За даними Fixygen, Українська пожежно-страхова компанія, ПрАТ (УПСК) планує провести позачергові загальні збори акціонерів 6 лютого 2026 року в дистанційному форматі (опитування), випливає з повідомлення емітента. Згідно з документом, голосування за бюлетенями проводиться з 11:00 27 січня до 18:00 6 лютого, дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь – 3 лютого 2026 року.
До порядку денного включено одне питання – визначення кандидата на посаду члена наглядової ради (незалежного директора) для узгодження Національним банком України. Проект рішення передбачає визначення кандидатом Олександра Гришка та доручення голові правління забезпечити проходження процедури узгодження відповідно до вимог НБУ.
За даними OpenDataBot, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681) зареєстровано 22 червня 1993 року, статутний капітал – 100 млн грн, основний вид діяльності – інші види страхування, крім страхування життя; керівник компанії – Наталія Воробей.
Генеральний директор Schneider Electric в Україні Михайло Бубнов увійшов до складу Ради директорів Франко-української торгово-промислової палати (CCIFU).
«Дякую за довіру та можливість приєднатися до складу Ради директорів CCIFU. Палата відіграє важливу роль у посиленні співпраці між французьким і українським бізнесом. Сподіваюсь, що її діяльність і надалі сприятиме діалогу між бізнесом і державою та залученню міжнародних партнерів до відновлення України», – зазначив Михайло Бубнов.
Серед ключових напрямків розвитку Палати, на яких Михайло Бубнов планує зосередити увагу, – посилення взаємодії з органами влади та розбудова системного публічного діалогу, сприяння залученню міжнародного фінансування для членів Палати, а також підвищення видимості французького бізнесу в Україні.
Окрему увагу він планує приділити посиленню галузевих комітетів CCIFU, які об’єднують представників енергетичного, аграрного, ІТ, будівельного та інших секторів. За словами Бубнова, ці комітети мають стати платформою для обміну досвідом, підготовки пропозицій до органів влади та координації бізнес-ініціатив у межах відновлення України.
Серед пріоритетів діяльності Палати також планується – розвиток енергетичної стійкості та сталості, сприяння реконструкції критичної інфраструктури, підтримка цифрових і технологічних інновацій, а також інтеграція України до європейського економічного та енергетичного простору.
«Переконаний, що спільними зусиллями ми зможемо зробити внесок у стійке, сучасне та енергоефективне майбутнє України», – підкреслив Михайло Бубнов.
Михайло Бубнов очолює Schneider Electric в Україні з 2016 року. До цього обіймав керівні посади у Primetals Ukraine та Siemens Ukraine. Закінчив Київський політехнічний інститут та має ступінь Executive MBA від Heriot Watt University Edinburgh Business School.
Франко-українська торгово-промислова палата (CCIFU) об’єднує понад 200 компаній, що представляють французький та український бізнес. Її місія – сприяти розвитку двосторонньої співпраці, залученню інвестицій, відновленню української економіки та інтеграції України до європейського ринку.
Про Schneider Electric
Schneider Electric — світовий лідер у сфері енергетичних технологій, який забезпечує ефективність і сталий розвиток завдяки електрифікації, автоматизації та цифровізації промисловості, бізнесу та побуту. Її технології дозволяють будівлям, дата-центрам, заводам, інфраструктурі та енергомережам працювати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість і екологічність. Портфоліо компанії включає інтелектуальні пристрої, програмно-орієнтовані архітектури, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та експертні консультації. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найсталіших компаній світу.
Фінансовий моніторинг трансформується з формального регуляторного обов’язку в повноцінну бізнес-функцію, а ручні AML-процеси створюють для компаній операційні та репутаційні ризики, тоді як автоматизація дає змогу вбудувати управління ризиками в цифрову архітектуру бізнесу, вважає CEO AML.point Оксана Губіна.
За її оцінкою, зростання транзакційних обсягів, ускладнення фінансових продуктів і посилення вимог регулятора підвищують ризики використання фрагментованих систем і так званого «Excel-AML», збільшуючи залежність від людського чинника та ймовірність помилок.
Губіна зазначає, що автоматизація в AML має означати не прискорення окремих перевірок, а інтеграцію фінансового моніторингу в core-системи та побудову єдиного профілю клієнта, що дає змогу переходити до проактивного управління ризиками на основі даних.
Вона також вказала на зрушення від продуктового до клієнтоцентричного підходу в AML, оскільки ризик пов’язаний з профілем і поведінкою клієнта, який може користуватися кількома продуктами одночасно.
За інформацією авторки, детальніше питання клієнтоцентричного фінансового моніторингу планують обговорити 18 лютого 2026 року на конференції Banking Forum: DIGITAL TRENDS 2026 від IFC Bankir, де вона виступить спікером.
https://interfax.com.ua/news/blog/1142350.html
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками 2025 року сплатили 5,2 млрд грн податків, що на 8,8% нижче за 2024 рік (5,7 млрд грн).
Згідно із пресрелізом компанії у четвер, основним джерелом наповнення бюджетів у 2025 році стала плата за користування надрами, яка склала 2,4 млрд грн.
Вагома доля відрахувань об’єднаного ГЗК припадає на єдиний соціальний внесок, який склав майже 756 млн грн. Податок на доходи фізичних осіб становить 646 млн грн за рік. Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок та плата за землю.
“Продовжуємо бути опорю для економіки України попри всі виклики для гірничодобувної галузі. Сьогодні ГЗК “Метінвесту” залишаються одними з найбільших платників податків. Ці кошти допомагають обороноздатності країни та соціальній сфері, підтримка якої стає надзвичайно важливою під час збройної агресії. Ми міняємо підходи, вчимося працювати у надскладних умовах та незмінно вкладаємо всі сили для мирного майбутнього України”, – зазначив генеральний директор ОГЗК Ігор Тонєв.
Як повідомлялося, ГЗК групи за підсумками 2024 року наростили сплату податків у 2,6 раза, до 5,7 млрд грн.
Раніше фінансова директорка “Метінвесту” Юлія Данкова, пояснюючи фінансові показники групи, констатувала, що динаміка не позитивна головним чином внаслідок зупинення роботи виробничих потужностей, зокрема, у Покровську. Також простоює Інгулецький ГЗК.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
За даними Fixygen, ПрАТ «Укртара-Воланпак» планує провести річні загальні збори акціонерів 23 лютого 2026 року в дистанційному форматі — шляхом опитування, випливає з повідомлення компанії в системі розкриття інформації.
Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, встановлена на 18 лютого 2026 року. Голосування бюлетенями передбачено з 09:00 13 лютого до 18:00 23 лютого.
До порядку денного включено, зокрема, розгляд звітів правління та наглядової ради за 2021-2025 роки, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та розподіл прибутку. Проект рішень передбачає спрямування прибутку 2021, 2022, 2024 і 2025 років на покриття збитків минулих періодів, а збиток 2023 року – на погашення за рахунок прибутку наступних періодів.
Також акціонерам запропоновано прийняти рішення про виплату дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку та затвердити їх розмір у сумі 19,569 млн грн з виплатою безпосередньо акціонерам. Окремими пунктами заявлено затвердження аудитора та розгляд висновків аудиторських звітів за 2024 та 2025 фінансові роки.
ПрАТ «Укртара-Воланпак» (код ЄДРПОУ 04634535) зареєстровано 15 лютого 1994 року. Основний вид діяльності – виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення (КВЕД 17.22). За даними OpenDataBot, виручка компанії за 2024 рік склала 11,541 млн грн, чистий прибуток – 618,4 тис. грн; серед власників вказані акціонери згідно з реєстром, засновником і великим акціонером вказаний Юрій Шмаглий.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20260205/ukrtara-volanpak-provede-zbori-aktsioneriv-23-lyutogo.html
Грецька податкова служба AADE посилює контроль за короткостроковою орендою житла через Airbnb, Booking.com і Vrbo: власникам і керуючим об’єктами потрібно до 28 лютого 2026 року звірити і фіналізувати дані про доходи за 2025 рік у реєстрі короткострокового проживання, включаючи розподіл доходу між бенефіціарами, суми і коректність реєстраційного номера об’єкта (AMA).
За даними AADE, за 2025 рік було подано 2,2 млн первинних декларацій, а сумарний задекларований дохід склав EUR 870 млн (+16% р/р). При цьому податківці попереджають: якщо дані не будуть підтверджені і виправлені в строк, можлива ситуація, коли податок буде нарахований на 100% доходу, зазначеного в попередніх деклараціях, навіть якщо частина сум фактично не була отримана (наприклад, через скасування бронювань).
З початку березня 2026 року AADE запускає перехресні перевірки на основі даних, які платформи передають безпосередньо. При виявленні об’єктів без реєстрації або без відображення AMA в оголошеннях передбачені санкції: штрафи від EUR 5 тис. до EUR 20 тис., а також видалення оголошень з платформ до усунення порушень.
На тлі зростання сегмента, влада посилює вимоги і до коректного оформлення, і до дотримання правил для збереження присутності в реєстрі.
