Компанія «Хуавей Україна» оголосила про старт всеукраїнського командного конкурсу Student Tech Challenge 2026 для студентів технічних спеціальностей. Цього року в ньому візьмуть участь 152 студенти у складі 42 команд із 18 українських університетів.
Офіційне відкриття конкурсу відбулося 6 жовтня в онлайн-форматі. До учасників звернулися директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе, генеральна директорка Директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України Роксолана Швадчак, а також керівники українських технічних університетів.
У 2026 році команди працюватимуть за трьома напрямами: Radio Access Network Planning, Datacom Engineering і Digital Energy. Учасники мають розробити рішення для практичних завдань у сфері планування мобільних мереж, передавання даних, мережевих технологій і цифрової енергетики.
Робота над проєктами відбуватиметься за підтримки тренерів команд і менторів Huawei Ukraine.
«Хуавей Україна послідовно інвестує в освіту української молоді. Ми прагнемо надихати студентів навчатися ще старанніше, глибше занурюватися в реальні бізнес-кейси та будувати кар’єру в обраних професійних напрямах. Так вони безпосередньо посилюватимуть українську ІКТ-галузь», — зазначив директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе.
Student Tech Challenge проводиться третій рік поспіль. У 2024 році в конкурсі взяли участь 134 студенти у складі 32 команд із 10 університетів, а у 2025 році — 201 студент, 48 команд із 20 університетів. У 2026 році кількість конкурсних напрямів скорочено з чотирьох до трьох, водночас до проєкту долучилися 42 команди з 18 закладів вищої освіти.
Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко наголосив на важливості тіснішого зв’язку університетської освіти з реальними потребами технологічної галузі. За його словами, подібні ініціативи дають змогу студентам не лише здобувати академічні знання, а й застосовувати їх під час розв’язання інженерних завдань та отримувати практичний командний досвід.
Конкурс триватиме з 6 жовтня до 6 листопада. Півфінальний відбір відбудеться 26–27 жовтня, а 4–5 листопада команди представлять свої проєкти незалежному експертному журі. Фінальна церемонія та нагородження переможців відбудуться 6 листопада в Києві.
Переможці отримають призи, а також можливість взяти участь у менторській програмі або програмі стажування Huawei.
Student Tech Challenge — всеукраїнське технологічне змагання Huawei Ukraine для студентів технічних спеціальностей, яке проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки України. Учасники розробляють рішення для практичних завдань у телекомунікаціях, мережевих технологіях та енергетиці під керівництвом експертів компанії.
Як повідомляє Еxperts.news, український ринок металопрокату в січні-вересні 2026 року скоротився на 13,79% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 2,728 млн тонн, свідчать дані об’єднання «Укрметалургпром».
При цьому залежність внутрішнього ринку від імпортної продукції помітно зросла. За дев’ять місяців Україна імпортувала 1,276 млн тонн металопрокату, що відповідає 46,78% внутрішнього споживання.
Роком раніше обсяг українського ринку становив 3,1645 млн тонн, а імпорт — 1,2395 млн тонн, або 39,17%. Таким чином, незважаючи на скорочення загального попиту, частка закордонного металопрокату за рік збільшилася одразу на 7,61 процентного пункту.
Фактично майже кожна друга тонна металопрокату, спожита на внутрішньому ринку України в січні-вересні 2026 року, була імпортною.
Українські металургійні підприємства за цей період виробили 3,729 млн тонн прокату, що становить 77% від показника січня-вересня 2025 року.
Зниження внутрішнього споживання відбувається після суттєвого відновлення ринку минулого року. За підсумками 2025 року обсяг ринку металопрокату зріс на 21,73% — до 4,002 млн тонн, а частка імпорту становила 40,07%.
Для порівняння: у 2024 році український ринок металопрокату становив 3,288 млн тонн, а у 2023 році — 3,506 млн тонн.
Джерело: «Укрметалургпром», Державна митна служба України.
Київ лідирує серед регіонів України за кількістю діючих компаній, які щонайменше два роки поспіль декларують нульовий дохід або не заповнюють відповідний показник фінансової звітності.
За даними Opendatabot, у столиці зареєстровано 15 078 таких компаній, що становить майже 29% від загальної кількості в країні.
Загалом в Україні налічується 52 202 діючі комерційні компанії, які щонайменше два останні роки поспіль подавали звітність із нульовим або незаповненим доходом.
Друге місце посідає Дніпропетровська область — 3 998 компаній, або близько 8% від загальної кількості. У Харківській області зареєстровано 3 663 подібних підприємств, в Одеській — 3 471.
Таким чином, лише на Київ та три найбільші області припадає понад половину всіх компаній країни, які тривалий час не показують дохід у фінансовій звітності.
Кожна четверта компанія з дослідженої групи перебуває в такому стані вже три роки поспіль, а 4,6 тис. підприємств не показують дохід п’ять років.
Найпоширенішою організаційно-правовою формою серед таких підприємств залишається ТОВ — на них припадає 42 383 компанії, або 81% вибірки.
За оцінкою Opendatabot, однією з причин збереження юридично діючих, але фактично неактивних підприємств залишається складність процедури ліквідації. Крім того, частина компаній могла призупинити роботу внаслідок війни, втрати виробничих потужностей або ринків збуту.
Джерело: Opendatabot
Німеччина залишається однією з країн із високим рівнем позитивного сприйняття серед українців, однак у серпні 2026 року цей показник помітно знизився порівняно з попередньою хвилею дослідження. Позитивно до Німеччини ставляться 69,9% опитаних, негативно — 5,5%, свідчать результати дослідження Active Group та Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно Німеччину оцінюють 26,8% українців, здебільшого позитивно — 43,1%. Нейтральної позиції дотримуються 23,5% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 4,9%, повністю негативне — 0,6%, ще 1,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних та негативних оцінок становить плюс 64,4 відсоткового пункту. Це зберігає Німеччину серед країн із виразно позитивним сприйняттям, хоча показник став нижчим порівняно з попередніми хвилями. У серпні 2026 року Німеччина за часткою позитивного ставлення поступалася серед країн Західної Європи Франції та Нідерландам.
У березні 2026 року позитивно до Німеччини ставилися 77,4% респондентів: 32,9% — повністю позитивно та 44,5% — здебільшого позитивно. Негативні оцінки становили лише 3,5%, а нейтральну відповідь обрали 18,4% опитаних.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 7,5 в.п. — з 77,4% до 69,9%, негативних збільшилася на 2 в.п. — з 3,5% до 5,5%, а нейтральних — приблизно на 5,1 в.п. Баланс позитиву та негативу знизився з 73,9 до 64,4 в.п. При цьому позитивне ставлення все ще майже у 13 разів переважає негативне.
Німеччина водночас залишається одним із найбільших торговельних партнерів України. У першому півріччі 2026 року український експорт до Німеччини становив близько $1,267 млрд, імпорт — $3,208 млрд, а загальний товарообіг — близько $4,48 млрд. Негативне для України сальдо становило близько $1,94 млрд. Основними українськими поставками були кабельна продукція, ріпак, меблі, соя та металеві труби, тоді як із Німеччини надходили автомобілі, лікарські засоби, нафтопродукти та сільськогосподарська техніка.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи високі оцінки Німеччини українцями у попередній хвилі дослідження, пов’язував їх із комплексом чинників, що виходять за межі безпосередньо економічних відносин.
«Німеччина розглядається як стратегічний союзник у політичному та безпековому вимірі. Сотні тисяч українських біженців знайшли там прихисток, а масштабна фінансова та військова допомога відіграє ключову роль у стійкості нашої держави. Поєднання цих чинників пояснює, чому понад три чверті українців ставляться до Німеччини позитивно, і чому ця країна залишається серед беззаперечних лідерів довіри у нашому суспільстві», — зазначав Позній.
Нова хвиля показує, що рівень позитивного ставлення до Німеччини став нижчим, ніж навесні, однак принципової зміни структури громадських оцінок не відбулося: позитивні відповіді продовжують значно переважати, а основне зростання відбулося не в категорії негативного, а нейтрального ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, НІМЕЧЧИНА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Українські металургійні підприємства у січні-вересні поточного року знизили виплавку чавуну на 22,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,463 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, у вересні було вироблено 113 тис. тонн чавуну, в серпні – 257,1 тис. тонн, у липні – 432,2 тис. тонн, у червні – 670,6 тис. тонн, у травні – 634,4 тис. тонн, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.
Туреччина зберігає переважно позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивне ставлення до неї висловили сумарно 52,3% респондентів, тоді як негативне — близько 7,5%. Водночас порівняно з попереднім дослідженням у березні частка позитивних оцінок дещо скоротилася. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження Active Group та Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Туреччини ставляться 11,2% українців, здебільшого позитивно — 41,1%. Нейтральну позицію займають 37,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,7%, повністю негативно — 0,8%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивного та негативного ставлення становить близько плюс 44,9 відсоткового пункту і є найвищим серед представлених у дослідженні країн Близького Сходу. Таким чином, попри певне зниження показника, Туреччина залишається державою з виразним переважанням позитивних оцінок над негативними.
Порівняно з березнем 2026 року позитивне ставлення послабилося помірно. Тоді повністю позитивно Туреччину оцінювали 14,5% респондентів, здебільшого позитивно — 40,6%, тобто сукупний позитивний показник становив 55%. Негативні відповіді становили 5,6%, нейтральні — 36,4%.
Отже, за п’ять місяців сумарна частка позитивних оцінок зменшилася на 2,7 в.п. — з 55% до 52,3%. Негативне ставлення, навпаки, збільшилося приблизно на 1,9 в.п., а частка нейтральних відповідей — на 1,2 в.п. Баланс позитиву і негативу знизився з 49,4 в.п. у березні до близько 44,9 в.п. у серпні. Це вказує радше на помірне охолодження оцінок, ніж на принципову зміну ставлення.
Туреччина при цьому залишається одним із найбільших торговельних партнерів України. У першому півріччі 2026 року двосторонній товарообіг наблизився до $4,9 млрд: український експорт становив близько $1,78 млрд, імпорт — $3,12 млрд. Туреччина була другим після Польщі окремим ринком збуту українських товарів, а дефіцит України у двосторонній торгівлі становив близько $1,34 млрд.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи взаємозв’язок економіки та суспільного сприйняття торговельних партнерів, зазначав:
«Якщо суспільство бачить, що з країни йде потужний потік імпорту, але не бачить симетричного руху інвестицій, технологій чи локалізації виробництва, виникає відчуття дисбалансу. А це вже прямо впливає на емоційне сприйняття партнера. Саме тому державам із великим профіцитом у торгівлі з Україною слід особливо уважно працювати над репутаційною складовою своєї присутності на українському ринку», — зазначив Уракін.
У випадку Туреччини результати опитування показують, що значний торговельний дисбаланс наразі поєднується з переважно позитивним громадським сприйняттям. Водночас динаміка між березнем і серпнем свідчить про поступове скорочення переваги позитивних оцінок.
Опитування у серпні 2026 року проведено методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА
