Контейнерний термінал “Мостиська”, який розпочав роботу в середині 2022 року, обробив понад 72,4 тис. TEU вантажів у контейнерах за 2023 рік, повідомила пресслужба логістичної компанії “Лемтранс”.
Загальний обсяг вантажів оброблених контейнерним терміналом у 2023 році склав 286 тис. тонн. Близько половини, 122 тис. тонн, це зернові вантажі, 62 тис. тонн – наливні, 35 тис. тонн – генеральні, 37 тис. тонн – балк-вантажі, уточнюється в повідомленні.
Крім того, термінал у 2023 році приймав електромобілі – було вивантажено 36 контейнерів зі 108 автомобілями.
“Наявність сучасної інфраструктури та обладнання, оптимальне використання виробничих потужностей і професійний підхід працівників дали змогу у 2023 році успішно перевалити через термінал усі заявлені вантажі та встановити особисті рекорди. Ми очікуємо поглиблення інтеграції та збільшення вантажопотоку з ЄС, а також підвищення рівня контейнеризації”, – цитує пресслужба генерального директора компанії “Мостиська драй порт” Дмитра Кобзаря.
За його словами, у другому півріччі 2023 року відзначалося динамічне зростання обсягів перевалки, що позитивно позначилося на результатах роботи терміналу.
“Причиною зростання обсягів перевалки вантажів насамперед стала переорієнтація морських ліній і налагодження роботи через порти Польщі. Також одним із чинників збільшення обсягів став розвиток виробничих потужностей, надання нових послуг і високий рівень сервісу”, – зазначив він.
Експортний потік вантажів спрямовувався переважно в країни Азії, через європейські порти, а також у Польщу, Італію та Німеччину.
У компанії “Мостиська драй порт” уточнили, що капітальні інвестиції в розвиток потужностей контейнерного терміналу не припинялися 2023 року і становили 100 млн грн.
“Незважаючи на війну, ми не зупиняємося і продовжуємо інвестувати в економіку України. У 2024 році плануємо збільшити виробничі потужності терміналу завдяки розширенню експлуатованих площ для оброблення та зберігання контейнерів, а також активно розвивати контрейлерні перевезення між терміналом і країнами ЄС як альтернативу автоперевезенням”, – наголосив Кобзар.
За 2023 рік термінал перерахував до бюджетів усіх рівнів 27,66 млн грн. Тільки до державного бюджету було перераховано 15,49 млн грн, у т. ч. ПДВ – 4,65 млн грн. Місцеві бюджети було поповнено на суму понад 12 млн грн. Єдиний соціальний внесок становить 11,13 млн грн.
Сухий порт “Контейнерний термінал Мостиська” – партнерський проєкт компанії “Лемтранс” і “Реіл Транс Інвестмент”. Він розташований у безпосередній близькості від пункту пропуску “Шегині-Медика” на україно-польському кордоні. Загальна площа терміналу – 36 га. Логістичною перевагою є наявність залізничних колій 1435 мм і 1520 мм, що дає змогу розвантажувати та завантажувати поїзди, які прямують до країн Євросоюзу.
Середньодобове виробництво продукції металургії в Україні у 2020-2023 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Низка провідних аграрних асоціацій звернулися до прем’єр-міністра України з проханням вплинути на розв’язання ситуації щодо можливого погіршення умов торгівлі з Європейським Союзом агропродовольчими товарами, повідомила прес-служба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
Асоціації нагадали, що 6 червня 2024 року завершиться дія додаткових торговельних преференцій ЄС для України, у межах яких для українського експорту було скасовано наявні митні тарифи та тарифні квоти для всіх категорій товарів. 31 січня Єврокомісія офіційно опублікувала проєкт Регламенту ЄС щодо продовження на наступний календарний рік (із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025-го) автономних торговельних преференцій для України.
Зазначається, що проєкт регламенту запроваджує обмеження імпорту до ЄС окремих груп товарів (курятини, цукру та курячого яйця) “чутливих” для європейських агротоваровиробників. Зокрема, пропонується відновити дію тарифних квот, узгоджених у рамках Повної та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС для цих товарних груп у разі, якщо з 1 січня 2024 року обсяги їхнього імпорту з України перевищать середнє арифметичне обсягів імпорту за 2022-2023 роки. Згідно із законодавством ЄС, проєкт регламенту ще мають розглянути в Європейському Парламенті та Раді міністрів ЄС.
“Для агропродовольчого сектору України ці преференції мали особливо велике значення, скасувавши цілу низку тарифних квот на імпорт на ринок ЄС для ключових експортних товарів – від зернових та олійних культур до цукру, м’яса птиці, яєць, плодово-овочевої продукції – та надавши змогу українським експортерам зберегти виробництв, робочі місця і забезпечити надходження валютної виручки протягом 2022-2023 років”, – зазначають асоціації у своєму зверненні.
Водночас вони навели дані Державної митної служби, згідно з якими агроекспорт України за 2023 рік становив 61% від загального експорту товарів з України і був еквівалентний $21,9 млрд порівняно з 53% і $23,4 млрд відповідно роком раніше.
Водночас частка ЄС у загальному експорті агропродовольчих товарів з України 2023 року становила 56,6% (55,1% 2022-го), або $12,4 млрд ($12,9 млрд відповідно).
“Питання збереження максимально відкритого доступу для українських агропродовольчих товарів до ринку ЄС буде життєво важливим для торговельного балансу України на найближчі роки та виживання аграрного сектору України. За умови впровадження торговельних обмежень на Україну очікують значні обсяги скорочення валютної виручки від експорту основних агропродовольчих товарів”, – прогнозує бізнес-спільнота.
Аграрні асоціації закликали уряд посприяти доступу українських агротоварів до ринку ЄС та налагодженню прямого діалогу з європейськими партнерами. Зокрема, вони просять включити до порядку денного наступного Саміту Україна-ЄС питання продовження дії автономних торговельних преференцій для українських агропродовольчих товарів з мінімальними обмеженнями та збереження діяльності Координаційної платформи з питань торгівлі Україна-ЄС як основного майданчика для обміну інформацією щодо поточних питань у торгівлі.
Звернення підписали Всеукраїнський аграрний форум, Український клуб аграрного бізнесу, Аграрний союз України, Всеукраїнська аграрна рада, Спілка птахівників України, Українська аграрна конфедерація.
аграрні асоціації України, торгівля з Європейським Союзом, Український клуб аграрного бізнесу
Материнська компанія найбільшого українського оператора зв’язку “Київстар” – VEON Group розпочала реалізацію інвестиційних зобов’язань із відновлення України на $600 млн, повідомила прес-служба VEON у понеділок.
“Глобальний цифровий оператор, що надає конвергентний зв’язок і онлайн-послуги VEON, і його дочірня компанія “Київстар” оголошують про те, що вони офіційно розпочали реалізацію інвестиційних зобов’язань із відновлення України на суму $600 млн, про які було оголошено в червні 2023 року”, – ідеться в повідомленні.
Інвестиції буде освоєно протягом трьох років, із 2024-го до 2026-го року.
Повідомляють, що капітальні інвестиції “Київстару” у 2023 році становили $174 млн. Водночас обсяг майбутніх інвестиційних зобов’язань із $600 млн у трирічний період може бути збільшено до $1 млрд у п’ятирічній перспективі, якщо дадуть змогу ринкові умови, запевнили у VEON.
Зазначається, що інвестиційні зобов’язання VEON стали предметом візиту до Києва високопоставленої делегації, у складі якої екс-держсекретар США Майк Помпео, нещодавно обраний незалежним членом наглядової ради “Київстару”, уперше після призначення на цю посаду відвідав Київ.
Згідно з пресрелізом, він разом зі співзасновником VEON Оггі Фабелою та генеральним директором VEON Group, головою Наглядової ради “Київстару” Кааном Терзіоглу під час візиту до Києва провели зустрічі з керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком, послом США в Україні Бріджит Брінк, заступником глави місії Королівства Нідерландів Есселієн ван Ертен.
“Я дуже радий повернутися до Києва, тепер уже як член сім’ї VEON і член наглядової ради “Київстар”. Україна повинна виграти цю війну, як на полі бою, так і в економічному плані. Приватний сектор, особливо міжнародні інвестори, повинні зіграти вирішальну роль у забезпеченні цієї перемоги, і я вірю, що всі зацікавлені сторони це розуміють і цінують. Мене надихає неймовірна відданість VEON і “Київстару”, а також інших компаній приватного сектору, які продовжують служити українцям із відданістю та завзятістю”, – наводяться в повідомленні слова Майка Помпео.
Зі свого боку Терзіоглу подякував за підтримку в процесі виходу з Росії міжнародних інвесторів, який завершився в жовтні 2023 року, а також за фокус на інвестиціях в Україну, включно із зобов’язаннями $600 млн із поточного року.
Президент “Київстару” Олександр Комаров зазначив, що з початком реалізації зазначених інвестиційних зобов’язань цей рік знаменує собою початок амбітного шляху для “Київстару”.
“Завдяки підтримці нашої материнської компанії VEON, керівництву Ради директорів “Київстару”, яка стала сильнішою, ніж будь-коли, завдяки секретареві Помпео, непохитній відданості нашої команди з 4 тис. осіб і незмінній вдячності наших 24 мільйонів клієнтів “Київстар” є прикладом компанії, що приймає виклик відбудови України сьогодні, долаючи всі труднощі та ніколи не втрачаючи фокуса”, – цитує його пресслужба компанії.
Раніше повідомлялося, що Помпео минулого четверга зустрівся в Києві з колективом “Київстару” на запрошення керівництва компанії та СЕО VEON Group.
Телекомунікаційному холдингу VEON зі штаб-квартирою в Амстердамі (Нідерланди) належить 100% “Київстар”, найбільшого оператора зв’язку в Україні, який обслуговує 24 млн клієнтів, надаючи мобільний і фіксований зв’язок, цифрові послуги. Оператори, що входять до групи VEON, обслуговують 160 млн клієнтів у Пакистані, Україні, Бангладеш, Казахстані, Узбекистані та Киргизстані – шести ринків з більш ніж 510 млн користувачів. Акції VEON котируються на біржах Nasdaq і Euronext Amsterdam.
Україна в січні 2024 року експортувала найбільший обсяг товарів із початку повномасштабного вторгнення – 12 млн тонн продукції, зокрема 8,7 млн тонн було вивезено морським транспортом, повідомило Міністерство економіки в понеділок.
“Ми дуже близькі до виходу на довоєнні фізичні обсяги експорту. У січні 2024 року Україна експортувала 12 млн тонн продукції. Це всього на 2 млн тонн менше, ніж у довоєнному січні 2022 року”, – цитуються в релізі слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Раніше заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка повідомив агентству “Інтерфакс-Україна”, що в грудні 2023 року Україна вийшла на показник експорту 10 млн тонн, який до цього востаннє був у березні 2023 року, після чого послідував спад експорту до менш ніж $3 млрд на місяць через зрив РФ зернового коридору.
Свириденко додала, що в січні на завантаження в портах Великої Одеси вирушило перше судно, застраховане від військових ризиків за страховкою UNITY. Вартість страховки зазначеного судна становила 0,75% вартості судна, що значно дешевше, ніж під час дії “Чорноморської зернової ініціативи”.
Очільник Мінекономіки вважає, що нормалізація страхового ринку в торгівлі є наріжним елементом відновлення експорту продукції з доданою вартістю, і наразі метою є вихід не лише на довоєнні обсяги експорту, а й на більшу виручку, чому посприяє вільне відправлення українських контейнерів морем.
“А це стане можливо тільки тоді, коли страховий ринок для морських перевезень відновиться. Тому для нас так важливо, що страхування стає більш доступним і фактично використовується для експорту української продукції”, – зазначила перший віцепрем’єр.
Програма страхування суден Unity, яку уряд України реалізує спільно з Marsh McLennan і пулом страхових компаній на чолі з ASCOT, покликана здешевити страхування морських перевезень зерна та інших важливих продовольчих товарів у територіальних водах України, що сприятиме, зокрема, збільшенню обсягів українського експорту. Загальний обсяг покриття за програмою становить $50 млн. За підрахунками, запропонований механізм страхування дасть змогу здешевити вартість страхування зерна в середньому приблизно на 2,5 відсоткових пункти від вартості страхового тарифу, що, своєю чергою, дасть змогу зернотрейдерам заощадити приблизно 100-140 грн на одній тонні вантажу, а загалом сільськогосподарським товаровиробникам це додатково принесе 4 млрд грн.
У Мінекономіки заявили, що Україна в перспективі розраховує на розширення страхових інструментів на інші види експорту.
Один із найбільших операторів зернового ринку України – ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) – придбав 76 тягачів Scania R450 Євро 5 і 64 напівпричепів бельгійського виробника STAS у рамках своєї стратегії розвитку логістичного напряму, повідомила пресслужба зернотрейдера у Facebook.
За інформацією “Нібулона”, перша партія закупівлі становить 30 комплектів, з яких п’ять уже вийшли на автошляхи України.
У компанії пояснили, що через переорієнтацію логістичних ланцюжків в умовах війни “Нібулон” змушений використовувати комбіновані маршрути, що включають транспортування зерна вантажним автотранспортом. Транспортування сільгосппродукції такими маршрутами застосовується в південних філіях, зокрема, в річкових “Вознесенському” та “Новоодеському”, а також від терміналу в Миколаєві, який наразі виконує функцію сухого порту, в напрямку “Бессарабського”.
Для мінімізації навантаження на автошляхи та впливу на навколишнє середовище агропродукцію з усіх водних елеваторів, розташованих уздовж Дніпра і заблокованих через підрив Каховської ГЕС, перевозять автотранспортом до елеваторів відвантаження на залізничний транспорт.
Для зниження ваги автопоїзда і збільшення корисного навантаження 30 напівпричепів із 64 повністю алюмінієві, включно з рамою. Усі тягачі оснащені 13-літровими економічними двигунами потужністю 450 к. с. з обертовим моментом 2350 Нм і коробкою автоматичної системи перемикання передач Scania Оптікруз.
Крім того, для безпечного водіння встановлено систему аварійного гальмування AEB, головні фари та протитуманні LED фари. 7 од. техніки використовуються в комплектації ADR FL, які будуть задіяні в перевезеннях пального.
“Завдяки диверсифікованій за видами транспорту системі, що включає авто-, залізничний і водний транспорт, “Нібулону” вдалося побудувати нові ланцюжки поставок продукції, зменшити собівартість нашої логістики й у такий спосіб збільшити закупівельні ціни для аграріїв”, – стверджує директор із логістики Сергій Калкутін.
За його інформацією, у 2024 році департамент логістики планує повністю оновити автопарк служби вантажного автотранспорту. Зокрема, вантажівки від “Сканія Україна” стануть ефективним посиленням госпдіяльності, впевнені в “Нібулоні”.
Під час укладення угоди генеральний директор ТОВ “Сканія Україна” Хокан Йюде зазначив, що компанія пишається партнерством із “Нібулоном”.
“Ми раді бути причетними до реалізації важливої мети – забезпечення експорту продовольства в інтересах економіки України та всесвітньої продуктової безпеки, – зазначив Хокан Йюде. – Ми сприяємо роботі експортера та надаємо фінансові інструменти для зменшення навантаження на бізнес. Так весь контракт профінансовано в лізинг “Сканія Кредит Україна” та застраховано КАСКО. Усі вантажівки також підключені до системи моніторингу автопарку Scania FMS. Наразі ми пропонуємо “Нібулону” широкі можливості ТОВ “Сканія Україна” з обслуговування та навчання водіїв, адже в наших спільних інтересах покращення показників експлуатації транспорту”, – зазначив керівник “Сканія Україна”.
“Нібулон” висловив подяку “Сканія Україна” та “Сканія Кредит Україна” за довгострокове співробітництво та підтримку в реалізації проєкту з оновлення вантажного автопарку.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
