ПАТ “Центренерго” планує імпортувати вугілля для проходження осінньо-зимового періоду 2023/2024 років, повідомив генеральний директор Андрій Чуркін.
“Повністю на своєму вугіллі нам цю зиму не пройти. І найближчим часом “Центренерго” планує укласти контракти з іноземними компаніями. Уже є певні напрацювання, думаю, що протягом місяця буде результат. Нам треба вийти на обсяг не менше 80 тис. тонн вугілля на місяць”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, це був би достатній резерв, але при цьому компанія готується також працювати на газі та мазуті.
“На Трипільській ТЕС, наприклад, є можливість працювати на мазуті. Його ми вже завезли, і я вже попросив технічну дирекцію станції зробити пробний запуск на цьому виді палива”, – сказав Чуркін.
Він уточнив, що “найближчий і найдоступніший для нас – вугілля з Польщі”, а мазут підприємство купує у ПАТ “Укрнафта”.
Прибуток діючих українських банків у січні-липні 2023 року становив 83,2 млрд грн, що у 24,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року (3,4 млрд грн), повідомив член Ради Національного банку України Богдан Данилишин у Facebook у п’ятницю.
Досягнутий показник є рекордно високим за всю історію: до цього найвищим за 7 міс. був чистий прибуток банків у довоєнному 2021 році – 39,8 млрд грн порівняно з 28,4 млрд грн у 2020 році та 36,7 млрд грн – у 2019 році.
Крім того, рекордним став і прибуток банків за липень – 15,5 млрд грн порівняно з попередніми найкращими показниками цього року: 14,1 млрд у червні та 14,7 млрд грн у січні.
“Чисті процентні доходи банків за 7 місяців 2023 року становили 111,3 млрд грн (+40,7% рік до року), чисті комісійні доходи – 29,4 млрд грн (+16,3%) та поряд із позитивним результатом переоцінки вартості цінних паперів виступали факторами покращення фінансових результатів банків”, – зазначив Данилишин.
Він додав, що обсяг відрахувань до резервів за активними операціями, який 2022 року виступав головним чинником погіршення фінансових результатів банків (понад 120 млрд грн), з початку 2023 року залишається помірним – 4,9 млрд грн.
З урахуванням оприлюднених членом ради даних, у липні чистий процентний дохід банків зріс до 17,7 млрд грн, чистий комісійний дохід знизився до 3,8 млрд грн, а відрахування до резервів збільшилися лише на 0,3 млрд грн.
“Рентабельність активів банків за січень-червень 2023 р. становила 6,8%, капіталу – 67,5%. Позитивні фінансові результати діяльності дають змогу банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами липня становили 24,3% для регулятивного та 14,8% – для основного капіталу банків”, – підсумував Данилишин.
Як повідомлялося, українські банки 2022 року скоротили чистий прибуток у 3,1 раза – до 24,716 млрд грн порівняно з 77,376 млрд грн 2021 року.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку планує відновити співпрацю з агрохолдингом МХП, найбільшим виробником курятини в Україні, і надати кредит до $30 млн його “дочці” ТОВ “Вінницька птахофабрика” для фінансування модернізації та розширення потужностей заводу з виробництва біометану із сільськогосподарських відходів.
Як йдеться в інформації на сайті IFC, рада директорів корпорації планує розглянути цей проєкт на засіданні 19 вересня цього року.
Зазначається, що компанія вже управляє двома біогазовими заводами для переробки гною зі своїх ферм у “зелену” енергію. У рамках своєї стратегії декарбонізації МХП планує збільшити виробництво біометану в Україні за рахунок модернізації та розширення потужності своїх біогазових установок у кілька етапів. Перший етап, який фінансуватиметься в рамках проєкту, слугуватиме демонстрації життєздатності виробництва скрапленого біометану.
Загальну вартість проєкту оцінюють у $52 млн, крім кредиту IFC, МХП розраховує в його фінансуванні на власні кошти. Передбачається також, що проєкт буде підтриманий гарантією на $15 млн з боку European Fund for Sustainable Development Plus, Великої Британії та інших донорів.
Уточнюють, що будівництво планують на біогазовому заводі в селі Василівка (Гайсинський р-н, Вінницька обл.), який запустили 2019 року і який є найбільшим подібним заводом в Україні з потужністю 12 МВт.
На першому етапі проєкту планують модернізувати наявні потужності, щоб отримувати 14 тис. тонн скрапленого біометану на рік, а на другому – розширити потужності до 20,5 МВт.
IFC уточнює, що в разі схвалення радою директорів це буде шоста інвестиція корпорації в МХП з 2003 року, останню з яких було відкрито 2014 року і закрито 2019 року.
Корпорація також вказує, що з 2018 року члени місцевих громад за підтримки низки екологічних організацій поскаржилися на інвестиції IFC та Європейського банку реконструкції та розвитку CAO (Compliance advisor ombudsman). Як зазначається в матеріалах CAO, попри зусилля всіх сторін знайти остаточне рішення не вдалося.
У лютому 2022 року CAO опублікувало заключний звіт і передало справу до відділу дотримання вимог. Після призупинення розгляду справи в Україні в березні 2022 року через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України САО відновило роботу у цій справі 17 жовтня після консультацій із зацікавленими сторонами.
Агрохолдинг “МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок “МХП” поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року холдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Виручка МХП у першому кварталі 2023 року збільшилася на 34,7% до першого кварталу 2022 року – до $745,60 млн, а чистий прибуток становив $49,07 млн проти $108,25 млн чистого збитку (при цьому курсовий прибуток становив $4,18 млн проти курсових збитків $95,32 млн).
Торгово-виробнича компанія ТОВ “Агромат” за підсумками січня-червня 2023 року отримала 52,9 млн грн прибутку (до оподаткування) проти 10,6 млн грн збитку за аналогічний період 2022 року.
За даними рейтингового агентства IBI Ratings, чистий дохід компанії за підсумками першого півріччя 2023 року склав 1,3 млрд грн, що на 72% перевищує результат січня-червня 2022 року. Крім того, “Агромат” наростив нерозподілений прибуток до 928,3 млн грн.
У структурі продажів за перше півріччя 92% становить керамічна плитка – 2,5 млн кв. м, тоді як фризи та сантехнічні вироби становили 3,5% і 4,2% відповідно.
Згідно з повідомленням IBI Ratings, довгостроковий кредитний рейтинг відсоткових облігацій “Агромату” серії G було підтверджено на рівні “uaA” з прогнозом “у розвитку”.
Рішення про розміщення облігацій серії G на суму 100 млн грн із публічною пропозицією ухвалили збори учасників компанії 2021 року. Термін погашення облігацій – з 25 вересня 2024 року по 27 вересня 2024 року. Залучені кошти планують спрямувати на організацію роботи нових магазинів і збільшення товарних запасів.
ТПК ТОВ “Аргомат” зареєстровано 1993 року. Виробляє і продає керамічну плитку та сантехніку.
Згідно з даними Опендатабот, співвласниками компанії з частками по 28,65% є Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай. 10,05% належить Ользі Башоті та 4% – Надії Рушелюк.
Мережа “Агромат” налічує 27 магазинів і широку дилерську регіональну мережу.
Дохід компанії 2022 року знизився на 23,3% – до 2,148 млрд грн, чистий прибуток – майже вдвічі, до 70,4 млн грн порівняно з 132,5 млн грн за 2021 рік.
Агентство з розшуку та менеджменту активів (далі – АРМА) відкрило Єдиний державний реєстр активів reestr.arma.gov.ua, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, в якому близько 36 тис. записів стосуються активів, переданих в управління АРМА.
“Розуміння обсягу заарештованої власності в нашій країні досі перебувало за щільною завісою від суспільства і було однією з найзакритіших, високо корупційних сфер. Наразі АРМА звітує про формування та відкриття реєстру заарештованих активів, у якому відображено дані про всі заарештовані речові докази, що мають економічну цінність”, – заявила голова АРМА Олена Дума на пресконференції в Києві в п’ятницю.
За її словами, реєстр є комплексною базою даних про всі активи в Україні, які заарештовані правоохоронцями та судами у кримінальних справах.
Уточнюється, що в ньому міститься інформації про те, хто розслідує кримінальну справу, ким і коли накладено арешт, як АРМА управляє майном, на яку суму його оцінено, за скільки продано на торгах, за яким договором передано управителю і скільки коштів надійшло до бюджету від управління.
“Тобто, Реєстр дає можливість у режимі онлайн відстежити всі дії від його арешту до отримання державою доходу”, – зазначила Дума.
Як зазначило агентство, реєстр складається з відкритої частини, доступної для кожної зацікавленої особи, і закритої, яка призначена для правоохоронців. База даних містить понад 129 тис. записів. Крім 36 тис. записів активів, переданих в управління АРМА, у ній також 829 записів стосуються заходів із проведення оцінки вартості активів і 1 144 записи – конкурсних відборів керівників.
Ще 117 записів відносяться до договорів управління і містять дані про суми доходів, які управителі перераховують до бюджету, а по 500 записів стосуються активів, проданих на торгах, і заходів з управління грошовими коштами, враховуючи суми розміщених коштів і нарахованих відсотків.
Уточнюється, що відомості, які мають надходити до системи з інших державних реєстрів і баз даних, насамперед Реєстру судових рішень, впорядковано за різними категоріями, як-от рухоме та нерухоме майно, транспорт, корпоративні права, інтелектуальна власність, грошові кошти та майнові комплекси.
Зокрема, на запит за категорією нерухоме майно база видає 7557 записів, земельна ділянка – 6253, транспорт – 38574, частки в статутному капіталі – 6215, грошові активи та банківські метали – 8324 записи.
Відкриття Реєстру відповідає політиці відкритих даних і практиці європейських офісів із розшуку та управління незаконними активами (ARO/AMO), підкреслили в АРМА.
Агентство наголосило, що доклало значних зусиль для безпеки даних, насамперед, щодо стратегічних активів та об’єктів критичної інфраструктури. Зокрема, перевірено тисячі записів, щоб не допустити оприлюднення відомостей про військові об’єкти, обмежено інформацію щодо найменування та опис активів зі сфери критичної інфраструктури.
“Відтепер громадськість побачить, якими є фактичні результати роботи АРМА за попередні роки діяльності, і зможе об’єктивно оцінити, наскільки ефективними були ці зусилля”, – зазначила Дума.
Динаміка експорту товарів у січні-квітні 2023 року за найважливішими позиціями відносно 2022 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
