У пресцентрі “Інтерфакс-Україна” відбулася перша робоча зустріч організаційного комітету всеукраїнського конкурсу, мета якого — відібрати талановиту молодь для підготовки проєкту безпекового договору для України. Про це повідомив речник Національної асоціації адвокатів України (НААУ), який також очолює Центр економічних досліджень Київського національного економічного університету (КНЕУ) ім. Вадима Гетьмана, Олексій Шевчук.
За словами юриста, конкурс започатковано НААУ та КНЕУ, попередню презентацію ініціативи проводили кілька місяців тому.
«У разі ухвалення рішення щодо представлення результатів у НАТО, вважаємо це доцільним, оскільки такий формат забезпечить належну публічність напрацювань. Також розглядається можливість презентації в Офіс Президента України; з цього питання я мав робочу комунікацію з пані Іриною Мудрою, яка очікує результатів конкурсу. Не виключаю, що вона може долучитися до фінального засідання конкурсної комісії. Відповідні інституції поінформовані, і очікування щодо проведення конкурсу є підтвердженим», – наголосив Шевчук
Він підкреслив, що конкурс задумано як щорічний, оскільки тематика безпеки та міжнародного порядку змінюється, а головне завдання нинішнього сезону – виявити талановиту молодь в Україні, яка здатна сформулювати правові умови майбутнього безпекового договору для держави.
«Ми дійшли висновку, що сьогодні навіть досвідчені дипломати не можуть визначити перелік умов, які варто прописати для нашої країни», – додав Шевчук.
До роботи комісії долучилися, зокрема, народний депутат України, ексголова СБУ Валентин Наливайченко, керівник Дипломатичної академії Ігор Осташ, а також науковець-міжнародник Володимир Наконечний.
Учасники засідання погодили керівний склад конкурсної комісії: головою обрали директора юридичного інституту КНЕУ Людмилу Кожуру, заступниками – Ігоря Осташа та Валентина Наливайченка. Окремо обговорювалася роль секретаря комісії, серед запропонованих кандидатур називали, зокрема, Єву Гофманську та Володимира Наконечного.
Під час обговорення правозахисниця та засновниця Фонду Project Sunflowers Єва Гофманська зазначила, що воліла б залишатися в ролі члена комітету, підтримуючи ініціативу “в дусі поваги та солідарності”, а ключову роль у змістовній роботі віддати українським фахівцям, які знають мову та правову систему зсередини.
«Дякую за запрошення долучитися до роботи конкурсної комісії. Високо ціную довіру та відкритість, які засвідчує це запрошення. Водночас вважаю за необхідне чітко окреслити характер моєї участі: я не володію українською мовою і усвідомлюю, що це обмежує мою спроможність повною мірою працювати з правовим, культурним і суспільним контекстом, на який орієнтований конкурс. Саме тому моя участь у комісії має переважно представницький і символічний характер, спрямований на підтримку ініціативи. Ключова змістовна роль, на моє переконання, має належати українським експертам», – зазначила Гофманська.
Голова комісії Людмила Кожура повідомила, що станом на день зустрічі в конкурсі зареєстровано 26 конкурсантів із дев’яти правничих шкіл України. Найбільше учасників – по вісім – представляють Київський національний університет ім. Тараса Шевченка та Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, а ще троє зареєстровані від КНЕУ. За рівнем навчання переважають студенти 3-го курсу.
«Вважаю за необхідне зазначити, що залучення молодих юристів до обговорення питань безпеки держави є свідченням їхньої відповідальності та фахової готовності працювати над майбутнім України. Вітаю учасників, колег і партнерів та дякую за присутність і підтримку цієї ініціативи. Участь у конкурсі вже є проявом професійної зрілості, відповідального ставлення та переконаності у дієвості правових механізмів. Розраховую на змістовні, прикладні та якісно підготовлені пропозиції», – зазначила Кожура.
Згідно з регламентом, роботи прийматимуться до 1 березня, після чого їх оприлюднять і перевірять на академічну доброчесність, зокрема на плагіат. Очікується, що після оцінювання комісією переможців зможуть визначити орієнтовно до середини березня. Також під час засідання йшлося про відбір робіт із урахуванням ризиків використання штучного інтелекту та запозичень. Організатори повідомили, що в конкурсі передбачено три призові місця та окрему спеціальну грошову відзнаку від організатора.
Окремий блок дискусії стосувався майбутньої презентації кращих робіт. Шевчук повідомив, що серед можливих майданчиків розглядають, зокрема, представництво НАТО, Офіс президента, а також комунікацію з освітнім блоком. Крім того, згадувалася можливість підтримки учасників у подальших міжнародних програмах.
Народний депутат та громадський діяч Валентин Наливайченко, зі свого боку, заявив про готовність сприяти публічним презентаціям робіт і підтримці переможців.
«Підтверджую готовність забезпечити організаційну та комунікаційну підтримку ініціативи як за змістом, так і за форматом її подальшого представлення. Вважаю доцільним надати переможцям і учасникам можливість публічної презентації напрацювань, зокрема на майданчиках парламенту, у профільних комітетах, а також у Дипломатична академія при МЗС України імені Геннадія Удовенка. Ми можемо організувати відповідну платформу для представлення робіт і професійної самопрезентації авторів. Також підтверджую готовність надати рекомендації та сприяти подальшій підтримці переможців у взаємодії з європейськими та натівськими партнерами», – наголосив він, додавши, що готовий надавати рекомендації для європейських та натівських партнерів.
Голова Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України імені Геннадія Удовенка Ігор Осташ, в свою чергу, наголосив на важливості вибору дуже престижного майданчика для публікації результатів і подальшої презентації.
Крім того, у дискусії також звучали пропозиції підготувати спеціальний випуск профільного видання із роботами переможців кількома мовами та організувати серію презентацій в українських університетах і на міжнародних майданчиках.
Китайський Новий рік (Свято весни) у 2026 році настане 17 лютого. Свято відкриває рік Коня за китайським зодіаком.
За оцінками, святковий період традиційно супроводжується найбільшою в світі сезонною міграцією: в Китай очікують мільярди поїздок в рамках «чуньюнь» – пікових переміщень до і після Нового року за місячним календарем.
Символіка свята багато в чому пов’язана з темою удачі і захисту. В оформленні переважає червоний колір – його використовують в прикрасах і ліхтарях, а також в парних новорічних написах на дверях. Подарунки часто підносять в червоних конвертах (hongbao) з грошима. У програмі урочистостей поширені сімейна вечеря напередодні Нового року, відвідування родичів і вуличні вистави, включаючи танці лева і дракона.
За календарною традицією святкування триває до 15-го дня і завершується Святом ліхтарів – у 2026 році воно припадає на 3 березня.
Державне агентство з контролю за азартними іграми та лотереями України (PlayCity) вирішило оштрафувати ТОВ «Футбольний клуб »Динамо” (Київ) за порушення вимог законодавства про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор на суму 5,2 млн грн. Як ідеться в документі регулятора від 26 січня, порушення було зафіксовано 16 січня.
Водночас футбольний клуб має право оскаржити рішення в судовому порядку протягом трьох місяців, ідеться в документі.
У грудні повідомлялося, що PlayCity за шість місяців від початку діяльності ухвалив рішення про блокування понад 2,5 тис. незаконних сайтів онлайн-казино, а сума штрафів, накладених на блогерів і медіа за незаконне просування азартних ігор, перевищила 52 млн грн.
Крім того, було видалено понад 280 сторінок у соцмережах за розміщення незаконної реклами азартних ігор.
Наприкінці грудня, в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», керівник PlayCity Геннадій Новіков зазначав, що надалі планується диференціювати штрафи за порушення у сфері реклами грального бізнесу за ступенем суспільного ризику, зокрема, штраф за рекламу нелегального бізнесу буде більшим.
Держагентство оштрафувало на 4,8 млн грн за незаконну рекламу азартних ігор Телеграм-канал «Труха Україна», українське спортивне медіа Tribuna.com (зареєстровано як ТОВ «Спорт Сегодня») та онлайн-медіа dev.ua (ТОВ «Дев Україна»). Медіа, зі свого боку, повідомили про намір оскаржити це рішення. У цих справах поки що відсутні рішення судів.
З лютого 2025 року державну політику у сфері азартних ігор формує та координує Мінцифри. Кабінет міністрів 21 березня 2025 року ухвалив рішення створити новий центральний орган виконавчої влади – агенцію «ПлейСіті» (PlayCity), яка офіційно підпорядковується Мінцифрі та з 1 квітня замінила попереднього регулятора – Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ).
АТ «Укрпошта» 5 лютого оголосило про намір укласти з СК «Гардіан» (Київ) договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція СК «Гардіан» становила 1,078 млн грн проти очікуваної вартості придбання послуг 1,548 млн грн.
У тендері також брала участь СГ «ТАС» із пропозицією на 8 грн більшою, «Країна» – 1,418 млн грн.
СК «Гардіан» працює на страховому ринку з 2007 року. Входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го отримала статус повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
ДП «Ліси України» запропонувало збільшити інвестиційний план на 2026 рік до 4,1 млрд грн, з яких понад 2,1 млрд грн планується спрямувати на товари та послуги українського виробництва, оновлена інвестпрограма буде орієнтована на підтримку державної політики «Зроблено в Україні», повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець на фейсбук-сторінці.
Він зазначив, що на закупівлю протипожежного обладнання в інвестпрограмі «Лісів України» закладено 380 млн грн. Він підкреслив, що 95% цих коштів можуть отримати українські підприємства, які виробляють пожежні автомобілі, модулі, щогли відеомоніторингу, спецодяг та інвентар.
На обладнання для відновлення лісів (дискові борони, мульчери, сівалки) передбачено 80 млн грн. Ще понад 100 млн грн підприємство готове спрямувати на придбання причепів, напівпричепів і тралів українського виробництва.
Водночас гендиректор «Лісів України» констатував, що сучасна лісозаготівельна техніка (харвестери, форвардери) в Україні поки не виробляється, тому її планують закуповувати безпосередньо з європейських заводів-виробників.
Серед інших інвестиційних напрямків Болоховець назвав будівництво лісових доріг, на яке передбачено 621 млн грн. Роботи будуть виконуватися власними силами або українськими підрядниками з використанням місцевих матеріалів. Крім того, продовжиться розвиток лісонасіннєвих центрів, на яке держпідприємство передбачило 270 млн грн, з яких 90% припадатиме на українські товари та послуги.
Болоховець додав, що наступного місяця департамент закупівель ДП «Ліси України» планує провести «День постачальника». Бізнесу представлять інвестиційні програми та плани закупівель на 2026-2027 роки для отримання зворотного зв’язку щодо технічних специфікацій та рівня конкуренції.
Гендиректор «Лісів України» нагадав, що в 2025 році програмами державної підтримки «Зроблено в Україні» скористалися 72 тис. підприємств.
Франко-українська торгово-промислова палата (CCIFU) за підсумками генеральної асамблеї та голосування сформувала новий склад ради директорів, повідомила палата.
У палаті зазначили, що в нинішній складний період залучення енергії, компетенцій і доброї волі учасників є особливо важливим для підтримки її діяльності.
До нового складу ради директорів CCIFU увійшли: Руслан Акімов (Stellantis), Бертран Барр’є (Jeantet), Михайло Бубнов (Schneider Electric), Тетяна Шевроле (Global Distribution Ukraine), Грегуар Датте (Forvis Mazars), Лоран Дюпюш (Ukrsibbank BNP Paribas Group), Марта Труш (Auchan Ukraine), Анна Запталова (Yves Rocher Ukraine).
Франко-українська торгово-промислова палата заснована у 1994 році як Асоціація «Французька ділова спільнота в Україні», а у 2011 році приєдналася до міжнародної мережі французьких торгово-промислових палат.
На сьогодні палата об’єднує понад 120 компаній – французьких та українських – і позиціонує свою місію як активізацію французької бізнес-спільноти та супровід компаній, які планують експортувати, розвиватися або розміститися в Україні.
Серед ключових напрямів – ділові сервіси та підтримка проєктів учасників, розвиток партнерств, а також ініціативи, пов’язані з відбудовою. Директоркою CCIFU є Мод Жозеф.
