В Україні вже реалізується низка великих інвестиційних проєктів за участю фінського бізнесу, очікуємо, що скоро їх буде набагато більше, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Під час зустрічі з фінськими підприємцями в Гельсінкі 18 жовтня за участю прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо Шмигаль зазначив, що понад 20 проєктів фінських компаній отримали підтримку за розробленим Планом участі у відбудові України, який передбачає дієві інструменти, які стимулюють приватний бізнес інвестувати в українську економіку.
Як повідомляє пресслужба Кабміну в суботу, Шмигаль виокремив галузі, в яких «інвестиції будуть особливо успішними для бізнесу та корисними для України».
Зокрема, у будівництві – це передові технології, енергоефективність, досвід у побудові об’єктів цивільного захисту.
В енергетиці – розвиток відновлюваної енергетики, децентралізація енергосистеми, розвиток розумних мереж, системи накопичення енергії, перетворення відходів на енергію.
В освіті – цифровізація та розвиток моделі R&D на основі синергії між урядом, університетами та приватним сектором.
У сфері телекомунікацій – технології шостого покоління бездротового зв’язку, а також передові технології цифрової безпеки.
Україна з початку 2024/25 МР станом на 21 жовтня експортувала 12,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,57 млн тонн відвантажено цього місяця, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на оперативні дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату 2023 року загальний показник відвантажень оцінювався у 8,333 млн тонн, зокрема в жовтні – 1,58 млн тонн.
У розрізі культур із початку поточного сезону експортовано пшениці 7,228 млн тонн (у жовтні – 1,13 млн тонн), ячменю – 1,673 млн тонн (350 тис. тонн), жита – 10,6 тис. тонн (3,1 тис. тонн), кукурудзи – 3,844 млн тонн (1,08 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 21 жовтня оцінюється у 22,7 тис. тонн (у жовтні – 3,8 тис. тонн), зокрема пшеничного – 20,6 тис. тонн (3,3 тис. тонн).
Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) у січні-вересні збільшив обсяг транзакцій на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 292 млн грн.
Згідно з повідомленням пресслужби “НоваПей” у понеділок, обсяг грошових переказів у системі за 9 місяців зріс на 29% – до 213,7 млрд грн.
“Зростання наших бізнес-показників стало можливим завдяки кільком ключовим факторам. По-перше, ми розвиваємо наш власний мобільний застосунок, зручність і переваги якого вже оцінили понад 300 тисяч користувачів-українців і понад 20 тисяч бізнес-клієнтів. По-друге, споживачі дедалі більше віддають перевагу онлайн-покупкам: продавці відправляють товари, покупці – отримують їх за допомогою «Нової пошти». А ми забезпечуємо легкі та вигідні платіжні рішення для бізнесу та українців”, – цитує пресслужба “НоваПей” фінансового директора компанії Ігоря Приходька.
У NovaPay повідомляють, що спостерігають зростання клієнтського попиту на послуги із поповнення та зняття готівки з карток NovaPay у відділеннях “Нової пошти”, а також послугу післяплати за доставлені “Новою поштою” товари.
Повідомляється, що за підсумками 9 місяців сервіс “НоваПей” збільшив податкові відрахування на 22% – до 4,5 млн грн.
NovaPay – це заснований 2001 року міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova і забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працюють близько 13 тис. співробітників у більш ніж 3,5 тис. відділеннях “Нової пошти” по всій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ одержав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що надала змогу відкривати рахунки і випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.
Кількість активних платіжних карт NovaPay у другому кварталі цього року зросла з 82,48 тис. до 151,85 тис., що дало змогу сервісу обійти Кредобанк і банк “Південний” і впритул наблизитися до двадцятки лідерів ринку.
Загальна кількість активних карток в Україні за другий квартал скоротилася з 52 млн 738,88 тис. до 52 млн 653,61 тис. У лідера, державного Приватбанку, зниження було невеликим – з 28 млн 163,33 тис. до 28 млн 163,14 тис., тоді як у державного Ощадбанку, що йде третім, було відчутнішим – з 7 млн 631,25 тис. до 7 млн 346,02 тис. Водночас monobank продовжив зміцнювати свою другу позицію на ринку: кількість його активних карток збільшилася з 8 млн 446,74 тис. до 8 млн 716,85 тис.
7 листопада відбудеться 10-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) 2024 на тему «Сила виклику. Що формуватиме майбутнє України та світу?».
Вже втретє форум відбудеться в Києві в умовах воєнного стану. Його учасники обговорять теми війни в Україні в контексті глобального світу: захист економічних інтересів України у ЄС, можливості та виклики для людського капіталу, майбутнє енергетичної системи, український Defence Tech на світовому ринку технологій, відносини бізнесу з владою задля відновлення України.
Цьогоріч Форум проходитиме на тлі президентських виборів у США, запланованих на 5 листопада. Результати виборів стануть однією з ключових тем для обговорення серед спікерів та учасників.
«Важливо, щоб бізнес, держава та суспільство працювали разом над створенням ефективних механізмів співпраці. Особливо зараз, коли до повномасштабного вторгнення в Україні додається ще й глобальна нестабільність. Ми перебуваємо на межі великих змін, і перед нами стоїть питання: як ми їх використаємо? Чи стануть ці виклики нездоланною перешкодою чи, навпаки, стимулом для пошуку нових рішень і руху вперед?» — зазначає Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
Організатори очікують на понад 100 спікерів, які візьмуть участь у 16 панельних дискусіях.
Серед них:
Представники міжнародної спільноти
· В’ячеслав Домбровскіс, Міністр економіки та енергетики Латвії (2014), Міністр освіти та науки Латвії (2013-2014)
· Катаріна Матернова, Посол Європейського Союзу в Україні
· Майкл Макфол, професор політичних наук при Стенфордському університеті (онлайн)
· Джон Дентон, генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC)
· Кріспін Еллісон, старший партнер компанії Marsh McLennan
· Константінос Накіс, партнер і президент Chicago Atlantic Trident
· Ден Райс, Президент Aмерікан Юніверсіті Київ, колишній офіцер армії США
Лідери бізнес-спільноти
· Ольга Устинова, генеральна директорка Vodafone Україна
· Василь Хмельницький, Ініціатор форуму, засновник холдингу UFuture
· Євген Осипов, CEO компанії Kernel
· Наталія Ємченко, директор зі зв’язків з громадськістю та комунікацій SCM
· Галина Герега, співзасновниця групи компаній «Епіцентр»
· Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів компанії SoftServe
· Сергій Войцеховський, член ради директорів BGV Group Management
До дискусійних панелей також долучаться учасники з державного сектору — представники Кабінету Міністрів, Офісу Президента України та Верховної Ради.
Оновлення програми та анонсування спікерів можна відслідковувати на сайті.
Цьогоріч КМЕФ у партнерстві з Gen.Ukrainian спрямовує частину коштів від продажу квитків на психологічну реабілітацію дітей, які постраждали внаслідок війни. Кошти будуть використані для організації таборів Gen.Camp, де діти отримають професійну допомогу від кваліфікованих психологів і психотерапевтів. Окрім цього, охочі можуть зробити додаткові пожертви за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум — один з найбільших у Східній Європі міжнародних форумів, який об’єднує представників бізнесу, влади та суспільства для обговорення ключових економічних питань та глобальних трендів.
Низка ідей, які обговорювалися на КМЕФ, згодом були втілені в життя, зокрема, на законодавчому рівні: індустріальні парки, експортно-кредитне агентство, енергосервісні контракти, мораторій на експорт лісу-кругляку, зниження ЄСВ. Ці інструменти дозволили залучити мільярди доларів інвестицій та збільшили ВВП України.
Реєстрація учасників на Київський міжнародний економічний форум за посиланням.
Титульні партнери: UFuture, Mastercard, Нова Пошта, AEQUO
Партнери: Biopharma, ІНТЕРПАЙП, ПУМБ, МХП, Епіцентр, ПриватБанк, ДТЕК, Lamel, Ajax Systems, Biosphere Corporation, Sense Bank, Kernel, Vodafone, OKKO, Метінвест
Програмні партнери: ACC (Американська торговельна палата в Україні), Центр соціальних змін і поведінкової економіки, GLOBSEC
Бізнес-експерт: Forbes Ukraine
Титульні медіапартнери: Starlight Media, 1+1 media
Медіапартнери: New Voice, LIGA.net, РБК-Україна, Delo.ua, Інтерфакс-Україна, The Kyiv Independent, TAVR Media, Mind.ua, Kyiv Post
Залишити заявку на акредитацію ЗМІ: форма для акредитації.
Контактна особа з питань реєстрації учасників:
Олександра Барабаш
Тел.:+380 50 880 0010
Email: tickets@forumkyiv.org
Контактна особа з питань акредитації ЗМІ:
Богдана Мишковська
Тел.: +380 63 597 4806
Email: bogdana@sameandfriends.com
Інтерфакс-Україна – медіа-партнер Форуму.
Подія проходить щорічно з 1997 року і спрямована на розвиток бізнес-середовища країни, обговорення питань мікро- та макроекономіки, набуття нових знань та обмін досвідом. Цьогоріч темою форуму стала «Фінансування та інвестування у відбудову економіки України».
Ukrainian CFO Forum — провідна платформа для CEO, CFO, CIO, керівників реального та фінансового секторів, успішних бізнесменів та інноваторів, де визначаються ключові фінансові тренди та формуються стратегії на майбутнє. Вже 22 роки форум залишається важливим майданчиком для діалогу між представниками ключових бізнесів. Це також зручна можливість для нетворкінгу та зміцнення партнерських відносин.
Цьогоріч понад 40 спікерів — представників провідних українських та міжнародних компаній — ПУМБ, Carlsberg, Фармак, DataGroup Volia Lifecell, Rozetka-EVO, Епіцентр К, Група компаній NOVA, ОККО, Innoware, Група МЕТІНВЕСТ, AB InBev Efes Ukraine, ФК “Дарниця”, Boyden Ukraine, Louis Dreyfus Company, British American Tobacco Ukraine поділяться цінними інсайтами та проконсультують учасників щодо побудови ефективної фінансової стратегії.
Більша частина програми – це виступи, присвячені тенденціям розвитку стратегій та інструментів фінансування та інвестування, новим стандартам управлінських практик, а також практичним кейсам успішної трансформації бізнесу. Окрім того, будуть розглянуті нові фінансові технології, інноваційні підходи до підвищення ефективності ведення бізнесу та шляхи адаптації до нестабільних економічних умов.
Засновник форуму Андрій Кувшинов прокоментував мету його проведення: «Сьогодні ми стоїмо перед вибором: адаптуватися до змін або сміливо впроваджувати інновації. Ukrainian CFO Forum — це платформа, де ми можемо спільно шукати рішення та об’єднувати зусилля для розвитку фінансового сектора України».
Форум відбудеться за підтримки ПУМБ, AC Crowe Ukraine, Вчасно, Boyden, SMART business, TOMCAS, IBM, Arzinger, Innoware, ACCA, IT-Enterprise, Silpo Voyage PRO, ABM Cloud, Payoneer, EigenMethod, Solidity, Andreas Moskin та інших партнерів.
Інтерфакс-Україна – генеральний новинний партнер форуму. Для клієнтів Інтерфакс-Україна діють особливі умови участі. Скориставшись промокодом INTERFAX15OFF, можна отримати знижку -15% на квитки.
Ознайомитись із повною програмою та спікерами Форуму можна за посиланням: https://cfo.ua/cfoforum2024
Підписуйтесь на соцмережі організаторів FAService, щоб нічого не пропустити:
Facebook
LinkedIn
Instagram
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1022019.html
НАК “Нафтогаз України” планує імпорт газу обсягом 2-3 млрд куб. м, ідеться в опублікованому меморандумі про економічну та фінансову політику щодо 5-го перегляду програми EFF із МВФ.
“На майбутній опалювальний сезон 2024/25 рр. Україна планує додатковий імпорт газу для внутрішнього споживання обсягом до 2-3 млрд куб. м, тоді як додатковий газ може бути запасений нерезидентами для потреб країн ЄС відповідно до базового сценарію”, – наголошується в документі.
Водночас зазначається, що стримане внутрішнє споживання і зростаючий внутрішній видобуток обмежили потребу в імпорті газу в минулому опалювальному сезоні.
Щодо планів імпорту на цьогорічний опалювальний сезон зазначається, що “Нафтогаз” забезпечив додаткове фінансування імпорту газу від ЄБРР та двосторонніх донорів.
Якщо “Нафтогаз” зіткнеться з дефіцитом ліквідності, уряд готовий оцінити розмір компенсації спецзобов’язань (ПСО) компанії у 2025 році на основі її фактичних документально підтверджених витрат, перевірених Державною аудиторською службою та іншими зацікавленими сторонами. Відповідні розрахунки будуть завершені до кінця серпня 2025 року.
“Потенційний тиск на витрати, пов’язані з імпортом газу та компенсацією ПСО, буде враховано шляхом коригування цільових показників фіскального балансу з урахуванням вищезазначеної оцінки, результатів аудиту заборгованості теплопостачальних організацій (ТКЕ), наявного фінансування, та обмежено 60 млрд грн (близько 0,8% ВВП)”, – ідеться в документі.
У ньому також наголошується, що порядок денний реформ в енергетичному секторі, “щойно дозволять умови”, включає додаткове поступове підвищення тарифів на газ та е/е з паралельною підтримкою вразливих споживачів, а після закінчення війни потребуватиме відновлення та посилення конкуренції на оптових і роздрібних ринках газу.
Зазначається, що уряд ухвалить дорожню карту для поступової лібералізації ринків газу та е/е з планом реалізації із зазначенням термінів на період після воєнного стану.
Як повідомлялося, голова Групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов на початку жовтня в коментарі “Енергореформі” зазначав, що станом на 1 листопада закупівля компанією газу в режимі “митний склад” (МС), що здійснюється як резерв за рахунок кредиту ЄБРР, становитиме “в межах 500-600 млн куб м”.
Наприкінці 2022 року “Нафтогаз” залучив кредит ЄБРР під держгарантії на EUR300 млн, за рахунок чого було створено резервний запас природного газу обсягом 748 млн куб. м у режимі “митний склад” (МС).
Нову угоду про кредит ЄБРР “Нафтогазу” на EUR200 млн під держгарантії було підписано в листопаді 2023 року. Тоді наголошувалося, що вона набуде чинності після оформлення держгарантій. Кредитний ризик із банком розділили Норвегія і Нідерланди.
Режим МС дає змогу зберігати природний газ у ПСГ України протягом трьох років без сплати податків і митних зборів під час подальшого його транспортування з території країни.
