“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у третьому кварталі 2026 фінансового року (ФР, січень-березень 2026 року) наростив переробку олійних культур на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 986 тис. тонн, повідомила компанія в операційному звіті.
“Компанія Kernel переробила 986 тис. тонн олійних культур протягом січня-березня 2026 року, що на 17% більше, ніж у попередньому році, завдяки покращеній наявності та закупівлі насіння соняшнику на внутрішньому ринку, залишаючись при цьому загалом стабільною у порівнянні з попереднім кварталом. Насіння соняшнику склало більшу частину обсягу переробки, тоді як соєві боби та ріпак сприяли загальному використанню на олійних переробних заводах групи”, – зазначено у документі.
Згідно зі звітом, реалізація харчової олії за звітний період збільшилася на 7% і досягла 373 тис. тонн, що корелюється з динамікою переробки. У структурі продажів на бутильовану соняшникову олію припало 19 тис. тонн.
Обсяг заготовленого зерна на елеваторах (силосах) у січні-березні становив 511 тис. тонн. За даними агрохолдинга, такий результат відображає затяжну збиральну кампанію в Україні, а також зростання обсягів приймання продукції від сторонніх постачальників. Сукупно за дев’ять місяців 2026 ФР цей показник сягнув 4 млн тонн.
У “Кернелі” підкреслили, що річне зростання за заготівлею на 50% зумовлене зміною структури посівів: частка кукурудзи в урожаї-2025 зросла до 48% проти 24% у попередньому сезоні.
Експорт зерна з України у третьому кварталі ФР склав 1,5 млн тонн, фактично зберігши рівень попереднього кварталу. Стримувальними факторами стали повільні темпи продажів з боку фермерів, дефіцит електроенергії та зростання логістичних витрат.
Водночас перевалка через експортні термінали групи зросла на 4% порівняно з минулим ФР і на 6% до попереднього кварталу – до 2,6 млн тонн. У загальному обсязі вантажопереробки зерно зайняло 73%, олії – 14%, шроти – решту.
“У сукупності, пропускна здатність терміналів за дев’ять місяців 2026 фінансового року склала 6,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у попередньому році, на тлі операційних перебоїв, спричинених посиленням атак на порти Чорного моря та несприятливими погодними умовами”, – підсумували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Білоцерківський консервний завод» 30 квітня має намір провести загальні збори акціонерів.
Підприємство зареєстровано в Білій Церкві Київської області та працює у харчовій промисловості. За даними відкритих реєстрів, компанія заснована 23 червня 1994 року, її статутний капітал становить 36,575 тис. грн, керівником є Анатолій Крят. Основний вид діяльності — інші види переробки та консервування фруктів і овочів. Серед додаткових напрямків зазначено виробництво м’ясних продуктів, фруктових і овочевих соків, готових страв, а також оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування.
Згідно з даними SMIDA про власників великих пакетів акцій за четвертий квартал 2025 року, 89,8644% акцій ПрАТ «Білоцерківський консервний завод» належить Анатолію Кряту.
ПрАТ «Білоцерківський консервний завод» є виробником консервованої харчової продукції. За даними Opendatabot, у 2025 році виручка підприємства склала 118,444 млн грн.
По данным Fixygen, ЧАО «Заваловский графитовый комбинат» 30 апреля 2026 года намерено провести общее собрание акционеров. Компания 30 марта обнародовала сообщение о созыве собрания, а на корпоративном сайте эмитента размещены материалы для акционеров по годовому собранию.
Предприятие зарегистрировано как ЧАО «Завалливский графитовый комбинат» и находится в пгт Завалье Кировоградской области. По данным открытых реестров, компания основана 26 октября 1994 года, ее уставный капитал составляет 285,882 тыс. грн, а руководителем является Игорь Семко. Основной вид деятельности общества – добыча других полезных ископаемых и разработка карьеров.
По данным SMIDA о владельцах крупных пакетов акций за IV квартал 2025 года, 78,9472% акций комбината принадлежит ООО «Графитинвест».
ЧАО «Заваловский графитовый комбинат» – ключевое предприятие украинской графитовой отрасли, в годовом раскрытии компания прямо указывала, что в Украине у нее нет конкуренции и она является монополистом на этом рынке. Комбинат специализируется на добыче и обогащении графитовой руды.
По данным Opendatabot, в 2025 году выручка предприятия составила 8,614 млн грн, чистый убыток – 1,541 млн грн, активы – 71,195 млн грн. Для сравнения, в 2024 году выручка комбината составляла 7,135 млн грн, а чистый убыток – 2,278 млн грн.
Хто потрапив до десятки кращих Індексу Опендатаботу 2026?
54,67 млрд грн склав сукупний дохід кращих ІТ-компаній з Індексу Опендатаботу 2026. Це на 3% менше ніж сукупний дохід компаній-лідерів у 2025 році. 2,69 млрд грн складає “вхідний квиток” до топ-10 кращих компаній. Трійка лідерів залишилась незмінна, проте до переліку додалось 4 компанії-новачки.
54,67 млрд грн доходу отримала десятка найбільших ІТ-компаній Індексу Опендатаботу 2026. Це на 3% менше, ніж роком раніше. Попри це, «вхідний квиток» до топ-10 майже не змінився: якщо у 2025 році він становив 2,6 млрд грн, то у 2026-му — 2,69 млрд грн.
Трійка лідерів залишилась незмінною. Перше місце традиційно посідає Глобаллоджик Україна (GlobalLogic). Торік компанія втратила 7% доходу, однак змогла збільшити прибуток на 15% — до 748 млн грн. У компанії наголошують, що стабільність бізнесу підтримує, зокрема, і системна соціальна відповідальність.
“Понад 5500 українських інженерів GlobalLogic зберігають довоєнний рівень продуктивності, працюючи над більш ніж 500 міжнародними проєктами. За рік компанія залучила 50 нових клієнтів, що підтримує стабільність бізнесу.Водночас близько 400 співробітників служать у ЗСУ, а компанія системно підтримує благодійні ініціативи. Зокрема, нещодавно ми подвоїли донат команди для Superhumans — загалом передали 1,5 млн грн, що дозволить запротезувати трьох ветеранів.Паралельно GlobalLogic розвиває ветеранські програми, щоб допомогти спеціалістам повернутися до роботи”, — зазначає Анна Щербакова, Head of Operations, GlobalLogic Ukraine & EMEA.
Друге та третє місця поділили між собою компанії групи Epam. Епам Системз знизила дохід на 10% — до 10,22 млрд грн, тоді як Епам діджитал, навпаки, зросла до 9,24 млрд грн. Разом вони сформували 19,46 млрд грн доходу — це 36% від загального обсягу десятки. Водночас сумарний прибуток двох компаній скоротився до 1,78 млрд грн.
Четверту позицію вже третій рік поспіль утримує Люксофт Солюшнс (Luxoft). Дохід компанії також зменшився на 11% та склав 4,85 млрд грн, а прибуток скоротився на 16%, до 220 млн грн.
Компанія Кілобайт1024 — новачок рейтингу, який одразу увірвався на п’яте місце. Дохід компанії зріс удвічі — до 4,41 млрд грн, а прибуток сягнув рекордних для десятки кращих 2,49 млрд грн. Фактично компанія замінила у рейтингу Фінтех бенд — бізнес тих самих власників, Олега Гороховського та Михайла Рогальського, який за рік втратив понад половину доходу. У такому успіху компанія вбачає три причини: стале зростання бізнесу, міжнародні інвестиції та впровадження ШІ.
“Кілобайт1024, частина Fintech-IT Group, не лише залучає міжнародні інвестиції, а й перетворює їх у стабільні фінансові результати та довгострокову капіталізацію.
Наш окремий фокус — інвестиції в штучний інтелект як в інфраструктуру майбутнього: від автоматизації продуктів до підвищення ефективності команд. Саме поєднання інвестицій, технологічної глибини та послідовного підходу дозволяє зростати навіть у нестабільних умовах,” — зазначають у компанії Кілобайт1024.
Ще одне помітне оновлення відбулося в групі SoftServe. У рейтингу з’явилися одразу дві нові компанії — Софтсерв діджітал (SoftServe Digital) та Софтсерв матрікс (SoftServe Matrix). Перша зайняла шосте місце, збільшивши дохід у 1,7 раза до 3,75 млрд грн та отримавши у 100 разів більший прибуток — 214 млн грн.
Створена у 2024 році Софтсерв матрікс отримала 2,85 млрд грн доходу та збільшила прибуток у 2,8 раза — до 143 млн грн. Натомість інша компанія групи, Софтсерв Технології, покинула рейтинг. Загалом дві компанії SoftServe сформували 12% сукупного доходу Індексу.
Сьому позицію посіла Тієтоеврі кріейт Україна (Tietoevry Create), раніше відома під назвою Інфопульс Україна. Дохід компанії зменшився на 2% до 3,01 млрд грн. Проте прибуток компанії збільшився на 17% до 389 млн грн.
Інститут інформаційних технологій “Інтелліас“ (Intellias) опустився з п’ятого на дев’яте місце, адже втратив майже третину доходу та отримав 2,77 млрд грн у 2025 році. Прибуток компанії також скоротився більш ніж удвічі до 136 млн грн.
Десяту позицію обіймає ще один новачок рейтингу — Капджемінай Україна (Capgemini),заснований у березні 2024 року. Вже за рік роботи компанія показала найбільший приріст доходу серед лідерів: у 2,5 раза до 2,69 млрд грн. Прибуток компанії збільшився на 5% — 282,5 млн грн.
Окрім уже згаданих SoftServe Технології та Фінтех бенд, Індекс залишили ще дві компанії — Хайлоад солюшнс (Favbet) та Сквод Україна (SQUAD), які також втратили у доході.
За місяць від створення індексу деякі компанії виявили помилки у своїй фінансовій звітності то подали уточнені дані. Через це рейтинг покинула компанія ТЕРРА-Е-СОФТ, а у десятку кращих піднялась компанія Капджемінай.
https://opendatabot.ua/analytics/index-it-2026
В Ужгороді відбулася міжнародна медична конференція Breast Weekend 3.0, присвячена сучасним підходам у хірургії молочної залози — естетичній пластичній, реконструктивній хірургії та онкомамології.
Конференцію відкрив міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, підкресливши значення таких заходів для розвитку міста та регіону як сучасного медичного та професійного центру.
Конференція об’єднала українських та міжнародних фахівців і стала платформою для міждисциплінарного обговорення сучасних методів лікування, відновлення та естетичних результатів у роботі з пацієнтами.
Як зазначають організатори, ключовою особливістю заходу є поєднання онкологічного, реконструктивного та естетичного підходів, що відповідає сучасній світовій практиці.
“Сьогодні лікування молочної залози — це командна робота. Онкомамологія, реконструктивна та естетична хірургія не можуть існувати окремо. Саме їх поєднання дозволяє досягати кращих результатів для пацієнта — як медичних, так і естетичних”, — зазначив головний організатор конференції, засновник клініки Lita Plus Сергій Дербак.
Цьогоріч у конференції взяли участь міжнародні спікери з Чехії, Німеччини та Молдови, які приїхали до України для обміну клінічним досвідом та обговорення сучасних підходів у хірургії молочної залози.
За словами організаторів, участь європейських експертів є важливою складовою розвитку галузі, адже дозволяє інтегрувати український досвід у міжнародний контекст та формувати спільне професійне середовище.
Окрему увагу в програмі конференції було приділено новим тенденціям у мамопластиці. Зокрема, пластичний хірург Олександр Карпінський представив концепцію “tissue preservation” — підхід, що передбачає збереження тканин і використання природних анатомічних структур під час операції.
“Сьогодні ми живемо у період зміни філософії пластичної хірургії. Сучасний тренд — це мінімальна травматичність. Ми працюємо з анатомією, зберігаючи тканини, що дозволяє значно скоротити період відновлення і водночас отримувати стабільні результати. Це новий етап розвитку мамопластики”, — зазначив Карпінський.
За його словами, цей підхід вже активно застосовується за кордоном в естетичній хірургії і визначатиме розвиток галузі в найближчі роки.
Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв підкреслив значення проведення міжнародних медичних заходів для розвитку регіону.
“Проведення таких конференцій є важливим фактором розвитку міста і регіону. Це створює професійне середовище, залучає міжнародних партнерів і формує імідж Ужгорода як платформи для розвитку медицини та професійного обміну”, — зазначив він.
Конференція пройшла за підтримки Української асоціації пластичної, реконструктивної та дерматологічної естетичної хірургії та онкопластичної мамології (UPRADAS) і мала благодійну складову — частину коштів було спрямовано на підтримку Збройних сил України.
Організатори відзначають, що Breast Weekend 3.0 став черговим кроком у формуванні професійної спільноти, яка розвиває сучасні підходи до хірургії молочної залози та міждисциплінарної співпраці в Україні.
Продажі житла в Туреччині іноземцям у березні 2026 року скоротилися на 20% у річному вимірі — до 1 353 тис. об’єктів, при цьому громадяни України не увійшли до трійки найбільших іноземних покупців. Це випливає з березневої статистики Турецького статистичного інституту (TÜİK).
Згідно з даними за березень, перше місце серед іноземних покупців посіли громадяни Росії, які придбали 229 об’єктів. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 130 угодами, на третьому — громадяни Іраку з 84 покупками.
При цьому раніше громадяни України стабільно входили до числа найбільших іноземних покупців житла в Туреччині. Як уже повідомляв портал Open4Business, у січні 2026 року українці посіли третє місце серед іноземних покупців, придбавши 77 об’єктів, поступившись лише громадянам Росії з 219 покупками та Ірану зі 118. За підсумками всього 2025 року Україна також посіла третє місце: громадяни України придбали в Туреччині 1 541 об’єкт житла, тоді як росіяни купили 3 649 об’єктів, а іранці — 1 878.
Загалом турецький ринок житла в березні показав неоднозначну динаміку. Загальна кількість продажів житла в країні знизилася на 2,1% порівняно з березнем 2025 року — до 113 367 тис. об’єктів. При цьому іпотечні продажі зросли на 35,9%, до 25 978 тис., а продажі нового житла збільшилися на 1,3%, до 35 725 тис.
Найбільшими ринками за кількістю угод у березні залишалися Стамбул, Анкара та Ізмір. На Стамбул припало 21 665 тис. продажів, на Анкару — 10 236 тис., на Ізмір — 7 278 тис.
