Посольство Республіки Узбекистан в Україні інформує, що з 25 по 27 вересня 2026 року в місті Нукус відбудеться Форум переробників солі.
Захід стане платформою для обговорення перспектив розвитку солевидобувної та хімічної промисловості, налагодження ділових контактів, а також ознайомлення з інвестиційними можливостями Республіки Узбекистан.

Особливу увагу в межах форуму буде приділено потенціалу спеціальної промислової зони «Kungrad Salt Free Zone», де для іноземних інвесторів і вітчизняних підприємців створено сприятливі умови для реалізації проєктів у сфері видобутку, глибокої переробки солі та виробництва хімічної продукції.
До участі запрошуються представники бізнесу, інвестори, галузеві компанії, профільні асоціації та інші зацікавлені організації.
У разі зацікавленості в участі просимо звертатися до Посольства Республіки Узбекистан в Україні електронною поштою: embassy@uzbekistan.org.ua
Потенціал росту капіталізації туристичних кластерів Закарпаття у найближчі три роки може сягнути 40-50%, для Сколівського району Львівської області – 60%, йдеться у дослідженні “Обіцяне vs Реальне” від Ribas Invest та Ribas Hotels Group.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна“, такий рівень капіталізації пояснюється туристичним попитом, що зростає у регіонах, де конкуренція серед професійних девелоперів поки що мінімальна.
“Ринок навчився шукати не там, де вже все побудовано, а там, де інфраструктура тільки формується. Різниця у вартості землі між перегрітими та новими локаціями зараз сягає десятикратного розміру – це і є “вікно” для входу, доки капітал масово туди не прийшов”, – пояснив засновник Ribas Hotels Group Артур Лупашко.
Ribas Invest у межах комплексного аудиту готельного та рекреаційного девелопменту України виокремив кластери локацій, вартість входу до яких ще не досягла піку, попри стрімке зростання попиту. Йдеться, зокрема, про напрямок Синяк – Пилипець – Подобовець на Закарпатті, Сколе – Тухля на Львівщині, Канів – Черкаси на Дніпровській лінії.
За даними дослідження, середня ціна сотки землі в с. Поляниця (Буковель) становить $25-45 тис., у Пилипці – $3,5-6 тис., в Сколівському районі – $1500-3000. Різниця в ціні землі між цими локаціями сягає 1000%, тоді як вартість оренди готового номера відрізняється лише на 20-25%.
Дослідники також фіксують, що Закарпаття у 2026 році отримує оновлену залізничну та дорожню логістику, яка за доступністю зрівнює регіон з Івано-Франківщиною за втричі нижчою вартістю активів.
Серед інших перспективних напрямків – озерний край Шацьк – Світязь на Волині, передмістя Києва та узбережжя Одещини, де попит формується через запит на безпечний заміський відпочинок і енергетично автономну нерухомість.
Ribas Hotels Group – створена 2014 року в Одесі міжнародна керуюча компанія повного циклу та екосистема готельного бізнесу. Об’єднує весь процес – від вибору ділянки, проєктування та будівництва до управління, франчайзингу й інвестування.
Ribas Hotels Group – єдина готельна група, котра самостійно закриває всі етапи створення та розвитку готельних проєктів.
У портфелі компанії – 56 проєктів на етапі будівництва, запуску або в управлінні, зокрема в Україні, Польщі, Туреччині та на Балі. Компанія розвиває міські та курортні готелі 3-, 4- та 5-зіркової категорії під брендами Ribas Hotels, Ribas Rooms, WOL home + hotel та Mandra Moments.
Загальний номерний фонд оператора – понад 1 тис. номерів.
Ліцеї і гімназії Дніпровського та Самарівського районів Дніпропетровщини в межах програми Ukraine Facility отримали 10 нових шкільних автобусів, до кінця року планується придбати ще 42, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
“Нові автобуси – комфортні та адаптовані для школярів з особливими освітніми потребами, ці 10 машин забезпечать підвезення майже 1200 учнів до 32 закладів освіти”, – написав він у телеграм в понеділок.
В цілому, за інформацією Ганжи, наразі на Дніпропетровщині курсують 462 шкільні автобуси. Цьогоріч планується придбати ще 42. Закупівля відбувається коштом освітньої субвенції у співфінансуванні з громадами в межах програми Ukraine Facility.
Керівник ОВА подякував президенту, уряду, міністерству освіти і науки та європейським партнерам за підтримку такої ініціативи.
Українські фармацевтичні виробники очікують, що держава сприятиме запуску в Україні інструментів для 2Д-верифікації лікарських засобів.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” президент Асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій, йдеться, зокрема, про сприяння у доступі фармвиробників до програмного забезпечення, яке дозволить верифікувати фармпродукцію за 2Д-кодом, який буде сприйматися в європейських системах, а також про запровадження певних податкових пільг для закупівлі відповідного обладнання.
Багрій зазначив, що ці питання, обговорювалися під час останньої робочої зустрічі членів нещодавно створеної асоціації “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ).
“Є норма нового закону про лікарські засоби, що до 2028 року в Україні має запрацювати 2Д-кодування лікарських засобів. Така верифікація – це один із інструментів боротьби з фальсифікованими ліками. Україна інтегрується в ЄС де це є обов’язковою нормою, адже на території ЄС дозволені до реалізації ліки, верифіковані 2Д-кодом. Більше того, експортуючи свої ліки, українські фармвиробники маркують продукцію 2Д-кодом. Але це дорого, це суттєві інвестиції в обладнання і реконструкцію дільниць, які займаються пакуванням”, – сказав він.
Президент АВЛУ вважає, що у запуску системи мають брати участь не тільки фармвиробники, а й дистриб’ютори, аптеки та медзаклади, які закуповують ліки.
“Ми хочемо збудувати абсолютно прозору систему, яка повністю влаштує всіх учасників, нікого не буде дискримінувати і дасть рівні права і можливості. Крім того, важливо, щоб система була повністю інтегрована в ЄС. Обговорюється можливість залучення розробника програмного забезпечення, яке буде супроводжувати 2Д-верифікацію, саме того, що розробив його для країн Євросоюзу, аби наш продукт був повністю інтегрований до всіх ринків ЄС”, –наголосив він.
Багрій зазначив, що таким чином QR-коди, які використовуватимуть в Україні, будуть прийматися в Європі, що допоможе просуванню українських ліків на європейських ринках, а також спростить обіг імпортних ліків в Україні.
“Наприклад, “Фармаку”, який нанесе свій код на продукцію, буде легше продавати її в європейських аптеках, а продукцію “Санофі” буде легше верифікувати в Україні”, – пояснив президент АВЛУ.
Він зауважив, що “є ініціатива звільнити обладнання від ввізного мита і ПДВ, яке ввозиться для реалізації програми запровадження 2Д-кодуваня ліків”.
Крім того, Багрій повідомив, що МОЗ “допомагає вести перемовини, для отримання пільгової ціни за програмне забезпечення з метою полегшення фінансування цього проєкту”.
“Ми звернулися з проханням і міністр охорони здоров’я обіцяє нам підтримку, щоб ми отримали доступ до програмного забезпечення, яке вже розроблене в ЄС, і мали можливість користуватися ним за пільговою ціною”, – сказав він.
Президент АВЛУ зазначив, що запуск пілотної системи планується з 1 січня 2027 року, а з 1 січня 2028 року система має запрацювати в робочому режимі.
Як повідомлялося, п’ять асоціацій фармацевтичної галузі зареєстрували асоціацію “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ) для запобігання та протидії обігу фальсифікованих лікарських засобів в Україні у співпраці з європейськими колегами та Європейською організацією з верифікації лікарських засобів.
АВЛУ, БАГРИЙ, верифікація, ЄС, ЛІКИ, ФАРМАЦЕВТИКА
Первинні реєстрації нових легкових причепів вітчизняного виробництва у квітні-червні поточного року зросли на 35% порівняно з першим кварталом 2026 року – до 6,753 тис. од., що також на 6,8% більше за показник першого кварталу минулого року, повідомляє Інститут досліджень авторинку (ІДА).
“Сегмент причепів до легкових автомобілів (повна маса не більше 3 500 кг) є унікальним для українського авторинку. Це чи не єдиний сектор транспортних засобів, де імпорт повністю програв конкуренцію локальним машинобудівникам, які контролюють 80% ринку, забезпечуючи приватних господарів, аграріїв та дрібний бізнес доступною причіпною технікою”, – йдеться на сайті ІДА.
За їх даними, ще 20% ринку розподілили між собою внутрішні перепродажі вживаних причепів (16,2%), імпорт вживаних (3,4%), а частка нових імпортованих склала тільки 0,4%.
“Імпорт нових причепів фактично відсутній, оскільки високі логістичні витрати та мита роблять ввезення закордонних аналогів економічно недоцільним на тлі потужної і доступної внутрішньої пропозиції”, – зазначають експерти.
Найбільшою популярністю у другому кварталі користувались класичні бортові причепи, причепи для транспортування човнів та катерів, платформи (лафети) для перевезення автомобілів, будматеріалів, великогабаритних вантажів, бортові-тентовані а також спецпричепи для мототранспорту (під квадроцикли, багі та мотоцикли).
Левову частку у вітчизняному випуску (94%) займають причепи з повною масою до 750 кг.
Експерти пояснюють популярність цієї категорії простотою в документах (для буксирування причепа достатньо базового посвідчення водія категорії B), доступністю та надійністю (не вимагають встановлення складної та дорогої гальмівної системи), та універсальністю (покривають 90% приватних і дрібних бізнес-потреб).
Своєю чергою важчий клас (від 750 кг до 3 500 кг), який зайняв 6% ринку, вимагає наявності інерційного гальма та категорії BE в “правах” – це переважно комерційні платформи-лафети для перевезення автомобілів та важкої спецтехніки.
Лідером українських виробників легкових автопричепів у квітні-червні-2026 є МП “Завод автопричепів” (Глухів Сумської обл.) з продажем 1,868 тис. од. або більше 27% ринку вітчизняних причепів.
Столичне “НВП-Палич” займає друге місце – 1,185 тис. од. завдяки широкій модельній лінійці та розвиненій мережі продажів.
За даними ІДА, третя сходинка у ТОВ “Агромоторсервіс” (Старокостянтинів Хмельницької обл.), відомого моделями “Старконь” – 751 причеп.
В десятку також увійшли виробники з Запоріжжя, Кременчука, Ірпіня (Київська обл.), Луцька, Вінницької та Чернігівської областей.
“Ринок легкових причепів у другому кварталі 2026 року показав приклад повної незалежності від імпорту. Українські підприємства забезпечують споживачів продукцією, яка повністю відповідає місцевим умовам експлуатації та виграє у закордонних аналогів за співвідношенням ціни та міцності конструкції”, – резюмується у дописі.
Динаміка експорту товарів у січні-лютому 2026 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2025 року, %
