На виборах до парламенту Словаччини, які відбулися в суботу, перемагає опозиційна соціал-демократична партія “Курс – нова демократія” екс-прем’єра Роберта Фіцо, йдеться в повідомленні управління статистики республіки.
За даними з 95,75% виборчих дільниць, вона набирає 23,58% голосів, тоді як ліберальна партія “Прогресивна Словаччина”, очолювана віце-головою Європейського парламенту Міхалом Шімечкою, отримала 16,37%.
Як зазначалося в екзит-полах, п’ятивідсотковий бар’єр, судячи з усього, зуміли подолати ультраправі, і тепер вони будуть представлені в словацькому парламенті.
Фіцо відомий як політик, який виступає проти продовження постачання озброєнь Україні. Він також заявляв, що антиросійські санкції Заходу неефективні і обіцяв скористатися правом вето щодо заяви про вступ України до НАТО. Шимечка постає його протилежністю, дотримується ліберальних і прозахідних поглядів і обіцяє виборцям поглиблювати європейську співпрацю, зазначає газета The Guardian.
Аграрні міністри України та Болгарії Микола Сольський і Кирило Ватев під час онлайн-переговорів у п’ятницю обговорили технічні питання експорту української агропродукції до Болгарії.
“Болгарський уряд вважає прийнятним план дій України, наданий Єврокомісії, щодо постачання агропродукції. У Болгарії є свої пропозиції до запропонованого Україною механізму ліцензування деяких видів сільськогосподарської продукції. Зокрема, це стосується соняшнику, щодо експорту інших трьох культур Болгарія не має заперечень”, – повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Міністерство сільського господарства і землеробства Болгарії уточнило, що Ватев ознайомив Сольського з підписаним між урядом Болгарії та ініціативним комітетом аграріїв меморандумом, який передбачає заборону на ввезення соняшнику з України до кінця листопада.
Після закінчення цього періоду діятиме ліцензійний режим на експорт соняшнику, пшениці, кукурудзи та ріпаку, згідно з узгодженим планом між Україною та Європейською комісією.
Ватев також розповів про побоювання болгарських аграріїв і переробників у зв’язку з імпортом з України рафінованої та нерафінованої соняшникової олії, сухого молока, меду, цукру і замороженої малини.
“Дуже важливо обговорити всі проблеми, які зачіпають наших сільгоспвиробників, і разом шукати шляхи їх вирішення”, – підкреслив болгарський міністр.
Міністри домовилися узгодити технічні деталі процедури експорту агропродукції до Болгарії та обговорити їхні результати на наступній зустрічі в першій половині жовтня, повідомила прес-служба Мінагрополітики.
Мінсільгосп Болгарії додав, що регулярний обмін даними між двома аграрними відомствами стане щотижневим. На ньому здійснюватиметься обмін інформацією щодо експорту та імпорту окремих сільгосптоварів.
Ракета-носій Falcon 9 успішно вивела на орбіту чергову партію з 22 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 22 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу на базі американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді в п’ятницю о 22:00 за часом Східного узбережжя США. Приблизно через годину після старту супутники були виведені на орбіту.
Це 112-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 43-й із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже 5,2 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,8 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували в 10-й раз, після відокремлення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, яка перебувала в Атлантиці.
Наразі компанія SpaceX є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 62 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) і девелоперська компанія DAI Global LLC, що працює з міжнародними агентствами розвитку, підписали меморандум про реалізацію проєкту міжнародної технічної допомоги “Економічна підтримка України”, який передбачає розвиток експорту українського зерна залізничним транспортом, повідомила прес-служба УЗ у п’ятницю.
“Наше спільне завдання – збільшення експорту зерна шляхом розроблення рішень, які допоможуть підвищити та продемонструвати ефективність і рентабельність залізничної експортної логістики України”, – наголосив голова правління УЗ Євген Лященко.
Згідно з релізом, у меморандумі йдеться про підтримку в ремонті та відновленні вагонів-зерновозів (хоперів) і придбанні локомотивів, а також зменшення витрат на транспортування зерна через поліпшення транскордонного співробітництва, спільні дії, що зменшують витрати й підвищують ефективність зважування та сканування вантажів і вдосконалення перевантажувального обладнання.
Крім того, меморандумом передбачено надання комплексних послуг з проєктування та будівництва пріоритетних пунктів перетину кордону (ППК) та інші напрямки і проєкти, що дають змогу збільшити можливості експорту аграрної продукції.
У рамках проєкту, DAI Global, насамперед, працюватиме в галузі залізничного транспорту. Зокрема, у сферу роботи компанії входитиме модернізація інфраструктури пунктів перетину кордону, закупівля маневрових локомотивів, обладнання для зважування та моніторингу перевезень вантажів з акцентом на зернові культури.
Також компанія сприятиме та надаватиме підтримку в залученні додаткового фінансування, зокрема від міжнародних фінансових організацій, для реалізації інфраструктурних проєктів.
Як повідомлялося, раніше у вересні УЗ домовилася про спільну роботу з розвитку інтермодального залізничного сполучення між Україною та Австрією з австрійською залізничною компанією Rail Cargo Austria.
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2023 рік (млн дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ДП “Ліси України” за підсумками трьох кварталів 2023 року поставило покупцям 8,68 млн куб. м лісоматеріалів, що на 13,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомив в.о. генерального директора підприємства Юрій Болоховець.
“Реалізація деревини прозора, правила гри на ринку зрозумілі та прогнозовані, про що свідчить зростання відсотка виконання договорів на реалізацію майже до 90%. Таким чином, нині ринок збалансований. Попит і пропозиція – врівноважені”, – написав він у Facebook.
За інформацією Болоховця, за різними сортами та породами деревини спостерігаються різноспрямовані цінові тренди. Однак середня ціна знеособленого куба лісоматеріалів упродовж другого і третього кварталів 2023 року знизилася з 1810 грн до 1675 грн.
Керівник ДП “Ліси України” зазначив, що вільну конкуренцію та ринкове ціноутворення сприймають не всі учасники ринку. “Деякі великі гравці звикли вирішувати питання постачання ресурсу кулуарно й отримувати лісоматеріали за прямими договорами та штучно встановленою заниженою ціною. Сьогодні вони змушені змагатися з іншими переробниками і купувати ресурс за ціною, сформованою ринком”, – констатував він і додав, що повернення до практики ручного регулювання ринку не буде.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
Україна з 1 червня 2023 року запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів.
Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Наразі на підприємства накопичено понад 130 тис. куб. м дров для проходження опалювального сезону 2023/2024.
