Політика – Сторінка 73 – Ukraine open for business

Понад 52 тис. компаній в Україні щонайменше два роки декларують нульовий дохід

В Україні 52,2 тис. діючих компаній щонайменше два роки поспіль подають річну фінансову звітність із нульовим доходом або взагалі не вказують дохід, свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot.
Близько чверті таких компаній показують нульові або незаповнені доходи три роки поспіль, а 4,6 тис. компаній, або приблизно кожна одинадцята, перебувають у такому стані вже п’ять років.
Найбільше компаній із багаторічною відсутністю задекларованого доходу зареєстровано в Києві — 15 078, або майже 29% від загальної кількості.
На Дніпропетровську область припадає 3 998 таких підприємств, або близько 8%, на Харківську — 3 663, на Одеську — 3 471 компанія.
Найпоширеніша сфера діяльності таких підприємств — оптова торгівля. У ній зареєстровано 9 894 компанії, або близько 19% дослідженої вибірки.
Ще 5 523 компанії працюють у сфері нерухомості, 4 279 — у будівництві, 3 426 — у сільському господарстві.
Основна частина підприємств, які тривалий час декларують відсутність доходів, зареєстрована у формі товариств з обмеженою відповідальністю — 42 383 компанії, або 81% вибірки. Ще 7 673 є приватними підприємствами, 1 691 — фермерськими господарствами.
Керівник юридичного департаменту Opendatabot Денис Попов пояснює збереження великої кількості таких компаній, зокрема, складністю процедури ліквідації бізнесу.
«Одна з причин, чому компанії роками залишаються зареєстрованими без доходу, — складна процедура їхнього закриття. Для офіційного припинення діяльності необхідно врегулювати зобов’язання перед кредиторами та державою, пройти встановлені процедури, що вимагає часу та коштів», — зазначив він.
За його словами, нульовий дохід також не обов’язково означає фактичне припинення діяльності. Деякі підприємства могли тимчасово зупинити роботу через повномасштабну війну, втрату виробничих потужностей, працівників або ринків збуту.
До аналізу увійшли діючі комерційні компанії окремих організаційно-правових форм, які щонайменше два останні роки поспіль подавали фінансову звітність із нульовим або незаповненим доходом. Неприбуткові організації до дослідження не включалися.
Джерело: Opendatabot

БИЗНЕС, ДОХІД, звітність, КОМПАНИЯ, УКРАЇНА

Молдова планує обговорити з Україною довгострокові поставки природного газу

Уряд Молдови обговорюватиме з керівництвом України можливість укладення довгострокового контракту на постачання природного газу, повідомив молдовський прем’єр-міністр Василе Тофан напередодні візиту до Києва.

“Досі діяв мораторій на експорт газу з України. Зовсім недавно було започатковано ініціативу щодо скасування цього мораторію, оскільки Україні також потрібні бюджетні надходження. Дійсно, у країни є певний надлишок газу. Він видобувається у двох регіонах: Полтавському та Івано-Франківському. Обсяги, доступні для експорту, не дуже великі. Я чув цифри близько 500 млн кубометрів газу, приблизно стільки ж нам знадобиться протягом газового року на регульованому ринку”, – сказав Тофан, якого цитує державне агентство “Молдпрес”.

За його словами, це питання обговорюватиметься під час його візиту до Києва, який планується найближчим часом.

Прем’єр розраховує, що Київ запропонує Кишиневу конкурентну ціну на газ у разі укладення довгострокового, на 3-5 років, контракту. “Нам слід розуміти, що Україна продаватиме цей газ за ринковою ціною. Вартість можна знизити завдяки угоді, що передбачає довший термін закупівлі. Якщо ми купуємо газ для негайного споживання, то платимо ринкову ціну або ціну, близьку до неї. Однак український газ може бути дешевшим, оскільки у нас будуть нижчі транспортні витрати. Якщо нам вдасться обговорити структуру та укласти угоду на довший термін закупівлі – три, чотири або п’ять років, запропонувавши їм гарантію купівлі, то ціна дійсно може бути нижчою”, – зазначив Тофан.

7 жовтня уряд України схвалив часткове відновлення експорту природного газу, призупиненого у 2022 році. Відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, приватні виробники зможуть експортувати до 15% від обсягу газу, видобутого в попередньому місяці. Цей механізм не застосовуватиметься до компаній, що перебувають під контролем держави, і покликаний дозволити приватним виробникам продавати газ на закордонні ринки в регульованих умовах.

Як повідомлялося, Молдова у серпні-вересні увійшла в черговий виток енергетичної кризи, через яку внутрішні тарифи на газ за два місяці зросли в 1,7 раза, країна також стикається з різким подорожчанням імпортованих нафтопродуктів. З 26 вересня в Молдові діє режим надзвичайного стану в енергетиці.

Молдовський прем’єр у вересні неодноразово заявляв про необхідність укладення довгострокових прямих контрактів на імпорт газу з виробниками, на відміну від біржових форвардних контрактів на хабі TTF у Нідерландах, на підставі яких газ постачається до Молдови з 2022 року. Зокрема, Тофан ініціював переговори щодо імпорту газу зі США, Катару, Азербайджану та Туркменістану. Він також заявляв, що Молдова планує укласти прямі контракти на постачання газу у 2027 році з Румунії, з родовища Neptun Deep у Чорному морі.

MOLDOVA, ЕНЕРГЕТИКА, природний газ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ

У ADONIS відкрився спеціалізований Центр кашлю для комплексної діагностики причин цього симптому

У медичному центрі ADONIS розпочав роботу спеціалізований Центр кашлю, який об’єднує діагностику та лікування пацієнтів із тривалим, періодичним або нез’ясованого походження кашлем.
Як повідомили в медичній мережі, новий центр орієнтований на комплексний підхід до пацієнтів, у яких кашель зберігається тривалий час, повертається після лікування або може бути пов’язаний одразу з кількома захворюваннями.

У ADONIS зазначають, що хронічний кашель може мати різні причини і не завжди пов’язаний лише із захворюваннями дихальних шляхів. Серед можливих факторів можуть бути алергічні захворювання, бронхіальна астма, наслідки інфекцій, патологія ЛОР-органів, гастроезофагеальний рефлюкс та інші стани, тому для встановлення причини симптому в ряді випадків необхідна консультація кількох фахівців.

Робота Центру кашлю передбачає послідовну діагностику із залученням лікарів відповідних спеціальностей та проведенням необхідних досліджень у рамках однієї медичної мережі. Після встановлення причини для пацієнта формується індивідуальна схема лікування та подальшого спостереження.
Створення спеціалізованого центру дозволяє зосередити діагностику затяжного кашлю в одному напрямку та скоротити шлях пацієнта між різними фахівцями та обстеженнями.

ADONIS працює в Україні з 1997 року. За даними компанії, мережа об’єднує шість медичних філій у Києві та Київській області й працює за 89 медичними напрямками. До структури мережі входять амбулаторні центри, лабораторії, хірургічні підрозділи та стаціонари. У компанії працюють понад 1,8 тис. фахівців.

Джерело: медична мережа ADONIS

діагностика, кашель, МЕДИЦИНА, охорона здоров'я

Україні необхідно сформувати комплексну програму захисту та стійкості мостової інфраструктури – УЦСБ

Україні необхідно сформувати комплексну програму захисту та стійкості мостової інфраструктури, причому основу для такого підходу сформовано ще 2022 року, зазначається на сайті Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ).

Як пояснюють в УЦСБ, тоді в Україні розробили концепцію комплексного захисту об’єктів критичної інфраструктури “Країна-Фортеця”, яку згодом затвердили на державному рівні. Вона передбачає, зокрема, типові рішення щодо захисту автомобільних та залізничних мостів.

“Сьогодні важливо втілювати ці рішення в ракурсі системної програми захисту мостової інфраструктури. Має бути проведено оцінювання критичних мостів, визначені пріоритети, розроблені відповідні проєктні рішення, створені резерви матеріалів і конструкцій для ремонту, а також визначені відповідальні організації та алгоритми дій після пошкодження. Інакше ми щоразу будемо діяти реактивно: спочатку відбувається ураження, потім обстеження, пошук проєктних рішень, матеріалів і підрядників – і лише після цього починається відновлення”, – зазначає військослужбовець Артем Білик, який є членом Координаційного штабу з інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури та провідним співавтором концепції “Країна-Фортеця”.

За його словами, для критичної інфраструктури така модель є надто повільною. Слід діяти на упередження, передбачати, що може уразити противник, і захищати слабкі місця інфраструктури.

Комплексна програма має включатиме щонайменше п’ять напрямів, як-от: обстеження та ранжування мостів за рівнем критичності та потенційними наслідками їхнього пошкодження; інженерний захист найбільш відповідальних конструктивних елементів та об’єктів; організаційно-технічні заходи, включно із системами спостереження, охорони та протидії безпілотним і ракетним загрозам; підготовку резервів для оперативного відновлення: проєктних рішень, матеріалів, металоконструкцій та обладнання; формування мережі українських виробників, здатних у найкоротші терміни виготовити необхідні конструкції та забезпечити їх монтаж.

Масштабна програма з інженерного захисту мостів може мати додатковий ефект у вигляді підтримки української металургії та виробників будівельної продукції зі сталі, – зазначає Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta.

За словами Білика, для мостів першочерговим завданням має стати визначення найбільш відповідальних елементів конкретної конструкції та їх посилення з урахуванням можливих сценаріїв пошкодження.

Залежно від конструктивної схеми та умов експлуатації можуть застосовуватися різні рішення: захисні споруди, габіонні конструкції, бетонні та інші бар’єрні елементи, сталеві захисні конструкції тощо.

Окремий напрям – створення предетонаційних екранів, які дозволяють збільшити відстань між джерелом вибуху та основними конструктивними елементами. Такі рішення мають проєктуватися індивідуально для кожного об’єкта і не повинні створювати додаткових ризиків для експлуатації мосту, вважає експерт.

Для захисту мостів найкраще підходять рішення на основі металу. Це можуть бути ґратчасті металоконструкції, металеві сітки та троси, або їх поєднання залежно від конструктиву моста та необхідної відстані до предетонаційного екрану, – уточнив Озейчук. Він зазначив, що висока міцність за невеликої ваги та модульний принцип створення захисту з різних елементів дають змогу адаптувати існуючу металеву продукцію під індивідуальну геометрію мостів, а також легко замінювати або посилювати конструкції локально.

Не менш важливим є захист від супутніх факторів ураження: пожеж, уламкових пошкоджень та пошкодження допоміжних систем. Вразливі елементи мостового господарства доцільно захищати відповідними негорючими конструкціями.

Щодо альтернативних переправ, то, за оцінкою експерта, через Дніпро повноцінно замістити існуючі міські мости тимчасовими конструкціями надзвичайно складно. Тимчасова переправа повинна бути інтегрована з автомобільною та залізничною інфраструктурою, мати необхідну пропускну здатність та відповідати вимогам безпеки, пояснює Білик.

Крім того зазначається, що сучасний міст – це далеко не лише автомобільний рух. Мостовими переходами можуть проходити залізничні колії, лінії метрополітену, інженерні комунікації, трубопроводи, кабелі та інші системи. Тому понтонна або інша тимчасова переправа може бути резервним інструментом, але не повноцінною заміною розвиненої мостової інфраструктури великих міст, йдеться на сайті.

Як зазначається у релізі, стратегія має полягати не у виборі між мостом і понтоном, а у створенні багаторівневої системи стійкості, де захищений основний міст доповнюється можливостями оперативного відновлення та резервними транспортними рішеннями.

Джерело: https://uscc.ua/news/mosti-pid-udarom-comu-ukraini-potribna-sistemna-programa-ih-zahistu-ta-vidnovlenna

ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, металоконструкція, МІСТ, ОЗЕЙЧУК, УКРАЇНА

Латвія передасть Чернігівщині 60 генераторів, перші 30 уже надійшли

Латвійський уряд цього року передав Чернігівській області 30 генераторів потужністю від 80 до 650 кВт, очікується надходження ще 30 генераторів, повідомив очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус

“Чернігівщина отримала 30 генераторів від Латвії – це перша партія обладнання в рамках домовленостей між Мінекономіки Латвії та нашим профільним департаментом. Загалом латвійські партнери передадуть області 60 генераторів”, – написав він у Телеграмі у неділю.

За його словами, перші 30 – різної потужності – від 80 до 650 кВт.

Передав обладнання Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Андрейс Пілдеговічс.

Як зазначив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі у неділю, від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала від латвійських донорів понад 900 т енергетичного обладнання. “Силові трансформатори й трансформатори струму, обмежувачі та ізолятори, трактори з буровими установками і бездротові маршрутизатори – усе це допомагає українським енергетикам оперативніше відновлювати енергооб’єкти після російських атак”, – уточнив він. \

За словами Шмигаля, Латвія також спрямувала 600 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України. Один із пріоритетних напрямів співпраці – постачання обладнання з електростанцій, виведених з експлуатації в Латвії. Це устаткування має важливе значення для проведення ремонтно-відновлювальних робіт на українських енергооб’єктах.

“Надзвичайно цінуємо підтримку наших латвійських друзів”, – наголосив Шмигаль.

ГЕНЕРАТОР, ЕНЕРГЕТИКА, ЛАТВИЯ, УКРАЇНА, Чернігівщина

UKRNAFTA та її клієнти зібрали 22 млн грн на роботизовані комплекси для Третього армійського корпусу

22 мільйони гривень на наземні роботизовані комплекси для Третього армійського корпусу зібрано. Збір UKRNAFTA спільно з клієнтами тривав із 1 липня до 9 жовтня 2026 року. З кожної одиниці визначених товарів, придбаних на АЗК, 1 гривня спрямовувалася на придбання роботизованих комплексів для 3 АК.

Наземні роботизовані комплекси вже стали важливою частиною сучасного війська. Вони допомагають евакуйовувати поранених, доставляти боєкомлект і провізію на передові позиції, а також дистанційно уражати противника. Їхнє головне завдання — виконувати небезпечну роботу замість військових, зменшуючи ризики для життя і здоров’я наших захисників.

«Підтримка Сил оборони залишається одним із найвищих пріоритетів UKRNAFTA. Цей збір об’єднав можливості найбільшої мережі АЗК України та щоденний внесок десятків тисяч наших клієнтів. Завдяки цьому Третій армійський корпус отримає сучасні комплекси, які допомагатимуть виконувати бойові завдання та зберігати життя військових. 3 АК — один із лідерів інтеграції роботизованих систем у війську, тому ця техніка буде швидко й ефективно застосована там, де вона найбільше потрібна», — зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.

«Війна змінюється дуже швидко, і нам потрібні технології, які дають більше можливостей на полі бою. НРК уже показали свою ефективність під час операції «Вівальді», і нові комплекси точно будуть використані у третьому сезоні операції. Дякуємо UKRNAFTA та всім, хто долучився до збору та системно підсилює Трійку», — голова штабного фонду Олег Петренко.

Від моменту переходу під управління держави наприкінці 2022 року «Укрнафта» системно підтримує Сили оборони України. Компанія спрямувала на допомогу більше 3 млрд грн. За ці кошти закуплено бронетехніку, озброєння, безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби та розвідки, а також інше необхідне захисникам обладнання.

Дякуємо кожному, хто долучився. Разом перетворюємо звичайні покупки на технології, які працюють на передовій і допомагають зберігати життя.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

UKRNAFT, UKRNAFTA

Business news from Ukraine