Світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі в січні-березні 2023 року знизився на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,665 млн тонн, водночас виробництво скоротилося в усіх основних регіонах, окрім Китаю, повідомляють у пресрелізі Міжнародної організації виробників нержавіючої сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум нержавіючої сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, в Європі в I кварталі поточного року виробництво нержавіючої сталі скоротилося на 12% до січня-березня 2022 року – до 1,637 млн тонн, у США – на 16% – до 478 тис. тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавіючої сталі зменшилася на 16,6% – до 1,631 млн тонн, тоді як у Китаї зросла на 4,1% – до 8,273 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, Росія, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 19,8% – до 1,646 млн тонн.
Як повідомлялося, випуск нержавіючої сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2%, до 55,255 млн тонн. При цьому в Європі у 2022 році випуск скоротився на 12,4% до 20221 року – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8% – до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавійки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, тоді як у Китаї скоротилася на 2% – до 31,975 млн тонн.
В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Імпорт енергоносіїв в Україну в 2021-2022 рр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Аналітики NASA Harvest (Програма з продовольчої безпеки та сільського господарства), ґрунтуючись на супутниковому аналізі, прогнозують загальне виробництво пшениці в Україні у 2023 маркетинговому році на рівні 25-26,5 млн тонн, з яких 21-22 млн тонн буде зібрано на підконтрольній Києву території, ще 4,1-4,4 млн тонн – на тимчасово окупованих територіях, повідомляє офіційний сайт NASA Harvest. Згідно з даними супутникового аналізу, врожайність пшениці в середньому становитиме 4,27 тонна/га для всієї України, зокрема 4,53 тонна/га на підконтрольній території, 3,3 тонна/га на – окупованій.
За інформацією NASA Harvest, посівні площі під пшеницею по всій країні оцінюються в межах 5,8-6,2 млн га, з яких 4,6-4,9 млн га на контрольованих територіях, 1,2-1,3 млн га – на тимчасово окупованих територіях.
“Загалом оцінка виробництва пшениці цього року близька до минулорічної, що зумовлено меншою посівною площею та вищою врожайністю порівняно з минулим роком, яка буде трохи нижчою за середній показник за п’ять років (до війни) у 27,9 млн тонн. Це передбачає, що вся посіяна пшениця буде зібрана і що супутники не можуть надати інформацію про те, хто збирав пшеницю і чи отримає Україна економічні вигоди від своїх родючих сільгоспугідь”, – резюмували в NASA Harvest.
Первинні реєстрації електромобілів в Україні в січні-червні зросли втричі порівняно з тим самим періодом 2022 року – до 12,6 тис. од., зокрема 2,8 тис. становили нові авто, 9,8 тис. – старі, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
При цьому частка нових зросла до 22% з 18% у січні-червні-2022.
Як повідомлялося, у січні-червні 2022 року було зареєстровано 4,145 тис. електромобілів – на 14% більше, ніж за перше півріччя 2021 року.
За інформацією асоціації, ТОП-5 нових електромобілів першого півріччя поточного року сформували Volkswagen ID.4 (899 од.), DongFeng/Honda M-NV (497), Volkswagen ID.6 (168), Honda е (146) і BMW iX – 87.
У сегменті старих стабільно і з великим відривом лідирує Nissan Leaf (1921 од.). Далі йдуть Volkswagen е-Golf (940), Tesla Model 3 (908), Volkswagen ID.4 (724) і Tesla Model Y – 637.
Раніше “Укравтопром” також повідомляв у Телеграм-каналі, що на ринку нових легкових автомобілів в Україні в січні-червні частка електрокарів зросла на 4 п.п. – до 10%, частка гібридів збільшилася до 18% (на 5 в.п.), тоді як частка машин з бензиновими двигунами знизилася з 57% до 49%, дизельних авто – до 22% (на 1 в.п.),
“Зростаючий попит на гібриди та авто на акумуляторних джерелах живлення стрімко змінює структуру ринку”, – зазначили в “Укравтопромі”.
Як повідомлялося, українці 2022 року придбали 13,6 тис. електромобілів – у 1,5 раза більше, ніж роком раніше, при цьому частка нових зросла до 17% із 14%.
ТОВ “Сільпо-Фуд”, що входить до торгово-промислової групи Fozzy Group (Київ) і розвиває в Україні мережу продуктових супермаркетів “Сільпо”, за підсумками 2022 року збільшило товарообіг на 6,1% порівняно з 2021 роком – до 62,4 млрд грн.
Згідно з річним звітом про управління “Сільпо-Фуд” за підсумками 2022 року, сукупний дохід компанії скоротився на 3,8% порівняно з 2021 роком і становив 70 млрд грн. Довгострокові зобов’язання до кінця року становили 16 млрд грн, поточні – 28,3 млрд грн.
За підсумками 2022 року компанія збільшила чистий збиток у 4,1 раза – до 7,6 млрд грн. Валовий прибуток скоротився на 6,9% – до 19,2 млрд грн, збиток від операційної діяльності збільшився у 2,8 раза – до 1,1 млрд грн.
Як зазначено у звіті, на кінець минулого року мережа “Сільпо” разом із делікатес-маркетами Le Silpo налічувала 305 супермаркетів загальною площею 428 тис. кв. м у 71 місті України. Загалом у 2022 році було відкрито вісім нових супермаркетів мережі. Роботу призупинили 18 супермаркетів мережі, розташовані на тимчасово окупованій території, 48 об’єктів вдалося відновити після деокупації та отриманих ушкоджень.
Згідно зі звітом, у 2023 році компанія планує розширити мережу супермаркетів на 10 об’єктів – до 315 магазинів, а до 2025 року збільшити їхню кількість до 365 (без урахування потенційно деокупованих або розконсервованих об’єктів).
ТОВ “Сільпо-Фуд” створено на початку серпня 2016 року. За даними Opendatabot, засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ), кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман.
На червень 2023 року мережа “Сільпо” налічує понад 309 супермаркетів, зокрема чотири делікатес-маркети Le Silpo. Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group.
Fozzy Group – один з найбільших українських ритейлерів з понад 690 торговими точками на всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy Cash & Carry, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини персональної електроніки Ringoo.
Близько 80% українських онкопацієнтів оплачували лікування власним коштом, після початку повномасштабного вторгнення переїхали в межах України 8% онкопацієнтів, за кордон – 16% онкопацієнтів.
Такі дані наводять експерти Global Medical Knowledge Alliance, фонду підтримки дорослих онкопацієнтів Inspiration Family, OncoHub і Національного інституту раку, ґрунтуючись на даних дослідження впливу повномасштабної війни в Україні на лікування раку.
За даними дослідження, частіше онкопацієнти платять за діагностичні дослідження, хірургічне лікування та хіміотерапію.
Загальний час очікування лікування був більшим у прифронтових регіонах, а радіо- та хіміотерапія були доступнішими в регіонах, які менше постраждали від війни та напливу внутрішньопереміщених осіб.
Крім того, опитування показало, що 21% респондентів мігрували через необхідність продовження лікування раку, через бойові дії виїхали 14%.
Дослідники зазначають, що незважаючи на це, загальна доступність лікування онкозахворювання не змінилася порівняно з довоєнним часом, загальний час очікування медичної допомоги після початку повномасштабного вторгнення був вищим у прифронтових і регіонах активних бойових дій.
Участь в опитуванні взяли 289 пацієнтів з усіх регіонів України, які почали лікування раку ще до російського вторгнення. З них 39% опитаних мали І або ІІ стадію онкологічного захворювання, 38% – ІІІ стадію, а 28% – ІV.
