Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір підбити підсумки роботи у 2025 році та скерувати на виплату дивідендів 89 млн 724,447 тис. грн з розрахунку 0,43 грн на одну акцію з частки прибутку за минулий рік.
Згідно з повідомленням компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, річні збори акціонерів призначено на 12 березня поточного року.
У порядку денному дев’ять питань, серед яких, зокрема, розгляд звіту генерального директора товариства про фінансово-господарську діяльність за 2025р., визначення основних напрямів діяльності у 2026р, розгляд звіту наглядової ради за минулий рік, розгляд висновків аудитора, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності за 2025 рік, прийняття рішення щодо розподілу прибутку товариства. Планується прийняття рішення про виплату дивідендів та рішення про попереднє схвалення значних правочинів.
Згідно з проєктами рішень, з якими ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна”, планується планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2025 рік і затвердити порядок розподілу прибутку: 89 млн 724 тис. 447,58 грн. спрямувати на виплату дивідендів з розрахунку 0,43 грн на одну акцію шляхом безпосередньої виплати акціонерам; строк виплати дивідендів – до 12 вересня 2026 р.
Решту прибутку залишити як нерозподілений прибуток, при цьому сума прибутку за 2025 рік не наводиться.
Крім того, акціонери планують попередньо схвалити вчинення товариством значних правочинів з АТ “Райффайзен Банк”. При цьому гранична сукупна вартість попередньо схвалених правочинів не може перевищувати еквівалент 1, 2 млрд грн, а строк таких зобов’язань не пізніше 1 травня 2031 року.
Планується схвалити значні правочини а саме погодити збільшення суми договорів, за яким здійснюється придбання металопродукції, з 1 млрд грн до 1,5 млрд грн. При цьому підтвердити укладення відповідних договорів та додаткових угод.
Як повідомлялось, “Стальканат” за 9 міс-2025 наростило чистий прибуток у 4,5 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 504,626 млн грн з 113,016 млн грн, підприємство за цей період наростило чистий дохід на 26,5%, до 4 млрд 33,007 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 791,920 млн грн.
Підприємство 2024 року скоротило чистий прибуток на 34% порівняно з попереднім роком – до 184,808 млн грн з 280,060 млн грн. Водночас воно наростило чистий дохід на 33,3%, до 4 млрд 436,786 млн грн.
Середня чисельність працівників у 2024 році становила 1,056 тис. осіб, середній дохід одного працівника – 34,632 тис. грн.
“Стальканат” у 2023 році скоротив чистий прибуток на 13,8% порівняно з 2022 роком – до 280,060 млн грн з 325,073 млн грн, але наростив чистий дохід на 3,1%, до 3 млрд 328,170 млн грн.
“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасм у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у Давида Немировського перебуває 50% акцій, у Антона Михаленка (нерезидент) та Марії Кондратюк – по 24,9%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” становить 17,736 млн грн, номінал акції – 0,17 грн.
Можливе об’єднання вежових компаній Ukraine Tower Company (UTC) та Ukrainian Network Solutions (UNS), що відповідно пов’язані із найбільшими операторами мобільного зв’язку “Київстар” та “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”) призведе до монополізації та структурного перекосу телеком-ринку, заявляє їх менший конкурент ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell).
“З огляду на масштабний вплив на ринок і мільйони споживачів, розгляд угоди має відбуватися відкрито й прозоро, із залученням всіх учасників ринку та експертної спільноти”, – зауважив оператор у пресрелізі у понеділок, переданому агентству “Інтерфакс-Україна”.
На думку lifecell, таке об’єднання може вплинути на темпи інновацій та послабити орієнтацію на потреби абонентів.
Оператор також наголосив, що потенційна угода може загрожувати безпеці національного зв’язку загалом, а також обмежуватиме інвестиції в Україну.
“Надмірне зосередження критичної інфраструктури в одних руках може сприйматися як сигнал підвищеного ризику, стримуючи інвестиції в телекомунікаційний сектор”, – пояснює свою позицію lifecell.
У компанії підкреслили, що рішення щодо ймовірного об’єднання баштових станцій необхідно ухвалювати з урахуванням довгострокових наслідків для конкуренції, розвитку телеком-ринку та безпеки країни.
Наприкінці січня повідомлялось, що UTC – вежовий бізнес телекомунікаційного холдингу VEON, який володіє найбільшим українським оператором мобільного зв’язку “Київстар”, намагається узгодити в Антимонопольному комітеті України (АМКУ) об’єднання з UNS – вежовим активом другого за величиною мобільного оператора країни – “Vodafone Україна”.
Тоді у матеріалі видання Forbes Ukraine пояснювалось, що злиття вежових компаній VEON та “Vodafone Україна” може бути пов’язано із бажанням подальшого їх продажу третій стороні за більш вигідними умовами, ціна може становити $300 млн.
За підрахунками Forbes Ukraine, виторг UNS за дев’ять місяців 2025-го сягнув 528,8 млн грн, річна EBITDA – близько $15 млн, UTC – відповідно 2,1 млрд грн та $50–60 млн.
Водночас, вежовий актив має й lifecell: за даними ресурсу YouControl, його виручка за 9 місяців 2025 року становив 461,0 млн грн, чистий прибуток – 202,2 млн грн.
Згідно з даними регулятора НКЕК, трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за 9 місяців 2025 року в Україні зі значним відривом сформували мобільні оператори “Київстар” – 32,35 млрд грн, “Vodafone-Україна” – 18,88 млрд грн та lifecell з групи DVL – 11,58 млрд грн.
Центренерго розгляне зміну наглядової ради на позачергових зборах акціонерів
За даними Fixygen, ПАТ «Центрэнерго» (код ЄДРПОУ 22927045) проводить 9 лютого 2026 року позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі (опитування), випливає з повідомлення Фонду держмайна України.
Згідно з документами, на порядок денний винесено внесення змін до статуту компанії, а також зміни до положень про наглядову раду та про принципи формування наглядової ради. Крім того, акціонери планують розглянути питання про припинення повноважень голови та членів наглядової ради і обрання нового складу, а також затвердження умов цивільно-правових договорів з членами наглядової ради та визначення уповноваженої особи для їх підписання.
Як уточнюється в матеріалах, голосування за бюлетенями проводиться в період з 30 січня (з 11:00) по 9 лютого (до 18:00), а датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначено 4 лютого 2026 року.
«Центренерго» – одна з найбільших генеруючих компаній України, працює в сегменті виробництва і постачання електроенергії та тепла, оперує трьома ТЕС (Вуглегірська, Зміївська і Трипільська) і ремонтним підрозділом «Ременерго»; пакет 78,289% акцій перебуває в управлінні держави через Фонд держмайна і включений до переліку об’єктів великої приватизації.
Ліва коаліція Sumar зареєструвала в Конгресі депутатів Іспанії ініціативу, спрямовану на легалізацію орендного ринку, яка передбачає заборону оплати оренди житла готівкою і переведення розрахунків в електронні, відстежувані канали, повідомляють іспанські ЗМІ.
Згідно з опублікованими деталями, платежі пропонується проводити через банківський переказ або інші електронні засоби, а фінансові організації, що обслуговують такі операції, повинні будуть автоматично передавати інформацію до податкової служби Іспанії (AEAT) для виявлення незадекларованих доходів і посилення захисту орендарів за рахунок підтвердження оплати банківськими виписками.
Окремим елементом пакету називається утримання 1% від суми оренди, яке орендодавець повинен буде щомісяця перераховувати в AEAT. У матеріалах підкреслюється, що цей збір розглядається також як інструмент формування більш точного індикатора динаміки орендних цін по регіонах.
Sumar оцінює масштаб податкових втрат від порушень і ухилення в сегменті орендних доходів у понад 12,5 млрд євро на рік і пропонує посилити ресурси податкової служби, включаючи створення спеціалізованих підрозділів з виявлення порушень на ринку нерухомості.
Для банків реалізація такого підходу означає зростання частки платежів, що проходять через рахунки, і одночасно розширення ролі комплаєнсу та обміну даними з податковими органами. Для ринку житла це може означати прискорення «відбілювання» оренди та підвищення прозорості цін, однак параметри і терміни будуть залежати від проходження ініціативи в парламенті.
В Іспанії паралельно обговорюються заходи щодо посилення правил у сегменті сезонної оренди та запобігання зловживанням, уряд раніше анонсував підготовку відповідного пакету. Для порівняння, в Греції з 1 січня 2026 року вводиться правило, за яким оренда повинна оплачуватися через зареєстровані банківські рахунки, готівкові платежі перестають визнаватися допустимими.
Майже 22 тисячі перевірок носіїв реклами провела Держпродспоживслужба у 2025 році. Це на 14% більше, ніж у 2024 році. Понад половина перевірок стосувалась зовнішньої реклами. Загалом 4 085 порушень у рекламі виявили торік — за рік порушень побільшало у 1,5 раза. Найбільше зауважень зібрали бізнеси на Харківщині, Київщині та Чернігівщині. А загальна сума штрафів склала 10,68 млн грн. Понад чверть порушень стосується використання недержавної мови у рекламі.
21 938 реклам перевірили торік в Україні — на 14% більше, ніж у 2024-му. Після різкого спаду у перший рік повномасштабної, кількість перевірок носіїв реклами зростає рік до року, хоча й досі не сягнула рівня 2021 року. Хоча перевірок й менше, порушень знаходять на третину більше, аніж до початку повномасштабної.
Понад половина перевірок торік стосувалась зовнішньої реклами — 11 037. Водночас Держпродспоживслужба стала активніше перевіряти й промо у соцмережах та на сайтах: 2 695 досліджень.
В середньому, порушення виявляли у кожному п’ятому випадку — 4 085. Втім варто зауважити, що на одному перевіреному рекламоносії може бути кілька порушень. Загалом за рік зауважень побільшало аж у півтора раза.
За які порушення у рекламі штрафують бізнес?
Близько чверті всіх порушень стосується реклами з використанням недержавної мови — 1 075 випадків. У понад половини випадків порушниками стали бізнеси з Харківщини: 672 штрафи. Також серед найчастіших порушень — реклама алкоголю (320 випадків), лікарських засобів (276) та сигарет (195).
Лідером за кількістю порушень стали бізнеси на Харківщині: у 1248 досліджених рекламах знайшли 1014 порушень. Це найбільший показник по країни. До порівняння, у Києві, де було проведено найбільше перевірок (3 256), виявили лише 514 порушень — це друге місце. Замикають трійцю порушників правил реклами бізнеси з Чернігівщини: на 2 646 перевірок зробили 304 зауваження.
Загалом зауважень виписали майже на 10,68 млн — це 4 227 штрафів. В середньому, через недотримання правил рекламування бізнес сплачує 2 526 грн. Найдорожче порушення рекламних правил обходилися у Запорізькій області, де середній штраф сягав 4 500 грн, а найменші середні суми зафіксували на Сумщині — 1 050 грн.
Бізнес добровільно сплатив 61% штрафів на суму 6,65 млн. Ще 17% з порушників стягнули примусово. Й лише 3% підприємців змогли оскаржити в судах рішення Держпродспоживслужби на суму у 455 тис. грн.
Історія територіального розширення США включає ряд великих угод, в рамках яких Вашингтон купував землі у європейських держав і сусідніх країн. Інфографіка Experts Club нагадує про ключові придбання та їхню ціну на момент угоди, а також про приблизні оцінки в перерахунку на долари 2026 року.
До найбільших угод відноситься Луїзіанська покупка (1803) – США придбали у Франції великі території в центральній частині Північної Америки за $15 млн (оцінка в цінах 2026 року – близько $430 млн). Наступним масштабним розширенням стала Мексиканська цесія (1848) – перехід територій за підсумками американо-мексиканської війни, оформлений угодою, з виплатою $15 млн (оцінка в цінах 2026 року – близько $615 млн).
Окремим блоком йшли угоди на півдні та південному заході. Флорида (1819) була передана Іспанією, а фінансова частина угоди оцінювалася в $5 млн (у цінах 2026 року – близько $127 млн). Купівля Гадсдена (1854) у Мексики, яка уточнила кордон на південному заході, обійшлася США в $10 млн (у цінах 2026 року – близько $386 млн).
Найбільш відома угода з Російською імперією – купівля Аляски (1867) за $7,2 млн (у цінах 2026 року – близько $158 млн). Пізніше США розширилися в Карибському басейні, купивши Віргінські острови (1917) у Данії за $25 млн (у цінах 2026 року – близько $698 млн).
Experts Club зазначає, що порівняння «цін у 2026 році» є орієнтовним і залежить від методики перерахунку (інфляційні індекси, порівнянність купівельної спроможності). Однак навіть у такому наближенні видно, що історичні суми угод за сучасними мірками виглядають відносно невеликими на тлі стратегічної цінності придбаних територій, їх природних ресурсів, логістичного положення та впливу на безпеку.
