Італія та Іспанія чітко заявили, що не готові підтримати пропозицію Європейського Союзу про виділення близько EUR 40 млрд на військову допомогу Україні цього року, причому кожна країна зробить свій внесок відповідно до розміру своєї економіки, повідомляє у вівторок агентство Reuters.
Після зустрічі в понеділок міністрів закордонних справ 27 країн ЄС у Брюсселі Каллас заявила, що її пропозиція має «широку політичну підтримку», і зараз обговорення переходить до деталей.
За словами дипломатів, пропозиція має певну підтримку з боку країн Північної та Східної Європи. Але деякі південноєвропейські столиці були більш стриманими, що відображає поділ між тими, хто географічно ближче до Росії, які надали більше допомоги Україні, і тими, хто далі, які надали менше, у відсотковому відношенні до їхніх економік.
Згідно з даними аналітичного центру Kiel Institute for the World Economy, Естонія, Данія і Литва лідирують у цій сфері в Європі, виділивши понад 2% свого ВВП на допомогу Києву в період із січня 2022 року по грудень 2024 року. Водночас Італія, Словенія, Іспанія, Португалія, Греція та Кіпр є одними з тих, хто виділив найменше, виділивши менше ніж 0,5% від свого ВВП.
Виступаючи перед зустріччю, міністри Італії та Іспанії – третьої та четвертої найбільших економік ЄС – заявили, що ще занадто рано займати остаточну позицію щодо цієї пропозиції.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що пропозицію потрібно буде детально обговорити у світлі майбутніх подій. «Ми чекаємо телефонної розмови Трампа і Путіна, щоб побачити, чи будуть якісь кроки вперед для досягнення припинення вогню», – сказав він, додавши, що Італія також повинна знайти гроші для збільшення власних витрат на оборону. «Є багато витрат, які потрібно вирішити», – додав він.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес сказав: «Ми побачимо, як відбуватимуться дебати, але поки що немає жодного рішення з цього питання».
Альбарес повідомив, що Іспанія вже взяла на себе зобов’язання надати Україні 1 мільярд євро військової допомоги цього року. За його словами, Мадриду не довелося «чекати, поки Верховний представник (Каллас – ІФ-У) зробить якусь пропозицію», щоб показати, що Київ може розраховувати на його підтримку.
Китайська BYD Co. планує вибрати країну для будівництва третього європейського заводу протягом семи-восьми місяців, заявив у вівторок спеціальний радник компанії по Європі.
«Ми не виключаємо жодних варіантів і зараз розглядаємо будь-які країни» – сказав Альфредо Альтавілла, виступаючи на автомобільній виставці в Мілані.
«Процес вибору місця для третього заводу вже почався, і ми розраховуємо завершити його протягом семи-восьми місяців», – додав він.
У жовтні BYD має намір запустити виробництво на складальному заводі в Угорщині, тоді як завод компанії в Туреччині має розпочати роботу в березні 2026 року. Сукупна виробнича потужність двох цих заводів становитиме до 500 тис. автомобілів на рік.
Раніше в ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що BYD розглядає Німеччину для будівництва нового складального об’єкту, зокрема через те, що країна висловлювалася проти введення мит на імпорт китайських автомобілів минулого року.
Альтавілла спростував ці припущення, назвавши їх позбавленими логіки. Водночас він наголосив, що рішення ще не ухвалено.
Він зазначив, що компанія керується кількома критеріями, включно з конкурентоспроможністю умов для виробництва акумуляторних батарей і автомобілів. При цьому Альтавілла додав, що важко уявити, щоб BYD побудувала завод у країні, де погано ставляться до китайських автомобілів.
Ціни на новобудови продовжать зростання у 2025 році, у комфорт-класі вони можуть зрости більш ніж на 15% до кінця року, повідомила пресслужба девелопера Alliance Novobud.
«У бізнес-класі ціни залишаться приблизно на тому ж рівні, плюс 5-10% внаслідок подорожчання будматеріалів. Водночас у комфорт-класі ціни можуть зрости більш ніж на 15% до кінця року», – вважає СМО компанії Ірина Міхальова.
За її словами, основними факторами, які впливають на вартість квадратного метра, є істотне зростання вартості практично всіх видів будівельних матеріалів, робіт, а також дефіцит і, відповідно, зростання вартості робочої сили.
Вона зазначила, що вартість будматеріалів, ціни транспортних послуг, електроенергії постійно зростають, а під час будівництва електроенергії, зокрема, використовується чимало. При цьому вона стає ще дорожчою за умови використання генераторів або купівлі імпортної е/е за вищою ціною.
«Людей, які можуть працювати на будівництвах, катастрофічно бракує, це наслідок мобілізаційних процесів, дефіцит кадрів посилюється», – перерахувала Міхальова фактори, які суттєво вплинули на ринок.
Як наслідок, девелопери змушені коригувати ціни. Зокрема, за підсумками минулого року, вартість квадратного метра житла в комфорт-класі зросла приблизно на 20%.
«Цього року ми знову, ймовірно, побачимо здорожчання будівельних матеріалів, наші постачальники вже надсилають нові ціни, отже, за рік вартість нового житла в комфорт-класі знову збільшиться щонайменше на 10-15%, а по деяких об’єктах і на 20%», – сказала вона.
Менше зростання очікується в бізнес-класі, одним із чинників більш стриманої реакції ринку тут є демпінг з боку вторинного ринку. Так, минулого літа на продаж виставили велику кількість об’єктів «вторинки» за цінами, в рази меншими за довоєнні.
За прогнозами Міхальової, у 2025 році активніше розвиватиметься будівництво заміського житла: котеджів, таунхаусів тощо.
«Ми теж розглядаємо варіант такого будівництва, думаємо про можливість котеджного або таунхаусного проєкту», – повідомила вона.
Згідно з даними порталу новобудов ЛУН, Alliance Novobud засновано 2006 року, з 2010 року компанія здала в експлуатацію 32 будинки, у процесі реалізації 9 будинків і проєкт заміського типу.
Україна в січні-лютому цього року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 44,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 200,696 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі впав на 47% – до $92,752 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (40,00% поставок у грошовому виразі), Туреччини (25,10%) і Єгипту (10,78%).
У зазначений період Україна імпортувала 2,544 тис. тонн напівфабрикатів на $2,043 млн із Чехії (94,42%) та Італії (5,58%), усі поставки припали на лютий.
Як повідомлялося, Україна 2024 року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому виразі виріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювали до Болгарії (32,06% постачань у грошовому виразі), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
СК «Експрес Страхування» (Київ) у січні-лютому 2025 року здійснила виплати на суму 67,2 млн грн, що майже відповідає показнику за два місяці роком раніше, повідомляється на сайті страховика. Зокрема, виплати за КАСКО становили 53 млн грн (-12%), при цьому премії за цим видом страхування зросли на 21,4%.
Виплати за ОСЦПВ становили 13 млн грн, за іншими договорами страхування – 1,2 млн грн.
СК «Експрес Страхування» заснована в 2008 році і входить до складу групи компаній «УкрАВТО». Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій у СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК «Експрес Страхування» є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Українські підприємства в січні-лютому цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 1,55% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 40,980 тис. тонн зі 40,354 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у лютому було експортовано 25,284 тис. тонн брухту, що на 61% перевищило обсяги попереднього місяця (15,696 тис. тонн).
У грошовому вираженні вивезення металобрухту за січень-лютий зменшилося на 8,4% – до $11,816 млн з $12,903 млн.
Експорт металобрухту в зазначений період здійснювався переважно до Польщі (93,24% поставок у грошовому вимірі), Болгарії (4,32%) та Німеччини (2,20%).
За перші два місяці Україна імпортувала 3 тонни металобрухту на $1 тис. з Британських Віргінських Островів, поставки відбувались у січні.
Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн. Експорт металобрухту торік здійснювався переважно до Польщі (81,80%), Греції (13,75%) та Німеччини (3,19%).
Торік Україна імпортувала 104 тонни металобрухту на $110 тис. переважно з Туреччини (64,55% у грошовому вираженні), Британських Віргінських Островів (16,36%) і Панами (8,18%), тоді як попереднього року в країну було завезено 1,075 тис. тонн на $411 тис.
