Київ. 30 січня. ЕНЕРГОРЕФОРМА – НЕК “Укренерго” на вівторок, 31 січня, підвищила порівняно з понеділком денні ліміти споживання електроенергії областям майже на 3%, Києву – майже на 4%, підвищення нічних лімітів становить понад 6%, свідчать дані низки операторів системи розподілу (ОСР).
Таким чином, “Укренерго” підвищує денні ліміти другу добу поспіль, нічні відносно різко збільшені після несуттєво зниження на понеділок.
Згідно з повідомленням ДТЕК у Телеграм-каналі групи в понеділок увечері, у середньому час відсутності світла в Києві протягом 23-29 січня становив 4 год. 50 хв, 4 год. 51 хв. і 4 год. 58 хв залежно від однієї з трьох груп. Тобто 77-80% доби кияни були зі світлом.
У ДТЕК зазначили, що відключення світла відбувалося рівномірно як серед груп, так і всередині кожної з них.
Інформацію про застосування на завтра погодинних графіків уже оприлюднили більшість мережевих операторів. В Одеській області, як і раніше, застосовуватимуться екстрені відключення через серйозні пошкодження енергоінфраструктури внаслідок російської атаки 26 січня. До неї такі відключення застосовувалися в області тільки вночі. Як повідомлялося, за прогнозами ДТЕК, ремонтні роботи, які дали б змогу повернуться до стабграфіків в області, триватимуть щонайменше до кінця січня.
Підприємства, що належать до критично важливих, виконують мобілізаційні завдання або виробляють товари, роботи та послуги для військових, можуть забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників на строк до шести місяців.
Відповідний новий порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану оприлюднено затверджено постановою Кабінету міністрів №76 від 27 січня та опубліковано на його сайті.
“У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50%… До підприємств, установ та організацій ПЕК, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовується обмеження кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню”, – йдеться також у документі.
Згідно з ним, військовозобов’язані керівники зазначених підприємств та їхні заступники, а також працівники ПЕК із переліку Міненерго підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Відповідно до порядку підприємство є критично важливим для економіки в разі відповідності трьом із семи критеріїв. Зокрема, загальна сума сплачених податків та інших зборів (від EUR1,5 млн), сума надходжень в інвалюті (еквівалент EUR32 млн), стратегічне значення для економіки та безпеки країни згідно з постановою КМУ №83 від 2015 р., важливе значення для задоволення потреб територіальної громади, відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, зарплата не менша за середню зарплату в регіоні за IV кв. 2021 р., резидентство “Дія Сіті”.
Підприємствам ПЕК, державним або комунальним установам культури, підприємствам у сфері охорони здоров’я, освіти і науки, фізкультури і спорту, соцзахисту достатньо задовольняти двом критеріям. Це послаблення поширюється також для “лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або залучених до системи оповіщення та їхніх афілійованих осіб”.
Крім того, до критично важливих належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабміну.
Щодо органів держвлади, то на них поширюється подібний принцип бронювання до 50% працівників, однак, не враховуючи керівництва, і весь термін проведення мобілізації.
“Військовозобов’язані, які обіймають посади державної служби категорій “А” та “Б”, керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їхні заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їхні заступники, а також працівники патронатних служб підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності”, – ідеться, зокрема, в документі.
В органах місцевого самоврядування підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності військовозобов’язані, які обіймають посади першої – четвертої категорії посад, тоді як квота 50% поширюється на посади п’ятої – сьомої категорій.
Списки на бронювання подаються відповідним держорганам, які узгоджують їх із Генштабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки), а ті, своєю чергою, скеровують їх Мінекономіки, яке й видає остаточні документи про бронювання.
Постановою встановлено, що бронювання, які вже були надані працівникові за старою процедурою, залишатимуться дійсними протягом строку, на який вони були надані.
Водночас у разі втрати підстав для бронювання (завершення мобілізаційного завдання, звільнення, розформування держоргану) документ анулюється.
Як повідомлялося, закон про нові правила бронювання працівників, які, зокрема, регулюють процедури для держорганів, набув чинності 30 листопада. До теперішнього часу бронювання регулювалося постановою уряду від 3 березня 2022 року, згідно з якою Мінекономіки може надавати відтермінування на строк до шести місяців і продовжувати їх максимум на два місяці. Уряд постановами на початку листопада, грудня та січня тричі подовжував строки бронювання на місяць.
На засіданні парламентського комітету з питань економічної політики 16 листопада Свириденко повідомила, що до виконання мобілізаційних завдань залучено 28 тис. підприємств, і 814 тис. осіб мають відстрочку від мобілізації.
Усі заходи, пов’язані зі зміцненням Сил оборони України, ми координуємо з нашими партнерами по НАТО, заявив у понеділок прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.
Як повідомляє польське державне інформагентство PAP, на пресконференції прем’єр-міністра та очільника Міноборони запитали, чи будуть, за прикладом тиску польського уряду на міжнародній арені щодо передання танків Україні, аналогічні дії щодо літаків F-16 і далекобійної зброї.
“Усі дії, спрямовані на посилення Сил оборони України, ми узгоджуємо з нашими партнерами по НАТО, включно з передачею Patriot Україні, а також організацією потужної танкової сили у вигляді Leopard і сучасних танків. Усе це було тиском з нашого боку, але також і домовленості зі Сполученими Штатами”, – відповів Моравецький.
Прем’єр наголосив, що, як і кілька місяців тому, в контексті МіГів, будь-які інші Повітряні сили будуть реалізовуватися і, можливо, перекидатися за погодженням з країнами НАТО.
“Ми будемо діяти в повній координації”, – наголосив він.
В Україні за чотири місяці 2022/2023 маркетингового року (МР, вересень-серпень) перероблено близько 4,48 млн тонн насіння соняшнику, що стало мінімумом з 2015/2016 МР.
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у понеділок, переробку олійних культур сповільнили криза в енергетичному секторі країни, ліміти на використання електроенергії та навмисне затягування російською стороною перевірок суден, які проходять “зерновим коридором”.
За даними агентства, загалом у 2022/2023 МР в Україні може бути перероблено 10,4 млн тонн соняшнику, що на 10% поступається показнику попереднього сезону, тоді як експорт соняшникової олії може скоротитися на 8% порівняно з попереднім сезоном і становити 4,15 млн тонн, до мінімуму з 2015/2016 МР.
При цьому окремим фактором, що впливає на переробку олійних та експорт соняшникової олії в поточному сезоні, стало зростання експорту насіння соняшнику без переробки – за вересень-грудень 2022 року з України його вивезено майже 1,2 млн тонн, що становило половину прогнозу аналітиків на весь МР.
“Цей показник є нетипово високим для галузі, сприяє істотному збільшенню конкуренції за сировину, підвищенню цін на неї, навіть коли знижується ціна попиту на соняшникову олію, і як наслідок – більш стрімкому скороченню пропозиції соняшнику на ринку”, – цитує агентство свого аналітика Світлану Киричок.
Вона також зазначила, що не варто очікувати істотного приросту переробки, принаймні в лютому-березні 2023 року, оскільки ситуація в енергетичному секторі України поки що залишається без змін, а ліміти на споживання е/е продовжують діяти. Крім того, вже в березні спливає термін дії “зернової угоди”, яка потребуватиме нової пролонгації.
Як повідомлялося, Україна за 1-15 січня 2023 року експортувала 93 тис. тонн насіння соняшнику, що в 2,5 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як експорт соняшникової олії скоротився вдвічі, до 148 тис. тонн.
Головне управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів в Одеській області 19 січня виявило ввезення в Україну з Польщі партії єгипетського арахісу з перевищенням вмісту отруйної речовини афлатоксин-В1.
Як повідомляють на Facebook-сторінці регіонального управління відомства, цей товар може реалізовуватися в Івано-Франківській області, водночас операторам ринку слід вилучити цю продукцію з обігу і в строк не більше ніж два робочі дні та письмово інформувати про це Держпродспоживслужбу.
“До Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло інформаційне повідомлення системи швидкого реагування щодо харчових продуктів та кормів від 19 січня 2023 року №2022.3810-fup 3, щодо виявлення перевищення кількості В1, та G2 в арахісі в шкаралупі, що експортувався з Єгипту (експортер: ASM for consulting and export agricultural products, Egypt) через Польщу (імпортер: Atlanta Poland S.A., Poland) в Україну, вулиця Височана, 13-Г, м. Городенко, Івано-Франківська обл., 78100”, – зазначено в повідомленні служби.
У повідомленні уточнюється, що афлатоксин-В1 – отруйна речовина для людей і тварин, що виділяється деякими видами мікроскопічних цвілевих грибів. Він викликає злоякісні пухлини і цироз печінки, а також знижує імунітет. У разі сильного отруєння афлатоксином В1 можливі набряк мозку і гостра печінкова недостатність.
Рішення Нацбанку України підвищити нормативи обов’язкових резервів за вкладами на вимогу і поточними вкладами ще на 5 відсоткових пунктів (в.п.) з 11 лютого і на 10 в.п. з 11 березня, але вже без можливості формувати їх держоблігаціями, видається надмірним, вважає голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
“Логіка рішень Національного банку зрозуміла: домінування коштів на вимогу в загальній структурі пасивів несе певні ризики для системи, а отже регулятор має якось реагувати на цей виклик. Але, на мій погляд, саму проблему значно перебільшено, а реакція НБУ в цьому випадку надмірна”, – прокоментував він це рішення агентству “Інтерфакс-Україна”.
На думку банкіра, зростання частки коштів на поточних рахунках до 67-68%, яке відбулося торік, є абсолютно природним явищем: це стандартна реакція людей і бізнесу на тотальну невизначеність – такі самі тенденції спостерігалися по всьому світу в період пандемії. З одного боку, населення скорочує витрати і намагається сформувати подушку безпеки на невизначене майбутнє, з іншого – не готове жертвувати вільним доступом до своїх заощаджень навіть в обмін на високі відсотки, пояснив Світек.
“З точки зору математики така стратегія виглядає абсурдною. За інфляції 26,6% люди надають перевагу поточним рахункам з нульовою прибутковістю, ігноруючи депозитні пропозиції зі ставками до 18% річних. Але якщо дивитися на ситуацію з погляду психології, все стає на свої місця”, – зазначив голова правління Юнекс Банку.
Тому він вважає, що реальний ефект підвищення норм резервування буде дуже помірним.
“Якщо великі банки, що абсорбують більшу частину вільної ліквідності, підуть на істотне підвищення ставок за вкладами, скажімо, до рівнів, які зараз пропонують невеликі фінустанови, імовірно, термінові кошти зможуть піднятися на кілька процентних пунктів у загальній структурі пасивів. Але перелому до закінчення війни я все одно не очікую”, – дав свій прогноз Світек.
Водночас, зазначив він, побічний ефект у вигляді скорочення прибутковості банків буде більш помітним. За його словами, цей тренд може зашкодити не тільки банкам, а й економіці загалом, оскільки попереду на країну чекає складний, ресурсномісткий і динамічний період відновлення, і роль банків у цьому процесі дуже значна.
У нинішніх умовах вкрай важливо зберегти міцну і стабільну банківську систему, що непросто, з огляду на втрати, яких вона зазнала і продовжує зазнавати через війну, а за умови скорочення джерел отримання прибутку зробити це буде ще складніше, наголосив голова правління Юнекс Банку.
“Так чи інакше, навряд чи було б справедливо говорити, що і самі банки влаштовує поточна ресурсна ситуація. Домінування залишків на поточних рахунках у структурі пасивів дійсно не найкраща історія. І всі без винятку банки воліли б змінити цю статистику на протилежну. Тому, на мою думку, вирішення цієї проблеми більшою мірою слід було б довірити ринку. З цього погляду настільки значне підвищення норм резервування все ж виглядає надмірним”, – підсумував Світек.
На думку аналітика стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтина Хведчука, зважаючи на рекордний приріст ліквідності в системі минулого року, загалом таке підвищення не є критичним.
“Водночас окремі банки з гіршою позицією ліквідності будуть змушені швидко переформатувати свої депозитні портфелі та вкладення в ОВДП, можливо, виникне ситуативний попит на рефінансування або міжбанківські кредити”, – вважає він.
Згідно з оцінками Хведчука, внаслідок підвищення нормативів резервування відношення обов’язкових резервів до залучених коштів банків зросте з 3,8% у грудні до близько 15-16% у березні. “Це досить істотне зростання, і НБУ, ймовірно, візьме паузу в подальшому підвищенні обов’язкових резервів для оцінки реакції банків у найближчі місяці”, – спрогнозував аналітик банку “Південний”.
Водночас заступниця голови правління Банку “Кредит Дніпро” Оксана Шведа назвала таке підвищення резервних вимог адекватним, однак без якихось розгорнутих коментарів.
Як повідомлялося, НБУ з 3 червня 2022 року підвищив облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни і боротися з інфляцією, яка за підсумками року становила 26,6%.
Нацбанк розраховував, що банки також збільшать ставки за депозитами, а Мінфін – за ОВДП, тоді як зростання ставок за кредитами не буде настільки істотним. Мінфін з жовтня підвищив ставки облігацій терміном від п’яти до 28 місяців до 14-19,75% річних, тоді як на вторинному ринку вони досягають 20% річних і вище.
Водночас середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств за підсумками грудня становила 10,6% річних, що на 4,9 п. п. вище за рівень травня, коли було досягнуто їхнього історичного мінімуму. Гривневі кредити домашнім господарствам за рік подорожчали лише на 1,4 п.п. – до 35,1% річних, тоді як корпоративному сектору – на 11 п.п., до 20,1% річних.
Унаслідок підвищення з 11 січня нормативів обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами на вимогу) у гривні та в інвалюті на 5 п.п.. – відповідно до 5% і 15% – обов’язкові резерви зросли на 74,3 млрд грн, до 144,1 млрд грн. З 11 лютого вони зростуть ще на 5 п.п., а з 11 березня – на 10 п.п. Однак перші два підвищення резервів банки можуть частково компенсувати формування їх до 50% облігаціями внутрішньої держпозики, тоді як березневе підвищення – ні.
За оцінками першого заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, після підвищення нормативів обов’язкового резервування в березні банки “не зможуть заробляти на цих залишках нічого”.
Рожкова уточнила агентству “Інтерфакс-Україна”, що НБУ буде уважно відстежувати спроби банків обійти ці вимоги шляхом створення “коротких” депозитів з автоматичним їх продовженням.
