 2% за добу і повернувся до рівня $63 тис.
Рух капіталу в американських спотових біткойн-ETF залишався нестабільним. У понеділок фонди зафіксували чистий відтік у розмірі $424,7 млн, після чого отримали $181,1 млн у вівторок, $107,7 млн у середу та $79,1 млн у четвер. У результаті сукупний відтік за чотири торгові дні склав близько $56,8 млн. Дані за п’ятницю на момент підготовки матеріалу ще не були опубліковані.
Додатковим фактором невизначеності стало обговорення в США законопроекту Clarity Act, який має встановити правила регулювання криптовалютного ринку та розмежувати повноваження фінансових регуляторів. Просування документа сповільнилося через розбіжності в Сенаті та питання щодо можливого конфлікту інтересів, пов’язаного з криптовалютними активами президента Дональда Трампа.
У корпоративному секторі головною подією тижня стала інвестиція Citadel Securities у криптовалютну біржу Crypto.com. Маркетмейкер вклав $400 млн, оцінивши платформу в $20 млрд. Це перший раунд інституційного фінансування Crypto.com. Отримані кошти планується спрямувати на розвиток операцій із токенізованими цінними паперами та деривативами.
Водночас зберігається тиск на публічні компанії, які формували великі резерви біткоїна. Strategy у 2026 році вже продала цифрові активи приблизно на $218 млн для фінансування дивідендів та підтримки доларових резервів. Зниження вартості криптовалют призвело до того, що акції низки подібних компаній торгуються нижче вартості цифрових активів, що їм належать.
Таким чином, м’якші дані щодо інфляції в США та відновлення притоку коштів до ETF не змогли забезпечити стійкого відновлення ринку. Наступного тижня його динаміка залежатиме від розвитку ситуації на Близькому Сході, цін на нафту, потоків капіталу до криптовалютних фондів та подальшого просування американського законодавства щодо цифрових активів.
Громадяни України у червні 2026 року придбали в Туреччині 170 об’єктів житлової нерухомості та розділили друге місце серед іноземних покупців із громадянами Ірану, свідчать дані Турецького статистичного інституту, оприлюднені 17 липня.
Найбільше житла за місяць придбали громадяни Росії – 381 об’єкт. Українці та іранці купили по 170 об’єктів і разом посіли другу позицію в рейтингу.
Загалом у червні іноземцям у Туреччині продали 2,015 тис. житлових об’єктів, що на 20,1% більше, ніж у червні 2025 року. Частка іноземців у загальній кількості угод із житлом становила 1,6%.
Водночас за підсумками січня-червня 2026 року іноземці придбали в Туреччині 9,083 тис. житлових об’єктів – на 9,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Таким чином, червневе зростання поки не компенсувало загальне скорочення іноземного попиту за перше півріччя.
На турецькому ринку загалом у червні було продано 129,979 тис. житлових об’єктів, що на 15,8% більше у річному вимірі. Продажі нового житла зросли на 23,1% – до 43,406 тис. об’єктів, вторинного – на 12,5%, до 86,573 тис.
Українці традиційно входять до найбільших іноземних покупців турецької нерухомості. За весь 2025 рік вони придбали 1,541 тис. об’єктів і посіли третє місце після громадян Росії та Ірану. У червні 2026 року Україна піднялася на спільну другу позицію.
