Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у 2024 році збільшив випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом підприємства в четвер, виплавка сталі за зазначений період зросла на 17,2% – до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
У грудні “Запоріжсталь” виробила 284,7 тис. тонн чавуну, 245,5 тис. тонн сталі, відвантажено 234,1 тис. тонн прокату.
В.о. генерального директора “Запоріжсталі” Тарас Шевченко констатував, що у 2024 році комбінат продовжував працювати в умовах близькості фронту та спричинених цим ризиків безпеки, суттєвої нестачі персоналу через мобілізацію та міграцію, значних обмежень енергопостачання, кризи на світових ринках та стагнації внутрішнього ринку сталі, тощо.
“Великих зусиль коштувало зберегти завантаження виробничих потужностей комбінату в середньому до 75% і, крім того, продовжувати програми підтримки колективу, регіону та армії. Ключовий фокус колективу “Запоріжсталі” у 2024 році був сконцентрований на пошуку рішень для підвищення власної стійкості, ефективності та конкурентоспроможності – і, з огляду на невтішні прогнози на 2025-й, ми продовжуватимемо цю роботу задля збереження комбінату та нашої команди”, – зазначив Шевченко.
У пресрелізі уточнюється, що збільшення обсягів виробництва у 2024 році порівняно з 2023 роком пов’язане з підвищенням продуктивності доменних печей, збільшенням попиту на товарний чавун і частковим відновленням експортного маршруту морських перевезень.
У 2023 році комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у 2024 році зросли на 38% порівняно з 2023 роком – до 51,7 тис. од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Зокрема реєстрації легкових авто зросли на 37% – до 50,458 тис., комерційних на 64% – до 1,264 тис., також зареєстровано два електробуси.
Частка нової техніки в реєстраціях автотранспорту з нульовим рівнем викидів (BEV), як і 2023 року, становила 20%.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів року очолив Volkswagen ID.4 (1626 од.), далі йдуть Honda M-NV – 1279 од., BYD Song Plus – 1007 од., Nissan Ariya – 766 од. і Zeekr 001 – 703 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих склали Nissan Leaf – 5511 од.; Tesla Model 3 – 4639 од.; Tesla Model Y – 4225 од.; VW e-Golf – 2479 од. і Hyundai Kona Electric – 2337 од.
“Укравтопром” інформує, що в грудні минулого року українці придбали майже 3,8 тис. електромобілів – на 18% менше, ніж роком раніше, зокрема легкових – понад 3,6 тис. (-20%) і 124 комерційних (+59%).
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації нових і старих електрокарів в Україні зросли в 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
Своєю чергою, інформаційно-аналітична група Auto-Consulting, аналізуючи ринок нових легкових електрокарів, зазначила, що їхня частка в грудні становила лише 11,5% продажу на ринку нових легкових автомобілів.
“Це – найменший показник за весь 2024 рік”, – констатується в повідомленні групи на сайті.
Аналітики групи нагадують, що 2024 рік починався з частки електрокарів у 23,7%, але далі вона знижувалася.
“Каталізатором цього процесу ставали обстріли енергетичної інфраструктури України. І після кожних тривалих відключень електрики фіксувалося зменшення частки електромобілів серед придбаних нових авто”, – наголошується в повідомленні.
За даними Auto-Consulting, за підсумками року електромобілі посіли 16,1% ринку нових авто, що на 1 в.п. менше, ніж у 2023 році, проте після потужних обстрілів енергетики в листопаді та грудні було зафіксовано найнижчий показник – 11,5%.
“І це попри численні податкові пільги на імпорт електрокарів. Зрозуміло, що цей тренд – тимчасовий і спричинений атаками ворога на енергетику України, що викликає занепокоєння у споживачів. Але ворог фактично загальмував тренд зі стрімкого переходу до електромобільності українського авторинку”, – констатують аналітики.
Водночас серед інших причин зниження попиту на електромобілі вони називають зменшення пропозиції популярних моделей VW ID.4, Honda та інших. Крім того, зміна ціни та питання сервісу неофіційних електромобілів все частіше постають перед їхніми власниками.
За інформацією аналітиків EastFruit, станом на початок 2025 року, порівняно з тим самим періодом 2024 року, ціни на більшість видів овочів і фруктів на ринку України зросли. Однак були й такі позиції, за якими ціни знизилися. При цьому середній показник зростання цін на плодоовочеву продукцію несуттєво відрізнявся від річної інфляції, що говорить про стабілізацію плодоовочевого ринку.
Серед чемпіонів за темпами зростання цін 2024 року були капуста, морква та яблука. Капуста за рік подорожчала втричі і більше, у зв’язку зі зниженням обсягів виробництва і невисокою якістю продукції. Оптові ціни на моркву зросли майже в 2,6 раза і досягли 26 грн/кг ($0.61) станом на початок січня 2025 року. Яблуко подорожчало в середньому на 79% і продається зараз гуртом по 25-28 грн/кг, що теж еквівалентно приблизно 60 центам США. Яблука преміальної якості продаються значно дорожче.
«Ціни на яблуко різко зросли в усіх країнах Європи, що зумовлено значними втратами врожаю внаслідок несприятливих кліматичних умов. Ще одна причина зростання цін – високі ціни на яблучний концентрат, що підтримують високі ціни і на яблуко низької якості. Відповідно, свіжий ринок яблука втратив найдоступніший за ціною сегмент, що дало змогу наростити ціни на яблуко середньої та високої якості», – говорить Андрій Ярмак, економіст ФАО.
Аналогічною яблуку була і ситуація щодо груші, яка за рік подорожчала в середньому на 70% на ринку України.
Мандарини – це ще одна позиція, за якою відзначалося високе зростання цін. Причини ми детально розбирали в цьому матеріалі. В Україні ж ціни на ці фрукти збільшилися за рік відразу на 58%.
За іншими ключовими позиціями відзначалося таке зростання цін: перець солодкий і виноград – 20%, картопля – 30%. При цьому ціни на цибулю і тепличні помідори за рік не змінилися, а тепличні огірки подешевшали за рік у середньому на 5%. Найсуттєвіше – на 8%, знизилися оптові ціни на банани.
Пасажиропотік через західний кордон України у вересні 2024 року, тис. (графічно)
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні 2024 року виробила 6 млн 70,541 тис. тонн окатків, що на 58% більше проти 2023 року (3 млн 845,325 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом у четвер, Ferrexpo в четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 р. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.
У пресрелізі наголошується, що протягом четвертого кварталу група успішно експлуатувала дві лінії огрудкування (з чотирьох), попри перебої в енергосистемі, приділяла особливу увагу виробництву окатків більш високої якості і високоякісного концентрату.
Станом на 31 грудня 2024 року чиста грошова позиція групи становила приблизно $99 млн (на 31 грудня 2023 року $108 млн) з мінімальними зобов’язаннями з оренди, з урахуванням можливих коригувань наприкінці року і відсутністю заборгованості.
Компанію повторно внесено до індексу FTSE 250 наприкінці грудня.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що у 2024 році у компанії були найкращі річні виробничі показники від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
“Збільшення виробництва відображає нашу здатність знову отримати доступ до українських портів Чорного моря і відновити експорт клієнтам у країнах Близького Сходу і Північної Африки (БСПА), а також Азії. Загалом 2024 року було завантажено 37 океанських суден, зокрема 32 судна з України і п’ять з інших портів, проти лише 19 (з Румунії) 2023 року. Більш високий рівень виробництва також відображає гнучкість, яку ми вбудували в бізнес, виробляючи більш широкий асортимент продукції”, – зазначив Дженовезе.
Він також наголосив на одній з яскравих подій 2024 року – новий річний рекорд виробництва окатків DR. Ці окатки більш високої якості приносять підприємству більш високий дохід, що особливо актуально, оскільки група, як і раніше, стикається з високими витратами на виробництво.
Крім того, в четвертому кварталі збільшено виробництво високоякісних окатків і концентрату, що сприяло зниженню постійної бази витрат у міру збільшення рівня виробництва.
“Здатність групи виробляти різноманітну продукцію і продавати її ширшій клієнтській базі допомогла в нинішніх умовах. Однак тривалий вплив зниження цін на залізну руду і більш високих витрат на сировину чинив тиск на рентабельність у четвертому кварталі. Через подальші атаки на енергосистему України нам, як і раніше, доводиться імпортувати е/е з ЄС за вищими тарифами”, – наголосив Дженовезе.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Це у 1,7 рази більше, аніж за той самий період у 2023
44,52 млрд грн податку на прибуток сплатили українські банки за 11 місяців 2024 року за даними Національного банку України. Це вже в 1,7 рази більше, ніж за аналогічний період 2023 року. З них рекордні 7,05 млрд грн зобовʼязань припадають на листопад 2024 року — після підвищення податків з 25% до 50%.
Понад 44,5 млрд грн податку на прибуток мають сплатити 62 українські банки за неповний 2024 рік. Це вже в 1,7 разів більше, ніж за той самий період 2023 року. Нагадаємо, що торік податок для банків так само було збільшено в останньому кварталі.
Найбільшу наразі суму податків за рік банки сплатили у листопаді: 7,05 млрд грн. Більше половини з них — 4,47 млрд грн, або 63% — припадає на банки з іноземним капіталом.
Загалом прибуток банків до сплати податків склав 175,6 млрд грн. Це на 12% більше порівняно з відповідним періодом 2023 року.
11 банків зазнали збитків на 388 млн грн. Наразі 18% українських банків є збитковими.
https://opendatabot.ua/analytics/banks-2024-11
