Українським підприємствам за перші п’ять місяців 2026 року нарахували понад 7 млн грн штрафів за неподання або несвоєчасне подання відомостей про транспорт до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За даними Опендатаботу, який посилається на інформацію Командування Сухопутних військ ЗСУ, протягом січня-травня було винесено 263 постанови. Загальна сума нарахованих штрафів становила 7,057 млн грн.
Із цієї суми 6,652 млн грн, або 94%, підприємства вже сплатили добровільно чи кошти були примусово стягнуті до бюджету.
Загалом із 2014 року постанови за неподання відомостей про транспорт отримали 1 047 українських компаній. При цьому 87% усіх санкцій були застосовані вже після початку повномасштабної війни.
Постанови виносять щодо посадових осіб підприємств, відповідальних за подання інформації. Це можуть бути директори, бухгалтери або інші працівники, на яких покладено відповідні обов’язки.
Підприємства мають двічі на рік повідомляти ТЦК та СП про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки.
Першоджерело: Опендатабот – «7 млн грн штрафів бізнесу за неподання інформації про транспорт ТЦК цьогоріч», оприлюднено 29 липня 2026 року.
Мережа структурних підрозділів українських банків у другому кварталі цього року зменшилася на 38 відділень після скорочення на 23 точки у першому кварталі і тепер становить 4754 підрозділів, свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
Згідно з даними, більше всього відділень у другому кварталі скоротив Ощадбанк – на 10, що зменшило його мережу до 1115, однак він зберіг лідерство за їх кількістю.
У зв’язку з ліквідацією Мотор-Банку у другому кварталі припинили роботу всі шість його відділень.
По п’ять відділень закрили ПриватБанк та Укрексімбанк після чого мережі цих держбанків налічують відповідно 1050 і 18 точок.
З квітня по червень по три відділення закрили ТАСкомбанк (83 відділення) та Комінбанк (39), по два – Укрсиббанк (214), Банк Кредит Дніпро (31) та Оксі Банк (9).
За другий квартал по одному відділенню закрили Райффайзен Банк (282), А-Банк (196), Полтава-банк (70), банк “Глобус” (32), Радабанк (32), банк “Альянс” (30), банк “Український капітал” (14) та Європейський промисловий банк (6).
Водночас п’ять нових відділень відкрив Акордбанк (177), два – МТБ Банк (47), одне – ПУМБ (220).
За даними Нацбанку, станом на початок липня цього року найбільші мережі відділень в Україні мали державні Ощадбанк – 1115 та ПриватБанк – 1050. За ними зі значним відривом йшли Райффайзен Банк (282), ПУМБ (220) та Укрсиббанк (214).
До другої п’ятірки за кількістю відділень увійшли Укргазбанк (206), А-Банк (196), Акордбанк (177), Сенс Банк (137) та Креді Агріколь Банк (124).
П’ять банків із державною часткою на початок липня утримували мережу зі 2526 відділень, що становило 53,1% загальної кількості підрозділів.
Кандидат добре знає англійську, щодня читає документацію, листується з колегами й дивиться професійні відео без субтитрів. На співбесіді його просять коротко розповісти про себе, і раптом відповідь розсипається: забагато деталей, кілька довгих пауз, невдалий перехід між темами.
Це не обов’язково означає, що рівень мови завищений. Співбесіда перевіряє не лише англійську. Вона одночасно вимагає згадати потрібний досвід, вибрати найкращий приклад, побудувати логічну відповідь, стежити за реакцією інтерв’юера й говорити під тиском оцінювання.
У звичайній робочій розмові таке поєднання трапляється нечасто. Саме тому до інтерв’ю варто готуватися як до окремої професійної ситуації.
Рекрутери можуть формулювати запитання по-різному, але основні теми повторюються. Кандидата просять пояснити свій досвід, назвати сильні сторони, розповісти про складний проєкт, конфлікт, помилку, невдале рішення або ситуацію з браком часу.
Це хороша новина. Не потрібно вгадувати кожне можливе речення. Достатньо підготувати невеликий банк робочих історій, які можна адаптувати під різні питання.
Наприклад, одна історія про запуск проєкту може показати лідерство, роботу з ризиками, комунікацію з командою та здатність діяти в умовах невизначеності. Інша, про помилку, може продемонструвати відповідальність і те, як кандидат змінює процес після невдачі.
Найгірша стратегія тут не відсутність ідеальної англійської. Значно небезпечніше вперше згадувати потрібний приклад уже після запитання рекрутера.
Поведінкові інтерв’ю часто будують навколо запитань на кшталт Tell me about a time when… або Can you give me an example of….
Для таких відповідей зручно використовувати логіку STAR: ситуація, завданьа, дія, результат. Вона не повинна звучати як завчена формула. Її сенс простіший: не дати кандидатові загубитися в передісторії й забути, чим усе закінчилося.
Слабка відповідь часто виглядає так: людина довго описує компанію, команду, контекст і чужі дії, а власне рішення вміщує в одне речення. Інтерв’юер чує багато деталей, але не розуміє, що саме зробив кандидат.
Краще розподілити увагу інакше:
Фраза We successfully completed the project майже нічого не говорить про внесок людини. Значно корисніше пояснити, що саме змінилося: строк скоротився, кількість помилок зменшилася, клієнт погодив рішення, команда уникнула повторення проблеми.
Підготовка не означає, що потрібно написати двадцять відповідей і вивчити їх слово в слово.
Завчений монолог легко впізнати. Кандидат говорить надто рівно, а після уточнювального запитання втрачає темп, бо розмова вийшла за межі сценарію. Крім того, довгі заготовки часто містять лексику, якою людина не користується природно.
Практичніше підготувати каркас:
● ключову думку;
● два або три факти;
● потрібні професійні терміни;
● коротке завершення.
Тоді відповідь щоразу звучить трохи інакше, але не розпадається. Це ближче до реальної співбесіди, де рекрутер може перервати, уточнити деталь або перейти до наступного питання раніше, ніж очікував кандидат.
Запитання Tell me about yourself здається простим, тому його часто недооцінюють. Людина починає з університету, переказує весь кар’єрний шлях і через кілька хвилин ще не дійшла до того, чому подалася саме на цю вакансію.
Інтерв’юерові зазвичай потрібна не повна історія життя, а професійний контекст. Хороша відповідь займає приблизно одну або дві хвилини й пов’язує три речі:
● ким Ви працюєте зараз;
● який досвід найбільше відповідає ролі;
● чому наступний крок логічний саме тут.
Наприклад, замість переліку всіх місць роботи можна зосередитися на останніх роках, типі проєктів і відповідальності, яку хочеться розширити.
Це допомагає рекрутерові швидко скласти цілісне уявлення про кандидата. А ще зменшує ризик, що головні аргументи загубляться десь між першою практикою та давно неактуальною посадою.
На інтерв’ю активний словник часто стає вужчим. Людина знає потрібне слово, але не може згадати його в потрібну секунду. Починає будувати надто довге речення, губить початок або кілька разів виправляє себе.
Це нормальна реакція на навантаження. Боротися з нею лише повторенням граматики не дуже ефективно.
Допомагають репетиції, у яких є реальний темп і непередбачуваність. Не просто прочитати відповіді вголос, а попросити співрозмовника ставити уточнення, змінювати порядок питань і час від часу переривати.
Корисно також відпрацювати фрази, що дають кілька секунд на думку:
That’s a good question. Let me think of the most relevant example.
There are two parts to my answer.
The main challenge was…
Це не маскування слабкої англійської. Такі конструкції допомагають керувати відповіддю й не заповнювати паузу випадковими словами.
Кандидати часто намагаються знайти «безпечну» слабкість, яка насправді звучить як перевага: надмірна відповідальність, перфекціонізм або занадто висока вимогливість до себе.
Рекрутери чули ці відповіді сотні разів. Ціннішим буде реальний, але керований недолік: ситуація, у якій він проявлявся, і конкретна зміна в поведінці.
Схожий принцип працює з помилками. Не потрібно обирати катастрофу, яка ставить під сумнів професійну придатність. Але відповідь I can’t think of any major mistakes теж не переконує. Вона радше показує небажання аналізувати власну роботу.
Сильна відповідь не виправдовує помилку й не перекладає її на команду. Вона пояснює, що кандидат зробив після неї.
Навіть люди, які добре відповідають на професійні питання, губляться під час обговорення винагороди. Тут доводиться одночасно бути ввічливим, конкретним і не погоджуватися поспіхом.
Варто заздалегідь підготувати формулювання для очікуваної суми, уточнення структури компенсації та прохання про час на розгляд пропозиції.
Наприклад:
Based on the scope of the role and my experience, I’m considering a range of…
Could you tell me more about the bonus structure and the review cycle?
Thank you for the offer. Could I have two days to review the details?
Людина може знати всі ці слова окремо, але без репетиції сказати їх спокійно значно важче. Гроші, як виявилося, додають розмові граматичної напруги без жодного дозволу з боку CEFR.
Ефективна підготовка до співбесіди англійською не зводиться до списку правильних фраз. Потрібно зібрати власні приклади, навчитися тримати структуру й кілька разів пройти розмову в умовах, схожих на реальні.
Перед інтерв’ю корисно перевірити:
● чи можете Ви коротко пояснити свій професійний профіль;
● чи маєте кілька історій про результат, складність, конфлікт і помилку;
● чи зрозуміло називаєте власний внесок;
● чи готові до уточнювальних питань;
● чи можете обговорити зарплату та поставити свої питання роботодавцеві.
Сильна співбесіда не вимагає бездоганного акценту або складних конструкцій у кожному реченні. Інтерв’юерові важливіше швидко зрозуміти Ваш досвід, логіку рішень і відповідність ролі.
Тому репетирувати потрібно не «англійську взагалі», а власну професійну історію. Саме її доведеться переконливо розповісти, коли на екрані з’явиться людина, яка ще нічого про Вас не знає.
Як повідомляє Сербський Економіст, румунська державна компанія Nuclearelectrica 28 липня контрольовано зупинила енергоблок №1 АЕС «Чернаводе» через аномально низький рівень води в Дунаї, спричинений тривалою посухою.
Рішення було ухвалено відповідно до процедур безпеки для захисту обладнання, пов’язаного з системою охолодження станції. Енергоблок планують знову підключити до національної енергосистеми після поліпшення гідрологічних умов. Якщо рівень води продовжить знижуватися, може бути розглянуто зупинку енергоблоку №2.
У румунській частині Дунаю наприкінці липня було зафіксовано найнижчий рівень води за останні 30 років. Посуха вже призвела до обмежень на зрошення, зупинки деяких поромних переправ та простоїв барж із зерном.
Низький рівень води також порушив роботу пасажирського судноплавства. У районі румунського населеного пункту Салча сіло на мілину пасажирське судно під прапором Швейцарії, яке прямувало з Дробета-Турну-Северина до болгарського Видина. На борту перебували 186 пасажирів і 52 члени екіпажу. Кілька спроб зняти судно з мілини не дали результату.
Проблеми поширилися й на міжнародний ринок річкових круїзів. Кілька круїзних суден було затримано на північ від Будапешта, а туристичні рейси на окремих ділянках Дунаю було призупинено. Угорська компанія MAHART-PassNave повідомила про зниження кількості бронювань у липні на 18% і припинила екскурсійні маршрути на північ від Будапешта.
Круїзний оператор Avalon Waterways скасував кілька рейсів по Дунаю, зокрема окремі рейси за маршрутами «Danube Dreams» та «Danube from Romania to Germany».
Зміління Дунаю торкнулося не лише Румунії та Угорщини. У Сербії через зменшення притоку виробництво найбільшої ГЕС «Джердап-1» скоротилося до 5 тис. МВт-год електроенергії на добу, або до третини звичайного обсягу. Вантажні судна та паливні баржі на окремих ділянках завантажуються лише на 30–40 % своєї звичайної місткості.
Таким чином, тривала посуха одночасно створила ризики для енергетики, вантажних перевезень та туристичної галузі країн Дунайського регіону. Відновлення повноцінної роботи АЕС, річкових круїзів та вантажної навігації залежатиме від опадів у верхній частині басейну та сталого відновлення рівня води.
Як повідомляє experts.news, станом на 1 червня 2026 року в Україні утримувалося 1 млн 786,9 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 941,2 тис. корів, повідомила Асоціація виробників молока 26 червня з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
Порівняно з 1 червня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 383 тис. голів, або на 18%, а кількість корів – на 208 тис., також на 18%. За місяць загальне поголів’я ВРХ дещо збільшилося – на 2,1 тис. голів, тоді як кількість корів зменшилася на 3,3 тис.
Близько 53% поголів’я утримують сільськогосподарські підприємства, решту 47% – господарства населення.
У промисловому секторі на початок червня було 951,2 тис. голів ВРХ, зокрема 391,9 тис. корів. За рік підприємства збільшили поголів’я ВРХ на 4%, а кількість корів – на 3%.
Водночас у господарствах населення залишалося 835,7 тис. голів ВРХ, з яких 549,3 тис. становили корови. За рік приватний сектор втратив 33% поголів’я ВРХ і 28% корів. Саме скорочення утримання худоби домогосподарствами залишається головною причиною загального падіння показників у країні.
Зростання кількості корів у сільськогосподарських підприємствах зафіксовано в 11 областях. Найбільше поголів’я збільшилося у Рівненській області – на 29%, Львівській – на 22%, Харківській – на 13%, Тернопільській – на 11% та Хмельницькій – на 9%. У Київській області кількість корів у промисловому секторі зросла на 3%.
Найбільше поголів’я ВРХ у господарствах усіх категорій утримували Полтавська область – 168 тис. голів, Вінницька – 160 тис., Хмельницька – 143,4 тис., Одеська – 131,6 тис., Чернігівська – 126,1 тис., Черкаська – 125,4 тис. та Київська – 105,7 тис. голів. На ці сім регіонів припадало близько 54% загального поголів’я країни.
Асоціація виробників молока пов’язує скорочення поголів’я з низькою закупівельною ціною молока, подорожчанням кормів, пального та добрив, недостатньою модернізацією ферм і наслідками бойових дій. Підприємства у прифронтових регіонах також змушені перевозити худобу до центральних та західних областей.
За оцінкою асоціації, близько 850 із 1,375 тис. українських молочних ферм потребують реконструкції для відповідності європейським стандартам утримання тварин. Орієнтовна потреба в інвестиціях оцінюється приблизно у EUR219 млн.
На початку 1991 року в Україні налічувалося 24 млн 623,4 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 8 млн 378,2 тис. корів. До початку 2001 року поголів’я ВРХ скоротилося до 9,424 млн голів, а корів – приблизно до 4,958 млн.
У 2013 році в Україні залишалося 4,646 млн голів ВРХ і 2,554 млн корів. На початок 2021 року показники становили відповідно 2,874 млн і 1,673 млн голів.
На 1 січня 2025 року поголів’я ВРХ оцінювалося у 2,002 млн голів, зокрема корів – у 1,155 млн. На початок 2026 року показники знизилися до 1,804 млн голів ВРХ і 1,022 млн корів.
Таким чином, від початку 1991 року до початку 2026 року загальне поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося приблизно на 92,7%, або у 13,6 раза. Кількість корів зменшилася на 87,8%, або у 8,2 раза.
До 1 червня 2026 року чисельність корів уперше опустилася нижче 1 млн голів – до 941,2 тис. Порівняно з 1991 роком це означає скорочення майже на 89%, або у 8,9 раза.
При порівнянні довгострокових показників слід враховувати зміну статистичного охоплення. Дані за 2015-2021 роки не включають тимчасово окуповані Крим, Севастополь і частину Донецької та Луганської областей, а показники з 2022 року також не охоплюють інші окуповані території та частину районів бойових дій.
Попри різке загальне скорочення поголів’я, промислові молочні господарства у відносно безпечних регіонах частково збільшують кількість продуктивних корів. Проте цього поки недостатньо, щоб компенсувати масовий вихід із тваринництва особистих селянських господарств.
https://www.experts.news/posts/poholivya-vrkh-v-ukrayini-za-rik-skorotylosya-na-18
