Розпочато будівництво торгово-розважального центру Tera Hall (Чернівці, вул. Руська, 236), його відкриття заплановано на третій квартал 2028 року, повідомили у пресслужбі консалтингової компанії Retail & Development Advisor (RDA), що виступає ексклюзивним брокером ТРЦ.
Як повідомив генеральний директор RDA Андрій Лотоцький, загальна площа чотирирівневого комплексу становитиме 16 тис. 150 кв. м, а торгова – 11,6 тис кв. м. Якірними орендарями ТРЦ стануть супермаркет “Сільпо” та дитячий розважальний центр “Країна мрій”. Серед інших торгових мереж будуть магазини одягу та взуття, товарів для дому, побутової техніки, ювелірних прикрас, книг та канцелярії, а також товарів імпульсної покупки та сервісні оператори. За його словами, цільовою аудиторією проєкту стануть сім’ї з дітьми, автомобілісти та активна молодь 20-40 років, а орієнтовний прогнозований трафік ТРЦ складатиме близько 10 тис відвідувачів на день в будні та 13-14 тис у вихідні.
Як уточнила директорка Tera Hall Світлана Гоменюк, дозвіл на будівництво ТРЦ було отримано у січні 2026 року, після чого на майданчику розпочались підготовчі процеси. До кінця цього року девелопер планує завершити монолітні та основні каркасні роботи.
“Для нас принципово важливо, щоб комплекс відповідав сучасним будівельним нормам, стандартам безпеки та енергоефективності. На його покрівлі передбачені сонячні панелі, що дозволить забезпечити автономне енергоживлення, а опалення здійснюватиметься від власної газової котельні”, – повідомила Гоменюк.
Ескізний проєкт комплексу розроблявся спільно з архітектурним бюро Guess Line Arch. В межах реалізації проєкту девелопер також обладнає велику парковку на 240 машиномісць, на випадок повітряних тривог в ТРЦ передбачене укриття, розраховане на 1,5 тис осіб.
Retail & Development Advisor – українська консалтингова компанія, що надає повний комплекс послуг у сфері торгової та офісної нерухомості. Пропонує послуги розробки архітектурної концепції, брокериджу, управління нерухомістю, аутсорсингу відділу розвитку/оренди ТЦ, аналітики ринку тощо.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” придбав регіонального інтернет-провайдера ТОВ “Ісп Шторм” (Shtorm) на Кіровоградщині, який обслуговує понад 50 тис. абонентів, за 420 млн грн, повідомив СЕО та президент “Київстар” Олександр Комаров.
“Це придбання приводить до екосистеми “Київстар” понад 50 тис. нових клієнтів широкосмугового доступу у 130 муніципалітетах, підтримуючи нашу стратегію розширення нашої широкосмугової мережі”, – сказав він під час конференц-колу щодо річної звітності компанії у п`ятницю.
“На ринку фіксованого широкосмугового зв’язку ми хочемо зміцнити лідерство групи шляхом органічного розширення та придбань”, – наголосив Комаров щодо подальшої стратегії розвитку.
Він наголосив, що перехресні продажі та синергія лежать в основі стратегії цифрового зростання “Київстара”. За його словами, наприклад, у четвертому кварталі частка клієнтів широкосмугового доступу, які підписані на Kyivstar TV, зросла більш ніж на 3 відсоткові пункти (в.п.) – до 48%.
“Ми пояснюємо це зростання ефективним маркетингом та зростаючою привабливістю нашої бібліотеки контенту, включаючи програми, недоступні в інших місцях України”, – зазначив Комаров.
Він зазначив, що кількість клієнтів багатокористувацького доступу (враховує клієнтів, які використовують принаймні один цифровий додаток на додаток до голосових послуг та послуг передачі даних) зросла на 18% у річному обчисленні у четвертому кварталі 2025 року, досягнувши 7,3 мільйона, або 35% активної клієнтської бази за один місяць, що майже на 6 в.п. більше, ніж роком раніше.
“Сегмент багатокористувацької підтримки стимулює зростання завдяки сильнішій залученості клієнтів, вищому споживанню даних та покращеному утриманню клієнтів. Вони (такі клієнти) також генерують вищий ARPU – $5,20 на місяць на наші послуги, що на 37% більше, ніж середній показник для мобільного клієнта”, – зауважив президент компанії.
“Київстар” повідомив про купівлю Shtorm наприкінці лютого. Тоді зазначалося, що цей провайдер забезпечує покриття у Кіровоградській області, охоплюючи міста Кропивницький, Олександрія та 132 прилеглі населені пункти. Інформація про вартість купівлі провайдера в релізі була відсутня.
Згідно з даними ресурсу YouControl, виручка ТОВ “Ісп Шторм” за 9 місяців 2025 року зросла в 4,7 раза порівняно із 9 місяцями 2024 року – до 94,86 млн грн, а чистий прибуток підскочив у 17 разів – до 30,39 млн грн.
Бенефіціарами компанії зі статутним капіталом 4,5 млн грн на паритетних началах були Віталій Олійник та Юлія Макаренко.
У “Київстар” наголошували, що угода зберігає штат працівників провайдера з більш ніж 100 працівників, куди входять інженери, проектувальники, спеціалісти центру обслуговування, який й надалі відповідатиме за обслуговування мережі й підтримку абонентів у регіоні.
У серпні минулого року “Київстар” вперше повідомив про купівлю за $2 млн у вересні 2024 року компанії LanTrace (Бориспіль) – регіонального постачальника фіксованого широкосмугового інтернет-доступу в Київській області.
Як повідомлялося, “Київстар” на кінець 2025 року обслуговував 22,4 млн мобільних абонентів та 1,2 млн абонентів “Домашнього інтернету”. Компанія у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн, у тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
АТ “Хартрон” (Харків), 50%+1 акція якого належить державі, планує направити на виплату акціонерам дивідендів за 2025 рік 20,23 млн грн, або 75% отриманого чистого прибутку у розмірі майже 27 млн грн.
Згідно з проєктом рішення загальних зборів акціонерів, намічених на 15 квітня, дивіденди планується виплачувати з розрахунку майже 0,23 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
При цьому на державну частку сума дивідендів складе 10,115 млн грн.
“У зв’язку з наповненням резервного фонду до розміру 25% статутного капіталу відрахувань до резервного фонду не здійснювати; нерозподілений прибуток – 6,744 млн грн”,- йдеться у повідомленні.
Як повідомлялось, по результатах роботи за 2024 рік “Хартрон” запланував направити на виплату дивідендів 75% отриманого чистого прибутку, або майже 18,113 млн грн з розрахунку 0,21 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн. Чистий прибуток 2024 року склав 24,15 млн грн.
Збори акціонерів планують, зокрема, обрати наглядову раду на новий термін.
“Хартрон”, заснований у 1959 році, працюють в таких сегментах ринку, як ракетно-космічна галузь, енергетика, в тому числі атомна, залізничний транспорт. До складу групи компаній “Хартрон” входить власне АТ “Хартрон” та низка дочірніх підприємств, створених за його участі.
За даними НКЦПФР на чертвертий квартал 2025 року, великими акціонерами АТ “Хартрон”, крім держави, є глава правління Микола Вахно (18,29%) Володимир Кучеренко (18,2856%).
У відкритих джерелах відсутня інформація про отриманий компанією чистий дохід від реалізації за 2024 та 2025 роки.
Як повідомляє Сербський Економіст, туристична галузь Будви в літньому сезоні 2026 року зіткнеться з нестачею щонайменше 5 тис. сезонних працівників, повідомив портал Investitor.me з посиланням на голову Асоціації рестораторів Будви Олександра Йовановича. За його словами, проблема забезпечення сезонною робочою силою залишається для курорту хронічною, оскільки інтерес з боку працівників з Чорногорії знижується.
Найбільша готельна компанія країни — Hotelska grupa Budvanska rivijera, що перебуває переважно у державній власності, — вже розпочала набір персоналу на літо й оцінює власну потребу приблизно в 600 сезонних працівників. Компанія через службу зайнятості відкрила вакансії на десятки посад, включаючи офіціантів, кухарів, барменів, пекарів, рятувальників, працівників пляжів і басейнів, співробітників housekeeping та допоміжний персонал.
У Budvanska rivijera заявили, що всім сезонним працівникам забезпечуються проживання та триразове харчування, а також триває співпраця з агентствами, профільними школами та вищими навчальними закладами, щоб залучити студентів та учнів у пік сезону — у липні та серпні. Водночас компанія визнає, що їй доводиться шукати нові джерела найму за межами країни.
Роботодавці в Будві все частіше залучають співробітників з Азії. Сам Йованович пов’язує дефіцит кадрів, зокрема, з тим, що частина жителів Чорногорії воліє виїжджати на сезонну роботу в інші туристичні країни, насамперед до ЄС та сусідньої Хорватії.
Зростання залежності Чорногорії від іноземної робочої сили підтверджується й більш широкою статистикою. У 2025 році країна видала іноземцям 40 567 дозволів на тимчасове проживання та роботу, що на 6,7% більше, ніж у 2024 році. Дозволи отримали громадяни 107 країн, а найбільшими групами стали працівники з Туреччини, Сербії,
Росії, Азербайджану, Албанії, України, Боснії та Герцеговини, Непалу, Північної Македонії та Індії.
Ситуація вказує на те, що напередодні літнього сезону Чорногорія все сильніше залежить від зовнішнього ринку праці, а дефіцит персоналу в туризмі стає вже не локальною проблемою окремих готелів, а системним обмеженням для всього узбережжя.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (обсяг торгівлі) січні-вересні 2025 року, млн. Долл США
Кількість укладених у січні-лютому 2026 року договорів «Зелена карта» скоротилася на 2,02% порівняно з аналогічними місяцями 2025 року — до 187,5 тис., повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
При цьому нараховані страхові премії за такими договорами в ці місяці також скоротилися на 5,11% — до 792,7 млн грн.
Сума відшкодувань, виплачених за вимогами, зросла на 3,23% — до 7,361 млн євро, тоді як кількість оплачених вимог зменшилася на 4,98% — до 2,099 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, що здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
«Зелена карта» — система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього проживання та країни реєстрації транспортного засобу.
Поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повноправним членом цієї системи.
