Цюріх і Мадрид продемонстрували найвищі темпи зростання цін на елітну житлову нерухомість серед європейських міст за підсумками першого кварталу 2026 року, повідомила міжнародна консалтингова компанія Knight Frank.
В обох містах елітне житло подорожчало на 4,8% порівняно з першим кварталом минулого року. Цюрих посів десяте місце в глобальному рейтингу, Мадрид — одинадцяте.
У Женеві ціни зросли на 4,2%, у Лісабоні — на 3,4%, у Франкфурті — на 3,2%, у Берліні — на 2,9%.
Елітна нерухомість у Дубліні подорожчала на 2,5%, у Монако — на 2,3%, у Парижі — на 1,5%, у Бухаресті — на 1%, у Відні — на 0,3%.
Зниження цін зафіксовано у Стокгольмі — на 0,7%, Мілані — на 0,9% та Лондоні — на 4%.
Knight Frank пов’язує стійкість ринків Швейцарії з припливом капіталу, відносно стабільним податковим середовищем та попитом з боку заможних міжнародних покупців. Зростання в Мадриді та Лісабоні підтримують порівняно привабливі ціни, клімат та високий інтерес іноземних інвесторів.
За п’ятирічний період європейським лідером став Мілан, де ціни на преміальне житло зросли на 36,2%. Далі йдуть Мадрид із зростанням приблизно на 29,7% та Цюрих — на 27,5%.
Лондон виявився єдиним із відстежуваних європейських ринків, де ціни знизилися за п’ять років — приблизно на 5%. Knight Frank пов’язує це з високими податками на угоди, скасуванням спеціального режиму для податкових нерезидентів та підвищеною вартістю кредитування.
До європейської частини індексу входять Берлін, Бухарест, Дублін, Франкфурт, Женева, Лісабон, Лондон, Мадрид, Мілан, Монако, Париж, Стокгольм, Відень і Цюрих.
Київ та інші українські міста в цьому дослідженні не представлені.
Влада Цюріха на тлі гострого житлового дефіциту і рекордно низької вакансії посилює підхід до «справедливого заселення» доступного житла, в тому числі через обмеження по недозаселенню, щоб великі квартири не займали самотні люди.
Мова йде не про загальну заборону для всього ринку оренди, а перш за все про міський фонд (муніципальні, включаючи субсидовані, квартири), де вже діють жорсткі правила мінімальної заселеності: «кількість кімнат мінус одна» дорівнює мінімальній кількості мешканців. Наприклад, у 4,5-кімнатній квартирі повинні жити мінімум три людини, а при недозаселенні після встановленого терміну потрібна зміна житла.
Фон рішення – вкрай низька частка вільного житла. За даними міста, на 1 червня 2025 року в Цюріху налічувалося 235 порожніх квартир, а показник вакансій утримувався на рівні 0,1%.
Паралельно місто просуває оновлену житлову стратегію «Programm Wohnen 2026», яка підтверджує мету довести частку некомерційного (gemeinnützig) орендного фонду до однієї третини до 2050 року. У документах вказується, що частка таких квартир зараз становить близько 27%, а для досягнення мети буде потрібно близько 25 тис. додаткових некомерційних квартир.
Окремим фінансовим інструментом виступає міський житловий фонд: модель на 300 млн швейцарських франків (100 млн об’єктний кредит і 200 млн рамковий) затверджувалася як механізм підтримки створення більш доступного житла, а видача коштів з фонду стартує з 2025 року.
У ширшому контексті в місті також обговорюють поширення схожих принципів (включаючи перевірку умов проживання і мінімальну заселеність) на сегмент «доступних» квартир у приватних власників, якщо вони здаються за пільговими правилами.
