ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” (Київ) планує збільшити статутний капітал на 14,160 млн грн (87,5%) шляхом збільшення номінальної вартості акцій з 300 грн до 560 грн за акцію, повідомляється в порядку денному зборів акціонерів, що заплановані на 3 серпня 2023 року, повідомляється в системі НКЦПФР.
Також наголошується, що емісія буде проведена за рахунок спрямування до статутного капіталу частини емісійного доходу, отриманого в 2016 році в загальному розмірі 14,160 млн грн.
Як повідомлялося, СК “Інтер-Поліс” заснована в 1993 році. Має 20 ліцензій на здійснення добровільного та обов’язкового видів страхування, філії та представництва в усіх великих обласних центрах країни.
Статутний капітал 16,182 млн грн.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-березні поточного року збільшила чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $57,142 млн з $21,779 млн.
Як повідомляється в проміжному звіті компанії за операційними та фінансовими результатами за три місяці 2023 року, доподатковий прибуток становив $74,448 млн проти $29,202 млн за перший квартал 2022 року.
При цьому “Інтерпайп” у січні-березні-2023 наростив вільні грошові кошти та еквіваленти з $153,777 млн на 1 січня 2023 року до $207,824 млн на 31 березня 2023 року (відповідно на 1 січня 2022 року було $109,627 млн, на 31 березня 2022 року – $165,561 млн).
EBITDA в I кв-2023 склала $79,427 млн, тоді як в I кв-2022 – $15,139 млн.
Водночас компанія скоротила виручку від реалізації продукції на 4% – до $229,291 млн з $239,185 млн.
Як повідомлялося, виробництво сталі в січні-березні-2023 зросло на 13% порівняно із січнем-березнем-2022, до 184 тис. тонн, труб – на 12%, до 105 тис. тонн, але скоротилося залізничної продукції – на 13%, до 20 тис. тонн. При цьому продажі продукції скоротилися на 23%, до 108 тис. тонн, зокрема труб – на 20%, до 82 тис. тонн, залізничної продукції – на 27%, до 19 тис. тонн, сталевої заготовки – на 50%, до 6 тис. тонн.
Показник чистого левереджа зміцнився до 0,7х.
Водночас у пресрелізі зазначалося, що на початку 2023 року на виробництво на всіх підприємствах “Інтерпайпу” негативно впливали жорсткі ліміти на споживання електроенергії для промислових споживачів. Однак уже в березні ситуація покращилася через зняття цих обмежень.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков констатував, що починаючи з середини кварталу заводи компанії повернулися до стабільної роботи, без “рваних” графіків. Це дало змогу за підсумками кварталу збільшити виробництво, а в деяких сегментах, наприклад, у трубному дивізіоні, дещо наблизитися до довоєнного рівня.
“Навіть у складних воєнних умовах “Інтерпайп” продовжує виконувати всі замовлення, швидко і своєчасно поставляє продукцію клієнтам. Істотну підтримку надає продовження скасування всіх квот і митних тарифів на українські товари з боку США і ЄС”, – зазначав топ-менеджер.
“Інтерпайп” у 2022 році отримав $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн). Доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік. Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше. Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
“Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, залучило EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабська” в Ізмаїлі, де буде зведено елеватор і борошномельний завод, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
“Ми надзвичайно вражені швидкістю ухвалення рішень і підтримкою з боку Данії в ці непрості для української економіки часи. Нам справді необхідно дедалі більше таких позитивних сигналів, щоб інші могли їх наслідувати”, – зазначила фінансовий директор компанії “Нібулон” Ольга Бабаніна.
За інформацією зернотрейдера, на залучені кошти буде побудовано елеватор для одночасного зберігання 118,5 тис. тонн зернових і високотехнологічний сучасний млин потужністю 750 тонн/добу.
Це інфраструктурне рішення дасть змогу “Нібулону” наростити пропускну експортну спроможність філії до 300 тис. тонн на місяць, постачати борошно як на внутрішній ринок, так і служити інтересам місії захисту продовольчої безпеки UN World Food Program через порти Дунаю, пояснили в компанії.
Крім того, додали в компанії, будівництво нових виробничих потужностей дасть змогу збільшити кількість робочих місць у регіоні та залучити до роботи 100 фахівців.
Як повідомлялося, фінансування здійснюється в рамках соціальної програми данського інвестиційного фонду, створеного для України. Про запуск програми було оголошено в травні під час Українського інвестиційного форуму в Копенгагені.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномастабного вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.
Україна експортувала у 2022/2023 маркетинговому році (з 1 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) 48,996 млн тонн зернових і зернобобових, що на 641 тис. тонн більше, ніж за 2021/2022 МР, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Протягом попереднього маркетингового року Україна експортувала 48,355 млн тонн зернових і зернобобових, зокрема: 18,72 млн тонн пшениці, 5,747 млн тонн ячменю, 161,5 тис. тонн жита та 23,409 млн тонн кукурудзи.
Зазначається, що у 2022/2023 МР, станом на 30 червня, Україна скоротила на 10,6% експорт пшениці – до 16,836 млн тонн, на 52,9% ячменю – до 2,704 млн тонн, на 88,9% жита – до 18 тис. тонн, але наростила на 24,4% постачання на зовнішні ринки кукурудзи, яке сягнуло 29,128 млн тонн.
Згідно з повідомленням, у червні 2023 року Україна наростила експорт за всіма основними експортними позиціями агропродукції, зокрема, у 2,9 раза зросли поставки на зовнішні ринки зернових і зернобобових, які досягли 3,658 млн тонн. Експорт пшениці зріс у 10,9 раза – до 1,338 млн тонн пшениці (у червні минулого року – 122 тис. тонн), ячменю – в 1,8 раза – до 57 тис. тонн, кукурудзи – удвічі – до 2,257 млн тонн.
Україна не експортувала в червні 2023 року і в червні минулого року жито.
З початку 2022/2023 МР Україна експортувала 153,6 тис. тонн борошна, що в 2,2 раза більше, ніж роком раніше, коли експорт становив 70,7 тис. тонн.
За даними Мінагрополітики, Україна в січні-травні 2023 року експортувала понад 22,5 млн тонн зернових, зокрема понад 14,3 млн тонн кукурудзи, більш ніж 7,2 млн тонн пшениці та понад 977 тис. тонн ячменю.
4 липня в Україні вночі без опадів, вдень у східних, західних та центральних областях місцями короткочасні дощі з грозами; на решті території без опадів.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 15-20°, вдень 25-30°; на півдні країни вночі 19-24°, вдень 28-33°.
У Києві 4 липня без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 18-20°, вдень 28-30°.
Українські спортсмени вибороли на Європейських іграх-2023 у Кракові 41 нагороду: 21 золото, 12 срібних і 8 бронзових медалей, таким чином посівши третє місце в медальному заліку, повідомляють на офіційному сайті Європейських ігор.
Офіс президента привітав збірну України з успішним виступом.
“Ми сильні і на полі бою, і на спортивних аренах. Спасибі нашим спортсменам, на честь яких Гімн України лунав на цьому мультиспортивному форумі 21 раз”, – сказано в Telegram у неділю ввечері.
“Разом ми відкриваємо для всього світу нову переможну українську силу. Силу, яку ми ніколи не втратимо і яка завжди захищатиме, творитиме і перемагатиме!”, – підсумували в повідомленні.
