За останні 25 років демографічна динаміка світу дедалі помітніше розходиться за двома напрямами: одні країни переживають вибухове зростання чисельності населення, інші — стійке скорочення. Згідно з візуалізацією Visual Capitalist на основі даних ООН, у 2000–2025 роках найбільше скорочення населення було зафіксоване в Україні, а найшвидший приріст — у Катарі. Основою дослідження слугують оцінки та прогнози World Population Prospects 2024 ООН.
До топ-10 країн за скороченням населення за 2000–2025 роки увійшли Україна (-32,5%), Маршаллові Острови (-29,4%), Болгарія (-23,2%), Латвія (-21,6%), Молдова (-18,8%), Литва (-17,5%), Пуерто-Рико (-16,7%), Румунія (-16,1%), Сербія (-13,1%) і Албанія (-12,8%). До топ-10 за приростом населення увійшли Катар (+423,4%), ОАЕ (+249,7%), Екваторіальна Гвінея (+166,6%), Нігер (+157,0%), Бахрейн (+153,9%), Папуа — Нова Гвінея (+149,6%), Ангола (+139,7%), Кувейт (+139,1%), Оман (+129,1%) і Чад (+126,9%). Ці значення наводить Visual Capitalist у двох квітневих публікаціях.
Для України цей рейтинг є особливо тривожним. За даними Visual Capitalist, країна втратила приблизно третину населення за 25 років. Ширший демографічний фон підтверджують і матеріали Our World in Data на базі даних ООН: лише у 2022–2023 роках чиста міграція з України становила близько 6 млн осіб, що стало прямим наслідком повномасштабної війни.
В Experts Club вважають, що українська демографічна криза вже стала не лише соціальною, а й економічною проблемою. Скорочення населення означає зменшення внутрішнього ринку, посилення дефіциту кадрів, зростання навантаження на пенсійну та медичну системи, а також погіршення довгострокових умов для інвестицій. Ця логіка узгоджується з оцінками ООН щодо ролі зниження народжуваності, старіння населення та міграції у формуванні нових глобальних демографічних дисбалансів.
Водночас світова картина показує і зворотний полюс. Лідери зростання — насамперед країни Перської затоки та низка держав Африки — збільшували населення або за рахунок масового припливу трудових мігрантів, або за рахунок високої народжуваності. ООН зазначає, що глобальне зростання населення триває, але його темпи знижуються, а основний внесок у подальше збільшення чисельності населення даватимуть уже не Європа, а головним чином Африка та окремі міграційні центри.
Для України з цього випливають щонайменше два висновки. Перший — без повернення частини громадян, які виїхали, підтримки сімей з дітьми та сильнішої політики на ринку праці демографічний спад і далі підточуватиме економіку. Другий — проблема вже давно вийшла за межі статистики: у найближчі роки саме демографія може стати одним із головних обмежувачів післявоєнного відновлення країни.
Ощадбанк підключився до сервісу ТрекСЕП Національного банку України, завдяки чому клієнти сегменту мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) отримали змогу відстежувати статус міжбанківських платежів у форматі IBAN у реальному часі, повідомила фінустанова у понеділок.
“Для бізнесу важливо розуміти, що відбувається з грошима у кожен момент. Завдяки ТрекСЕП підприємець бачить весь шлях платежу від відправлення до зарахування і може швидко приймати рішення без зайвих витрат часу”, – зазначила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за ММСБ, Наталя Буткова-Вітвіцька.
Як зазначається, сервіс працює цілодобово у реальному часі, охоплює також миттєві платежі та дає змогу відстежувати етапи міжбанківського переказу без звернення до банку. Кожен платіж має унікальний ідентифікатор UETR (Unique End-to-End Transaction Reference), який супроводжує його протягом усього проходження між банками.
Для перевірки статусу платежу клієнту потрібно знайти UETR у WEB-версії або мобільному застосунку CorpLight, перейти на сайт регулятора та ввести цей код і суму платежу. Сервіс показує етапи обробки переказу: від створення до зарахування або відхилення із зазначенням причини. Дані зберігаються 30 днів.
Як повідомлялося, Нацбанк із 1 грудня 2025 року запровадив у системі електронних платежів (СЕП) сервіс ТрекСЕП для відстеження платежів у режимі 24/7 від моменту ініціювання до зарахування коштів.
Згідно з даними регулятора, станом на 1 березня 2026 року Ощадбанк посідав друге місце (503,07 млрд грн) за чистими активами серед 58 платоспроможних банків.
Як повідомляє Fixygen, минулого тижня криптовалютний ринок почав відновлюватися після тривалої слабкості в березні — на початку квітня, проте на початку цього тижня зростання змінилося на більш нестабільну динаміку. У вівторок bitcoin торгується в районі $76,2 тис., а Ethereum — близько $2,32 тис.
Одним з головних драйверів минулого тижня стало повернення коштів у цифрові інвестиційні продукти. За даними CoinShares, за тиждень до 13 квітня чистий приплив у такі інструменти склав $1,03 млрд, з яких $790 млн припало на bitcoin. Компанія назвала це найбільшим тижневим припливом з початку січня і пов’язала відновлення апетиту до ризику з більш м’якими, ніж очікувалося, макроданими США та ознаками ослаблення геополітичної напруженості на той момент.
Додаткову підтримку ринку наприкінці минулого тижня надала спроба біткойна закріпитися вище $76-78 тис. CoinDesk писав, що котирування піднімалися майже до $78 тис. на тлі очікувань прогресу в питанні зниження напруженості навколо Ірану та збереження судноплавства через Ормузьку протоку.
Однак уже на початку цього тижня настрої погіршилися. На ринку знову посилився вплив близькосхідного фактора: Barron’s та інші ділові видання повідомили про зниження біткойна та ефіріума на тлі нової невизначеності навколо конфлікту США та Ірану і ризиків для глобального апетиту до ризику. На цьому тлі біткойн у понеділок відкочувався в район $74,7-75,4 тис., а Ethereum також знижувався.
Таким чином, ринок на стику минулого та поточного тижня виглядав краще, ніж на початку квітня, але поки що не вийшов із зони підвищеної чутливості до зовнішнього фону. Інституційні притоки підтримують біткойн, однак геополітика та загальна обережність інвесторів не дають ринку швидко перейти до стійкого висхідного тренду.
На найближчі дні ключовим орієнтиром залишиться поведінка біткойна в діапазоні $74-78 тис. Якщо припливи в фонди збережуться, ринок може знову спробувати закріпитися вище верхньої межі цього коридору. Але при новому погіршенні новинного фону криптовалюти, як і інші ризикові активи, можуть знову піти в корекцію.
Провінція Аліканте зміцнила свої позиції серед найбільших ринків житлової нерухомості Іспанії, залишаючись одним із ключових центрів попиту як з боку місцевих, так і іноземних покупців. Про це повідомляє Prian з посиланням на дані іспанського ринку житла. Додатковим фактором зростання залишається високий інтерес іноземців, завдяки якому Аліканте зберігає особливий статус на національному ринку.
За даними Idealista, у 2025 році на іноземців припало 45,7% усіх угод з житлом у провінції Аліканте — це один із найвищих показників у країні і фактично майже половина ринку. Для порівняння, по Іспанії в цілому частка іноземних покупців склала 13,8%, а у Валенсійському співтоваристві — 27,6%, тобто Аліканте помітно випереджає і національний, і регіональний рівні.
Висока активність іноземців підтримує ліквідність ринку та попит у прибережних районах, насамперед на Коста-Бланці. Водночас це робить Аліканте одним із головних індикаторів зовнішнього попиту на іспанське житло, особливо в сегменті другого будинку, інвестиційних квартир та об’єктів для переїзду на постійне проживання.
Серед іноземних покупців в Іспанії у 2025 році домінували громадяни Великої Британії, Нідерландів та Німеччини. За даними іспанських джерел щодо Валенсійської спільноти, у 2025 році саме Нідерланди вийшли на перше місце серед закордонних покупців житла в регіоні, посунувши британців, а далі серед найбільш помітних груп фігурували бельгійці, поляки, українці та німці.
Ставлення українців до Казахстану за результатами соцопитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, характеризується переважанням нейтральних оцінок і помірним рівнем позитивного сприйняття, яке, однак, демонструє певне зниження порівняно з попереднім періодом. Частка позитивного ставлення становить 38,2% проти 42,7% у серпні 2025 року, тоді як негативні оцінки дещо зросли — з 8,0% до 8,9%.
Ключовою особливістю є домінування нейтральної позиції: 50,8% респондентів не визначаються з чіткою оцінкою Казахстану. Це свідчить про відносно низький рівень емоційної залученості українців у сприйняття цієї країни та обмежену присутність Казахстану в інформаційному та суспільному просторі України.
Структура позитивних оцінок виглядає збалансованою: 12,1% опитаних висловили «повністю позитивне» ставлення, ще 26,1% — «здебільшого позитивне». Водночас негативне ставлення формується переважно за рахунок помірних оцінок: 8,2% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», тоді як лише 0,7% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг відповісти, становить 2,1%.
Динаміка змін свідчить про певне охолодження позитивного сприйняття Казахстану. Хоча негативні оцінки залишаються відносно низькими, їхнє поступове зростання у поєднанні зі зменшенням позитиву може вказувати на послаблення інтересу або довіри до країни в українському суспільстві.
Загалом Казахстан сприймається як країна з нейтральним іміджем, без чітко вираженої емоційної оцінки. Такий профіль характерний для держав, які не займають помітної ролі в українському інформаційному полі або не асоціюються з ключовими для України політичними чи безпековими процесами.
У цьому контексті майбутня динаміка ставлення значною мірою залежатиме від того, наскільки активно Казахстан буде проявляти себе у відносинах з Україною та наскільки помітною стане його роль у міжнародному порядку денному, важливому для українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Казахстан посідає 42-ге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $400,2 млн. Водночас Україна має позитивне сальдо в торгівлі з Казахстаном на рівні $245,3 млн, оскільки експорт більш ніж у чотири рази перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КАЗАХСТАН, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про те, що ставлення українців до Малайзії характеризується високою часткою нейтральних оцінок і відносно низьким рівнем як позитивного, так і негативного сприйняття. Загалом 17,7% респондентів висловили позитивне ставлення до цієї країни, що дещо менше порівняно з серпнем 2025 року (18,7%). Водночас негативне ставлення залишилося практично незмінним — 4,9% проти 4,7% у попередньому періоді.
Структура відповідей демонструє чітке домінування нейтральної позиції: 71,1% опитаних не мають сформованого ставлення до Малайзії. Це один із найвищих показників серед досліджених країн, що свідчить про обмежену присутність цієї держави в інформаційному полі та повсякденному досвіді українців.
Позитивні оцінки формуються переважно за рахунок помірно прихильного сприйняття: лише 6,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», тоді як 11,0% — «здебільшого позитивне». Такий розподіл вказує на відсутність чітко вираженого позитивного іміджу, навіть серед тих, хто загалом оцінює країну прихильно.
Негативні оцінки також залишаються на низькому рівні: 4,2% респондентів висловили «здебільшого негативне» ставлення, а лише 0,7% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг відповісти, становить 6,3%, що додатково підкреслює невизначеність у сприйнятті цієї країни.
Динаміка показників у порівнянні з серпнем 2025 року свідчить про незначне зниження позитивного сприйняття за збереження стабільного рівня негативних оцінок. Це означає, що Малайзія не є об’єктом активної зміни іміджу в українському суспільстві, а її сприйняття залишається інерційним і мало залежним від поточних міжнародних подій.
У ширшому контексті такі результати вказують на те, що країни Південно-Східної Азії, включаючи Малайзію, поки що не займають помітного місця у структурі зовнішньополітичних чи економічних пріоритетів українців. Висока частка нейтральних оцінок означає наявність значного потенціалу для формування іміджу, але водночас свідчить про відсутність чітко окресленого сприйняття.
Таким чином, ставлення українців до Малайзії можна охарактеризувати як нейтрально-індиферентне: країна не викликає суттєвого негативу, але й не асоціюється з важливими для українського суспільства процесами, що формують позитивне сприйняття інших держав.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Малайзія посідає 39-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $454,1 млн. Водночас імпорт із Малайзії більш ніж утричі перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо на рівні $239,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Малайзія, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
