Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-червні 2026 року в грошовому виразі скоротився на 6,7% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $446,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, зокрема у червні імпорт цієї автотехніки зріс на 4% порівняно з червнем-2025, і на 4% порівняно з травнем поточного року – до $94,14 млн.
Найбільше вантажівок у січні-червні, як і минулого року, ввезено з Польщі, але імпорт з цієї країни скоротився на 40,4% – до $58,06 млн, а частка в загальному імпорті вантажівок до 13% з 20,4%.
Імпорт з Італії, яка у першому півріччі не входила до трійки найбільших постачальників вантажівок склав $55,2 млн (12,38%), а постачання з Франції скоротилось на 36,5% – до $47,7 млн (10,68%).
У січні-червні минулого року до трійки найбільших постачальників вантажівок входили Польща, США та Франція.
Ввезення вантажівок з усіх інших країн у першому півріччі збільшилось на 27% – до $285,1 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за шість місяців експортувала вантажні авто лише на $1,85 млн, здебільшого до Туреччини, а рік тому експортні поставки склали майже $3,5 млн також в основному до Туреччини.
Як повідомлялося, у 2025 році імпорт в Україну вантажних автомобілів збільшився на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, найбільше їх було ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше, ніж позаторік), Польщі – на $162,7 млн (-14,7%) та США – на $109 млн (+2%).
У 2026 році Гонконг залишився найдорожчим містом світу для придбання квартири в центрі, йдеться в дослідженні Deutsche Bank Research Institute «Mapping the World’s Prices 2026».
Середня вартість житла в центральних районах міста оцінюється в 27 753 доларів США за кв. м. Далі в рейтингу розташувалися Цюрих, Сеул, Сінгапур і Женева. Незважаючи на зниження цін приблизно на 10% порівняно з допандемічним рівнем, Гонконг зберіг перше місце.
У порівнянні з попереднім випуском дослідження середня ціна квадратного метра в Гонконзі зросла з 26 749 до 27 753 доларів США. Висока вартість нерухомості залишається одним із головних чинників, що обмежують доступність житла навіть для мешканців міста з відносно високими доходами.
Дорога нерухомість також вплинула на позицію Гонконгу в рейтингу якості життя. Місто опустилося з 48-го на 55-те місце з 69. Серед інших негативних факторів автори дослідження називають забруднення повітря та тривалий час доїзду на роботу.
Україна у січні-червні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 80,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,212 тис. тонн з 54,771 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 6,432 тис. тонн феросплавів, у травні – 4,851 тис. тонн феросплавів, у квітні – 2,755 тис. тонн феросплавів, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень-червень впав на 70,2% – до $18,220 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (56,82% у грошовому вимірі), Туреччини (13,80%) та Румунії (9,39%).
Крім того, за перші шість місяців року Україна імпортувала 13,097 тис. тонн цієї продукції – зниження на 36,8% до січня-червня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 36,9% – до $25,553 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Казахстану (23,21%), Індії (13,61%) та Франції (11,52%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходився у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Група “Агротрейд” розпочала жнива-2026, в межах яких ранні зернові та олійні культури цього року збиратимуть на площі понад 20 тис. га, повідомила пресслужба компанії.
“Ми залучили достатню кількість техніки, зокрема 25 комбайнів та велику кількість вантажівок для вивезення зерна, щоб провести кампанію без затримок, адже після завершення жнив на нас чекає посівна кампанія озимого ріпаку, а згодом і пшениці. Наше головне завдання – своєчасно та якісно зібрати врожай, над яким команда працювала протягом усього року”, – цитує пресслужба директора агропромислового департаменту групи Івана Крючкова.
Згідно з повідомленням, першими до збиральної кампанії долучилися три кластери компанії. На Полтавщині розпочали обмолот озимого ріпаку, на Чернігівщині – озимого ріпаку та озимого ячменю. Харківський кластер приєднається до жнив після досягнення насіннєвою озимою пшеницею необхідної стиглості.
У компанії зазначили, що цього року ранні культури збиратимуть на чотирьох кластерах. Площі під озимим ріпаком становлять 8,23 тис. га, озимим ячменем – 523 га, озимою пшеницею – 11,5 тис. га. Загальна площа під цими культурами перевищує 20 тис. га.
Група “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг, що обробляє понад 70 тис. га земель. Володіє мережею елеваторів потужністю 570 тис. тонн та насіннєвим заводом на базі господарства “Колос” (Харківська обл.). Засновник і гендиректор – Всеволод Кожемяко.
Екстремальна спека та тривала посуха призвели до різкого зниження рівня Дунаю в Румунії, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У районі порту Бешет рух вантажних, пасажирських і круїзних суден виявився практично зупиненим, а перевізники змушені скорочувати завантаження або шукати альтернативні маршрути.
За даними Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії, 18 липня витрата води на вході Дунаю в країну в районі Базіаша знизилася до 1,7 тис. кубометрів за секунду. Це приблизно на 64% нижче за середньобагаторічний липневий показник, що становить 4,7 тис. кубометрів за секунду. Прогноз на період до 25 липня передбачає збереження витрати в діапазоні 1,65–1,8 тис. кубометрів за секунду.
Адміністрація Нижнього Дунаю 19 липня фіксувала від’ємні щодо умовного нуля гідропоста позначки на значній частині румунської ділянки річки. У Бешеті показник становив мінус 65 см, у Калафаті — мінус 140 см, у Джурджу — мінус 128 см, а в Чернаводе — мінус 173 см. Ці значення не означають від’ємної глибини, але свідчать про вкрай низький рівень води щодо прийнятих на гідропостах орієнтирів.
Найскладніша ситуація склалася поблизу Бешета. Завантажені зерном судна не можуть вийти в рейс, а поромне сполучення між румунським Бешетом і болгарським Оряхово було тимчасово зупинене. Вантажівкам і легковим автомобілям доводиться використовувати інші прикордонні переходи, що збільшує відстань, час доставки та навантаження на автомобільні мости через Дунай.
Проблеми торкнулися і туристичного сектору. Кілька круїзних суден, що прямували з Будапешта в бік дельти Дунаю, не змогли продовжити подорож. Туроператори почали перевозити пасажирів автобусами та змінювати програми поїздок, включно з направленням туристів до Бухареста. Зупинення або скорочення круїзних маршрутів може знизити доходи портових міст, готелів, ресторанів та екскурсійних компаній уздовж усієї річки.
Маловоддя вже позначається на сільському господарстві Румунії. На окремих територіях рівень Дунаю виявився нижчим за мінімальну позначку, необхідну для роботи насосних станцій, через що частина полів залишилася без зрошення. Це підвищує ризик скорочення врожаю та подальшого зростання витрат фермерів.
Наслідки для всіх дунайських країн
Якщо низький рівень води збережеться або пошириться на інші ділянки річки, наслідки відчують усі десять держав, через які безпосередньо протікає Дунай: Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія, Молдова та Україна. Дунай є основою найважливішого європейського транспортного коридору, що з’єднує промислові райони Центральної Європи з портом Констанца та Чорним морем.
Для Німеччини та Австрії основним ризиком стане порушення наскрізних перевезень системою Рейн — Майн — Дунай. Судна будуть змушені приймати менше вантажу, а частина поставок може перейти на залізничний та автомобільний транспорт. Це підвищує вартість доставки сировини, палива та промислової продукції. Круїзний сектор Відня, Лінца, Пассау та інших міст також може зіткнутися зі скасуванням або скороченням маршрутів.
Словаччина та Угорщина ризикують отримати затримки поставок через порти Братислави, Комарно та Будапешта. Для Угорщини додатковою проблемою стане скорочення круїзного потоку між Будапештом і нижнім Дунаєм. У разі тривалого маловоддя можуть зрости витрати на перевезення зерна, нафтопродуктів, металів і мінеральної сировини.
Для Хорватії та Сербії зниження глибини фарватеру означає можливі обмеження роботи портів Вуковар, Новий Сад, Панчево, Смедерево та Прахово. Сербські експортери зерна, добрив і металургійної продукції можуть зіткнутися з необхідністю ділити вантажі на більшу кількість суден або перенаправляти їх на залізницю. Імпорт нафтопродуктів і промислової сировини також може подорожчати.
Болгарія та Румунія вже відчувають безпосередні наслідки у вигляді зупинення порома Оряхово — Бешет, обмежень вантажного руху та проблем зі зрошенням. Подальше зниження води здатне ускладнити роботу річкових портів Русе, Лом, Видин, Галац, Бреїла та Констанца, а також збільшити навантаження на мости та сухопутні прикордонні пункти.
Для Молдови ризики пов’язані з роботою порту Джурджулешти та доступом до нижнього Дунаю. Скорочення допустимої осадки суден може призвести до зниження обсягів однієї партії, подорожчання імпорту палива та експорту сільськогосподарської продукції.
Для України маловоддя створює загрозу роботі портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Низькі глибини можуть зменшити завантаження барж і морських суден, підвищити вартість перевезення зерна, металу, контейнерів та іншої продукції, а також ускладнити рух між українськими портами, Констанцою та Центральною Європою.
За даними Дунайської комісії, значну частину перевезень річкою формують зерно, продовольчі та кормові вантажі, залізна руда, нафтопродукти, добрива та металопродукція. Тому тривале маловоддя може позначитися не лише на транспортних компаніях, а й на цінах для сільського господарства, металургії, енергетики та харчової промисловості в усьому регіоні.
Дунайська комісія у квітні 2026 року попереджала, що періоди низької води та різкі коливання гідрологічної ситуації стають постійним фактором, який змінює умови роботи річкового транспорту. Європейським країнам доведеться активніше поглиблювати й обслуговувати фарватер, покращувати обмін навігаційними даними та розвивати залізничні маршрути для оперативного перенаправлення вантажів.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у травні цього року зріс на 0,8% порівняно з травнем 2025 року, що стало третім поспіль місяцем зростання після 0,9% у квітні та березні, таку оцінку опублікувало Міністерство економіки та навколишнього середовища.
«У травні 2026 року, третій місяць поспіль, після найскладнішої зими за весь час повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, економіка продовжувала відновлювальне зростання (…), що дозволило компенсувати накопичене з початку року відставання та за підсумками п’яти місяців 2026 року вийти на нульову позначку порівняно з відповідним періодом 2025 року», – йдеться в матеріалах міністерства.
Згідно з цими даними, у січні–травні 2026 року порівняно з січнем–травнем 2025 року зростання спостерігалося в більшості секторів, зокрема у внутрішній торгівлі – завдяки високій гнучкості та адаптивності сектору до змін і зростання зарплат; видобувній промисловості – за рахунок видобутку нафти та газу на тлі ефекту низької статистичної бази 2025 року через пошкодження виробничої інфраструктури; у сільському господарстві – зокрема, у сфері продукції тваринництва (птахівництва); у переробній промисловості – завдяки стабільному зростанню виробництва продукції оборонного призначення та продукції, необхідної для відновлення енергетики, а також продуктів харчування.
Водночас Мінекономіки зазначило, що електропостачання та транспорт залишаються найбільш постраждалими та вразливими внаслідок військових ризиків.
Як повідомлялося, Кабмін знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 1,6% з 2,4%, на яких базувався держбюджет-2026 під час його затвердження наприкінці минулого року. За оптимістичним сценарієм, який передбачає завершення війни до 2027 року, зростання ВВП наступного року становитиме 4,5%, тоді як за менш оптимістичним — 1,3%.
Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%.
