З 25 квітня Укрзалізниця розпочинає продаж квитків у вагонах класу «люкс» за новими коефіцієнтами — вартість квитків буде коригуватися залежно від чотирьох факторів.
Як повідомляється в телеграм-каналі Укрзалізниці в суботу, ці зміни стосуватимуться проїзду виключно у вагонах СВ (люкс) та першого класу поїздів «Інтерсіті» у внутрішньому сполученні.
«Динамічне ціноутворення на квитки у преміум-сегменті – відповідний наказ пройшов громадські обговорення та набирає чинності. Продаж квитків за новими коефіцієнтами розпочнеться з 25 квітня. Також узгоджено індексацію тарифів у вагонах СВ (люкс) міжнародних поїздів», – йдеться в повідомленні «Укрзалізниці».
Щоб покращити наявність місць, а це особливо важливо в піковий сезон, який вже не за горами, вартість квитків у преміум-сегменті буде гнучко коригуватися залежно від чотирьох факторів:
1. Сезонність. У періоди, коли поїзди заповнені лише на 70–80%, квитки будуть дешевшими. А в пікові місяці, наприклад серпень, коли попит максимальний, ціна буде вищою. Загалом буде 16 зон сезонності, які відображають сучасний календар свят, канікул тощо. Це допоможе пасажирам обирати вигідніший час для подорожей, покращити наявність місць у пік та збільшити заповнюваність поїздів у непікові періоди.
2. День тижня. Найнижчі ціни будуть у вівторок і середу, а найвищі — коли день поїздки припадає на п’ятницю та неділю, коли попит найбільший. Пасажири, які можуть змінювати дату поїздки, отримають для цього додаткову мотивацію, а їхні місця звільняться для інших у найпопулярніші дні.
3. Заздалегідь. Кількість днів до відправлення поїзда, за які купується квиток. Сьогодні майже 30% пасажирів купують квитки в день поїздки або за два дні до неї. Новий підхід заохочуватиме планувати подорожі заздалегідь і купувати квитки вигідніше. Це дозволить найбільш ефективно задіяти рухомий склад.
4. Заповнюваність. Якщо поїзд заповнений на 90-100%, ціна може бути вищою. Але якщо перед відправленням залишаються вільні місця – ціна знижуватиметься. Це дозволить і пасажирам, які інакше обирали б інший клас подорожі, доступніше подорожувати першим класом або СВ. Впровадження цього механізму вимагає доопрацювання ІТ-систем і буде реалізовано окремо.
Карибська держава Сент-Люсія зафіксувала різке зростання інтересу до своєї програми громадянства за інвестиції. У 2023/2024 фінансовому році в рамках програми Citizenship by Investment Program (CIP) було подано 5 642 заявки, що на 424% більше, ніж роком раніше, коли їх було 1 076. Про це йдеться в офіційній статистиці програми та річному звіті.
За даними звіту, кількість схвалених заявок зросла до 1 171 проти 544 роком раніше, а кількість відмов склала 77 проти 8 у попередньому періоді. При цьому обсяг заявок за один фінансовий рік перевищив сукупний показник усіх попередніх років роботи програми, який оцінювався в 2 768 заявок за сім років.
Фінансовий ефект для країни також виявився істотним. Доходи програми досягли 240,3 млн східнокарибських доларів, або близько $89 млн, що майже в чотири рази вище рівня попереднього року. Основну частину надходжень забезпечили збори за due diligence та адміністративні платежі, пов’язані насамперед з інвестиціями в нерухомість.
Таким чином, Сент-Люсія стала одним із найдинамічніших гравців на ринку інвестиційного громадянства в Карибському басейні. Водночас такий різкий сплеск може посилити увагу до якості перевірок, термінів обробки заявок та стійкості самої моделі, особливо на тлі того, що окремі західні країни в останні роки посилюють ставлення до програм «паспортів за інвестиції». Це висновок на основі офіційної статистики програми та ринкового контексту, описаного галузевими виданнями.
Сент-Люсія — острівна держава у східній частині Карибського моря та член Британської Співдружності. Країна використовує східнокарибський долар, а її економіка спирається насамперед на туризм, нерухомість та зовнішні послуги. Програма громадянства за інвестиції діє тут з 2015 року і стала одним із інструментів залучення капіталу до державних фондів та схвалених девелоперських проєктів.
КП «Вінницька транспортна компанія» 16 квітня оголосило тендер на закупівлю послуг зі страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів і багажу під час перевезення автомобільним транспортом (з кількістю понад 18 пасажирів) та міським електричним транспортом.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 3,109 млн грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 24 квітня.
Іноземні покупці все активніше виходять на ринок нерухомості Албанії, проте в ряді випадків купують об’єкти за вищими цінами, ніж місцеві жителі. Особливо помітно це в популярних туристичних локаціях, насамперед у Саранді, на Албанській Рів’єрі та в центрі Тирани.
За оцінками експертів, на окремих затребуваних ринках іноземці можуть платити за аналогічні об’єкти на 5-10% більше, ніж місцеві покупці. При вартості квартири близько 150 тис. євро переплата може становити від 500 до 15 тис. євро.
Як зазначається, різниця в ціні пов’язана не тільки зі статусом іноземного покупця. На підсумкову вартість впливають дистанційний формат переговорів, високий попит на готове до заселення житло, а також підвищений інтерес до об’єктів з видом на море, які спочатку коштують дорожче. Додатковим фактором залишається обмежений доступ іноземців до пропозицій поза відкритим ринком, тоді як місцеві жителі частіше отримують інформацію про продаж через особисті зв’язки.
При цьому багато іноземних покупців загалом позитивно оцінюють досвід угод в Албанії. Серед переваг вони називають доброзичливість місцевих фахівців і порівняно просте нотаріальне оформлення порівняно з низкою інших країн Середземномор’я.
Для албанського ринку така тенденція означає подальше посилення ролі зовнішнього попиту, насамперед у туристичних зонах. У середньостроковій перспективі це може підтримувати зростання цін у прибережних районах, але водночас посилювати розрив між умовами купівлі для місцевих жителів та іноземців.
Від поранення до перемоги: чи готова Україна до системної реабілітації ветеранів через спорт
16 квітня 2026 року в Національному університеті фізичного виховання і спорту України відбулася відкрита експертна зустріч
«Від поранення до перемоги: чи готова Україна до нової системи реабілітації?», яка стала не просто дискусійною платформою, а спробою сформувати спільне бачення майбутньої моделі адаптивного спорту та реабілітації в Україні.
Подія об’єднала представників державних інституцій, профільних міністерств, науково-освітнього середовища, національного олімпійського університету, громадських організацій, спортивної спільноти, реабілітаційних центрів та самих ветеранів — тих, для кого ця система має працювати в першу чергу.
Повномасштабна війна кардинально змінила соціальну структуру українського суспільства. Тисячі військових повертаються до цивільного життя з пораненнями — як фізичними, так і психологічними. У цьому контексті реабілітація перестає бути вузькопрофільною медичною темою і стає питанням національної стійкості.
Адаптивний спорт у цьому процесі відіграє значно ширшу роль, ніж просто фізична активність. Це інструмент: фізичного відновлення, психоемоційної стабілізації, соціальної інтеграції, формування нової ідентичності після травми
Проте головний виклик, який неодноразово звучав під час зустрічі, — відсутність системності.
Відкриваючи захід, директор навчально-реабілітаційного центру НУФВСУ Віктор Корж одразу окреслив ключову проблему: в Україні вже існує чимало ініціатив, але вони залишаються фрагментованими.
«Фізкультурно-спортивна реабілітація та адаптивний спорт — це надзвичайно важлива соціальна складова, яка має служити відновленню та соціальній інтеграції наших ветеранів, які отримали поранення.
Це вимагає індивідуального підходу, професійного медичного супроводу та врахування стану здоров’я кожного.
Лише тоді ці інструменти дійсно принесуть користь і не нашкодять.
Спорт і фізична реабілітація — це потужні інструменти, які повинні базуватися на глибоких знаннях і відповідальності і лише тоді вони дійсно принесуть користь і не нашкодять».
Його теза задала тон усій дискусії: мова йде не про створення нових окремих проєктів, а про побудову цілісної екосистеми.
Окрему увагу було приділено ролі освіти у формуванні цієї системи.
Т.в.о. ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України – Ольга Борисова наголосила на стратегічному значенні підготовки фахівців.
«Сьогодні університети мають виходити за межі класичної освіти і ставати центрами формування нової системи реабілітації.
Ми говоримо про підготовку спеціалістів, які працюватимуть на перетині спорту, медицини та психології.
Саме такі кадри забезпечать якість і безпеку процесу відновлення ветеранів».
Цей підхід підкреслює, що проблема адаптивного спорту — не лише організаційна, а й кадрова. Без системної підготовки спеціалістів навіть найкращі програми не зможуть працювати ефективно.
Важливим блоком обговорення став аналіз досвіду США та Ізраїлю — країн, які мають багаторічну практику роботи з ветеранами.
Артем Гончаренко, керівник інституту реабілітації, реінтеграції та професійного розвитку “Архітектура Стійкості” КНУБА, акцентував увагу на тому, що ключовою відмінністю цих систем є їхня інтегрованість.
«У США та Ізраїлі адаптивний спорт не існує окремо — він інтегрований у державну політику реабілітації.
Це частина безперервного процесу: від госпіталю до повноцінного повернення в суспільство.
Україні важливо не просто перейняти досвід, а правильно вбудувати його у власну систему».
Фактично, йдеться про перехід від “допомоги після травми” до моделі “супроводу людини на всіх етапах відновлення”.
Одним із найсильніших моментів зустрічі став виступ ветерана Вадима Гончаренка, який поділився власним досвідом участі у міжнародних змаганнях.
«Адаптивний спорт — це не лише про фізичне відновлення.
Це про повернення віри в себе, про можливість знову відчути контроль над своїм життям.
Саме через спорт я зміг знайти нову мотивацію і повернутися до активного життя».
Його слова фактично підтвердили те, про що говорили експерти: ефективність системи вимірюється не кількістю програм, а змінами в житті конкретних людей.
Також серед учасників зустрічі були: голова спортивного комітету України – Ілля Шевляк, начальник управління фізичного та ментального здоров’я, міністерства у справах ветеранів України – В’ячеслав Черненко, та інші гості, які приймали активну участь у дискусії.
Одним із головних висновків зустрічі стала необхідність реальної співпраці між: державою, освітніми установами, бізнесом, громадськими організаціями. Без такої взаємодії система адаптивного спорту залишатиметься фрагментованою і не зможе забезпечити довготривалий ефект.
Зустріч в Національному університеті фізичного виховання та спорту України показала, що в Україні вже сформовано розуміння проблеми та наявні всі ключові гравці для її вирішення. Однак наступний крок — це консолідація зусиль заради повноцінного повернення ветеранів до повноцінного життя.
Адаптивний спорт сьогодні — це не лише про фізичну активність. Це про нову соціальну політику, про повернення людей до життя, про здатність держави відповідати на виклики війни.
І головне питання, яке залишилося після заходу:
чи зможе Україна об’єднати всі ці зусилля в єдину систему, яка працює не точково, а для кожного ветерана?
Відповідь на нього залежить не від слів, а від рішень, які будуть прийняті найближчим часом.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Завалівський графітовий комбінат» 30 квітня 2026 року має намір провести загальні збори акціонерів. Компанія 30 березня оприлюднила повідомлення про скликання зборів, а на корпоративному сайті емітента розміщено матеріали для акціонерів щодо річних зборів.
Підприємство зареєстровано як ПрАТ «Заваллівський графітовий комбінат» і знаходиться в смт Заваллі Кіровоградської області. За даними відкритих реєстрів, компанія заснована 26 жовтня 1994 року, її статутний капітал становить 285,882 тис. грн, а керівником є Ігор Семко. Основний вид діяльності товариства — видобуток інших корисних копалин та розробка кар’єрів.
За даними SMIDA про власників великих пакетів акцій за IV квартал 2025 року, 78,9472% акцій комбінату належить ТОВ «Графітінвест».
ПрАТ «Заваловський графітовий комбінат» — ключове підприємство української графітової галузі, у річному звіті компанія прямо вказувала, що в Україні у неї немає конкуренції і вона є монополістом на цьому ринку. Комбінат спеціалізується на видобутку та збагаченні графітової руди.
За даними Opendatabot, у 2025 році виручка підприємства склала 8,614 млн грн, чистий збиток — 1,541 млн грн, активи — 71,195 млн грн. Для порівняння, у 2024 році виручка комбінату становила 7,135 млн грн, а чистий збиток — 2,278 млн грн.
