Уряд Словаччини ухвалив рішення про продовження заборони на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до кінця року, заявив прем’єр-міністр Людовіт Одор.
“Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт чотирьох товарів з України, зокрема пшениці, після 15 вересня, тому уряд ухвалив рішення заборонити їхній імпорт на національному рівні. І це до кінця року і за тими самими чотирма товарами, тобто пшеницею, кукурудзою, ріпаком і насінням соняшнику. Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими по відношенню до вітчизняних фермерів”, – сказав Одор, повідомляє видання Aktuality.
За його словами, цей крок уряду також є реакцією на аналогічний підхід Польщі та Угорщини. Одор наголосив, що словацький уряд продовжить інтенсивну роботу з Європейською комісією та країнами-членами Європейського Союзу задля пошуку загальноєвропейського та системного рішення, поки діє національна заборона на імпорт цих чотирьох товарів. Він заявив про готовність уряду скасувати заборону в такому разі.
У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських територій Словаччини додали, що це рішення пов’язане із захистом внутрішнього ринку і є логічною реакцією на практику сусідніх країн, які приймають односторонні заборони на імпорт.
“Заборона не поширюється на транспортування товарів через нашу територію, що виражає нашу солідарність з Україною та розміщення її товарів на цільових ринках”, – додали в міністерстві.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) у другий тиждень вересня зріс до $873,1 млн з $302,3 млн тижнем раніше, що є максимальним показником цього року.
Згідно з інформацією НБУ на його сайті, з 11 по 15 вересня купівля ним валюти впала до мізерних $0,05 млн, тоді як продаж підскочив з $302,7 млн до $873,1 млн.
На готівковому ринку долар за підсумками тижня подорожчав на 20 коп., наблизившись до рівня 38,2 грн/$1. У понеділок міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що в проєкт держбюджету-2024 закладено середньорічний курс 41,4 грн/$1.
Як повідомлялося, у серпні обсяг інтервенцій Нацбанку збільшився до $2,364 млрд із $1,933 млрд у липні та $1,798 млн у червні. Водночас обсяг зовнішнього фінансування в серпні знизився до $1,664 млрд, тому за підсумками місяця міжнародні резерви зменшилися з рекордного рівня $41,72 млрд на 3,2% – до $40,387 млрд.
Загалом від початку цього року НБУ придбав на ринку $195,9 млн, тоді як продав $18 млрд 21,8 млн.
В Умань (Черкаська область) на святкування Рош га-Шана прибуло понад 35 тис. паломників, надзвичайних подій не було, повідомив голова Національної поліції України Іван Виговський.
“Не дивлячись на підвищені ризики та велику кількість прибулих, правоохоронці тримають ситуацію під контролем, надзвичайних подій не сталося”, – повідомляється в телеграм-каналі Нацполіції за результатами відвідування Виговським Умані.
Як зазначається, поліція працює в посиленому режимі, організовано роботу трьох фільтраційних місць зі сканерами багажу, стаціонарні пости, пункт візової підтримки, контрольно-пропускні групи, збільшено кількість слідчо-оперативних груп.
Цілодобово працює координаційний штаб у складі представників Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС, Державної міграційної та інших служб.
“Також разом із нашими поліцейськими несуть службу поліцейські держави Ізраїль, які прибули з метою посилення заходів безпеки та допомоги туристам”, – зазначили в Нацполіції.
У 2023 році Рош га-Шана (єврейський Новий рік) відзначають із 15 до 17 вересня.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні перевезла на 10,5% менше вантажів, ніж за аналогічний період минулого року – 94,9 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов на засіданні Експортного офісу в середу.
При цьому в серпні обсяг перевезень становив 12,3 млн тонн, що на 13,8% більше, ніж у серпні минулого року.
Ткачов зазначив, що зазначене скорочення обсягу перевезення вантажів за вісім місяців поточного року відбулося переважно за рахунок зниження обсягу їхнього транспортування в експортному напрямку: за січень-серпень він зменшився на 14,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 34,8 млн тонн.
“Ситуація з перевезеннями в експортному сполученні не дуже хороша. За минулий місяць ми перевезли в експортному сполученні тільки 3,3 млн тонн вантажів. Причина одна – закриття “зернового коридору” і введення обмежень на західному кордоні щодо приймання зерна. Тому експортні перевезення у нас, на жаль, скоротилися. Найкращий показник був у вересні (2022 року), коли ми перевозили 5,2 млн тонн в експортному сполученні. Але зараз, у зв’язку з падінням обсягів перевезення зерна, маємо нинішні показники”, – сказав Ткачов під час засідання.
За його словами, внаслідок зниження обсягів експорту зернових вантажів відбулися зміни в структурі перевезень – на перше місце вийшла залізна руда.
“Перше місце в перевезеннях в експортному сполученні посідає залізна і марганцева руда – 42% від загального обсягу. Зерно посідає другу позицію – 27%, на третьому місці чорні метали – 11%”, – повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ”.
Так, у січні-серпні обсяг перевезення руди становив 11,49 млн тонн, що на 38,3% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Обсяг перевезення чорних металів в експортному сполученні скоротився на 29,7%, до 3,03 млн тонн, олії зріс на 21%, до 826 тис. тонн, мінбудматеріалів впав на 47,5%, до 1,036 млн тонн, цементу збільшився на 37,4%, до 791 тис. тонн.
Обсяг експорту зернових вантажів у серпні склав 876 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні. З цього обсягу перевезено кукурудзи – 358 тис. тонн, пшениці – 225 тис. тонн, насіння технічних – 235 тис. тонн, інших – 58 тис. тонн. У напрямку морських портів перевезено 143 тис. тонн, через сухопутні прикордонні переходи 733 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні.
За вісім місяців обсяг перевезення зерна склав 14,75 млн тонн, що на 27,6% більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. “З 29 червня повністю заблоковано роботу “Зернового коридору”. Масовані удари, завдані агресором у липні-серпні по Одеській області, призвели до пошкодження інфраструктури міжнародних та українських трейдерів в Одеських і Дунайських портах. Крім того, з 2-го травня Європейська комісія заборонила поставки пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до п’яти країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини – до 15 вересня 2023 року”, – вказують в “УЗ”.
“Радує, що почав зростати обсяг перевезення зерна в напрямку західних сухопутних переходів. Уже до 500 вагонів щодоби ми передаємо на західних ПП. Нагадаю, що в найкращі часи ми передавали 680 вагонів на добу і на місяць перевозили через західні кордони 1 млн тонн зерна. Після обмежень обсяги впали до 370-400 вагонів і 0,5 млн тонн зерна. Зараз ситуація нормалізується”, – сказав Ткачов.
Зазначається, що вантажопотік через сухопутні переходи за підсумками серпня становив 2,83 млн тонн, або 86% від загальних експортних перевезень залізничним транспортом. Переважно вантажі прямували через Чоп – 684 тис. тонн, Ужгород – 396 тис. тонн, Батієво – 241 тис. тонн, Вадул-Сірет – 206 тис. тонн, Ягодин – 163 тис. тонн. Морськими портами за підсумками серпня було перевалено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезеного “УЗ”.
В “УЗ” також уточнили, що за підсумками серпня морськими портами було перероблено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезень залізничним транспортом в експортному напрямку. З цього обсягу тільки Ізмаїльський МТП переробив 433 тис. тонн вантажів.
Частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу ринку в Україні станом на червень цього року становила 19,5%, дещо знизившись із 20,2% у лютому, проте частка продукції, маркованої Duty Free, навіть дещо зросла – до 10,9% із 10,8%, такі дані чергового дослідження “Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні” компанії “Kantar Україна”.
За попередніми підрахунками Kantar, презентованими цього тижня на організованому Американською торговельною палатою круглому столі за участю представників посольств США і Японії, урядовців, асоціації “Укртютюн” і бізнесу, втрати держбюджету-2023 від нелегального ринку тютюнових виробів оцінюються більш ніж у 21 млрд грн.
Зазначалося, що значною в червні залишалася і частка підробленої продукції – 6,9%, тоді як у лютому вона оцінювалася на рівні 7,9%.
На круглому столі своє дослідження ринків нелегальної тютюнової продукції в Україні, ЄС, Великій Британії, Норвегії, Швейцарії та Молдові у 2022 році також презентувала компанія KPMG. Згідно з ним, Україна є другим найбільшим ринком споживання нелегальної тютюнової продукції в Європі, а втрати бюджету склали майже 26 млрд грн.
Учасники круглого столу закликали активізувати роботу з протидії нелегальному виробництву та обігу тютюнових виробів і налагодження її координації між компетентними органами. Зокрема, як наголошується в релізі Американської торговельної палати, важливо ухвалити необхідні зміни до законодавства щодо криміналізації контрабанди тютюнових виробів, удосконалити механізми притягнення до відповідальності за дії, пов’язані з нелегальним виробництвом та обігом цигарок, створити ефективну систему контролю за зберіганням і знищенням конфіскованих виробів та обладнання.
Уточнюється, що в заході взяли участь компанії-члени спеціальної платформи Палати з питань твердих підакцизних товарів, які у 2022 році сплатили разом понад 78 млрд грн податків: “Філіп Морріс Україна”, “В.А.Т.-Прилуки”, “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” та “Імперіал Тобакко Україна”.
Як повідомлялося, у червні 2020 року Kantar оцінювала частку нелегального ринку тютюнової продукції на рівні лише 5%, проте до серпня 2022 року вона досягла 21,9%. Водночас контрабанда знизилася з 3% до 1,8%, тоді як підроблена продукція зросла з 1% до 8%, а продукція з маркуванням duty-free – з 2% до 12,2%.
Шевченківський районний суд м. Києва змінив запобіжний захід у частині застави Ігорю Коломойському у справі про заволодіння 5,8 млрд гривень, встановивши її розмір у 3 млрд 891 млн гривень, повідомляє Суспільне в п’ятницю ввечері.
Раніше повідомлялося, що за першою підозрою Коломойському було призначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 509 мільйонів гривень, проте вчора Коломойському повідомили про додаткову підозру в привласненні 5,8 млрд грн.
Служба безпеки України (СБУ), Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Офіс Генерального прокурора розкрили нові факти злочинної діяльності власника великої фінансово-промислової групи Ігоря Коломойського. За матеріалами СБУ Коломойському повідомлено про додаткову підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:
– ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення);
– ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах);
– ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом).
За даними слідства, у період з 2013 по 2014 рр.. Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн. Для цього він створив злочинне угруповання, що складалося зі співробітників банку, в якому він був засновником і акціонером.
Протягом зазначеного періоду члени цього угруповання дозволили Коломойському нібито робити систематичні фіктивні “внески готівки в касу банку”, хоча насправді жодних внесків банк не отримував.
За версією слідства, загалом така схема дозволила фігуранту отримати 5,8 млрд грн, що на той період було еквівалентно понад $700 млн.
Потім ці фейкові “внески” були зараховані на особистий рахунок Коломойського і стали реальними безготівковими коштами.
Щоб легалізувати віртуальні активи, Коломойський розплачувався ними у своїй підприємницькій діяльності. Зокрема, віддавав їх як позики і розраховувався ними за кредити підконтрольних йому підприємств, виводив їх за кордон, переводив у готівку і знімав у відділеннях банку.
Досудове розслідування триває.
Проводиться комплекс заходів для встановлення всіх обставин незаконної діяльності та притягнення винних до відповідальності.
