В Україні протягом першого кварталу 2026 року державне пробірне клеймо отримали 1,1 млн ювелірних виробів із дорогоцінних металів, повідомив «Опендатабот» 17 липня з посиланням на дані Міністерства фінансів України.
Середньомісячна кількість заклеймованих прикрас виявилася на 18% меншою, ніж у 2025 році. Торік державний пробірний контроль пройшли 5,4 млн виробів, що на 26% менше порівняно з 2024 роком.
Найбільше у 2025 році скоротилося клеймування срібних виробів – на 32%. Кількість золотих прикрас, які пройшли контроль, зменшилася на 20%.
Після початку повномасштабної війни ринок різко скоротився, однак у 2023-2024 роках відновився вище довоєнного рівня. У 2023 році державне клеймо отримали 6,4 млн прикрас, а у 2024 році було встановлено рекорд – 7,3 млн виробів.
Державне пробірне клеймо підтверджує відповідність ювелірного виробу заявленій пробі дорогоцінного металу. Українське законодавство забороняє продаж прикрас без такого клейма.
Золоті прикраси вперше випередили срібні за кількістю клеймувань в Україні
Золоті ювелірні вироби у 2025 році вперше випередили срібні за кількістю проходження державного пробірного контролю, свідчать дані Міністерства фінансів України, оприлюднені «Опендатаботом» 17 липня.
У першому кварталі 2026 року частка золотих виробів серед усіх заклеймованих прикрас збільшилася до 57%, тоді як на срібні припало 43%. Для порівняння, у 2020 році срібні вироби становили 72% ринку, а золоті – лише 28%.
Загалом із 2020 року державне клеймування пройшли 20,8 млн срібних і 15 млн золотих виробів. Таким чином, у сукупній шестирічній статистиці срібло поки зберігає перше місце з часткою 58%.
Зміна структури ринку частково пов’язана з подорожчанням срібла та зростанням промислового попиту на цей метал. Срібло активно використовується у виробництві сонячних панелей, електромобілів, електроніки та напівпровідників, через що ювелірні компанії дедалі сильніше конкурують за сировину з промисловістю.
Попит на ювелірні вироби органічно зменшився на 15-20% від показників попереднього року, при цьому в найбільш сприятливі періоди (кінець 2023-го – початок 2024-го) продаж ювелірних виробів в Україні відновився приблизно до 70% довоєнного рівня, повідомив засновник ювелірного дому Kimberli Ігор Ільчишен агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Рік, що минув, був дуже непростим для вітчизняного ювелірного бізнесу. Компанії, як вправні еквілібристи, балансували між протилежними тенденціями. З одного боку – рекордне за останнє десятиліття зростання світових цін на дорогоцінні метали, зокрема золото (в середньому на 30%), з іншого – тенденція на зниження платоспроможного попиту в країні через війну, економічні складнощі та виїзд українців за кордон”, – вказав він на чинники, що вплинули на ринкову кон’юнктуру.
Ільчишен нагадав, що додатковим стресовим фактором для ювелірного ринку минулого року був оприлюднений проєкт змін до податкового кодексу, яким можновладці пропонували збільшити військовий збір на продаж ювелірних виробів до 30%.
“Ця ініціатива дуже збентежила гравців ринку, адже новий податок міг поховати всю вітчизняну ювелірну галузь. Майже кожен вагомий гравець ринку висловився на цю тему в публічному полі з обґрунтуванням ризиків та невтішних перспектив такого рішення. На щастя, до наших аргументів дослухались”, – зазначив він.
Натомість ставка військового була підвищена на загальних умовах, це також вплинуло на галузь – зросло навантаження на зарплати працівників, що в свою чергу відбилося на дохідності.
“Ювелірні компанії зазвичай збільшують ціни на прикраси тільки при зростанні вартості сировини. Тому збільшення ставки не дуже помітно нашим клієнтам, але вплинуло на дохідну частину компаній. Однак в порівнянні з тим, чого нам вдалося уникнути, це можна назвати позитивним результатом”, – повідомив Ільчишен.
Щодо споживчих запитів, то у дорогому сегменті ювелірного ринка, зокрема виробів з діамантами, затребуваними залишаються класичні дизайни. Також збільшився запит на символічні прикраси та етнічні мотиви. Компанії реагують на цей запит, виводячи на ринок відповідні лімітовані колекції.
Серед каналів реалізації онлайн-продажі, на відміну від багатьох інших сегментів ритейлу, займають дуже невелику частку продажів ювелірних компаній, в середньому по ринку близько 10%, і наразі перспектив збільшення цієї частки немає, констатує експерт. Це пояснюється специфікою продукції. Ювелірні вироби не можна віднести до спонтанних покупок: при виборі прикрас, особливо дорогого сегменту, потрібен емоційний контакт, можливість приміряти, отримати детальну консультацію наживо, пояснює Ільчишен. Серед сталих інструментів маркетингу, які працюють, – акції до свят, програми лояльності, капсульні тематичні колекції, які надають відчуття ексклюзивності власникам прикрас.
“Ми дуже тверезо дивимось на перспективи 2025 року. Оцінюючи процеси, що відбуваються навколо, зниження попиту буде продовжуватись, а фінансове навантаження підвищуватись, доведеться адаптуватися до нових податкових та ринкових умов”, – каже Ільчишен.
За його думкою, великим компаніям буде легше втримати баланс за рахунок наявності ресурсів на розвиток, активний маркетинг та експансію.
“Ми це бачимо всередині галузі на прикладі гуртових продажів за 2024 рік. Якщо в 2023 році багато хто мав позитивні очікування та вірив у можливості розвитку, відкриваючи нові торгові точки, то в 2024-му їх закривали через нерентабельність. Ймовірно, що ці місця займуть більш успішні гравці, акумулюючи ще більше ресурсів”, – зазначив він.
При цьому він вказав, що великі мережі теж мають свої вразливі місця, зокрема через посилення контролю Нацбанку над роздрібними торговими точками, які працюють як ФОП.
“Зростання податкового навантаження теж змусить ритейл відмовлятися від таких форматів. Це збільшить навантаження на облік, потрібні будуть додаткові кваліфіковані спеціалісти, з якими також зараз проблема на ринку”,- вважає експерт.
На йог думку, цьогоріч ювелірні компанії мають вирішити питання, як надалі працювати з новими викликами, які створює система, при цьому вони повинні залишатися в правовому полі і знаходити нові точки зростання.
За даними опендатабот, ТОВ “Кімберлі джевелрі хаус” створено у 2021, за підсумками трьох кварталів 2024 року компанія отримала дохід в 3 млн 122,9 тис. грн, чистий збиток – 121,9 тис грн.
