Глобальний оператор цифрових комунікацій VEON (офіс в Нідерландах) оголосив про завершення виходу з росії і продаж російського активу «Вимпелком». Умови угоди не передбачають можливості повторного викупу, тобто завершення операцій на російському ринку є повним і остаточним для VEON
Як коментує президент Київстару Олександр Комаров, «після виконання довгої низки юридичних процедур, наш 100% акціонер VEON ставить крапку в відносинах з російським телеком ринком. Це означатиме зміцнення стратегії розвитку компанії на шести інших ринках, в тому числі – в Україні». Зокрема, у найближчі три роки VEON планує інвестувати в Україну 600 млн доларів, які будуть направлені на відбудову телеком мережі та розвиток цифрових послуг і нових мобільних технологій.
Олександр Комаров підкреслив, що компанія Київстар працює у звичайному режимі, і від початку повномасштабного вторгнення росії вже інвестувала у розвиток телеком ринку країни 8,2 млрд грн, сплатила державі 15,2 млрд грн податків, а також надала підтримки державним органам, військовим, органам безпеки та правопорядку в розмірі понад 1,4 млрд грн, у тому числі бонусів і послуг без додаткової оплати на суму 577 млн грн.
Крім того, Київстар наразі готує мережу до роботи в умовах можливих відключень електроенергії, для чого інвестував 988 млн грн. До кінця 2023 року на базових станціях Київстару буде встановлено 110 тисяч нових акумуляторів.
Довідка про Київстар
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на червень 2023 року обслуговував 24,1 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар допомагає абонентам, суспільству і країні долати складнощі військового часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила понад 1,4 млрд грн допомоги державі, військовим, суспільству, абонентам. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться у вільному обігу на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар більше 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Імпорт енергоносіїв, млрд дол
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-вересні поточного року збільшила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 14,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 325,066 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 42,5% – до $281,397 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (54,70% поставок у грошовому виразі), Туреччини (12,73%) і Нідерландів (8,55%).
Крім того, у зазначений період Україна імпортувала 5,916 тис. тонн цієї продукції, що на 65,2% менше порівняно із січнем-вереснем-2022. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 62,2% – до $24,141 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Індії (22,05%), Вірменії (17,96%) і Китаю (15,46%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі на 47,7% порівняно з попереднім роком – до 349,560 тис. тонн, у грошовому виразі на 46% – до $ 564,136 млн. Водночас основні поставки здійснювалися до Польщі (53,25% експорту в грошовому виразі), Нідерландів (13,13%) і Румунії (5,66%).
Крім того, за минулий рік Україна імпортувала 20,546 тис. тонн цієї продукції, що на 65,5% менше, як порівняти з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 59,1% – до $72,705 млн. Імпорт здійснювався переважно з Норвегії (22,67%), Китаю (15,60%) і Казахстану (14,10%).
Бізнес Стахановського і Запорізького заводів феросплавів (СЗФ і ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
У столиці розпочався епідемічний сезон, але рівень захворюваності нижчий за епідемічний поріг у 2,5 раза, повідомила Київська міська державна адміністрація (КМДА).
“Із 2 жовтня розпочався епідемічний сезон захворюваності на грип та ГРВІ. За 40-й тиждень 2023 року в Києві зареєстровано 9 519 хворих на грип та ГРВІ, зокрема на COVID-19”, – ідеться в повідомленні КМДА з посиланням на ДУ “Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ” на сайті в понеділок.
Як повідомляється, рівень захворюваності нижчий за епідемічний поріг у 2,5 раза. Наразі показник захворюваності становить 322,4.
Зокрема, захворіли 5 786 дітей (62,8% від загальної кількості хворих), дорослих – 3 733 особи (39,2%). У структурі дитячої захворюваності школярі становлять 45,3%. Минулого тижня в медичні заклади столиці госпіталізували 109 осіб, із них 25 дітей та 84 дорослих. За цей час щеплено проти грипу 820 осіб.
“На COVID-19 захворіли 387 осіб: 21 дитина до 17 років і 366 дорослих. Із них госпіталізували 29 хворих, серед яких 7 дітей і 22 дорослих. Четверо дорослих перебувають у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Двоє дорослих хворих померли від ускладнень СОVID-19”, – інформує КМДА.
Споживчі ціни в Україні у вересні 2023 року зросли на 0,5% після зниження на 1,4% у серпні та 0,6% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок.
Водночас у вересні-2022 було зафіксовано інфляцію 1,9%, тож у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона знизилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і 11,3% – за підсумками липня.
Держстат у вересні зафіксував базову інфляцію на рівні 0,9% після двох місяців її перебування на нульовому рівні.
З урахуванням того, що у вересні-2022 базова інфляція становила 2,4%, у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона також знизилася до 8,4% з 10,0% за підсумками серпня і 12,3% – за підсумками липня.
З початку поточного року інфляція в країні становила 3,0%, базова – 4,1%, уточнив Держстат.
На споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 9,7%) подешевшали овочі. На 5,1-0,4% знизилися ціни на фрукти, продукти переробки зернових, рис, соняшникову олію, рибу та продукти з риби. Водночас на 12,3% подорожчали яйця, на 1,3-0,5% зросли ціни на олію, цукор, м’ясо та м’ясопродукти, сало, хліб, молоко.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,4%.
Одяг та взуття подорожчали на 7,8%, зокрема взуття – на 8,2%, одяг – на 7,6%.
Ціни на транспорт зросли на 2,2% здебільшого через подорожчання пального та мастил на 4,9%. Водночас на 3,2% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Послуги освіти подорожчали на 9,9%, а саме середньої – на 13,9%, вищої – на 11,5%, дошкільної – на 5,4%.
Як повідомлялося, наприкінці липня Нацбанк України знову покращив прогноз інфляції на цей рік із 14,8% до 10,6%, однак минулого тижня заявив про плани подальшого його перегляду в бік зниження.
У 2022 році інфляція зросла до 26,6% із 10% 2021 року, базова інфляція – до 22,6% із 7,9%.