ДП “Гарантований покупець” оголосив аукціон з розподілу квоти підтримки потужності “інших видів” ВДЕ, під якими мається на увазі біо- та мала гідрогенерація.
Згідно з умовами аукціону, розміщеними на сайті ГарПока заявки на участь у ньому приймаються до 20.00 11 травня, сам аукціон буде проведений у системі Prozorro Продажі о 12.55 12 травня.
Строк надання підтримки становить 12 років після підтвердження введення в експлуатацію об’єкта, щодо якого переможець аукціону набув право на підтримку.
Максимальний розмір цінової пропозиції учасника – 12 євроцентів/1 кВт*год.
Як повідомлялося, інвестори проігнорували перший в 2025 році аукціон з розподілу квоти підтримки нової потужності на 33 МВт СЕС, який мав відбутися 13 березня.
Максимальний розмір цінової пропозиції учасника – 8 євроцентів/1 кВт*год. Термін підтримки – 12 років.
В інтерв’ю “Енергореформі” в кінці січня голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський зазначав, що розраховувати на успішне проведення у березні 2025 року “зеленого” аукціону, де буде розподілятися квота на будівництво 33 МВт СЕС, не доводиться, оскільки для СЕС дуже мала квота, за його словами, просто мізерні обсяги.
Кабінет міністрів України визначив загальну квоту підтримки “зеленої” енергетики на 2025 рік у розмірі 330 МВт: 250 МВт для вітроелектростанцій, 33 МВт – для сонячних станцій, а також 47 МВт – для станцій на інших видах альтернативних джерел енергії (крім енергії вітру, сонця, доменного та коксівного газів, і лише для мікро-, міні- та малих ГЕС).
У квітні 2025 року мають бути проведені аукціони на 100 МВт ВЕС, а в липні – ще на 150 МВт ВЕС.
“Зелені” аукціони вперше запроваджені 2024 року, але вони закінчилися провалом. На аукціон із СЕС 31 жовтня не було жодної заявки, на аукціон із ВЕС 29 листопада було подано тільки одну заявку (за даними Української вітроенергетичної асоціації, від компанії з турецькими інвестиціями ТОВ “Атлас Глобал Енерджі”). Таким чином, обидва аукціони визнано такими, що не відбулися. У жовтні-листопаді було визначено для підтримки приблизно лише 0,9 МВт малої гідроенергетики, ще 0,6 МВт залишалися під питанням.
АО “Укрзалізниця” (УЗ) у лютому 2025 року скоротила обсяги перевезення зернових вантажів в експортних напрямках до 2 363,1 тис. тонн, що на 496,3 тис. тонн, або на 17,4%, менше порівняно з січнем 2025 року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи Валерій Ткачов на засіданні Офісу експортерів УЗ у середу.
За його інформацією, у напрямку портів у лютому 2025 року було перевезено 2 171,0 тис. тонн, що на 455,7 тис. тонн, або на 17,3%, менше проти січня цього року, через сухопутні прикордонні переходи – 192,1 тис. тонн (на 40,6 тис. тонн, або на 17,5%, менше).
“Порівняно з лютим 2025/2024 обсяги перевезень зернових вантажів в експортному сполученні зменшилися на 28,5% (на 941,1 тис. тонн)”, – акцентував представник УЗ.
Ткачов звернув увагу, що УЗ у січні-лютому 2025 року на експорт перевезла 5 222,5 тис. тонн зернових вантажів, що на 1 448,2 тис. тонн, або на 21,7%, менше проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому в напрямку портів за два місяці 2025 року було перевезено 4 797,6 тис. тонн, а через сухопутні переходи – 424,9 тис. тонн.
Відтак частка обсягів перевезень в експортному сполученні зернових вантажів у напрямку портів наразі становить 92%, сухопутних переходів – 8%.
Київський КПК робить черговий крок до сталого виробництва, перетворюючи промислові відходи в економічно вигідне паливо. Завдяки інвестиціям власника з Австрії, підприємство налагодило використання подрібненої плівки як альтернативного енергоресурсу, що дозволяє партнерам комбінату зменшити витрати на традиційні енергоносії.
Енергоефективність та екологічність діяльності – базові принципи стратегії сталого розвитку ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», розробленої спільно з австрійським бенефіціаром Pulp Mill Holding. В умовах війни та економічної кризи в Україні саме раціональне використання ресурсів може стати рятівним колом для вітчизняної індустрії.
Київський картонно-паперовий комбінат, як промислове підприємство замкненого циклу, залежить від стабільних інвестицій. Незважаючи на непрості економічні умови, директор PMH доктор Хайнц Ціннер (Dr. Heinz Zinner) ініціював масштабну програму оновлення виробничих ліній. За період війни комбінат вклав у переоснащення 15 млн євро, з них близько 10 млн євро – у 2024 році.
Одним з ключових векторів модернізації ККПК є підвищення ефективності виробництва. Торік стартував амбітний екологічний проєкт, націлений на раціональне використання ресурсів – встановлення високотехнологічного шредера для переробки джгута, який дозволяє сепарувати відходи в процесі рециклінгу та отримувати цінні вторинні матеріали: альтернативне паливо SRF і металевий дріт.
Подрібнена плівка – готове SRF паливо
Київський КПК наближається до максимально екологічної та ефективної виробничої моделі. З ініціативи д-ра Хайнца Ціннера (Dr. Heinz Zinner) комбінат інвестував 710 тисяч євро у придбання шредера. Нині об’єми переробки джгута на новому обладнанні вже сягають понад 200 тонн на місяць. Планується, що у близькій перспективі завод в Обухові зможе наростити цей показник до пів тисячі тонн.
Такий підхід відкриває для Київського картонно-паперового комбінату одразу кілька стратегічних можливостей:
Відходи паперового виробництва сьогодні підлягають 100% переробці
SRF – це тверде паливо, отримане Київським картонно-паперовим комбінатом з відпрацьованих відходів у результаті переробки макулатури. Сьогодні в Україні вже впроваджено понад 40 євростандартів, які регулюють виробництво, використання та комерційний обіг SRF-палива.
Крім екологічних переваг, використання SRF дозволяє клієнтам ККПК заощадити кошти, замінюючи традиційні, більш дорогі й дефіцитні енергоносії, такі як вугілля та газ, доступною й ефективною альтернативою. Виготовлене з переробленої плівки паливо має високу теплотворну здатність і, як наслідок, значну енергетичну цінність за прийнятної ціни.
Таким чином, відповідальний підхід до рециклінгу вторсировини та оптимізації енергоспоживання формує нові ринкові можливості не лише для самого Київського картонно-паперового комбінату, а й для його партнерів.
Pulp Mill Holding, Київський картонно-паперовий комбінат, Київський КПК, ККПК, Хайнц Ціннер
АТ «Харківобленерго» 13 березня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 5,424 млн грн. Заявки приймаються до 21 березня.
Італійська страхова компанія Assicurazioni Generali SpA скоротила чистий прибуток на 0,6% у 2024 році, водночас скоригований показник і операційний прибуток зросли до рекордних значень. Як повідомляється в пресрелізі страховика, чистий прибуток за підсумками 2024 року склав 3,72 млрд євро порівняно з 3,75 млрд євро роком раніше.
Скоригований чистий прибуток збільшився на 5,4% – до рекордних 3,77 млрд євро, або 2,45 млрд євро з розрахунку на акцію, з 3,58 млрд євро, або 2,32 млрд євро на акцію, отриманими в 2023 році.
Операційний прибуток Generali минулого року підвищився на 8,2% – до 7,3 млрд євро, що також є рекордним значенням.
Скоригований і операційний прибуток компанії збіглися з представленим нею консенсус-прогнозом.
Валовий обсяг премій Generali у 2024 році склав 95,19 млрд євро, що на 14,9% перевищує показник попереднього року. Премії в сегменті страхування життя збільшилися на 19,2%, у підрозділі страхування нерухомості та від нещасних випадків – на 7,7%.
Показник достатності капіталу страховика в рамках загальноєвропейських вимог «Платоспроможність-2» (Solvency II) на кінець грудня становив 210% порівняно з 220% на кінець попереднього року. Зниження показника в компанії пояснюють ефектом від придбань, а також від зворотного викупу акцій на суму 500 млн євро.
Generali планує збільшити дивіденди на 11,7% – до 1,43 євро на акцію. Компанія очікує, що у 2025-2027 роках сукупний річний темп зростання її скоригованого прибутку в розрахунку на акцію становитиме 8-10%, дивідендів – понад 10%. У 2025 році Generali має намір викупити акції на суму 500 млн євро, а за три роки – не менше ніж на 1,5 млрд євро. Капіталізація Generali збільшилася приблизно на 17% з початку року – до 49,96 млрд євро, тоді як італійський індекс FTSE MIB додав за цей період близько 12%.
Вірменія прийняла пропозиції Азербайджану за двома невирішеними статтями проєкту мирної угоди, що означає завершення переговорного процесу.
«Таким чином, мирна угода готова до підписання. Республіка Вірменія готова почати консультації з Азербайджанською Республікою щодо часу і місця підписання Угоди», – йдеться в тексті заяви, опублікованої на офіційній сторінці Міністерства закордонних справ Вірменії в четвер.
Єреван також зазначив, що запропонував зробити спільну заяву про узгодження документа, однак Баку «віддав перевагу односторонній заяві».
Раніше міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов повідомив, що Вірменія погодилася на останні поправки. За його словами, наступним кроком має стати вилучення з Конституції Вірменії пунктів, які Азербайджан розцінює як територіальні претензії, а також розпуск Мінської групи ОБСЄ.
