Польські прикордонники передали українській стороні інформацію про те, що польські фермери планують тимчасово припинити блокувати рух на пункті пропуску “Краковець” до 13 березня, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
“Але чи буде це дотримано, чи дійсно до 13 числа фактично розблокують напрямок пункту пропуску “Краковець”, – будемо бачити”, – сказав Демченко в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що станом на ранок 9 березня 2300 вантажівок перебувають у чергах на кордоні в усіх напрямках. Найскладніша ситуація, за даними Демченка, навпроти пункту пропуску “Ягодин” і “Шегині”.
“Фактично там фермери взагалі не пропускають вантажівки, які прямують у бік Польщі”, – зазначив Демченко.
Більшість обвинувальних вироків за ухилення від мобілізації ухвалюється зі звільненням від виконання вироків, ділиться спостереженнями адвокат Тетяна Даниленко.
“На сьогодні більшість обвинувальних вироків за ухилення від мобілізації ухвалюють суди зі звільненням від виконання вироку, незважаючи на те, що за ухилення від призову передбачено кримінальну відповідальність на строк від трьох до п’яти років, але суди можуть ухвалювати вироки зі строком, меншим за нижню межу”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Даниленко також зазначила, що часто під час розгляду таких справ ідеться про громадян, які відмовляються від військової служби через релігійні переконання. При цьому такі призовники відмовляються і від проходження альтернативної служби.
“Тим не менш, суди, як правило, у цій категорії випадків беруть до уваги конституційні права і частіше призначають у таких випадках вирок з випробуванням, що передбачає звільнення від основного покарання за умови, що засуджений не вчинить нового правопорушення”, – сказала вона.
Водночас, за словами Даниленко, наразі непоодинокими є випадки винесення судами реальних вироків, також формується практика виправдувальних вироків, зокрема, коли йдеться про відмову від військової служби з релігійних міркувань.
При цьому, коментуючи заочні вироки, адвокатка зазначила, що “система заочного судочинства недосконала” через високі ризики оскарження вироку. Крім того, винесення заочного вироку часто є приводом для його оскарження в ЄСПЛ.
Раніше радник юрфірми Asters Антон Сінцов у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” зазначив, що практика притягнення військовозобов’язаних до адміністративної відповідальності свідчить, що ТЦК і СП найчастіше звертаються до судів, не обґрунтовуючи позови порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також такі позови стосуються військовозобов’язаних, які оскаржують постанову ТЦК про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу.
Юрист зазначив, що ТЦК застосовують такі норми не лише до осіб, які не з’явилися до ТЦК за повісткою, а й до керівників підприємств або осіб, відповідальних за військовий облік на підприємстві, які не виконали розпорядження ТЦК щодо надання інформації.
Крім того, у судовому реєстрі також трапляються вироки про притягнення до кримінальної відповідальності військовозобов’язаних, зокрема у випадках, коли особа не з’явилась до ТЦК після отримання бойової повістки.
“Нині судова практика така, що суди першої інстанції виносять вироки з випробувальним терміном, тоді як апеляційна інстанція більш схильна засуджувати до реальних термінів тюремного ув’язнення”, – сказав Сінцов.
Крім того, юрист зазначив, що наразі вже ухвалюють вироки особам, які сприяють незаконному переміщенню через державний кордон, а також тим, хто створює новинні канали в різних месенджерах з інформацією про місця вручення повісток і розташування блокпостів.
Зі свого боку, керівник практики цивільних та адміністративних спорів юрфірми Nota Group Сергій Котов наголосив на формуванні судової практики щодо воєнних злочинів. Зокрема, на сьогодні місцеві суди розглянули 41% кримінальних справ про воєнні злочини, що надійшли на розгляд, майже за два роки війни. Загалом місцеві з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року суди розглянули 2595 кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів.
Зокрема, найбільше за вказаний період до судів на розгляд надходило справ за колабораційну діяльність (3083, або 49% від усіх справ, що надійшли), за обвинуваченням у держзраді до судів надійшло 1982 справи, розглянуто 747 (38%), за обвинуваченням у посяганні на територіальну цілісність України до судів надійшло 672 справи, розглянуто 358 (53%).
Крім цього, суди розглянули 164 справи, або 63% усіх справ, що надійшли за обвинуваченням у несанкціонованому поширенні інформації про напрямок/переміщення ЗСУ, зброї, боєприпасів тощо.
Із 208 кримінальних справ за обвинуваченням у пособництві державі-агресору розглянуто судами 32 провадження (15% із тих, що надійшли за цією статтею).
До судів також надходили справи за обвинуваченням у діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (62 справи, розглянуто 46), перешкоджання законній діяльності ЗСУ (надійшли 34 справи, розглянуто 21) і за обвинуваченням у фінансуванні дій для насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, захоплення держвлади, зміни державних кордонів України або меж її територій (надійшли 23 справи, розглянуто 12).
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна та її партнери не розглядають можливість присутності представників Росії на інавгураційному Саміті миру, який відбудеться у Швейцарії.
“Сьогодні ми багато говорили про нашу Формулу миру. Я вдячний за підтримку пану президенту. Я поінформував пана президента про підготовку глобального Саміту миру на рівні лідерів, що організовується у Швейцарії, – інавгураційного Саміту миру”, – заявив він під час пресконференції з президентом Туреччини у Стамбулі.
За словами Зеленського, “це очевидно, що особлива роль Туреччини заслуговує на те, щоб лідерство вашої держави було виявлено на Саміті миру та у спільній роботі світової більшості для повної реалізації Формули миру”.
“Що стосується самого формату інавгураційного Саміту: ми не бачимо представників Росії на цьому Саміті. Ми не бачимо, як можуть запрошувати людей, які все блокують, руйнують і вбивають. Ми хочемо отримати результат. Результат справедливого миру і саме справедливого для України”, – сказав президент України.
Тому, зазначив Зеленський, “спочатку цивілізовані країни світу розроблять детальний план і матимуть результат (за підсумками першого Саміту миру – ІФ-У)”.
“А вже потім будуть залучати представників Росії – саме тих, хто буде готовий до справедливого миру”, – підсумував він.
Раніше під час пресконференції із Зеленським президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина готова прийняти в себе мирний Саміт, але за участю Росії.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина готова прийняти мирний саміт за участю Росії.
“Із самого початку ми робимо внесок у завершення війни на основі переговорів. Ми готові приймати мирний саміт, до якого буде залучено і Росію”, – сказав він у п’ятницю в Стамбулі після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.
Ердоган підкреслив, що “ми підтримуємо територіальну цілісність, суверенітет і незалежність нашого стратегічного партнера – України”.
“На жаль, війна чинить дедалі більший негативний вплив у регіональному та глобальному плані і, насамперед, на Україну. Не було зроблено дипломатичних кроків щодо використання столу переговорів, який ми побудували в Стамбулі в березні 2022 року для встановлення миру”, – зазначив він.
Президент Туреччини також висловив готовність надати підтримку новим домовленостям щодо експорту зерна.
За його словами, “набрання чинності угодою про вільну торгівлю, якомога швидше, без сумніву, дасть імпульс розвитку наших відносин”.
Ердоган зазначив, що “існування в Україні кримських татар є одним із найважливіших чинників посилення дружби між двома країнами. Кримські татари, які є невід’ємною частиною України, самовіддано борються за відновлення територіальної цілісності України”.
“У майбутньому ми, з одного боку, будемо солідарні з Україною, а з іншого – продовжуватимемо нашу роботу щодо завершення війни справедливим миром на основі переговорів”, – заявив він.
Угоду між урядом України та урядом Туреччини про створення системи електронного обміну попередньою інформацією щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються між сторонами, підписано в Стамбулі в п’ятницю в рамках зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
“Згідно з документом, інформаційний обмін здійснюватиметься між Державною митною службою України та Міністерством торгівлі Туреччини. На підставі угоди буде створено систему електронного обміну попередньою інформацією, за допомогою якої здійснюватиметься обмін заздалегідь визначеним набором даних в електронній формі”, – повідомляє прес-служба президента України.
Зазначається, що інформація, отримана митними органами сторін, сприятиме прискоренню руху товарів і транспортних засобів через кордони обох держав, а також протидії митним правопорушенням.
З боку України договір підписав міністр оборони Рустем Умеров, з боку Туреччини – міністр торгівлі Омер Болат.
ДОГОВІР, електронний обмін даними, МИТНИЦЯ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА
Чехія зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України, їх мають доставити найближчими тижнями, повідомляє агентство ČTK із посиланням на президента Чехії Петра Павела.
“Станом на сьогоднішній ранок ми зібрали загальну суму для закупівлі всіх боєприпасів, тобто 800 000 штук”, – сказав Павел журналістам під час візиту в Середньочеський край.
За його словами, наступним кроком стане укладення меморандуму уряду Чехії з 18-ма країнами, які приєдналися до ініціативи.
“Потім із чеської сторони всім країнам-постачальникам буде надіслано інформацію про графік і про те, як ми діятимемо”, – зазначив глава чеської держави.
Він відмовився називати суми, отримані від окремих держав, і додав, що сьогодні необхідну суму внесла Норвегія.
“Тепер усе залежить від уміння наших компаній і міністерства оборони прискорити весь процес (передачі боєприпасів – ІФ-У)”, – додав Павел.
17 лютого повідомлялося, що Чехія шукає боєприпаси та озброєння для якнайшвидшого постачання Україні по всьому світу, зокрема, є можливість постачання 500 тис. снарядів калібру 155 мм і 300 тис. снарядів калібру 122 мм із третіх країн протягом тижнів у разі отримання необхідного фінансування.
