Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відкрило доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, повідомляє прес-служба агентства.
“З початком повномасштабного вторгнення державним органам, зокрема й НАЗК, довелося обмежити доступ до низки реєстрів, зокрема й до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення… з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану” від 12.03.2022 № 263″, – ідеться в повідомленні, опублікованому на сайті НАЗК.
Водночас в агентстві зазначають, що існує значний суспільний інтерес до відкриття даних цього Реєстру.
“Відсутність доступу до такої інформації значно ускладнює діяльність державних органів та інших організацій, зокрема під час призначення претендентів на відповідні посади, здійснення публічних закупівель та інших правочинів тощо”, – наголошується в повідомленні.
Окрім цього, Міноборони дало відповідь НАЗК щодо відсутності ризиків у разі відновлення доступу до Реєстру, однак за умови, що не відображатимуться відомості про місце роботи, а також посади на час вчинення особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення.
Своєю чергою, голова агентства Олександр Новіков зазначив, що відкриті дані Реєстру є потужним інструментом антикорупції.
“Відкриття даних Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, свідчить, що з урахуванням безпекових аспектів можуть бути відкриті й дані Реєстру декларацій”, – зазначив голова НАЗК.
В агентстві очікують ухвалення Верховною Радою законопроєкту №9534, що відновлює електронне декларування статків посадовців, яке було призупинено у зв’язку із запровадженням воєнного стану, законопроєкт також має врегулювати питання публічного доступу до даних Реєстру декларацій.
Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення можна переглянути за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua.
У НАЗК нагадують, що в цьому реєстрі міститься інформація про всіх фізичних та юридичних осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Крім цього, у реєстрі можна отримати довідку про наявність або відсутність відомостей про себе та про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру за корупційне правопорушення.
НАЗК є адміністратором цього реєстру з лютого 2019 року.
Роздрібні продажі препарату екстреної контрацепції “Постинор” за 1,5 року війни зросли на 20%, випливає з оприлюднених даних компанії “Бізнес Кредит”.
Так, протягом шести місяців 2023 року в середньому продавали приблизно 22,6 тис. упаковок цього препарату на місяць, тоді як у 2022-му в середньому 18,779 тис. упаковок на місяць, 2021 року – 17,163 тис. упаковок на місяць.
Водночас середня ціна препарату на кінець 2021 року становила 232, 49 грн за упаковку, на кінець 2022-го – 335 грн, на початок другого півріччя 2023 року – 360 грн.
Загалом, за даними аналітиків “Бізнес Кредит”, 2022 року в роздрібній мережі було реалізовано 225,354 тис. упаковок “Постинора” (на 9,42% більше, ніж роком раніше) на загальну суму 65,252 млн грн (+36%).
Водночас за підсумками першого півріччя 2023 року в роздрібній мережі було продано 135,549 тис. упаковок цього препарату на 48,382 млн грн.
“Постинор” – препарат екстреної контрацепції. Екстрена контрацепція – це метод, який можна використовувати епізодично. Вона не повинна замінювати регулярну контрацепцію. При цьому екстрена контрацепція не у всіх випадках дає змогу запобігти настанню вагітності.
Як повідомлялося, 17 серпня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом забезпечити безрецептурний продаж препаратів екстреної контрацепції набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Водночас 30 серпня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у відповідь на петицію доручив Міністерству охорони здоров’я додатково вивчити питання забезпечення безрецептурного продажу таких препаратів.
“МОЗ не заперечує перегляд правового статусу (категорії відпуску), а саме переведення препаратів, що застосовуються для екстреної контрацепції, до групи лікарських засобів, що відпускаються без рецепта, із запровадженням певних обмежень їхнього відпуску за віком пацієнтів шляхом внесення відповідних змін до реєстраційних матеріалів”, – ідеться у відповіді Шмигаля на петицію.
Раніше низка експертів виступили проти безконтрольного прийому препаратів екстреної контрацепції.
Зокрема, онкогінекологиня медичної мережі “Добробут” Альона Самохвалова вважає, що необхідність отримання рецепта на такі препарати не вплине на можливість ефективно їх використовувати, оскільки їх можна застосовувати впродовж 72 годин, однак вона зазначила ризики частого вживання препаратів екстреної контрацепції.
Зі свого боку завідувачка акушерського відділення медцентру “Лелека” Лариса Захурдаєва вважає, що постійне використання цього методу запобігання небажаній вагітності неприйнятне, але під час війни потрібно зберегти безрецептурний доступ до екстреної контрацепції в умовах обмеженого доступу до медичної допомоги, високого ризику насильства під час воєнних дій, внутрішньої та зовнішньої міграції.
У лютому у своїй резолюції, підписаній після року повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Європарламент, зокрема, засудив використання сексуального і гендерного насильства як засобу ведення війни і наголосив, що це являє собою воєнний злочин. Водночас він закликав ЄС і країни, що приймають жінок і дівчаток, які втекли з України, гарантувати доступ до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я і прав, зокрема до екстреної контрацепції, зокрема для жінок і дівчаток, які пережили зґвалтування, і підтримувати надання цих послуг в Україні.
Станом на кінець червня органи прокуратури України зафіксували 208 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНСК), розслідують 80 кримінальних проваджень, у яких повідомлено про підозру 28 військовослужбовців РФ, щодо п’яти матеріали перебувають у суді, ухвалено вирок щодо одного російського військового.
У мікрорайоні Умані, де проживатимуть прочани-хасиди на Рош га-Шана, введуть кілька обмежень, зокрема, заборонять продавати алкоголь, повідомляє Уманська міська рада.
Як повідомляють на сторінці міськради у Фейсбук, у період із 9 до 22 вересня в мікрорайоні заборонять продаж алкогольних напоїв і речовин, вироблених на спиртовій основі (крім лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів і дезінфекційних засобів); продаж і використання піротехнічних засобів, зокрема салютів, феєрверків, інших вибухових речовин, які створюють шумовий ефект; а також продаж пневматичної зброї та іграшок, що імітують зброю.
У міськраді зазначають, що обмеження вводять для безпечного святкування Рош га-Шана в умовах воєнного стану.
У 2023 році Рош га-Шана (єврейський Новий рік) святкуватимуть із 15 до 17 вересня.
У розпочате будівництво компанією Bayer заводу Monsanto в с. Почуйки (Попільнянський р-н Житомирської обл.) з виробництва насіння кукурудзи буде інвестовано EUR60 млн, повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
“Сьогодні разом із директором ТОВ “Монсанто-насіння” Володимиром Онищенком заклали символічну “капсулу часу” на місці будівництва нових потужностей цього підприємства. Понад EUR60 млн додаткових інвестицій під час війни – це найкраще свідчення не тільки міжнародної підтримки України, а й того, що великі інвестори вірять у нашу перемогу”, – написав він у Telegram.
Бунечко підкреслив, що “Монсанто-насіння” вже є одним із найбільших насіннєвих заводів у Східній Європі. Він забезпечує гібридами кукурудзи не тільки українських фермерів, а й аграріїв Румунії, Угорщини та Франції. Після будівництва додаткових потужностей ще більше зросте його потенціал.
“Розширення виробництва – це одночасно створення нових робочих місць у Житомирській області, збільшення податкових надходжень до бюджету, а також валютної виручки, що дуже важливо для української економіки в умовах війни”, – зазначив він.
При цьому очільник Житомирської ОВА відзначив відповідальну позицію Bayer, яка 2022 року через два місяці після початку повномасштабного вторгнення задля підтримки фермерів, які проводили посівну в надскладних умовах, передала їм безоплатно 140 тонн насіння кукурудзи селекції Monsanto.
Як повідомлялося, інвестиції спрямують на будівництво нової сушарки для насіння, закупівлю сучасного сільгоспобладнання, будівництво складських приміщень і двох бомбосховищ для співробітників. На підприємстві працює близько 100 штатних співробітників і від 250 до 300 сезонних робітників. Завод є одним із найбільших у регіоні.
Bayer – транснаціональна компанія, яка працює в галузі медицини та сільського господарства. Штаб-офіс компанії розташований у Леверкузені, Німеччина. У 2022 році в групі компаній Bayer працювало близько 101 тис. осіб, а обсяг продажів склав EUR50,7 млрд.
В Україні компанія працює з 1992 року і представлена фармацевтичним підрозділом, відділом безрецептурних препаратів, а також аграрним напрямком. Загальна чисельність співробітників – 700 осіб.
Надзвичайний рівень пожежної небезпеки оголошено в Києві та Київській області 4-8 вересня, повідомляють у Телеграм-каналі Укргідрометцентру.
У вівторок, 5 вересня, у Київській області хмарно з проясненнями, без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 10-15°, вдень 21-26°. У Києві вночі 13-15°, вдень 23-25°.