Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)

Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

 

Аналітичний центр Experts Club і медгрупа Adonis провели семінар із домедичної допомоги для вчителів

Аналітичний центр Experts Club і медична група Adonis провели семінар із надання домедичної допомоги для вчителів.

Як повідомляється у пресрелізі аналітичного центру та медгрупи Adonis, семінар розроблено з урахуванням поточної ситуації та важливості гарантування безпеки учнів і студентів, він має на меті забезпечити педагогів необхідними навичками для надання першої допомоги в разі поранень і травм.

“Із початком нового навчального року в Україні набули чинності нові правила, що передбачають різні режими навчання залежно від рівня безпеки в різних регіонах. Ці заходи було запроваджено у відповідь на високий рівень небезпеки. Навчання вчителів і викладачів надання першої допомоги дітям при пораненнях і травмах є важливою ініціативою, спрямованою на гарантування безпеки в закладах освіти”, – наголошується у пресрелізі.

Засновник Experts Club Максим Уракін наголосив, що вчителі відіграють ключову роль у житті дітей, і знання навичок надання домедичної допомоги є частиною освіти, яка може врятувати життя.

У свою чергу Тетяна Лаговська, виконавчий директор БФ “Фонд Громади Приірпіння”, який став партнером семінару, зазначила, що “головне в домедичній допомозі – це оперативність дій для стабілізації стану потерпілого”.

Experts Club та Adonis обіцяють продовжувати підтримувати та проводити такі освітні ініціативи.

У тренінгу взяли участь викладачі вишів і вчителі шкіл Києва та Бучанського району Київської області.

, , , ,

Вищий антикорупційний суд закрив справу “Роттердам+”

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив справу “Роттердам+” у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оскаржить це рішення.
“9 жовтня 2023 року під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи “Роттердам+” на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру”, – повідомила САП у Телеграм-каналі в понеділок.
За інформацією прокуратури, рішення ухвалено з окремою думкою одного із суддів колегії. “Прокурор САП не згоден із таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції”, – зазначається в повідомленні.
У САП нагадують, що 14 березня 2023 року прокурори САП за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт стосовно 6 осіб, причетних до запровадження так званої формули “Роттердам+”.
За оцінкою слідства, запроваджена формула призвела до заподіяння протягом 2016-2017 рр. 19,357 млрд грн збитків споживачам електроенергії. Прокурором також заявлено цивільний позов про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням державі, на суму 19,357 млрд грн.
Повний текст постанови буде оголошено 13 жовтня 2023 року о 15.30.

,

За 2023 рік в Україні вже побудовано 15 овочесховищ

Україна 2023 року відновила будівництво овочесховищ, яких було побудовано 15 одиниць загальною потужністю близько 10 тис. тонн, повідомив “Інтерфакс-Україна” комерційний директор ТОВ “Ван Дайк Технікс” Андрій Марущак.
“У першому воєнному році в Україні було побудовано всього одне сховище потужністю 1 тис. тонн для зберігання картоплі в Київській області на базі ТОВ “Бровари Картопля”. У 2023 році можна говорити про пожвавлення ринку, оскільки було побудовано 15 сховищ потужністю 10 тис. тонн. До довоєнного рівня інвестування фермерам далеко – 2021 року ними було збудовано картоплесховищ на 51 тис. тонн і це були здебільшого великі проєкти від 10 тис. тонн потужностей. Тільки два учасники ринку інвестували в проєкти по 2 тис. тонн”, – сказав він.
За інформацією Марущака, будували невеликі за ємністю овочесховища фермери Чернігівської, Вінницької, Тернопільської, Львівської, Черкаської областей. Призначені вони переважно для зберігання цибулі (85% побудованих потужностей), а також картоплі (15% потужностей).
Примітно, що для будівництва аграрії використовували власні кошти, зароблені від реалізації овочів за рекордними цінами, що встановилися восени-навесні 2022-2023 МР через дефіцит цієї продукції в країні, викликаний втратою основних овочівничих регіонів – Херсонської та Запорізької областей, пояснив він.
“Однозначно фермери не зможуть самостійно наростити втрачений країною потенціал. Адже тільки в Каховці знаходилося овочесховищ потужністю близько 150 тис. тонн. Для відновлення, яких буде потрібно понад 3-4 млрд грн. Крім того, при відновленні промислового овочівництва бажано врахувати “помилки минулого” і уникати концентрації зберігання овочів в одному регіоні. Їхнє зберігання має бути розосередженим по всіх областях, кожна з яких має хоча б на 50% покривати власні потреби”, – додав експерт.
Марущак нагадав, що будівництво камери зберігання картоплі потужністю 1 тис. тонн обходиться фермеру в 10 млн грн. Оптимальним для зберігання овочів є овочесховище на 4-5 тис. тонн, картоплесховище на 2-3 тис. тонн. Вони укомплектовуються лінією сортування та фасування, яка залежно від типу та продуктивності коштує від 4 до 20 млн грн.
“Без допомоги держави або регіональних програм, спрямованих на розвиток промислового овочівництва, відновити галузь, яка забезпечує потреби насамперед внутрішнього ринку, Україна не зможе”, – констатував експерт.
Він додав, що адресна регіональна допомога потрібна фермерам Черкаської та Дніпропетровської областей, які мають можливість забезпечити поля зрошенням, необхідним для вирощування овочів. Якщо враховувати готовність аграріїв інвестувати в будівництво потужностей для зберігання, такими також можуть бути Вінницька область і регіони західної України.
Марущак наголосив, що інвестиції, які потрібні для зведення та оснащення подібних овочесховищ, досить великі й не під силу мікро- та малим фермерам, і для аграріїв, які вирощують овочі на площах до 500 га, також не підйомні.
Як повідомлялося, за підрахунками експертів овочівничого сектору, Україні для забезпечення потреб внутрішнього ринку необхідно 1,4 млн тонн потужностей для зберігання картоплі та 300 млн тонн овочів. Оптимальний обсяг потужностей для зберігання моркви має становити 80 тис. тонн, буряка – 20 тис. тонн, цибулі – 120 тис. тонн, капусти – 80 тис. тонн.
До війни в Україні сумарно існувало близько 800 тис. тонн потужностей, з них 600 тис. тонн призначалися для зберігання картоплі, а 200 тис. тонн було виділено під інші овочі.

Розподіл генерації в енергосистемі України у 2022 році

Розподіл генерації в енергосистемі України у 2022 році

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

 

У вересні в Україну завезли понад 21 тисячу б/в авто

Первинні реєстрації ввезених в Україну з-за кордону уживаних легкових автомобілів у вересні 2023 року не змінилися порівняно із серпнем, але зросли на 34% порівняно з вереснем-2022 – більш як до 21 тис. од., повідомила асоціація “Укравтопром” у Телеграм-каналі в понеділок.
Як повідомлялося, серпневе (2023 року) поповнення автопарку країни уживаними авто стало найбільшим за попередні 12 місяців.
За даними асоціації, найбільша частка в сегменті ввезених б/в іномарок у вересні, як і раніше, належить бензиновим авто – 44% (у серпні – 45%), далі йдуть дизельні – 31% (32%), електромобілі – 16% (15%), авто з ГБО – 5% (без змін) і гібриди – 4% (3%).
Лідером реєстрацій залишається Volkswagen Golf (1575 од.), і п’ятірка лідерів порівняно із серпнем залишилася незмінною: Renault Megane (1299 од.), Skoda Octavia (923 од.), Volkswagen Passat (755 од.) і Nissan Leaf – 590 од.
До ТОП-10 цього ринку також увійшли AUDI A4 – 414 од., Volkswagen Touran – 406 од.; Tesla Model 3 – 405 од., Volkswagen Tiguan – 401 од. і Nissan Qashqai – 398 од..
Середній вік уживаних авто, які перейшли в серпні на українські номери, – майже 10 років.
Загалом у січні-вересні поточного року першу реєстрацію в Україні пройшли 148 тис. уживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що в 3,4 раза більше за реалізацію нових авто за той самий період.
Як повідомлялося, українці 2022 року зареєстрували 388,5 тис. ввезених уживаних легкових іномарок, що майже на чверть менше, ніж роком раніше, але більше ніж у 10 разів більше за ринок нових легкових авто.

,