Ринок житлової нерухомості Кіпру продовжив зростати у першому півріччі 2026 року на тлі стабільного попиту з боку іноземців, збільшення будівельних витрат та активного будівництва в прибережних містах.
Згідно з дослідженням компанії Ask Wire, середня вартість проданої квартири в Лімасолі в січні-червні становила близько 363 тис. євро. У Пафосі цей показник оцінювався в 262 тис. євро, у Нікосії — 183 тис. євро, у Ларнаці — 171 тис. євро, у районі Фамагусти — 150 тис. євро.
Дані Центрального банку Кіпру підтверджують збереження висхідної динаміки. У першому кварталі 2026 року ціни на квартири зросли на 10,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, на приватні будинки — на 3%, а загальний індекс житлової нерухомості — на 7,5%. Регулятор пов’язує підвищення цін насамперед зі стійким попитом іноземних покупців, зростанням вартості будівництва та поки що обмеженою пропозицією житла. Звіт було опубліковано 23 червня 2026 року.
Найдорожчим ринком залишається Лімасол, де значну частину пропозиції становлять елітні прибережні комплекси, висотні житлові будівлі та нерухомість, орієнтована на міжнародних інвесторів. Друге місце за середньою вартістю квартир посідає Пафос.
Найпомітнішу динаміку продемонструвала Ларнака. За оцінкою Ask Wire, квартири в місті за рік подорожчали майже на 8,9%, а за перше півріччя було зареєстровано 1 521 тис. угод з квартирами. Попит підтримують нижчі порівняно з Лімасолом ціни, розвиток міської інфраструктури, близькість аеропорту та інтерес іноземних покупців до нових об’єктів біля моря.
Іноземці в першому кварталі 2026 року забезпечили близько 43,4% усіх зареєстрованих договорів купівлі-продажу нерухомості на Кіпрі проти 40,1% за підсумками 2025 року. На покупців із країн за межами ЄС припало 29,1% ринку. Офіційна статистика Земельного департаменту Кіпру публікується з розбивкою на покупців із ЄС та третіх країн, але не містить повного актуального рейтингу за громадянством.
Хто купує нерухомість на Кіпрі
До основних іноземних груп покупців належать громадяни Великої Британії, Росії, Ізраїлю, Лівану та Греції, однак їхня присутність істотно відрізняється залежно від регіонів.
У Пафосі особливо помітний попит з боку британців, росіян та ізраїльтян. Іноземні покупці в окремі періоди забезпечують до трьох чвертей місцевих угод. Британці частіше купують житло для переїзду, відпочинку або тривалого проживання, тоді як російський та ізраїльський попит більшою мірою пов’язаний із переміщенням капіталу, бізнесу та сімей.
Ларнака приваблює насамперед покупців з Ізраїлю та Лівану. Для них місто цікаве завдяки транспортній доступності, порівняно невисокому порогу входу та географічній близькості до країн Східного Середземномор’я.
У Лімасолі серед найпомітніших іноземних покупців залишаються громадяни Росії, Ізраїлю та Греції. Нікосія більшою мірою залежить від внутрішнього попиту, а серед іноземців там виділяються греки, британці та австралійці. У районі Фамагусти значну роль відіграють покупці з Великої Британії, Греції та Лівану.
Китайські інвестори, які активно були присутні на кіпрському ринку у 2020–2024 роках, у останніх регіональних рейтингах стали менш помітними. При цьому офіційна статистика може недооцінювати участь іноземного капіталу, оскільки покупки через компанії, зареєстровані на Кіпрі або в інших країнах ЄС, можуть враховуватися як внутрішні угоди.
Підтримку ринку надає й відновлення іпотечного кредитування: обсяг видачі іпотечних кредитів зріс на 24,5%, тоді як середня ставка знизилася приблизно до 3,15%. Найбільшим попитом користуються нові одно- та двокімнатні квартири з високою енергоефективністю, розташовані неподалік від узбережжя.
Ask Wire очікує, що до кінця 2026 року нерухомість на Кіпрі в середньому подорожчає ще на 3–5%, а нові енергоефективні квартири — на 4–6%. Ларнака, ймовірно, продовжить зростати швидше, ніж у середньому по країні. Основними обмежувальними факторами залишаться зниження доступності житла для місцевих мешканців, дефіцит нової пропозиції та геополітична невизначеність у Східному Середземномор’ї.
Як повідомляє Аpostrophe у політичних і медійних колах Києва обговорюють можливе призначення бригадного генерала Дмитра Усова на посаду голови Київської міської військової адміністрації.
Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає, а серед інших можливих кандидатів також називають керівника Оболонського району Кирила Фесика та очільника Деснянського району.
Усов є бригадним генералом, секретарем Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, а також працював у структурах СБУ та ГУР МО.
Як зазначає видання, прихильники такої кадрової зміни кажуть, що його досвід у силових відомствах та військова вертикаль посилили б безпековий компонент в управлінні столицею, де критично важливими є питання цивільної оборони й кризового реагування.
Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну керівництва Київської міської військової адміністрації (КМВА). Тимур Ткаченко після півтора року роботи залишає посаду.
Народний депутат від “Євросолідарності” Олексій Гончаренко заявляв, що Ткаченко може зайняти місце голови Київської ОВА замість Миколи Калашника, якого призначили міністром з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
21 липня перший заступник начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов тимчасово взяв на себе виконання обов’язків керівника КМВА.
22 липня Кабінет міністрів погодив призначення колишнього голови Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимура Ткаченка на посаду очільника Київської обласної державної адміністрації (ОДА).
генерал, КИЇВ, КМВА, Призначення, Усов
Запит «за скільки можна підтягнути англійську для роботи» майже завжди звучить так, ніби десь існує одна правильна цифра. Три місяці, пів року, рік. Потрібно лише назвати строк, і план готовий.
Насправді спочатку доведеться відповісти на менш зручне питання: що саме означає «для роботи» у Вашому випадку?
Бухгалтерові, який читає листи від головного офісу, потрібен один набір навичок. Менеджерові з продажу, який веде переговори з новими клієнтами, інший. Розробник може впевнено читати документацію на B1, але губитися на короткому стендапі. Керівник із формальним B2 може нормально проводити підготовлену презентацію і водночас уникати дискусій після неї.
Тому робочий рівень визначається не красивою літерою в сертифікаті, а тим, що людина здатна робити англійською без постійної допомоги.
B2 часто використовують як орієнтир для міжнародної роботи не випадково. За описом CEFR людина на цьому рівні розуміє основні ідеї складних текстів, може обговорювати теми своєї спеціалізації, пояснювати погляди та спілкуватися з достатньою спонтанністю.
Це хороший загальний рубіж, але не універсальна перепустка до будь-якої професійної ситуації.
Для роботи з передбачуваними письмовими завданьами інколи вистачає сильного B1. Для переговорів, публічних виступів, юридично чутливих розмов або керування міжнародною командою може знадобитися B2+ чи C1. Крім того, загальний рівень не показує, наскільки добре людина володіє мовою саме своєї професії.
Тому ціль «отримати B2» корисна лише тоді, коли поруч є список конкретних дій. Наприклад: брати участь у нарадах, пояснювати затримки, писати клієнтам, проводити демо та відповідати на запитання без заготовленого тексту.
Cambridge English наводить приблизний орієнтир: перехід від одного рівня CEFR до наступного часто потребує близько 200 годин керованого навчання. Це не закон природи і не гарантія. Швидкість залежить від стартового рівня, попереднього досвіду, інтенсивності, регулярності, віку, якості практики та контакту з мовою поза заняттями.
Особливо важливо правильно зрозуміти слово «години».
Цей орієнтир стосується уроків і навчання під супроводом. Він не означає 200 годин пасивного перегляду відео. Окрема практика поза заняттями, читання, аудіювання, письмо та живе використання мови теж впливають на швидкість, але Cambridge враховує їх як один із чинників, а не як гарантовану частину кожної з цих 200 годин. Якщо людина двічі на тиждень приходить на урок, але між заняттями майже не користується англійською, календарний шлях буде довшим.
Навіть арифметика тут трохи підступна.
Дві години занять на тиждень дають близько 100 годин за рік, якщо не враховувати відпустки й пропуски. Додаткова регулярна практика може суттєво прискорити рух. Натомість тривалі перерви змушують частину часу витрачати на повернення матеріалу, який уже колись був знайомий.
Людині з упевненим B1, якій потрібен загальний B2, часто варто планувати не кілька тижнів, а багато місяців послідовної роботи. Якщо стартова точка A2, шлях довший, бо потрібно закрити щонайменше два великі етапи.
Але й тут є важливе уточнення. До робочої спроможності можна дійти раніше, ніж до повного рівня за всіма навичками.
Припустімо, фахівець має B1 і за два місяці повинен почати брати участь у щотижневих зустрічах. За цей строк навряд чи вдасться повністю перейти на B2. Зате можна відпрацювати структуру короткого звіту, уточнення, перепитування, пояснення блокера та підсумок домовленостей. Людина ще не опанувала весь наступний рівень, але вже краще виконує конкретну робочу завданьу.
Це не обхід системи. Просто загальний рівень і готовність до одного сценарію вимірюють різні речі.
Компанія вирішує «підняти відділ до B2 за пів року» й формує одну групу. Після тестування виявляється, що частина працівників має A2, частина B1, а двоє вже працюють майже на B2. Усі отримують однаковий календар і програму, хоча відстань до цілі різна.
Через кілька місяців сильнішим нудно, слабшим надто швидко, а керівництво бачить нерівний результат і робить висновок, що навчання неефективне.
Проблема виникла ще до першого заняття. Строк визначили раніше, ніж стартовий рівень і робочі потреби.
Нормальний прогноз починається з діагностики. Потім працівників розподіляють за близьким рівнем, уточнюють завдання кожної ролі й лише після цього складають календар. Іноді компанії справді потрібен B2 для всіх. Частіше відділу продажів потрібні переговори, технічній команді точні пояснення, а менеджерам робота із запереченнями та презентаціями.
Регулярність майже завжди важливіша за рідкісні сплески мотивації. Три години раз на два тижні виглядають серйозно в календарі, але дають слабший ефект, ніж коротша практика кілька разів на тиждень.
Допомагає й чіткий зв’язок із життям. Коли людина сьогодні відпрацювала фразу, а завтра використала її на зустрічі, матеріал закріплюється краще, ніж тема, яка може колись знадобитися в невизначеному майбутньому.
Найчастіше час втрачається через три речі: нерівномірний графік, навчання без зрозумілої цілі та спробу пройти програму, яка не відповідає поточному рівню.
Перш ніж рахувати місяці, варто розібратися з рівнями англійської, визначити свою стартову точку й описати ситуації, для яких потрібна мова.
Після цього прогноз стає набагато чеснішим. Не «вільна англійська за три місяці», а, наприклад, «за три місяці навчитися вести короткий статусний дзвінок, а протягом року системно рухатися від B1 до B2».
Такий план звучить скромніше за рекламну обіцянку. Зате ним можна користуватися, а не лише захопитися в день оплати.
Як повідомляє «Сербський економіст», відсутність прогресу Сербії в переговорах про вступ до Євросоюзу може створити додаткові складнощі для України та Молдови, оскільки частина країн ЄС вимагає зберігати географічний баланс між кандидатами зі Східної Європи та Західних Балкан.
Про це пише Euronews з посиланням на дипломатів ЄС.
Україна протягом останніх тижнів відкрила два з шести переговорних кластерів, однак подальше прискорення процесу може зіткнутися з вимогами одночасно просунути заявку Сербії.
«Просування в одному напрямку створює тиск для просування й в іншому», — заявив Euronews один із європейських дипломатів.
Європейська комісія на початку липня знову рекомендувала відкрити для Сербії кластер 3, присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Переговори щодо Сербії фактично залишаються заблокованими з грудня 2021 року.
Однак проти відкриття кластера виступили вісім держав ЄС: Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Бельгія, Естонія, Литва, Болгарія та Хорватія. Данія, Люксембург і Латвія також поки що не готові підтримати це рішення. Для відкриття переговорного кластера потрібна згода всіх 27 країн ЄС.
Противники просування Сербії вказують на недостатній прогрес Белграда у сфері верховенства права, незалежності судової системи та демократичних стандартів. Ще однією причиною залишається відмова Сербії приєднатися до санкцій Євросоюзу проти Росії.
Єврокомісія, навпаки, вважає, що Белград виконав частину рекомендацій, скасував спірні зміни в судовому законодавстві, покращив співпрацю з ЄС у зовнішній політиці та посилив контакти з Україною. При цьому Брюссель визнає, що Сербії необхідно продовжувати реформи судової та прокурорської систем.
Франція, Іспанія та група країн, які називають себе «друзями Західних Балкан», виступають за збереження перспективи членства Сербії. Вони побоюються, що швидке просування України на тлі тривалого застою Белграда буде сприйнято як застосування подвійних стандартів.
Euronews підкреслює, що формального об’єднання переговорних процесів України та Сербії поки що не відбулося. Однак у міру того, як Київ і Кишинів домагаються відкриття решти кластерів до кінця року, вимоги щодо забезпечення рівного ставлення до кандидатів можуть посилитися.
Оптова торгівля стала лідером за чистим приростом кількості компаній в Україні за підсумками першого півріччя 2026 року, повідомив Opendatabot. Кількість юридичних осіб у сфері оптової торгівлі за шість місяців збільшилася на 2,304 тис.
Друге місце посів сектор інформаційних технологій, де чистий приріст становив 1,254 тис. компаній. У сфері операцій із нерухомістю кількість підприємств збільшилася на 1,104 тис.
До п’ятірки напрямів із найбільшим приростом також увійшли громадські організації, кількість яких зросла на 859, і підприємства з обслуговування будинків та територій – на 824.
Водночас у низці сфер кількість юридичних осіб скоротилася. Найбільше зменшення зафіксовано у державному управлінні та обороні – на 289 компаній.
В освітній сфері кількість юридичних осіб скоротилася на 282, у ветеринарній діяльності – на 20, у водопостачанні – на 14, у сфері творчості, мистецтва та розваг – на 11.
Загалом у січні-червні 2026 року в Україні зареєстровано 19,758 тис. нових компаній, тоді як кількість припинень становила 6,563 тис. Чистий приріст бізнесів сягнув 13,195 тис.
Як повідомляє Сербський Економіст, Боснія і Герцеговина отримає 140,5 млн євро безоплатної фінансової допомоги від Євросоюзу після ратифікації Президією країни пакету IPA III на 2025–2027 роки.
Про завершення ратифікації 25 липня повідомила Делегація ЄС у Боснії та Герцеговині. Кошти призначені для наближення законодавства та інститутів країни до європейських стандартів, підтримки економічного розвитку та проведення реформ.
«Європейський Союз залишається найбільш послідовним партнером Боснії та Герцеговини», — йдеться у повідомленні представництва ЄС.
Фінансування надається в рамках Інструменту допомоги перед вступом IPA III. Згідно із затвердженою Єврокомісією програмою, із загальної суми 30 млн євро передбачено на 2025 рік, 38,5 млн євро — на 2026 рік та 72 млн євро — на 2027 рік. Весь обсяг фінансування є грантовим і не передбачає повернення коштів.
Програма охоплює чотири основні напрямки: верховенство права, фундаментальні права та демократію; державне управління та узгодження законодавства з нормами ЄС; «зелений» порядок денний та сталу інфраструктуру; підвищення конкурентоспроможності та інклюзивне економічне зростання.
https://t.me/relocationrs/3322
