Агрохолдинг ІМК за підсумками 2025 року отримав $67,5 млн чистого прибутку, що дозволило компанії не лише покращити результат 2024 року ($54,6 млн), а й фактично повернутися до показників прибутковості довоєнного періоду, йдеться у річному звіті компанії.
Згідно з оприлюдненою динамікою основних KPI, після рекордного 2021 року, коли прибуток склав $75,9 млн, холдинг пройшов через період суттєвої “просадки”: у 2022 році було зафіксовано збиток $1,1 млн, який у 2023 році заглибився до $21,0 млн.
Консолідована виручка компанії у 2025 році склала $190,5 млн, що на 4,8% перевищує показник довоєнного 2021 року ($181,7 млн), хоча й дещо поступається результату 2024 року ($211,3 млн). Прибуток EBITDA у звітному періоді досяг $95,8 млн, що свідчить про відновлення операційної ефективності після критичного падіння до $3,2 млн у 2023 році.
Особливу увагу у звіті приділено делевериджингу: загальний борг холдингу на кінець 2025 року знизився до $17,9 млн, що є мінімальним значенням за останні п’ять років (у 2021р – $32,8 млн, пік у 2023р – $45,7 млн). Коефіцієнт чистих запозичень до EBITDA стабільно перебуває у від’ємній зоні (-0,3), а коефіцієнт поточної ліквідності зріс до рекордних 4,6.
“Подальший розвиток групи у 2026 році залежатиме від динаміки війни, проте наразі ми фокусуємося на підвищенні бізнес-ефективності через впровадження результатів власного R&D-департаменту та дотриманні стратегії “IMC SMART GREEN”, що передбачає декарбонізацію та інвестиції у придбання сільгоспземель в Україні “, – зазначається у звіті холдингу.
Згідно з документом, у 2026 році ІМК планує зосередитися на вирощуванні трьох культур: кукурудзи (58% посівних площ), соняшнику (23%) та пшениці (19%). Компанія також ставить за мету подальше скорочення боргового навантаження – до $10,7 млн на кінець поточного року. В експортній логістиці пріоритетом залишаться відвантаження через морські порти при збереженні стабільної частки залізничних перевезень.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур та виробництві молока. Компанія обробляє близько 120 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Наразі агрохолдинг входить до числа найбільш ефективних сільськогосподарських виробників України за рівнем врожайності та прибутковості на гектар.
Інтегрована група компаній ІМК працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях. Пріоритетними напрямами діяльності холдингу є рослинництво (вирощування кукурудзи, пшениці, соняшнику) та елеваторне господарство. Земельний банк групи розподілений на п’ять кластерів і становить 115 тис. га. Потужності ІМК зі зберігання зерна становлять 554 тис. тонн. Холдинг має власний парк вантажних автомобілів, залізничних вагонів-зерновозів та високопродуктивної сільськогосподарської техніки. Акції групи котируються на Варшавській фондовій біржі з травня 2011 року. Компанія входить до рейтингу ТОП-100 найбільших латифундистів України.
Віково-статева піраміда населення України на 2025 рік (тис. Осіб)
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська промислова група TBEA розглядає Сербію як потенційний майданчик для розміщення виробництва трансформаторів з експортною орієнтацією на європейський ринок. Переговори між сербською владою та керівництвом компанії в Тяньцзіні вийшли за межі попереднього діалогу і перейшли до більш конкретного обговорення промислового проєкту.
Обговорюється можливість відкриття в Сербії виробничого підприємства, яке буде орієнтоване не тільки на складання обладнання, але й на більш глибоку локалізацію — з передачею технологій, розвитком місцевого ланцюжка постачальників та інтеграцією робочої сили.
Інтерес TBEA до Сербії пояснюється кількома факторами. По-перше, країна забезпечує близькість до ринків ЄС без повного навантаження витрат, характерних для самого Євросоюзу. По-друге, зростаючі логістичні зв’язки та угода про вільну торгівлю з Китаєм роблять Сербію зручною платформою як для поставок комплектуючих, так і для експорту готової продукції.
Окремого значення проекту надає загальна ситуація в Європі. Попит на трансформатори та мережеве обладнання зростає на тлі інтеграції відновлюваної енергетики, електрифікації та модернізації передавальних мереж, тоді як нестача виробничих потужностей вже стає одним із обмежувачів інфраструктурних програм. На цьому тлі можлива поява нового заводу в Сербії може частково розвантажити європейські ланцюги поставок.
Для Сербії такий проект означав би не просто приплив інвестицій, а більш глибоке включення в європейську енергетичну промисловість.
TBEA — одна з найбільших китайських промислових груп у сфері високовольтного обладнання, трансформаторів та енергетичної інфраструктури. Компанія працює в сегментах передачі та розподілу електроенергії, енергетичного машинобудування, сонячної енергетики та промислового обладнання і є одним із ключових постачальників рішень для великих мережевих та енергетичних проєктів у Китаї та за його межами.
https://t.me/relocationrs/2741
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок житла сусідньої Румунії на початку 2026 року зберігає зростання цін, хоча темпи вже виглядають більш помірними, ніж у період постпандемічного прискорення. За даними Eurostat, річне зростання цін на житло в Румунії наприкінці 2025 року становило близько 6,7%, що було вище середнього показника по ЄС.
Головним центром ринку залишається Бухарест, але високі ціни зберігаються і в найбільших регіональних містах. За даними Romania Insider, у лютому 2026 року два столичних райони вже випередили Клуж-Напоку за вартістю квадратного метра, а сам Клуж утримувався приблизно на рівні 3 300 євро за кв. м. Для Бухареста дослідницькі та ринкові огляди показують міський орієнтир 2 236 євро за кв. м у лютому 2026 року.
Щодо угод, початок 2026 року виглядав нерівномірно. У січні по країні було зареєстровано 24 598 угод з нерухомістю, що було нижче рівня січня 2025 року, а угоди з квартирами скоротилися на 25% по країні та на 22% у Бухаресті, за даними аналізу Storia на базі ANCPI. Уже в лютому ринок помітно пожвавився: кількість угод зросла до 44 427, а Бухарест знову став найбільшим ринком житла в країні.
Ключова тенденція початку 2026 року — ринок залишається активним, але покупці стали обережнішими. CBRE в огляді на 2026 рік зазначає, що румунські покупці домінували в структурі угод наприкінці 2025 року і забезпечили близько 31% загального інвестиційного обсягу за рік, тоді як більш загальні огляди ринку описують попит як «обережно позитивний»: покупці зберігають активність, але довше приймають рішення і зосереджені на правильно оцінених об’єктах у хороших локаціях.
З точки зору цінової логіки, ринок вже не можна назвати дешевим навіть за регіональними мірками. Colliers наприкінці 2025 року вказував, що в найбільших містах Румунії ціни за шість років зросли на 60-90%, а в Клужі — приблизно на 100%, при цьому в Бухаресті кількість дозволів на будівництво за три роки скоротилася на 45%, що додатково обмежує пропозицію.
Для покупців та інвесторів важливий і ще один нюанс: румунський ринок стає більш вимогливим до структури угоди та фінансування. За оцінкою Legal 500, сектор у 2026 році входить у більш «дисципліновану» фазу, де на рішення сильніше впливають вартість кредиту, регуляторне середовище та якість документації. OECD також очікує для Румунії у 2026 році лише помірне прискорення економічного зростання після слабкого 2025 року, а це означає, що ринок житла буде все сильніше залежати від доходів домогосподарств та доступності іпотеки, а не лише від інерції зростання.
Що стосується іноземців, то у відкритих джерелах не вдалося знайти свіжу офіційну статистику саме щодо покупців житла за національностями на початку 2026 року. Тому коректніше розділяти ринок іноземної присутності та ринок іноземних покупців. За даними OECD, у 2024 році в Румунії 52 тис. нових іммігрантів отримали дозвіл на проживання строком понад 12 місяців, а найбільші групи іммігрантів у країні у 2024–2025 роках були пов’язані з Україною, Італією, Іспанією, Молдовою та Туреччиною. Це не тотожно покупцям житла, але показує, які іноземні групи зараз найбільш помітні в країні і потенційно формують частину попиту на оренду та купівлю нерухомості.
Окремо помітне зростання трудової міграції з Азії. OECD вказує, що серед нових приїжджих у 2023-2025 роках найбільшими групами були громадяни Непалу, Шрі-Ланки та Туреччини, а румунський ринок праці в останні роки активно залучає також працівників з Індії та Бангладеш. Для ринку житла це важливо насамперед у сегменті оренди, гуртожитків та бюджетного житла у великих містах, а не в преміальному сегменті купівлі квартир.
Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Київ) у січні-березні 2026 року отримав 1,38 млрд грн чистого прибутку, що на 11,3%, або 174,9 млн грн менше за показник аналогічного періоду 2025 року.
Згідно зі звітністю банку, його прибуток до оподаткування у першому кварталі 2026 року зріс на 33,1%, або 685,3 млн грн, – до 2,76 млрд грн.
Чистий процентний дохід ПУМБ за звітний період зріс на 32,3%, або на 1,28 млрд грн – до 5,25 млрд грн, чистий комісійний дохід – на 69,6%, до 0,91 млрд грн.
Водночас збиток від зменшення корисності у першому кварталі цього року зріс майже у 4 рази – до 0,98 млрд грн із 0,26 млрд грн за відповідний період минулого року, а операційні витрати банку збільшилися на 12,3% – до 2,71 млрд грн.
Загальні збори акціонерів банку 15 квітня ухвалили рішення поповнити резервний фонд на 402,6 млн грн за рахунок нерозподіленого прибутку, а решту чистого прибутку за 2025 рік не розподіляти.
З початку року загальні активи ПУМБ скоротилися на 2,4%, або на 5,56 млрд грн, – до 225,47 млрд грн, загальна сума зобов’язань – на 3,5%, або на 6,99 млрд грн, – до 192,47 млрд грн.
При цьому власний капітал банку збільшився на 4,5%, або на 1,43 млрд грн – до майже 33,0 млрд грн, з нього нерозподілений прибуток досяг 23,33 млрд грн.
Загальний кредитний портфель фінустанови з початку року збільшився на 9,8%, або на 9,64 млрд грн, – до 107,78 млрд грн. Корпоративний кредитний портфель зріс на 9,7% – до 82,04 млрд грн, роздрібний – на 10,3%, до 25,75 млрд грн.
ПУМБ – найбільший банк із приватним капіталом в Україні, його кінцевим бенефіціаром є Рінат Ахметов.
За даними Нацбанку, станом на 1 січня 2026 року ПУМБ із чистими активами 231,03 млрд грн посідав 5-е місце серед 60 банків країни, а чистий прибуток за 2025 рік становив 8,05 млрд грн.
Агрохолдинг ІМК за підсумками 2025 року скоротив фізичні обсяги реалізації сільгосппродукції на 31,2% – до 768,1 тис. тонн, проте мінімізував падіння виручки до 10% завдяки суттєвому зростанню світових цін, повідомляється у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з документом, загальна виручка холдингу склала $190,4 млн порівняно з $211,2 млн у 2024 році.
Найбільший внесок у результат забезпечила кукурудза, частка якої у структурі доходів зросла з 51,1% до 58,2%. Попри скорочення обсягів її продажу на 21,6% (до 524,3 тис. тонн), виручка від цієї культури дещо зросла – до $110,8 млн завдяки стрибку ціни реалізації на 31% до $211 за тонну.
Аналогічна ситуація зафіксована у сегменті соняшнику: при падінні фізичних продажів на 30,7% до 80,5 тис. тонн виручка залишилася стабільною на рівні $46,9 млн через зростання ціни на 45,5% – до $582 за тонну.
Найскладнішою виявилася ситуація з пшеницею, дохід від якої обвалився на 42,7% до $32,1 млн через двократне падіння обсягів реалізації.
Водночас собівартість реалізації (cost of sales) у 2025 році фактично не змінилася і склала $179,8 млн (ріст на 1%).
У звіті акцентовано на суттєвому зростанні в структурі витрат на вартість сировини та матеріалів на 36% до $134,5 млн, а також на пальне та енергію – на 36%, до $17,9 млн.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур, елеваторному господарстві. Компанія обробляє близько 115 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Потужності ІМК зі зберігання зерна становлять 554 тис. тонн. Холдинг має власний парк вантажних автомобілів, залізничних вагонів-зерновозів та високопродуктивної сільськогосподарської техніки. Акції групи котируються на Варшавській фондовій біржі з травня 2011 року. Компанія входить до рейтингу ТОП-100 найбільших латифундистів України.
Чистий прибуток ІМК за 2025 рік зріс на 24% – до $67,5 млн, а консолідована виручка скоротилася на 10% – до $190,4 млн. Показник нормалізованої EBITDA агрохолдингу збільшився на 11% – до $95,8 млн. Загальний борг компанії за минулий рік знизився до $17,9 млн.
