Єдиний акціонер ПрАТ «Концерн Хлібпром» ухвалив рішення про перетворення підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю, стало відомо з посиланням на систему розкриття інформації НКЦПФР.
Рішення про реорганізацію одного з найбільших виробників хліба в Україні було прийнято 23 липня 2026 року. Новостворене ТОВ «Концерн Хлібпром» стане повним правонаступником майна, договорів, прав та зобов’язань приватного акціонерного товариства.
Акції ПрАТ конвертують у частку в статутному капіталі товариства з коефіцієнтом 1:1. Статутний капітал правонаступника становитиме близько 163,55 млн грн.
У компанії пояснили реорганізацію необхідністю спростити корпоративне управління. Перетворення на ТОВ не передбачає продажу підприємства або зміни його кінцевого власника.
Організаційно-правова форма товариства з обмеженою відповідальністю передбачає менше регуляторних процедур, зокрема компанії не потрібно буде вести облік акцій та виконувати частину вимог до акціонерних товариств.
У 2025 році дохід «Концерну Хлібпром» збільшився на 9,5% порівняно з попереднім роком – до 2 млрд 228,92 млн грн. Чистий збиток підприємства скоротився у 13,5 раза – до 5 млн грн проти 67,57 млн грн у 2024 році.
Активи компанії на кінець 2025 року становили 1 млрд 190,76 млн грн, а зобов’язання скоротилися на 10,1% – до 509,95 млн грн.
«Концерн Хлібпром» є одним із найбільших виробників хліба, хлібобулочної та кондитерської продукції в Україні. Компанія щодня виробляє до 160 тонн продукції, включно із замороженими напівфабрикатами з тіста.
До структури підприємства входять п’ять переробних майданчиків у Львівській та Вінницькій областях. Портфель брендів компанії включає Agrola, Bandinelli, 2go, «Люблянна» та «Вінницяхліб». Кінцевою бенефіціарною власницею підприємства є Наталія Антонова.
Державна митна служба України в першому півріччі 2026 року перерахувала до державного бюджету 420,1 млрд грн митних платежів, що на 31,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
У січні-червні 2025 року надходження становили 318,5 млрд грн. Таким чином, за рік бюджет отримав додатково близько 101,6 млрд грн. Офіційні дані були оприлюднені Держмитслужбою 13 липня 2026 року.
Аналітичний центр Experts Club зіставив дані Держмитслужби з оперативним звітом Міністерства фінансів про виконання державного бюджету за січень-червень 2026 року.
Рейтинг митних надходжень за основними статтями
Податок на додану вартість із товарів, ввезених на митну територію України, залишається головним джерелом митних доходів.
На нього припало близько 75,7% усіх платежів, перерахованих Держмитслужбою в першому півріччі. Іншими словами, приблизно три з кожних чотирьох гривень митних надходжень забезпечив імпортний ПДВ.
Висока частка ПДВ пояснюється тим, що податок нараховується практично на весь оподатковуваний імпорт, включно з обладнанням, сировиною, паливом, автомобілями, споживчими товарами та продукцією виробничого призначення.
Після вирахування із загального обсягу імпортного ПДВ і митних зборів залишається близько 70,9 млрд грн, або 16,9% надходжень.
Основну частину цієї суми має становити акцизний податок із ввезених підакцизних товарів, насамперед нафтопродуктів, автомобілів, алкогольної та тютюнової продукції.
Однак Мінфін в оперативному звіті вказав лише сукупні надходження акцизного податку з вітчизняних та імпортних товарів — 152,4 млрд грн. Окрему суму імпортного акцизу в повідомленні не розкрито. Тому показник 70,9 млрд грн є розрахунковим і також може включати невеликі суми інших платежів, які адмініструються митницею.
Надходження від ввізного та вивізного мита за перше півріччя становили 31 млрд грн, або близько 7,4% загального обсягу митних платежів.
Частка мита значно поступається імпортному ПДВ, оскільки для багатьох товарів діють нульові або знижені ставки в межах угод України про вільну торгівлю. Крім того, окремі групи обладнання, енергетичної продукції та товарів оборонного призначення користуються податковими й митними пільгами.
Структура митних надходжень України
Таким чином, приблизна структура 420,1 млрд грн має такий вигляд:
ПДВ із ввезених товарів — 318,2 млрд грн, або 75,7%.
Імпортний акциз та інші платежі — близько 70,9 млрд грн, або 16,9%.
Ввізне та вивізне мито — 31 млрд грн, або 7,4%.
Розрахунок Experts Club показує, що українська митниця виконує насамперед функцію адміністрування імпортного ПДВ. Власне митне мито формує менш ніж одну десяту частину загального обсягу надходжень.
Автомобілі забезпечили понад 7% усіх платежів
Імпорт легкових автомобілів у першому півріччі приніс державному бюджету 32,1 млрд грн. Це відповідає приблизно 7,6% усіх надходжень, перерахованих Держмитслужбою.
При цьому лише автомобілі з бензиновими двигунами забезпечили 14,6 млрд грн, або близько 3,5% усіх митних доходів України за півріччя.
Таким чином, платежі від імпорту легкових автомобілів перевищили сукупні надходження від ввізного та вивізного мита за всіма товарними категоріями.
Великі імпортери забезпечили 85% надходжень
Митні платежі в першому півріччі внесли 28,3 тис. учасників зовнішньоекономічної діяльності. Їхня кількість збільшилася на 2,5% порівняно із січнем-червнем 2025 року.
При цьому лише 2,35 тис. компаній, або близько 8% усіх платників, забезпечили 85% надходжень. Їхній сукупний внесок можна оцінити приблизно в 357 млрд грн.
Ще 10,6 тис. підприємств, кожне з яких перерахувало від 1 млн до 20 млн грн, забезпечили 53,5 млрд грн.
Близько 15,3 тис. представників малого та середнього бізнесу сплатили до 1 млн грн кожен. Їхній сукупний внесок становив майже 4,8 млрд грн.
Це свідчить про високу концентрацію митних доходів: основна частина надходжень залежить від порівняно невеликої групи великих імпортерів палива, автомобілів, техніки, сировини, фармацевтичної та споживчої продукції.
Митниця забезпечила понад п’яту частину доходів загального фонду
За січень-червень 2026 року до загального фонду державного бюджету України надійшло 1,898 трлн грн. Митні платежі в розмірі 420,1 млрд грн еквівалентні приблизно 22,1% цієї суми.
Разом із загальним і спеціальним фондами доходи державного бюджету за півріччя становили 2,52 трлн грн.
Зростання митних надходжень на 31,9% значно випередило збільшення кількості платників, яке становило лише 2,5%. Це вказує на те, що основними чинниками зростання стали збільшення вартості оподатковуваного імпорту, зміна валютного курсу, зростання податкового навантаження на окремі категорії та підвищення платежів найбільших компаній.
Найповнішим офіційним джерелом детальної інформації за кодами бюджетної класифікації є державний портал Open Budget. Держмитслужба публікує загальний обсяг платежів і структуру платників, а Мінфін — основні податкові статті. На момент підготовки матеріалу окрему повну таблицю Держмитслужби з розподілом 420,1 млрд грн за всіма видами платежів в одному документі оприлюднено не було.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Фонд державного майна (ФДМУ) вивчає можливість продажу 100% торговельно-розважального центру Ocean Plaza в Києві замість наявної державної частки в 66% з потенційною стартовою ціною за весь лот у $100 млн, повідомив голова ФДМУ Дмитро Наталуха.
«На жаль, у нас немає можливості виставити в одному лоті і державну частку, і приватну. Тому зараз триває обговорення, чи можна знайти механізм, щоб виставити на продаж 100% ТРЦ, а не наявні 66%. Адже попит є на 100%», – розповів Наталуха в інтерв’ю РБК-Україна.
Він зазначив, що участь міноритарного власника ТРЦ Ocean Plaza – ТОВ «Ланіта Інвест» – в аукціоні можлива за умови достатньої конструктивності та врегулювання юридичних складнощів. За оцінками фонду, стартова ціна за 100% активу може становити від $100 млн.
За словами Наталухи, аукціон з приватизації ТРЦ Ocean Plaza може бути проведений у грудні поточного року, а надходження від продажу — вже в січні 2027 року.
Згідно з планом підготовки об’єктів, пріоритетних до продажу у 2026 році, оприлюдненим ФГСУ в червні, аукціон з продажу ТРЦ Ocean Plaza може бути проведений у листопаді-грудні 2026 року. Власник міноритарної частки ТРЦ ТОВ «Ланіта Інвест» раніше підтримав ідею продажу активу одним лотом разом зі своєю часткою.
Як повідомлялося, 19 червня 2026 року правоохоронні органи в рамках кримінального провадження провели санкціоновані обшуки за місцем проживання окремих посадових осіб ФГІУ з метою перевірки можливого заниження вартості ТРЦ Ocean Plaza (Київ) перед продажем.
Легкові автомобілі з бензиновими двигунами забезпечили понад 14,6 млрд грн митних надходжень до держбюджету від імпорту легкових автомобілів, які загалом склали 32,1 млрд грн, повідомила Державна митна служба на сайті.
Водночас дизельні авто забезпечили 8,4 млрд грн надходжень, гібриди – 7,1 млрд грн, електричні авто – 2 млрд грн.
Держмитслужба зазначає, що загалом у січні-червні українці імпортували понад 169 тис. легкових автомобілів загальною вартістю майже 96,6 млрд грн, з яких 70% склали вживані авто, забезпечивши при цьому надходження митних платежів до держбюджету на 17,7 млрд грн, тоді як нові – у сумі 14,4 млрд грн.
Частка бензинових авто, які залишаються найпопулярнішими, становила 54,5% в загальному імпорті. На другому місці – дизельні (20,3%), які не тільки значно обійшли електрокари (13%), а й випередили гібриди (12,1%).
Найдорожчими серед імпортних автівок стали гібриди, середня вартість одного такого авто становить майже $27 тис., вартість дизельного – $16 тис., електричного – понад $10 тис., а бензинового – $9 тис.
За даними Держмитслужби, з початку 2026 року автівки ввозили з понад 50 країн, однак беззаперечними лідерами є: США – 73,2 тис. (43% від загальної кількості імпортованих); Німеччина – 17,3 тис. (10%) та Польща – 14,6 тис. (9%).
Сукупно з цих країн імпортовано майже 105,1 тис. авто, тобто 62% загальної кількості.
Як повідомлялось, за даними ДМС, обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-червні 2026 року становив $2,18 млрд, що на 14,6% менше за показник першого півріччя 2025 року ($2,554 млрд).
Цюріх і Мадрид продемонстрували найвищі темпи зростання цін на елітну житлову нерухомість серед європейських міст за підсумками першого кварталу 2026 року, повідомила міжнародна консалтингова компанія Knight Frank.
В обох містах елітне житло подорожчало на 4,8% порівняно з першим кварталом минулого року. Цюрих посів десяте місце в глобальному рейтингу, Мадрид — одинадцяте.
У Женеві ціни зросли на 4,2%, у Лісабоні — на 3,4%, у Франкфурті — на 3,2%, у Берліні — на 2,9%.
Елітна нерухомість у Дубліні подорожчала на 2,5%, у Монако — на 2,3%, у Парижі — на 1,5%, у Бухаресті — на 1%, у Відні — на 0,3%.
Зниження цін зафіксовано у Стокгольмі — на 0,7%, Мілані — на 0,9% та Лондоні — на 4%.
Knight Frank пов’язує стійкість ринків Швейцарії з припливом капіталу, відносно стабільним податковим середовищем та попитом з боку заможних міжнародних покупців. Зростання в Мадриді та Лісабоні підтримують порівняно привабливі ціни, клімат та високий інтерес іноземних інвесторів.
За п’ятирічний період європейським лідером став Мілан, де ціни на преміальне житло зросли на 36,2%. Далі йдуть Мадрид із зростанням приблизно на 29,7% та Цюрих — на 27,5%.
Лондон виявився єдиним із відстежуваних європейських ринків, де ціни знизилися за п’ять років — приблизно на 5%. Knight Frank пов’язує це з високими податками на угоди, скасуванням спеціального режиму для податкових нерезидентів та підвищеною вартістю кредитування.
До європейської частини індексу входять Берлін, Бухарест, Дублін, Франкфурт, Женева, Лісабон, Лондон, Мадрид, Мілан, Монако, Париж, Стокгольм, Відень і Цюрих.
Київ та інші українські міста в цьому дослідженні не представлені.
Станом на 1 липня 2026 року поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на сільськогосподарських підприємствах України зросло на 4% порівняно з аналогічною датою минулого року – до 955,2 тис. голів, тоді як у господарствах населення скоротилося на 35% – до 811,8 тис. голів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними Держстату, станом на 1 липня 2026 року в Україні утримувалося 1,767 млн голів ВРХ, зокрема 941,2 тис. корів.
Близько 54% поголів’я ВРХ утримувалося на сільськогосподарських підприємствах, ще 46% – у господарствах населення.
На підприємствах налічувалося 396,6 тис. корів, що на 4% більше, ніж рік тому, тоді як у господарствах населення їх кількість скоротилася на 29% – до 544,6 тис. голів.
“Поголів’я корів скорочується переважно в присадибному секторі, але залишається відносно стабільним у промисловому. Скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. З 2014 року поголів’я корів у промисловому та присадибному секторі скоротилося майже втричі, а ситуацію додатково погіршили повномасштабне вторгнення РФ та несприятлива кон’юнктура ринку”, – наголосили в АВМ.
Асоціація зазначила, що на відновлення поголів’я негативно впливають низькі закупівельні ціни на молоко, зростання виробничих витрат, релокація ферм із прифронтових регіонів, а також адаптація до екологічних і фітосанітарних вимог ЄС.
За оцінкою АВМ, без модернізації молокопереробних підприємств і підвищення закупівельних цін існує ризик подальшого скорочення поголів’я, оскільки фермери активніше реалізують худобу на тлі високих світових цін на яловичину.
За даними Держстату, найбільше поголів’я корів у промисловому секторі зосереджене в Полтавській області – 52,8 тис. голів, Черкаській – 46 тис. голів, Чернігівській – 38,8 тис. голів, Київській – 35,6 тис. голів та Вінницькій – 33 тис. голів. Загалом на ці п’ять областей припадає близько 52% промислового поголів’я корів в Україні.
